Екологічно – пізнавальна конференція «Хмари, мов хвилі небесних рік»

Автор: вчитель початкових класів Сокур Ганна Олександрівна

Підсумкова конференція по проекту “Хмари, мов хвилі небесних рік”. Протягом проекту учні фотографували, спостерігали, знайомились з видами хмар.

Екологічно – пізнавальна конференція


  • Доброго дня шановні гості, учні, батьки. Ми раді вітати вас на нашій екологічно – пізнавальній конференції присвяченій екологічним проблемам нашої планети, нашої країни і нашого міста. Весь рік учні 4-В класу працювали над проектом «Хмари, мов хвилі небесних рік» і хочемо вам представити результати своєї роботи.
  • Дозвольте мені відрекомендувати наш президіум:

– головний еколог класу;

– синоптик;

  • експерт з питань довкілля;

– журналіст;

– представники шкільного братства, ведучі нашої конференції;

– молодий аналітик.

Гості :

Стаценко Н.В.-директор Одеської СШ№117

Степанцова І.М. – заступник директора з навчально –виховної роботи

Мітрофанова Л.І. – заступник директора з виховної роботи

Ядута О.М. – класний керівник 4-А класу

Учні 4-А класу

Любарець Л.С. – класний керівник 4-Б класу

Учні 4-Б класу

І звичайно батьки 4-В класу.

Я передаю право відкрити нашу конференцію Чернявському Олександру.

Ч.О.- екологічно – пізнавальну конференцію «Хмари, мов хвилі небесних рік» оголошую відкритою

(звучить гімн України)

Г.С. –  По синьому небу пливли хмарки. Їх було багато, та вони не були схожі одна на одну. Ось пливе хмарка –пухка-пухка, м’якенька – м’якенька, як левенятко. Інша хмара – прозора, легенька, біляста, наче крижинка. Ондечки якась задрала хвоста і помчала по небу, немов лоша. Але більшість хмаринок нагадують хвилі, що плавно рухаються по голубому океану.

Ч.С. – пливуть хмари – то швидко, то повільно. Інколи штовхаються. І не дивно – у кожної свій характер. Оця хмарка, мабуть, добра – у неї круглі пухкі щічки. Біля неї інша чогось потемніла, надулась – видно, сердита. А це що за чудисько? Чорна. Пласка, суне, як дракон – хоче сонце проковтнути. Ох і лютує! Та добре, що не всі їй подібні. Ось та маленька хмарка схожа на кумедного ведмедика, здається весела.

Ч.А. -Дізнатися, яка погода на вулиці, досить легко. Іноді побіжний погляд на небо може дати більше інформації, ніж докладний прогноз погоди. Над головою буде або безмежна блакить або чорні грозові хмари, ясно говорять про кризу, що насувається негода.

На небі ніколи не буває абсолютно однакових “картинок”, крім тих випадків, коли воно чисто і безхмарно: зовнішній вигляд хмар, їх відмінності залежать від того, в яких умовах і як вони утворилися.

Ч.С. Все розмаїття хмар існує завдяки одного й того ж процесу – конденсації невидимих для очей газоподібних частинок води (водяного пара) в атмосфері. На відміну від інших газів водяна пара при зниженні температури може переходити в рідкий стан (тоді він перетвориться на дрібні крапельки води) або в твердий (у такому випадку з пари утворюються сніжинки або кристали льоду). Цей процес називається конденсацією. Маленьке рукотворне хмара легко створити в домашніх умовах: треба просто закип’ятити чайник. Коли з’явився  пар, з нього утворюється кімнатне хмарка, що відрізняється від справжнього лише розмірами.

А чому ж в атмосфері утворюються хмари? Відомо, що в судину можна налити лише стільки води, скільки в нього поміститися, а надлишок буде виливатися через край. Аналогічно і в повітрі може перебувати лише обмежена кількість водяної пари, а його надлишок повинен вийти, тобто сконденсувати. Чим холодніше повітря, тим менше водяної пари він містить, тому якщо в повітря з великою кількістю водяної пари охолодити, то частина пара виявиться зайвою. Саме це можна спостерігати над носиком чайника: конденсація починається не у самого носика, а трохи вище, там, де гарячий вологе повітря, що виходить з нього, стикається з більш холодним повітрям кухні.

Але одного охолодження повітря недостатньо. Необхідно щоб у ньому були які-небудь тверді частинки, які послужать ядрами конденсації. Ними можуть бути пилинки, піщинки, кристали солі з бризок морської води, сніжинки. У природі ідеально чистого повітря не буває, на цих частках і починає накопичуватися волога, це подібно до того, як з перенасиченого розчину солі випадають кристали і налипає на опущену туди нитку. Не випадково над великими містами, де в повітря викидається багато різноманітних домішок, хмар зазвичай завжди буває більше, ніж в дали від них.

Ч.А. . Ми надаємо слово нашому кореспонденту Осипенко Марії (запис відеороліку)

Маша: Доброго дня ! Вітаю вас на Одеському морвокзалі. Сьогодні ясна. сонячна погода. Небо вкрите перистими хмарами, їх ще називають “білясте прозоре покривало”.Перисті хмари – роздільні, тонкі, ниткоподібні хмари у вигляді білих тонких волокон або трохи сіруватих витягнутих гряд і клоччя, часто мають вигляд борідки пера, звичайного білого кольору, іноді розташовуються смугами. Перисті хмари спостерігаються у верхній тропосфері і пов’язані з висхідними і хвильовими рухами в цьому шарі, висота нижньої межі  приблизно  6-12 км. Товщина становить найчастіше від 0.5 до 2 км. Складаються з крижаних кристалів.  Опадів, що досягають поверхні землі, перисті хмари не дають. Більшість зірок в нічний час через перисті хмари видно, за винятком окремих, найбільш щільних хмарних ділянок. В нашій місцевості можна часто спостерігати перисті хмари влітку. Навесні у сонячну, тиху погоду. З вами була Осипенко Марія. Передаю слово Олександру.

Ч.О. Хочу додати, що перисті хмари на світанку та на заході сонця набувають рожеві й золотаві кольори. Перисті хмари є причиною такого оптичного явища, як гало. Кристалики льоду, з яких вони складаються, відбивають сонячне і місячне світло, створюючи оптичні ілюзії у вигляді найрізноманітніших форм і забарвлень, найчастішими з яких є вінці, дуги, стовпи, різні хрестоподібні структури, “помилкові сонця” та інші форми.

А я передаю слово нашому кореспонденту Філінюку Ігору (запис відеороліку).

Філінюк І. Всім привіт!.  Я знаходжусь біля пам’ятника імені Т.Г. Шевченка. За моєю спиною високо в небі ви можете спостерігати купчасті хмари. Купчасті хмари — це хмари, що мають вид ізольованих хмарних мас,. Виникають вони частіше за все в холодних повітряних масах в тилу циклона, але часто спостерігаються в теплих повітряних масах циклонів і антициклонів., можуть досягати висоти в 12 км. Купчасті хмари досягають ширини від 300м до 1,5 км. Білі купи із сірою плоскою підставою і білими купчастоподібними вершинами. До них належать купчасті хмари правильної форми, разірвано-купчасті і могутні купчасті. В нашій місцевості спостерігаються переважно в теплу пору року (друга половина весни, літо, перша половина осені). Як правило, виникають в середині дня і розпадаються до вечора (хоча над морем можуть спостерігатися і вночі). В нашій місцевості вона вкрай рідко дає опади. Дякую за увагу. Артем.

Ч.А.  Ціково, що Купчасто-дощові хмари підіймаються на таку висоту, де і влітку температура нижче нуля, тому в них утворюються крижані ядра. Ці хмари розростаються по вертикалі набагато більше ніж купчасті хмари гарної погоди. Купчасто-дошові хмари завжди дають сильні зливи, іноді з градом. Майже завжди в ньому співіснують рідка вода і крижані кристали, що викликає могутні електричні явища. Купчасто-дощова хмара являє собою природну електростатичну машину і, по суті, це є грозова хмара.

Я передаю слово Карману Анатолію (запис відеороліку).

К.Толік. Доброго дня. Вітаю вас біля оперного театру. За маєю спиною високо в небі ви можете спостерігати сірия шар, який закрив усе небо. Це шаруваті хмари. Вони  являють собою одноманітний сірий шар. подібний до туману, іноді розірваний знизу. Закривають все небо, бувають туманоподібні, хвилясті, розірвано-шаруваті. З них може падати рідкий сніг або моросити дрібнесенький дощ, мряка. Шарувато-дощові хмари складаються з великих крапель внизу і дрібних наверху. Мають вигляд темно-сірого суцільного шару, ніби освітленого зсередини, під час дощу шар виглядає одноманітним. Випадають обложні дощі або сніг, іноді з перервами.

Дякую за увагу . передаю слово олександру.

Ч.О. Наші кореспонденти ознайомили нас з деякими видами хмар. Всі ви бачили маленькі блакитні крапельки дощу, які повільно сповзають по склу або стрімко бубонять. Всмі ми полюбляємо білесенькі сніжинкі, які немов у танку спускаються на поверхню землі вкриваючи її білою ковдрою. Але так буває не завжди нажаль сьогодні досить часто моржна спостерігати кольорові опади. Що вони з собою несуть і чому так буває розповість нам еколог, Ковальов Арсеній.

Еколог. Вітаю всіх.  Як би ви відреагували, якби по дорозі додому вас несподівано зустрів червоний сніг? Або якби подивившись у вікно ви побачили б, як по склу стікають краплі зеленого дощу? Як не дивно, описані ситуації – не такі вже й неможливі. У різних місцях світу в різний час відзначались кольорові атмосферні опади, які, тим не менш, зовсім не були пов’язані з антропогенною діяльністю.

Найбільш зловісні явища такого порядку – це, поза сумнівів, червоні дощі. У стародавньому світі червоний дощ був символом наближення апокаліпсису та лякав людей не менше, ніж сонячне затемнення. Про червоні (або криваві) дощі писали такі авторитетні стародавні хроністи, як Гомер і Плутарх. У XIX столітті вони були вже більш строго задокументовані, і їх спостерігали в Італії, Греції та південних областях Іспанії. Між тим, причина цього явища – всього лише домішування до звичайного дощу червоного пилу, який складається з найдрібніших організмів червоного кольору. Утворюється такий пил в Африці, після чого переноситься пасатами в Європу.

Чорні дощі – більш рідкісне і більш страхітливе явище. В цьому випадку до звичайної дощової води домішується вулканічний пил або космічні вкраплення. В принципі, дивуватися нема чому, особливо якщо десь в радіусі кількох тисяч кілометрів від місця випадання чорного дощу вивергається вулкан.

Білі дощі утворюються при змішуванні води з крейдяний пилом, який утворюється при вивітрюванні вапнякових гірських порід. Спостерігаються в тих місцях, де знаходяться крейдяні гірські породи. Крейдяний пил підноситься вгору і фарбує дощові краплі в білий молочний колір.

Дуже рідкісне і дивовижне явище – зелені дощі. За все минуле століття такий дощ був зареєстрований лише один раз – в Індії, неподалік від Калькутти. Він складався з води з домішкою продуктів бджільництва та пилку квітів мангових дерев. Можна вважати, що з неба на землю пролилась божественна амброзія. Принаймні, місцевих жителів той дощ вразив неймовірно.

Різнобарвний сніг – явище ще більш яскраве (все-таки колір на ньому більш помітний). Жовтий і помаранчевий сніг – результат домішування до снігових хмар пустельного пилу та піску. Піщинки піднімаються у верхні шари атмосфери і переносяться на досить великі відстані. Помаранчевий сніг випадав в Німеччині та Австрії, в Закарпатті та в Ліхтенштейні. Рожевий, кремовий і червоний сніг також пов’язані з атмосферним переносом часток піску та пилу, які піднімаються під час бурі у високі шари атмосфери.

Ч.А. Дякуємо нашому екологу. А ми надаємо слово представнику ЗМІ Левченко Катерині.

Л.К. У світі досить часто відбуваються катастрофи, надзвичайні ситуації, внаслідок яких змінюється склад опадів, структура хмар. Екологічна ситуація в нашій країні та і в усьому світі досить складна. І тому кожен з нас повинен знати, що відбувається, чим ми можемо завадити і що нас може чекати  завтра. Засоби масової інформації завжди на поготові донести до вас всі найсвіжіші новини. Я зробила для вас підбірку націкавіших інтерв’ю пов’язаних з хмарами і опадами.

ВІДЕО

Л.К. Дякую за увагу.

Ч.О. Сучасна епоха – це епоха бурхливого розвитку науки і техніки, неконтрольованого зростання населення Землі, поступової деградації природного середовища під впливом негативних антропогенних чинників. Найбільший антропогенний вплив на навколишнє середовище в сучасну епоху чинить транспорт, промисловість, енергетика, сільське господарство. Транспорт належить до головних забруднювачів атмосферного повітря. Вихлопні гази автомобілів містять більш ніж 200 хімічних сполук-продуктів згорання палива, більшість з яких токсичні.

Ч.А.Не менш небезпечним забруднювачем оточуючого середовища є промислові відходи. В Україні основним джерелом утворення відходів є підприємства гірничо-промислового, хіміко-металургійного, машинобудівного, паливно-енергетичного, будівельного, агропромислового комплексів, а також комунальне господарство. Під сховищами токсичних відходів перебуває майже 20 тис.га земель. Це сміття звозиться на звалища, переважна більшість яких є джерелом інтенсивного забруднення води і повітря. Як свідчать статистичні данні, приблизно 80% всіх видів забруднення повітря – наслідок енергетичних процесів (добування, переробка й використання енергоресурсів).

Ч.О.  Особливо шкідливими є викиди сполук сірки в районах металургійних заводів. Сполучаючись з парами води в атмосфері, триоксид сірки утворює сірчану кислоту, суспензії якої є дуже небезпечними. Всі вище зазначенні чинники згубно впливають на екологічну ситуацію в Україні і викликають такі негативні наслідки як парниковий ефект,кислотні дощі, руйнування озонового шару. Основною причиною дисбалансу між вмістом озону в атмосфері і біля поверхні Землі є викиди забруднюючих речовин в атмосферу: вихлопні гази автомобілів, хлорфторвуглеводні (холодильна техніка, аерозолі), хімічні добрива, продукти згоряння промислового пального, викиди відпрацьованих газів при запуску ракет і висотних літаків, атомні взриви. [4]

Ч.А. За останні 100 років концентрація в атмосфері вуглекислого газу збільшилась на 25%, а метану – на 100%. Ці гази зумовлюють виникнення так званого «парникового ефекту»: В таких умовах бездумної експлуатації багатств природи, активної неконтрольованої діяльності людини, виникає питання про існування самого людства, оскільки існує реальна загроза його знищення.

Ч.О. Люди поставили себе над природою, забувши, що вони є її частиною і підкоряються її законам. І якщо ми не зупинимось, ось що може чекати нас в майбутньому.

ВИСТАВА

Світло в залі вимикається, залишається, лише на сцені. Виходить хлопчик. Він іде кашляє, задихається, спотикається. Хлопчик направляється до військових з трубкою. В цей час за кадром.

ГОЛОС за кадром. Йшов 2453 рік. Землю заполонив густий сірий смог. Рослини і тварини зникли з поверхні землі. Людей з кожним днем ставало все менше й менше. Люди вже не розуміли де день а де ніч. Ковток свіжого повітря видавався військовими лише по картках і лише 3 рази в сутки – 1 ковток свіжого, чистого повітря.

(Хлопчик підходить до військових.)

Хлопчик. (Кашляє) Дайте ковтнути повітря, легені вже не витримують.

Військовий: Хлопче. А де твоя картка?

Хлопець: Ось. (кашляє)

Військовий: Так, в тебе залишився на сьогодні лише один ковток повітря. Тримай.

(Військовий дає хлопчикові трубку, той хапає її і починає дихати, військові ледь відривають його, хлопчик кашляє)

Військовий. Гей хлопче, зупинись. Досить. Іншим залиш.

(за хлопцем підходять інші люди і теж дихають через трубку. А хлопець сідає на пеньок і плаче)

Хлопець. ПЛАЧЕ, кашляє

Військовий. Ну чого ти плачеш? Вже ж  краще!…

Хлопчик. Ви знаєте, мені бабуся розповідала, що колись на землі світило сонечко, над головою було блакитне небо в якому кружляли птахи, люди кожну секунду вдихали повітря, справжнє повітря (плаче)  куди ж це все поділося?

Військовий . (Замріяно дивиться в небо) Ти знаєш, я пам’ятаю ті часи. Було то так давно, що здається, що й не було такого зовсім. Я був дуже маленький. І кожного ранку я прокидався від того, що у моє віконечко заглядало яскраве сонечко. Я вставав з ліжка. Підтягувався і повними грудьми вдихав свіже ранішнє повітря. Я пам’ятаю весну, коли все навколо оживає, на деревах з’являлися листочки, в садах буяли квіти і повітря було наповнене цими п’янкими ароматами. Високо в небі літали птахи, всі вони різні і особливі, в морях і річках плавала велика і маленька риба. Життя бурлило скрізь. Вулиці були заповнені людьми. Діти спішили до школи, а вечорами гуляли парками. Це були чудові часи. Але, нажаль, тоді ми не цінили те що мали, ми гадали, що так буде завжди. Та кожного року сонячних днів ставало все менше і менше, свіже повітря все важче і важче, і одного разу, я прокинувся вже дорослим і не зрозумів, чи то ранок чи то вечір. Я не зміг вдихнути повними грудьми, бо воно було наповнене метаном, сіркою і різними хімічними сполуками. Пташки за вікном не співали, дерева і квіти зникли. Не було видно неба, лише сіра димка, яка закривала сонце. І я зрозумів, що так як колись, вже ніколи не буде, ми люди зробили все, щоб знищити той чудовий весняний день.

(Військовий і хлопчик йдуть, вмикається світло)

Ч.О. Це те що може чекати нас в майбутньому, якщо ми з вами не замислимось над тим, як ми живемо, що ми робимо для збереження природи, а не для її знищення. Слово надається експерту з питань довкілля.

Експерт. Екологічна криза грізно нависла над усім світом, вона вже “схопила нас за горло”. Спричинений економічними, політичними помилками та серйозними екологічними прорахунками теперішній стан природного середовища світу оцінюється як критичний, коли вже неможливі його самовідновлення і самоочищення: відбувається активна деградація й небезпечне знищення останніх природних ресурсів. Найавторитетніші вчені США, Японії, Росії, України в результаті поглибленого аналізу, ретельних досліджень і моделювання сучасних природних процесів, які розвиваються в біосфері, дійшли висновку, що вже в наступному столітті наша Земля може обернутися на безлюдну пустелю, а ресурсів біосфери вистачить всього на кілька десятиліть.

Без повітря людина не зможе проіснувати більше двох хвилин. Атмосферне повітря можна вважати невичерпним природним ресурсом лише умовно, адже людині для життя потрібне повітря певної якості. А під впливом антропогенного фактора його хімічний склад і фізичні властивості дедалі погіршуються, на Землі вже практично не залишилося таких ділянок, де повітря зберігало б свою первісну чистоту та якість.

Необхідно домагатись встановлення міжнародного екологічного порядку, який би передбачав:

– введення обов`язкових для всіх країн середніх меж гранічно- допустимих концепцій хімічних речовин і міжнародний контроль за їх дотриманням; – міжнародну екологічну експертизу всіх нових крупних проектів природокористування;

– форми відповідальності країни за знищення екосистем, які відбуваються навіть в межах власних територій;

– забезпечення адекватною концепцією державами, які експлуатують свої невідновлювані природні ресурси в інтересах світового ринку;

– створення міжнародного механізму стимулювання, поширення і впровадження чистих технологій.

Велику роль в висвітленні питання глобальних екологічних проблем сучасності відіграє міжнародно-правова охорона навколишнього середовища.

Дякую за увагу.

Ч.О. Дякуємо нашому експерту. Слово надається класному керівнику 4-в класу, Сокур Ганні Олександрівні.

Нині настав час серйозного переосмислення людством ставлення до природи, час об`єднання зусиль націй і народів у боротьбі за врятування біосфери планети, адже Земля у нас всіх одна; здійснення нових локальних, регіональних і міжнародних програм подальшого розвитку та вживання, які повинні базуватися на нових соціально- політичних засадах, екологічній основі, глибоких екологічних знаннях і підвищеній загальнолюдській екологічній свідомості.

Ми з вами майбутнє цієї країни і планети в цілому і тому від кожного з нас залежить, чим дихати, яку воду пити. Від нас залежить чи будуть пташки співать, чи будуть квіти наповнювати повітря ароматом, чи буде риба плавати в нашому Чорному морі. Говорити про екологію можна дуже багато, але час розмов вже пройшов, треба діяти.

Наш клас цілий рік працював над проектом «Хмари, мов хвилі небесних рік» і вивчали ми не лише екологічні проблеми, а й малювали хмарки, робили аплікації, фотографували, писали вірші. Зверніть увагу на малюнки і фотографії учнів і ви зрозумієте, що ми з вами живемо в прекрасному світі, в чудовому світі.

А зараз учні 4-В класу підготували для вас невеличкий музикальний номер.

ВСІ: ЗБЕРЕЖЕМО ЕКОЛДОГІЮ ЗЕМЛІ, ЗБЕРЕЖЕМО ЧИСТЕ ПОВІТРЯ.ЗБЕРЕЖЕМО БЛАКИТНЕ НЕБО, ЯСКРАВЕ СОНЦЕ, ПРОЗОРУ ВОДУ. ЗБЕРЕЖЕМО ЖИТТЯ.

Відгуки та пропозиції

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *