Чистомовки. Розроблений матеріал для уроків читання в післябукварний період за підручником “Післябуквар” М. С. Вашуленко, О. В.

Автор: вчитель початкових класів Сідненко Валентина Олександрівна

Чистомавки сприяють розвитку читацької компетентності учнів початкових класів, зацікавлюють їх і виховують любов до читання, до книги.

Рекомендовано учням 1 класу в післябукварний період за підручником М. С. Вашуленко, О. В. Вашуленко «Післябуквар»

«Розмова на книжковій полиці»

Ці – ці – ці – на книжковій полиці

Ки – ки – ки – стояли книжки

Ні – ні – ні – вони були різні

Ах – ах – ах – в яскравих обкладинках

Рі – рі – рі – інші зовсім старі

Но – но – но – стояти приємно

На – на – на – сказала щойно видрукувана

КА – ка – ка – розумна книжка

Не – не – не – це не головне

Іст – іст – іст – головне цікавий зміст

 

«Отак у нас – щодня»

Ай – ай – ай – вставай, вставай, вставай

Ня – ня – ня – у хаті метушня

То – то – то – де моє пальто

Ель – ель – ель – шукає ранець

Ку – ку – ку – а інший сорочку

Ни – ни – ни – а менший брат штани

Ик – ик – ик – загубила черевик

Ем – ем – ем – штани лежали під стільцем

Ма – ма – ма – на них Мурко дріма

Ок – ок – ок – спізнились на урок

Іч – іч – іч – на місце класти кожну річ

 

«Рідна мова»

Ва – ва – ва – щедра прекрасна мова

Да – да – да – прозора як вода

Ни – ни – ни – мова України

Та – та – та – вічно молода й багата

Ня – ня – ня – колискова пісня

Це – це – це – заходить в серце

Ова – ова – ова – наче пташка світанкова

Іт – іт – іт – гордо лине в свій політ

 

«Мова нашого народу»

Ар – ар – ар – цінний дар

Ні – ні – ні – дано людині

Ди – ди – ди – спілкуються люди

Ють – ють – ють – світ пізнають

Ів – ів – ів – своя мова у народів

Рію – рію – рію – береже історію

Ни – ни – ни – мова Укоаїни

Лі – лі – лі – навчання в школі

Ки – ки – ки – друкуються книжки

ню – ню – ню – звучить по радіо і телебаченню

«Наша Батьківщина»

Ке – ке – ке – там де море глибоке

Пи – пи – пи – де широкі степи

На – на – на – там є наша Батьківщина

Ко – ко – ко – де іскриться сонечко

Ер – ер – ер – де віє ласкавий вітер

Ця – ця – ця – на горах столиця

На – на – на – там є наша Україна

 

«Найрідніша»

Но – но – но – земле рідна, Батьківщино

На – на – на – сонячна і хлібна

Ік – ік – ік – ти одна у нас навік

Ша – ша – ша – як мати найрідніша

Ва – ва – ва – наймиліша з дитинства

Ку – ку – ку – найтепліша і взимку

Ча – ча – ча – наша сторона отча

 

«Добрі слова»

Ку- ку – ку – Доброго ранку!

Ому – ому – ому – зичу я кожному

Ям – ям – ям – доброго дня бажаю людям

Ра – ра – ра – доброго вечора

Их – их – их – вітаю стрічних

Ться – ться – ться – люди посміхаються

Бі – бі – бі – добрі слова для кожного любі.

 

«Сідайте, будь ласка»

Ус – ус – ус – гуркотів автобус

Ів – ів – ів – Сергійко сидів

Лі – лі – лі – у м’якому кріслі

Ка- ка – ка – аж ось зупинка

Ла – ла – ла – тітонька зайшла

Ся – ся – ся – хлопчик підвівся

Бі – бі – бі – дякую тобі

Ся – ся – ся – старенька бабуся

Ню – ню – ню – сідайте бабуню

Ові – ові – ові – приємно стало Сергійкові

Сі – сі – сі – поступився місцем бабусі

Ли – ли – ли – ніби йому подякували.

 

«Як гукнеш, так і відгукнеться»

Ах – ах – ах – було це в горах

Ко – ко – ко – жаліється Степанко

Ик – ик – ик – перекривляє хлопчик

Му – му – му – гукаю йому

Ни – ни – ни – мене не дражни

Ий – ий – ий – ти нечемний

Ить – ить – ить – він знову дражнить

Ру – ру – ру – а ти піди на гору

Лю – лю – лю – крикни йому люблю

Ув – ув – ув – до ровесника гукнув

Ить – ить – ить – що Степанка любить.

 

«Квочка»

Ка – ка – ка – вихована квочка вчила синочка

Им –им – им – будь увічливим

Ами – ами – ами – не сварися з індиками

Их – их – их – поважай старших

Ай – ай – ай – малих не ображай

Ри – ри – ри – вгору дзьоба не дери

Ого – ого – ого – не бери чужого

 

«Принесли весну лелеки»

Их – их – их – із країв жарких

Ну – ну – ну – лелеки принесли весну

Ги – ги – ги – скрізь розтанули сніги

Ця – ця – ця – від тепла і сонця

Ла – ла – ла – черешня розцвіла

Ем – ем – ем – під моїм віконцем.

 

«Починається весна»

На – на – на – починається весна

Ов – ов – ов – починаються дива знов

Ва – ва – ва – раптово визирне трава

Ки – ки – ки – веснянки засіють щоки

Хи – хи – хи – розщебечуться птахи

Іс – іс – іс – Славко проліски приніс

На – на – на – починається весна.

 

«Великодні писанки»

Ка – ка – ка – дивнії яєчка

Ла – ла – ла – курочка знесла

Ко – ко – ко – намальоване гніздечко

Ти – ти – ти – барвисті квіти

Ки – ки – ки – це напевно писанки

Ся – ся – ся – принесла матуся

Ли – ли – ли – гуртом розмалювали

Го – го – го – до стола святкового.

 

«Квіткові сни»

Ні – ні – ні – кожній квітці навесні

Ни – ни – ни – сняться кольорові сни

Ті – ті – ті – кульбабі золоті

Ові – ові – ові – червоні тюльпанові

Бі – бі – бі – дзвіночку голубі

Ку – ку – ку – бузкові бузку

Ці – ці – ці – волошкові волошці

Ні – ні – ні- ромашці срібні

Ові – ові – ові – фіалці фіалкові

«Сім’я у нас одна»

Ко – ко – ко – допомагав мамі Левко

Уд – уд – уд – мив посуд

Ав – ав – ав – у кімнаті прибирав

Мі – мі – мі – не допомагає мамі

Ом – ом – ом – каже батько за обідом

Ла – ла – ла – погано сім’я працювала

Му – му – му – шкода маму

На – на – на – у нас сім’я одна

Ємо – ємо – ємо – один за одного відповідаємо

 

«Теплі слова»

Ка – ка – ка – мама пестить синочка

Не – не – не – ти гарненький у мене

Сі – сі – сі – не сказав матусі

Го – го – го – слова теплого

Но – но – но – мені так приємно

Ця – ця – ця – не вимовив слівця

Ів – ів – ів – багато теплих слів

Ух – ух – ух – це кожух

Ка – ка – ка – це і шапка

Ці- ці – ці – рукавиці

 

«Бабусині пиріжки»

Ко – ко – ко – молоко

Но – но – но – борошно

Ки – ки – ки – ягідки

Ця – ця – ця – замісила бабця

То – то – то – тісто

Ам – ам – ам – спекла нам

Ки – ки – ки – пиріжки.

 

«Гість»

Ав – ав – ав – хто в бабусі гостював

Сю – сю – сю – хто лікував бабусю

То – то – то – хто грав у лото

Ка – ка – ка – розбилася тарілка

Уп – уп – уп – розлив суп

Ки – ки – ки – упали книжки

Да – да – да – гості рада

Ка – ка – ка – гостя внучка.

 

«Мій дідусь»

Ий – ий – ий – дідусь старенький

Ий – ий – ий – голуб сивенький

Ку – ку – ку – ходить по садочку

Ка – ка – ка – водить свого внучка

Ить – ить – ить – яблучка знаходить

На – на – на – з горіхів зерна

Ий – ий – ий – дідусь любий

Хи – хи – хи – з ним багато втіхи.

 

«Небилиці»

Рі – рі – рі – стало диво у дворі

Би – би – би – занявкали голуби

Ли – ли – ли – горобці загавкали

Ув – ув – ув – пес хрюкнув

Іт- іт – іт – рудий кіт

Ув – ув – ув – до воріт шаснув

Ва – ва – ва – півень скочив на дрова

І замукав як корова

Ок – ок – ок – заквоктав бичок

Ри – ри – ри – туркотіли кури

Ці – ці – ці – нявкотіли вівці

Ли – ли – ли – поросята дзижчали

Та – та – та – зацвірінькали курчата

Ав – ав – ав – кінь гелготав

Ак – ак – ак – іржав гусак.

 

«Як чепурили їжачка»

Ха – ха – ха – заклопотана їжачиха

Ти – ти – ти – встигла схопити

Ка – ка – ка – свого синочка

Ку- ку – ку – попався шибенику

То – то – то – на мордочці болото

Ки – ки – ки – позлипались голочки

Ри – ри – ри – розпашілий від гри

Ав – ав – ав – носом шморгав

Ди – ди – ди – набравши води

Ти – ти – ти – заходилася купати

Ку – ку – ку – терла спинку

Ми – ми –ми – грався із зайцями

Ок – ок – ок – а ось і реп’яшок

Ро – ро – ро – м’якеньке хутро.

 

Чарівний ліхтарик

Ка – ка – ка – квітла кульбабка

Ав – ав – ав – між зелених трав

Ом – ом – ом – джмелик назвав сонечком

Ик – ик – ик – сказав малий комарик

Зі – зі – зі – вона світить у лузі

Ик – ик – ик – як чарівний ліхтарик

Ку – ку – ку – та згодом вкрив кульбабку

Ух – ух – ух – м’якенький сірий пух

Ик – ик – ик – чарівний ліхтарик

Ці – ці – ці – потух на вітерці.

 

Бабусині квіти

Лі – лі – лі – у бабці Олі

Ів – ів – ів – доволі квітів

Ди – ди – ди – пишні троянди біля веранди

Ці – ці – ці – рясні чорнобривці

Ни – ни – ни – там, де стежини

Айстри й жоржини;

Ти – ти – ти – біля хати

Пахощі м’яти;

Ні – ні – ні – як діти гарні

Ти – ти – ти – бабусині квіти.

 

Голубий дощик

Но – но – но – був дощ недавно

Хо- хо – хо – а вже й сухо;

Ри – ри – ри – повісили вуха помідори;

Ку – ку – ку – Тетянка вхопила поливальничку;

Ди – ди – ди – зачерпнула води;

Ить – ить – ить – їх водою кропить;

Ла – ла – ла – всю грядку полила;

Ня – ня – ня – здивувалася бабуня;

Щу – щу – щу – наче й не було дощу;

На- на – на – повеселішала городина.