Клітковина та її роль у травленні людини

Реферат з біології

Мета роботи: з’ясувати, що таке клітковина, чим відрізняються її види та яке значення харчові волокна мають для організму людини.

План

1. Поняття клітковини та її зв’язок із будовою рослин.
2. Розчинні й нерозчинні харчові волокна.
3. Роль клітковини у травленні.
4. Основні харчові джерела.
5. Клітковина у щоденному раціоні.

Вступ

Під час вивчення травлення основну увагу часто приділяють білкам, жирам і вуглеводам, які організм розщеплює та засвоює. Проте їжа містить і компоненти, що не перетравлюються нашими ферментами, але впливають на роботу травної системи. До них належить клітковина.

Її вивчення поєднує кілька тем шкільної біології: будову рослинної клітини, властивості органічних речовин, діяльність ферментів і взаємодію людини з мікроорганізмами. Це допомагає зрозуміти, чому значення їжі не обмежується її енергетичною цінністю.

1. Що таке клітковина

У харчуванні словом «клітковина» зазвичай називають харчові волокна — компоненти їжі, які не розщеплюються травними ферментами людини в тонкій кишці. Більшість із них належить до складних вуглеводів. До харчових волокон зараховують, зокрема, целюлозу, пектини та бета-глюкани [2].

Целюлоза є важливою складовою клітинних стінок рослин. Її довгі молекули утворюють міцні структури, які допомагають клітинам зберігати форму. Вона складається із залишків глюкози, як і крохмаль, однак ці залишки з’єднані по-різному. Ферменти людини можуть розщеплювати звичайний крохмаль, але не здатні руйнувати зв’язки в целюлозі [1].

Отже, целюлоза — один із видів харчових волокон. Поняття «клітковина» в розмові про харчування охоплює ширшу групу речовин із різними властивостями.

2. Розчинні й нерозчинні харчові волокна

За взаємодією з водою харчові волокна поділяють на розчинні та нерозчинні. Такий поділ зручний для пояснення, хоча сам по собі не описує всіх їхніх властивостей.

Розчинні волокна розчиняються у воді; деякі з них утворюють в’язку гелеподібну масу. Їх можна отримати, наприклад, із вівса, бобових і фруктів. Частина цих волокон стає поживним середовищем для бактерій товстої кишки [2; 3].

Нерозчинні волокна не розчиняються у воді та допомагають збільшувати об’єм кишкового вмісту. До цієї групи належить целюлоза. Джерелами є, зокрема, пшеничні висівки та овочі [1; 3].

Один продукт може містити обидва види волокон. Тому розподіляти всі продукти на дві суворо відокремлені групи було б неправильно.

3. Роль клітковини у травленні

Харчові волокна впливають на об’єм і консистенцію кишкового вмісту. Разом із достатнім споживанням рідини вони сприяють регулярному випорожненню. Нестача клітковини в раціоні може бути одним із чинників закрепу [5].

Деякі в’язкі розчинні волокна сповільнюють засвоєння вуглеводів і можуть робити підвищення рівня глюкози після їди поступовішим. Окремі види розчинних волокон також сприяють зниженню рівня холестерину. Ці ефекти залежать від властивостей конкретних волокон [2].

Важливе значення має і взаємодія з кишковими мікроорганізмами. Частину волокон бактерії товстої кишки розщеплюють у процесі ферментації. Таким чином, речовини, недоступні власним ферментам людини, можуть використовуватися мікроорганізмами [2].

Продукти, багаті на клітковину, також можуть допомагати довше відчувати ситість. Водночас їхня цінність пов’язана з усім складом: рослинна їжа постачає й інші поживні речовини [3].

4. У яких продуктах міститься клітковина

Основні природні джерела харчових волокон — рослинні продукти. Наведені приклади показують, що отримувати клітковину можна зі звичайних складників щоденного меню [2; 5; 6].

Спосіб оброблення продукту також має значення. Під час виготовлення рафінованого борошна видаляють частину зерна, зокрема оболонки, разом із якими втрачається частина харчових волокон. Тому цільнозернові продукти зазвичай містять більше клітковини, ніж відповідні продукти з очищеного зерна [2].

5. Клітковина у щоденному раціоні

Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує дорослим споживати щонайменше 25 г природних харчових волокон на день. Для дітей і підлітків ВООЗ наводить вікові орієнтири: у 2–5 років — щонайменше 15 г, у 6–9 років — 21 г, від 10 років — 25 г на день [4].

Ці значення стосуються саме маси харчових волокон, а не загальної маси овочів, каші чи фруктів. Наприклад, 100 г яблука не дорівнюють 100 г клітковини: продукт складається також із води та інших речовин.

Практичний спосіб урізноманітнити надходження волокон — поєднувати протягом дня овочі, фрукти, цільнозернові продукти та бобові. Збільшувати їхню кількість варто поступово, щоб травна система звикала до змін. Важливо також пити достатньо рідини [5].

Висновки

Клітковина об’єднує різні харчові волокна, які не розщеплюються ферментами людини в тонкій кишці. Вони впливають на проходження кишкового вмісту, а деякі — на швидкість засвоєння поживних речовин і живлення кишкових бактерій.

Вивчення клітковини показує зв’язок між будовою речовини та її біологічною дією. Для щоденного харчування це означає важливість різноманітних рослинних продуктів, які доповнюють одне одного за складом.

Використані джерела

1. OpenStax. Biology 2e. 3.2 Carbohydrates.https://openstax.org/books/biology-2e/pages/3-2-carbohydrates
2. U.S. Food and Drug Administration (FDA). Interactive Nutrition Facts Label: Dietary Fiber. 2021.https://www.accessdata.fda.gov/scripts/interactivenutritionfactslabel/assets/InteractiveNFL_DietaryFiber_October2021.pdf
3. National Institutes of Health (NIH). Rough Up Your Diet. 2010.https://newsinhealth.nih.gov/2010/08/rough-up-your-diet
4. World Health Organization (WHO). WHO updates guidelines on fats and carbohydrates. 2023.https://www.who.int/news/item/17-07-2023-who-updates-guidelines-on-fats-and-carbohydrates
5. National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases (NIDDK). Eating, Diet, & Nutrition for Constipation.https://www.niddk.nih.gov/health-information/digestive-diseases/constipation/eating-diet-nutrition
6. «Здорово». В яких продуктах більше клітковини.https://zdorovoshop.com/v-yakykh-produktakh-bilshe-klitkovyny