Фронтальне навчання учнів 6 класів при роботі на свердлильних верстатах

Автор: Вчитель трудового навчання та технології Миколаєнко Андрій Євгенович

Трудове навчання – загальноосвітній предмет, який становить основу наповнення освітньої галузі «Технологія»

Предмет має на меті фомування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя і активної трудової діяльності в умовах  сучасного високотехнологічного, інфомаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства і сімейної економіки, основних компонентів інформаційної культури учнів, забезпечення умов для їх професійного самовизначенння, вироблення в них навичок творчої діяльності, виховання культури праці, здійснення допрофесійної та професійної підготовки за їхнім бажанням і з урахуванням індивідуаьних можливостей [ 8, с. 3].

Впровадження нового змісту освіти та спрямованість навчального процесу на розвиток особистості вимагають змін у методиці навчання та застосування інноваційних освітніх технологій.

Кожна з освітніх галузей державного стандарту базової та повної середньої освіти сприяє розвитку особистості характерними для неї засобами. В освітній галузі «Технологія» це досягається, насамперед, через ознайомлення з основами виробництва, залучення учнів до проектування виробів, набуття компетенції у використанні техніки, веденні господарської діяльності, освоєнні технологічних процесів [ 6, с. 3].

Для сучасної школи організація трудового навчання характеризується формою навчальної роботи (урок, виробнича практика, гурткові заняття та ін.); формою організації роботи учнів (фронтальна або групова, бригадна або ланкова, чи індивідуальна); формою організації навчання (групова, коли навчання проводиться в складі групи учнів та індивідуальна, коли навчання проводиться окремо з кожним учнем) [4, с.79].

У практичній педагогічній роботі найчастіше використовується фронтальне навчання, для якого визначальним є те, що вчитель пропонує проблемні запитання або пізнавальні завдання, у вирішенні яких беруть усі учні. Суть цієї роботи зводиться до вироблення різних варіантів розв’язування, перевірки, обґрунтовування, вдосконалення найвдаліших рішень, відкидання невдалих, помилкових і неправильних. Вчителю доводиться керувати колективним пошуком учнів, спрямовувати їхню пізнавальну активність. Звісно, це передбачає одночасне управління діяльністю всіх учнів, сприймання та аналіз усіх варіантів пропозицій, їх систематизації і закріпленням [3, с. 163].

У багатьох школах  Яготинщини успішно використовується фронтальне навчання учнів, яке найбільш охоплююче можна продемонструвати на прикладі навчання роботі на свердлильних верстатах.  Досвід показує, що якщо є мінімум 1-3 верстати одного призначення, а кількість учнів у класі чи групі складає 15-20 осіб, то за дві години заняття їх можна познайомити з будовою і призначенням верстата та дати можливість попрацювати на ньому кожному учню. Реалізацію цього можна здійснювати  поетапно, виділивши наступним чином.

1. Переваги механічного свердління металу над ручним.
2. Ознайомлення учнів з організацією робочого місця свердлильника.
3. Вивчення будови та призначення свердлильних верстатів (НС-12А, СН15-Ш1, 2М112).
4. Підготовка верстату до роботи.
5. Свердління отворів на свердлильних верстатах (НС-12А, СН15-Ш1, 2М112).

Розкриваючи переваги машинної обробки матеріалів перед ручною, слід у той же час застерегти учнів від можливої недооцінки значення професій слюсаря для промисловості. Тому вчитель, з одного боку, підкреслює, що ручна обробка не втратила і ще довго не втратить свого самостійного значення, а з іншого боку, показує на конкретних фактах, що, володіючи прийомами ручної обробки, легше навчитися працювати на верстатах [5, с.105].

Етапність найдоцільніше розглянути на свердлильних верстатах. На практиці ж застосовуються багато груп металообробних верстатів, причому кожна з них поділяється на типи, які значно різняться своєю конструкцією. Тому кожен верстат потрібно розглядати не окремо, а в зв’язку з іншими.

Проведення заняття розпочинається з того,  що вчитель пояснює будову верстату, який є в школі та вивчається, наприклад, вертикально-свердлильний настільний верстатат моделі 2М112. Учитель розповідає про призначення самого верстата, використовуючи при цьому різні плакати або стенди, а також дидактично – роздатковий матеріал: картки та кінематичні схеми. Наголосити потрібно на тому, що вертикально-свердлильний настільний верстат 2М112 має досконалішу конструкцію порівняно з іншими верстатами.  Називаючи частини верстата, вчитель пояснює призначення кожної з них та показує їх місце знаходження, учні в свою чергу знаходять їх на картках.

На цьому занятті вчитель ознайомлює учнів з організацією робочих місць верстатників. Розповідає і показує учням місця, де повинні розміщуватися різальні та вимірювальні інструменти. Учням необхідно чітко засвоїти ці правила і запам’ятати, що різальний і вимірювальний інструмент або пристосування після користування треба класти на свої місця. Слід звернути увагу учнів на те, де повинні знаходитися заготовки, а де – готові вироби, що сприятиме дотриманню установленого порядку на робочих місцях. Після ознайомлення з організацією праці на робочих місцях слід провести інструктаж з правил техніки безпеки під час роботи на верстаті [5, с.109].

На наступному етапі учні навчаються виконувати необхідну підготовку верстата до роботи. Вчитель демонструє, як перевіряти кріплення вузлів і окремих деталей, виявляти й усувати неполадки перед початком роботи.

Користуючись схемою мащення верстата вчитель показує учням точки мащення вузлів і окремих деталей. Після особистого показу вчитель доручає одному учню повторити на подібному верстаті операції підготовки верстата до роботи, змастити його, а сам з учнями спостерігає за його діями і разом з нами аналізує побачене [1, с.43].

Якщо учень, якому доручено готувати верстат до роботи, допускатиме помилки, тоді вчитель запрошує іншого учня виправити його помилки. Учителю слід поправляти учня лише в тому разі, якщо ніхто з присутніх учнів не зможе виправити допущені помилки.

Після цієї операції слід розставити учнів на робочі місця і дати завдання на підготовку верстатів до роботи. Учитель уважно стежить за діями учнів і допомагає тим, хто допускає помилки при виконанні окремих видів роботи. Він контролює кожного учня, щоб з’ясувати правильність виконання завдання.

Після закінчення виконаного завдання вчитель демонструє підготовку інструментів і матеріалів до роботи. Він звертає увагу учнів на розміщення вимірювального та різального інструменту, заготовок, готових виробів, пристосувань і технологічних карток, пояснює, чому розміщувати потрібно в певній послідовності, застерігає від можливих помилок, які можуть призвести до травм або поломки верстата [5, с.110].

Потім учитель пояснює  учням, як міцно установити і закріпити заготовку  з накерненими ямками в машинних або ручних лещатах, звертаючи увагу на те, що на столі перед свердлінням прибирають зайві предмети. Далі добирають свердло відповідного діаметру до діаметра отвору, зазначеного на ескізі чи технологічній картці.

Після того як вчитель пояснив будову, призначення вертикально-свердлильного настільного верстату  2 М112 і будову механізма шпиндельної бабки, механізма подачі шпинделя, механізма піднімання і фіксації шпиндельної бабки їх призначення, всі учні підходять до верстата і, стаючи півколом справа від вчителя, спостерігають за його рухами при ручному керування верстатом. У свердлильний  патрон  вставляють свердло до упору й заріплюють спеціальним ключем. Слід наголосити, що свердло потрібно міцно закріплювати в кулачках патрона, при цьому не можна користуватись подовжувачами на ручному ключі до нього. Після затискання свердла обов’язково вийняти ключ з патрона, адже у противному випадку він, залишений у патроні, в момент запуску верстата може призвести до нещасного випадку або до поломки обладнання. Учитель повинен наголосити про те  що, учень при сверлінні повинен уміти вибирати швидкість свердління, слідкувати за загострюванням інструмента й вміти налагодити  верстат.

Для кращого запам’ятовування потрібно, щоб хтось із учнів продемонстрував після вчителя ці дії.

Наступна вправа полягає у повільному підведенні свердла  до заготовки. Це потрібно виконувати при вимкненому від джерела струму верстаті. Виконання обов’язково супроводжується концентруванням уваги на важливість цієї операції. Шпиндельну бабку опускають униз й встановлюють над заготовкою так, щоб свердло не доходило до оброблюваної поверхні на 3…5 мм [7, с. 30].

Учням потрібно дати змогу декілька разів виконати цю операцію, для здобуття необхідних навичок.

Дії вчителя учні повторюють у зазначеному порядку: спочатку один учень, а потім всі на своїх робочих місцях.

Для успішного проведення наступного етапу навчання потрібно продумати роботу так, щоб у групах були учні, які мали досвід виготовлення певних виробів на свердлильних верстатах (члени гуртків), які змогли б допомогти своїм однокласникам у засвоюванні практичних навичок при свердлінні.

У групах, які складаються із 4 – 5 чоловік, учні по черзі виконують вмикання свердлильного  верстата, виконують свердління невеликого  пробного заглиблення. Переконавшись, що заглиблення розміщене точно по центру, свердлять отвір.  Натискувати на рукоятку штурвала треба плавно, без ривків і додаткових зусиль.

Під час сверління глибоких отворів стежать за тим, щоб робоча частина свердла не повністю заходила в отвір, інакше стружка не матиме виходу і свердло зламається. У процесі роботи слід періодично виводити свердло із отвору й охолоджувати його змоченим в емульсії пензликом.

Завершуючи свердління наскрізного отвору, не слід сильно натискувати на штурвал, інакше свердло на виході з отвору захопить товсту стружку й зламається. Для свердління глухих отворів користуються обмежувачем подачі і шкалою, що нанесена на передню частину шпиндельної бабки Кожному учневі на ці операції виділяється від 5 до 7 хвилин, тоді за 30 – 35 хвилин просту механічну обробку металу може засвоїти весь клас. Наступні заняття будуть спрямовані на вдосконалення умінь і навичок учнів [2, с.19].

Переходячи від одного робочого місця до іншого, потрібно давати, в разі потреби, індивідуальний інструктаж. Якщо виникає потреба повідомити всім учням допущені типові помилки або продемонструвати правильність виконання прийому, проводиться груповий інструктаж.

Як виріб, можна запропонувати виготовлення шайб різних діаметрів.

У процесі навчання обробки матеріалів на токарних верстатах слід дати учням правильне уявлення про характер сучасного виробництва та шляхи його дальшого розвитку. Дуже показовим щодо цього є заміна ручної праці механізованою та автоматизованою [5, с.104].