mail@urok-ua.com

Активізація пізнавальних інтересів школярів з обмеженими здібностями на уроках математики засобами етноматеріалу.

Автор: заступник директора з навчальної роботи, витель математики Борщенко Світлана Миколаївна

У статті розглядається універсальність етноматеріалу для застосування його на уроках математики в корекційній школі середньої ланки. Етнофольклор України розглядається, як пластичний та природній до цікавості дитини. Подано практичний приклад в розрізі уроку математики. Прописано можливість використання етнозасобів надбання фольклору українців в практиці творчого вчителя математика в умовах навчання дітей з обмеженими здібностями.


 

Активізація пізнавальних інтересів школярів з обмеженими здібностями  на уроках математики засобами етноматеріалу

Сучасність та нагальність проблеми охорони природного середовища потребує докорінних змін у формуванні взаємозв’язків “людина – природа”.  Нині вдвічі ціннішим на цьому етапі стає народний досвід про навколишній світ. Бо вивірений чуттєвою точністю та щирою римою, навіть у коротких формах дотепних надбань. А саме, етно- досвід, який формувався, нагромаджувався і перевірявся протягом тисячоліть, утворюючи народні традиції. Вишукана мудрістю народна педагогіка, вивірена перевіреними рецептами народна медицина, витончена доступністю таланту народна архітектура, надійна за спостереженнями народна агрономія, особливе талантом здобутків народне мистецтво і, нарешті, народні знання про природу – є частиною традицій, що становлять пласт цінного спадку. Де природничий етноматеріал містить глибини екологічної мудрості. Неперевершеним і переконливим доказом тому стають сучасні звертання щодо використання цієї мудрості, зумовленої цілим світом стосунків між людиною і природою за виробленими з давнини правилами та законами.  Актуальне вивчення цих правил та законів вже нині і відбувається через народні звичаї, загадки, прислів’я, звуконаслідування, приказки, прикмети, повір’я – все щире та ємне нашарування етнодосвіду. У чисельній науковій літературі часто зазначаються легкість і зручність щодо передачі такого досвіду. Саме такого, коли навчання з вихованням  проходять у досить легкій формі, ніби мимохідь, без особливої напруги, викликаючи, заздалегідь перевірену, підсвідому реакцію.

Сучасноа школа, схиляючись  до природоохоронних традицій спрямована на виховання у дитини екологічного мислення, на основі якого будуть вироблені навички гуманістичного ставлення до навколишнього світу. Адже саме учнівська аудиторія за своєю специфікою не придатна до сприйняття чисто абстрактного матеріалу, а тому в школах доречно практикувати введення екологічної етноінформації в навчально-виховний процес, як у вигляді окремих позаурочних заходів, так і в урочний час в ролі підсилювального компоненту до навчальних ситуацій.

Варто вирізняти, у цьому зв’язку, прозовий народознавчий матеріал, до якого належать фольклорні жанри – прислів’я, приказки, прикмети, повір’я – які, на перший погляд, містять поверхневі уявлення народу про природу. Та ця вдавана поверхневість нівелюється у випадку поєднання наукової інформації з відчуттєвою акумулятимвністю, яку містять зазначені жанри.

Важливо наголосити на кожній етноодиниці окремо, щоб розуміти, які риси етнонадбання увібрав той чи інший жанр.

Влучні та завуальовані за змістовою мудрістю прислів’я та приказки – це короткі влучні вислови, які в образній (художній) формі висвітлюють різні життєві явища. Вони містять настільки вивірений матеріал, що він згустився (типізувався) до рівня народної мудрості. Констатація якогось факту тут відбувається саме у вигляді рекомендації чи заборони, схвалення чи засудження, а звідси – і повчання. Тому формують чітко виражений звід правил, за якими людина має жити в природному середовищі. Варто вирізняти прислів’я, які, передаючи у конкретній формі загальні риси та ознаки явищ природи, спонукають самим розкриттям свого змісту до правильного розуміння того чи іншого природного дійства. Для прикладу, ми практикували змістовий розбір прислів’їв з учнями такого характеру: ”Березень з водою, квітень з травою, а травень з квітами” або “Теплий квітень, мокрий май – буде в полі урожай” – висвітлює картину взаємопов’язаної природної плинності. А коли такий тлумачний розбір розширити до міркувальних вправлянь у переплетенні з творчою уявою (наприклад, у формі гри “Уяви, що було б якби…”) – результат стає вагомішим у декілька разів. А якщо на уроці математики застосувати задачу, що базується на прислів’ї…

Для прикладу:

Тема «Віднімання в межах 1000 з переходом через розряд»

Прислів’я: «Березень з водою, квітень з травою, а травень з квітами».

Приклади задач, на основі пропонованого прислів’я:

  • Вирішив місяць Березень, братів провідати. Розтопив 600 кілометрів криги, а квітень, знаючи, що брат березень вміє кригу у воду перетворювати, домовився з травнем і для початку 70 кілометрів засіяли квітами та травою. На скільки більше кілометрів криги розтопив березень від своїх братів, що сіяли квіти та траву?
  • Березень подарував весні 247 різних квіток, напоївши їх водою. Квітень подарував 326 різних квітки, оздобивши їх травою. А травень взяв, та 353 квітки у них забрав. Скільки квіток залишилось в подарунках березня та квітня?
  • Березень пообіцяв весні, що розтопить 650 тонн криги. А розтопив лише 214 тонн. Скільки тонн криги йому залишилось розтопити?
  • Травень виростив 242 гектари лісових квітів. А квітень 139 гектарів трави у лісах. 176 гектарів лісових квітів і трави полив водою березень. Скільки гектарів квітів і трави залишилось не политими?
  • Полічіть швидко: 530 – 320 – це вода Березня

– 10 – це трава Квітня

                                               + 800 – це квіти Травня

            Скільки всього?

Що ми практикуємо?  Влучне формування екологічних понять, доцільне виховання культури поведінки у природі, що можливе під час етичних бесід (позаурочна і урочна форми роботи), які матимуть назву висловлену за допомогою прислів’я. Далі для прикладу: “Літо з дощами – осінь з грибами”, (роз’яснення основ правильного розрізнення і збирання грибів) або “Сади дерево змолоду – на старість буде як знахідка” (розкриття і усвідомлення ролі та значення зелених насаджень в житті людини і всього живого). Варто додати, що, на уроці математики таким бесідам чи розповідям роз’ясненням варто виділити 3-4 хвилини. І саме, у розрізі додаткової форми роботи.

Слід сказати, що підсилювально-виховний засіб до вивченого чи для ефективного виведення висновку уроку, застосування смислової сили влучно-підібраних прислів’їв чи приказок дає переваги у таких моментах для педагога:

  • У художньо-смисловому збагаченні навчальної сутності наукового матеріалу;
  • У знятті необхідності чи полегшенні одноманітного повторення вивченого;
  • У допомозі урізноманітненого створення навчально-виховних ситуацій;
  • Економії навчального часу.

Ми на практиці знаємо, що педагогічний досвід свідчить, щодо розвитку образного мислення, перенесенню певних ознак тваринного світу на людське існування, через осмислене порівняння та подальше усвідомлення психології поведінки людини у ставленні до природи, допомагає колективне обговорення прислів’їв та приказок. Активне зростання ефективності уроку відбувається, коли ми застосовували розбір аналітико-синтетичного характеру. А саме, ось наприклад, смислові частини прислів’я (“бджоли раді цвіту…”, “люди раді літу”) розбираються окремо, а потім частковість даних суджень зводиться у загальну характеристику використовуваного жанру.

Вартим уваги є розподіл прислів’їв та приказок за формою в якій подається природничий матеріал, а саме:

  1. в прямій формі, де інформацію можна пояснити, безпосередньо, з самого змісту: “Вода на лужку – сіно в стіжку” чи “Буде дощик – будуть і грибочки”.
  2. в непрямій формі, де над суттю змісту треба поміркувати, звертаючись до уяви та набутого досвіду: “Плаче жовтень холодними сльозами” або “Рання квітка сніг ламає”.

Такий поділ класифікує дані фольклорні жанри, полегшуючи їх розбір у смисловому використанні.

Цікавими також є останні здобутки методистів-дослідників Хмельниччини, рекомендації – групувати прислів’я за змістом у 4 групи: 1) природні явища; 2) екологічні взаємозв’язки; 3) природа і праця хлібороба; 4) охорона природи, митеж пересвідчились на власному досвіді.

Так, таке групування є специфічним за запропонованим розмежуванням певних фольклорних жанрів. Та поряд  з тим, на наш погляд, не має всієї повноти охоплення щодо змістового розмаїття цих жанрів в еколого-виховному підході до роботи з ними. Тому, як альтернативну, висвітлимо класифікацію такого плану: 1) природа, якою вона є; 2) природні взаємозвязки в навколишньому світі; 3) природа і праця людини; 4) охорона навколишнього середовища. Схожість (стрижнева) за всіма напрямками зберігається, але і разом з тим, розширення 3-го до праці не лише хлібороба, а й садівника чи огородника, дасть змогу більш ширше підійти до нього. “Екологічні взаємозв’язки” слід подати як “природні”, адже взаємозв’язок організму із середовищем вже є екологічним. А саме  такі взаємозв’язки, “природні стосунки” і слід мати на увазі. Виділення ж якогось із напрямків характеристичним терміном “екологічні” викликає протиріччя у всьому розмежуванні, яке вцілому несе екологічний напрям. Щодо 1 і 4-го, то вони своєї охопленості не змінили.

Отже, ми отримали чіткий розподіл прислів’їв за формою і змістом, який можна запропонувати як дієвий засіб в навчально-виховному процесі курсу “Математики”, як на уроках, так і в позаурочний час в опануванні матеріалу екологічного спрямування. А в більшому поясненні – ми маємо універсальний наробок етномудрості, що може і повинен бути використаний вчителями-математиками у школах, де діти навчаються, за особливою програмою. Бо коли сучасність ставить запитання етно-, еко- навчання та виховання, а программа точних наук не збавляє обертів у науковості, креативність педагогічна повинна задовольнятися винаходами на матеріалі, що перевірений не одним поколінням. Взагалі, етнос український – є невичерпним пластом для педагогічних здобутків. Його близькість до душі людської – щільна, а педагогічність багатогранна. Тому ми будемо і далі відкривати нові шляхи використання етноматеріалу у практиці. І те, що це лише початок діяльності, доведе подальший наш досвід. А курс заданий.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 оцінок. Рейтинг публікації: 0 з 5)
627

А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?

Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 коментарів

  1. Світлана Миколаївна продемонструвала змістову роботу. Дійсно, учням подобаються нестандартні заняття, бо вони не сковують навчальний процес, пожвавлюють атмосферу, активізують діяльність дітей, наближаючи навчання до життєвих ситуацій. А, коли, ще до уроку додати етнофольклор – це подвійне задоволення. Так тримати!

  2. Світлана Миколаївна у даній публікації підкреслює універсальність етноматеріалу для застосування його на уроках математики в корекційній школі з дітьми з обмеженими здібностями. Також вона акцентує увагу, що активізація навчальної діяльності учнів – одна з головних умов свідомого засвоєння ними навчального матеріалу. Учень на такому уроці математики повинен не просто засвоїти певну систему знань, а й не зважаючи на свої здібності, вчиться аналізувати, порівнювати, узагальнювати. Автор підготувала універсальний наробок етномудрості, що може використовуватися вчителями-математиками у школах. З повагою.

  3. Автор статті розглядає питання, яке хвилює і цікавить багатьох педагогів. Як активізувати пізнавальний інтерес на уроках ? Відповіддю є данна розробка. Вивчаючи народні традиції, діти з обмеженими здібностями краще і легше засвоять навчальний матерал. Також етноматеріали мають велике виховне значення. Світлана Миколаївна теоретичний матеріал поєднала з практичним. Дякую. Гарна ідея!

  4. Нехай мудрість народної педагогіки, помножена на професіоналізм вчителя, збільшена на любов до таких особливих дітей, допоможе Вам, Світлано Миколаївно, у Вашій нелегкій праці. Я знаю, як важко буває зацікавити дітей рівняннями та задачами, а використовуючи Ваш етноматеріал, я впевнена, Ви досягнете успіху. Ви на правильному шляху. Бажаю подальших успіхів.

  5. Етноматеріал сприяє кращому засвоєнню математики та виховує любов до народної творчості. Теоретичний матеріал даної розробки багатий, добре, що автор наводить приклади. Цікавими є задачі, складені на основі прислів*їв.