Казка про стандартні програми

Автор: вчитель інформатики Герасимчук Наталія Валеріївна

Жили собі у центрі синхронізації стандартні програми. Маленькі байтики здобували знання в школі. Професор Пейнт навчав їх малювати. Доктор математичних наук Калькулятор навчав байтиків виконувати математичні розрахунки та складати алгоритми. Вони старанно здобували знання, адже вони хотіли самореалізуватися і знайти своє місце у житті.

Однак одного разу у центрі синхронізації заграла дивна музика, у небі з’явилися блискавки, трава почала іскритися. Маленькі байтики злякалися. Ця музика руйнувала їхню психіку. Вони не могли нормально здобувати знання, вчителі не могли проводити уроки.

Це був злий дядько Програвач Windows Media Player. Музика ставала все голоснішою , в небі з’являлися дивні відеоролики які лякали маленьких байтиків.

Викладачі не знали що робити і кого кликати на допомогу. Центр синхронізації почав руйнуватися. Це могло привести до руйнування кібернетичного світу. Комусь потрібно було брати ситуацію у свої руки. Всі чекали появу могутнього «супермена», який міг би врятувати їх від цього жахливого кошмару.

Але раптом з’явилася Лупа, яка подарувала надію всім жителям центру синхронізації. Маленькі байтики почали плескати у долоні і благати лупу про допомогу. Лупа почала віддзеркалювати блискавки та іскри на програвач. Він почав руйнуватися і його програма поламалась.

Жителі центру синхронізації висловлювали великі подяки новій героїні кібернетичного світу – Лупі. Центр синхронізації почав відновлюватись і програми вдосконалювались.

З того самого переможного дня Лупа стала найкращою подругою жителів усього кібернетичного світу. Вона віддзеркалювала усі негаразди, які приходили в центр синхронізації кудись у далечінь . І стала офіційною захисницею кібернетичного світу.

Біля кожної школи був встановлений пам’ятник, який прославляв могутню Лупу і давав стимул байтикам навчатися.