mail@urok-ua.com

Інтегрований урок
Українська література-біологія-музика, 7 клас

“Народна медицина українців”

Автор: вчитель української мови та літератури Дядик Ганна Іванівна

вчитель української мови та літератури Дядик Ганна ІванівнаТема. Народна медицина українців. Лікарські рослини у народних казках, легендах, піснях, поезії, звичаях.

Мета. Ознайомити учнів із лікарськими рослинами нашого краю, із їх застосуванням у народній медицині; із народними звичаями, піснями, легендами, поезією про лікарські рослини; виховувати в учнів бережне ставлення до природи, зокрема, до лікарських рослин, бажання глибше знати їх, використовувати при лікуванні; виховувати почуття прекрасного з допомогою зразків усної народної творчості.

Обладнання. Фотографії, ілюстрації лікарських рослин; виставка книг, посібників з народної медицини; легенди, пісні, вірші про лікарські рослини; рецепти лікувальних напоїв, страв; аудіозапис пісні «Три поради»

Підготовка учнів. Дослідити лікарські рослини рідного краю, вивчити пісні, вірші, легенди, підготувати рецепти народних цілителів.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

  • Діти, сьогодні ми з вами не просто на уроці літератури. Ми – у творчій лабораторії. Всі учні – дослідники. Мета нашого дослідження – лікарські рослини, їх використання у народній медицині, відображення у народній творчості.
  • Девізом нашого уроку будуть слова Віталія Біанкі: «Краєзнавець – передусім дослідник, маленький Колумб. Він закоханий у свій край, і це допомагає йому зрозуміти те, чого ніколи не зробить байдужий».
  • Творчим пошуком займалися такі групи:
  • група експертів-дослідників;
  • група народних цілителів;
  • група фольклористів;
  • група мовознавців;
  • група художників-оформлювачів.
  • Сьогоднішній урок ми проводимо також разом з вчителями біології та музики.

ІІІ. Робота у творчій лабораторії.

Вчитель. Для кожного з нас найсвятішими є слова: мати, Вітчизна. А я б сказала ще і слово «природа», адже природа і Вітчизна – невіддільні.

Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона завжди чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину.

Учень.
Безмежно з дитинства кохаю

Красу свого рідного краю –

Дніпра голубінь неозору,

Сосну в надвечір’ї прозорім

І місяць у хмарках сріблистих,

І свіжість весняного листя,

І синій промінчик волошок

В пшеничному морі колосся.

Учениця.
У ліс завітаю я знову

На тиху сердечну розмову;

Як пахне достигла суниця

І сонцем пропалена глиця!

Я чую зозулі кування,

Берізок тремтливих зітхання:

Тонкі білокурі сестриці

Сплели свої віти в косиці.

Вчитель. Здавна люди вірили в богів – покровителів усього живого на Землі. Такою покровителькою рослин була богиня Флора, покровителькою тварин – богиня Фауна. Тому рослинний світ називають флорою, а тваринний – фауною.

Учениця. Були у матері-природи

Дві донечки такої вроди:

Хто їх побачив хоч на мить, –

Не міг забути й розлюбить.

Голубооку звали Флора.

У неї очі, наче зорі;

Завжди замріяна, тендітна,

Ласкава, ніжна та привітна.

А Фауна – швидка, як вітер,

Могла за птахами летіти

І за оленями стрибати

Та з білочками пустувати.

Обидві світ живий любили,

відтак його благословили;

Тож вирішила мудра мати

В природі їм дарунки дати.

Мрійливій Флорі – світ рослинний,

А жвавій Фауні – тварини,

Щоб берегли та доглядали,

Від всього злого захищали.

Живуть в легендах і понині

Живого світу дві богині.

Вчитель. Давайте заглянемо у світ богині Флори, поведемо розмову про її багатство – лікарські рослини. І перше слово – групі мовознавців.

Мовознавець. Готуючись до сьогоднішнього уроку, ми зрозуміли, що часто робимо помилку у наголосі, вимовляючи слова «лікарські рослини». А тому подаю довідку словника:

Слова «лікарський» і «лікарський» розрізняють значеннями.

Лікарський – той, який стосується лікаря, належить лікареві, пов’язаний з лікуванням (лікарська порада, лікарський халат, лікарська дільниця)

Лікарський – той, який має лікувальні властивості (лікарські рослини).

Вчитель. Не можна вести мову про лікарські рослини, не знаючи їх значення в житті людини. А тому слово вчителю біологїї.

Розповідь вчителя біології про лікарські рослини, їх енергетичну цінність. Вона ж знайомить учнів з науковою літературою про лікарські рослини, їх використання в народній медицині. Веде бесіду про те, які лікарські рослини є у дітей на столах, показує ілюстрації, фотографії.

Вчитель. Наступне слово – експертам-дослідникам. Вони повідомлять нам про результати досліджень, а доповнюватимуть їх розповіді групи цілителів та фольклористів.

Учні розповідають про звіробій, читають легенду про нього.

Вчитель. Майже в усіх народів є рослини-символи. У канадців – клен, у росіян – берізка, а у нас – верба і калина. Калина – символ рідної землі і родини, вірності, а також краси і здоров’я.

Учениця розповідає про калину, її лікувальні властивості.

Вчитель. Не злічити пісень, віршів, легенд про калину.

Учні співають пісню «При долині кущ калини».

Далі учні розповідають про арніку, аїр, спориш, незабудку.

Хвилинка поезії

Учениця (читає вірш про конвалію)

Сестра нарцисів, лілій ніжних

І неповторна серед них,

Цвіте прекрасно, білосніжна

Конвалія в лісах моїх.

Мов наречена з тонким станом,

Стоїть, всміхається мені.

А запах ніжний, незрівняний,

П’янкий, мов чари весняні.

Її зірвать – зганьбити вроду.

На жаль, знаходяться й такі –

Бездумно нівечать природу,

Пакують квіти у мішки.

А потім нишком, мов злодії,

В мішках красу на торг везуть.

З пучком конвалій лиходії

Свою ж і совість продають.

 

Учениця (читає поезію про ромашку).

Обіч стежинки польової,

Немов ровесниці-сестриці,

Ведуть розмову між собою

Стрункі ромашки яснолиці.

 

Хор коників дзвінкоголосих

Пісні співають їм щосили,

Їх побілили чисті роси,

А сонечко позолотило.

 

Медово пахне тут повітря,

Вітрець приносить запах кашки;

Ми линемо на крилах літа

У царство білої ромашки.

Вчитель. Не уявити собі городів українців без головастого білокачанного овоча – капусти, яка має надзвичайно великі лікувальні властивості.

Учень розповідає про капусту в раціоні українців.

Вчитель. З капустою пов’язані обряди, звичаї, повір’я. Наприклад, перед Різдвяними святами, у Святий вечір, ставили на стіл насамперед капусту. Усі діти повинні сидіти тихо, не хапатися одразу за ложку. Тоді тричі повторювали:

  • Їжте, діти, капусту!
  • Не хочемо!
  • Ну, коли не їсте, то нехай влітку й гусінь не їсть! – казала господиня.

Тільки після цього діти починали їсти і вірили, що після цього гусінь не зачепить їхньої капусти.

З глибокої давнини в образі мудрого старця чи хитруватої ворожки дійшло до нас тонке цілительство травами, ягодами, корінням і, звичайно, словом. Цей досвід передавався з покоління у покоління. Дуже часто ми дивуємося і радіємо влучності назв, які давали наші предки деревам, травам, рікам, тій чи іншій місцевості. В цих назвах – внутрішній зміст, який виходить з того часу, коли наші предки розуміли природу і себе як єдине, нерозривне ціле. Ось народні назви та порівняння лікарських рослин:

  • аїр – ангельське зілля;
  • алтей – купчиха;
  • береза – красуня;
  • калина – наречена;
  • конвалія – божі дзвіночки;
  • меліса – дівоча трава;
  • мати-й-мачуха – добро і зло;
  • кульбаба – бабусине зілля;
  • подорожник – щедрість землі;
  • полин – солдатська трава;
  • тисячолистник – біла трава;
  • чебрець – свята трава;
  • шипшина – кров-ягода.

Вчитель. Рідко зустрінеш поета, який би не написав поезію про квітку, лікарську рослину, а композитора, який би не поклав цю поезію на музику.

Звучить віночок пісень, у яких згадуються квіти, трави.

Учениця. А чи знаєте ви, коли збирати лікарські рослини? В Україні був спеціальний день збору – на Симона Зілота, тобто 23 травня. В цей день ходили по лісах, збираючи зілля. Зібрані у цей день рослини вважали найкориснішими. Збирали до сходу сонця. Підійшовши до рослини, ставши обличчям до сходу сонця, хрестилися з молитвою, а потім оберталися на захід, виривали рослину, приказуючи:

Мати Божа ходила,

Зілля родила,

Відром поливала,

Нам на поміч давала!

Або ще так примовляли:

Травка-травиця, красна дівиця,

Не я тебе садила, не я поливала,

Господь тебе садив,

Господь і поливав,

Всякому християнину на поміч давав!

Учениця. Покровителями рослин у нашому фольклорі виступають ще й інші святі, як от святий Юрій, святий Миколай (весняний), а інколи й Онуфрій Великий. Саме в день Преподобного Онуфрія дівчата збирали у полі маки й волошки, квітчали ними образи.

Учениця. У купальську ніч зілля, особливо польове та лісове, набирає виняткових чарівних властивостей, великої лікувальної та цілющої сили. Але це зілля має цілющі властивості лише цієї ночі, а вдень – тільки до полудня. Далі зілля свою силу втрачає.

Доки сонце не показалося на небі, всі поспішали крадькома, щоб хто інший не побачив їх. Кожний збирав рослини за своєю потребою: старенькі бабусі – від вроків, від домовиків, до злагоди в родині; господині збирали зілля для купелю дітей, щоб відвертати всяку нечисть.

Частину зібраного зілля господині святили на Маковея та на Спаса у церкві. А все зілля сушилося і вішалося під сволок на зберігання.

IV. Підсумок уроку

Вчитель. А зараз ми проведемо вікторину «Вгадай лікарську рослину».

  • Я найперша зацвітаю

Синім цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку. (пролісок)

  • У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду. (калина)

  • Не гаряче, а пече – утечеш,

При дорозі не скубнеш – обминеш.

Дуже злючою буває трава.

Називається вона …. (кропива)

  • Часто літом надівала

По новій сорочці.

А на зиму поскидала,

Посолила в бочці. (капуста)

  • Що то за голова,

Що лиш зуби і борода? (часник)

  • Я у кожного в господі

Стаю у пригоді.

А хто мене роздягає,

Той сльози проливає.   (цибуля)

Вчитель. Лікарські рослини, які приносять нам радість і зцілення, самі хворіють і гинуть. І вони просять у нас, людей, захисту.

Вчитель біології розповідає про охорону лікарських рослин, про те, як правильно їх збирати, не нашкодивши природі.

Вчитель. Зцілення травами дуже давнє, мудрість його свята. Сьогодні ми маємо тільки крихти цього всенародного знання. Спогад про цілющі чар-зілля та живу воду лишився тільки у казках. Але пам’ятайте слова:

Край дороги не рубай тополю –

Може та тополя твоя доля.

Звучить аудіозапис пісні «Три поради».

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 оцінка. Рейтинг публікації: 5 з 5)
1422
А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?
Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

8 коментарів

  1. Шановний Учителю! Провести інтегрований урок – це дуже складна та непроста справа,вона потребує багато знань, сил,творчості, методичної вправності- усе це у вас було використано на уроці. На уроці у Вас усе взаємопов’язано , використовуються знання 3 предметів, але проводиться ніби один, бо все з’єднано. У Вас дуже цінний урок! Дякую за це.

  2. Шановно Ганна Іванівна ! Взаємозв’язок трьох дисциплін: українська література-біологія-музика в рамках 45 хвилин на Вашому уроці виглядає гармонійно і зрозумілий учням. Урок “Народна медицина українців” – потужний стимулятор розумової діяльності вихованців. Аналізувати, зіставляти, порівнювати, шукати зв’язки між предметами і явищами – ось високий результат, який Ви отримали .Уявляю, скільки часу і енергії, творчих ідей затратили Ви! Здоров’єзберігаючі nехнології, народознавство, гуманістичний напрям, творчий дослідницький пошук – показники Майстра – професіонала! З великим задоволенням познайомилась з корисними матеріалами.

  3. Пані Ганно! Ваш урок – це дійсно творча лабораторія, де учні – дослідники (робота в групах), які досліджують лікарські рослини, їх використання у народній медицині, відображення у народній творчості. Щиро дякую!!!

  4. Ваш урок, пані Ганно, дійсно творча лабораторія. Поєднати в одному уроці народознавство, поезію, фармакогнозію – треба мати талант. З прочитаного видно, яка кропітка робота була проведена. Але результат того вартий! Дякую!

  5. Використані народні прикмети та вірування, учням буде дуже цікаво дізнатися, коли лікарські рослини мають цілющу силу. Дослідження – це захоплююча екскурсія у світ рослин. Однак , як на мене, не вистачає підсумку і домашнього завдання.

  6. Урок є дуже цікавим та корисним. Оригінальністю урока є міжпредметні зв’язки трьох наук. Проте хотів би відмітити, що Ви забули провести перевірку домашнього завдання та актуалізацію опорних знань учнів. Щиро Вам дякую за досвід!!!

  7. В кожному уроці обов`яково присутні міжпредметні зв`язки ( навіть тоді, коли це не відображається в поурочному плані). Я не змогла уявити інтегрованого уроку з української літератури, музики і біології вчителя Дядик Г.І.”Народна медицина українців”. Це на мою думку, більше як урок з біології, або позакласний захід з української літератури. Можливо, я помиляюсь – не дуже багато відвідувала інтегрованих уроків. З точки зору розвитку пізнавального інтересу – урок якісний. Дякую за досвід.

  8. Ганно Іванівно, мені сподобалась розробка вашого уроку з української літератури з поєднанням біології та музики “Народна медицина українців”. Це був відкритий урок?