Комплексне заняття з розвитку мовлення з елементами грамоти «Його величність – Хліб»
Автор: вихователь Піскун Світлана Сергіївна
Мета: Розширювати і поповнювати знання дітей про хліб, систематизувати і закріпити знання про вирощування та використання хліба. Продовжувати вчити складати речення, придумувати слова на заданий звук. Закріплювати вміння визначати голосний та приголосний звук. Активізувати словник дітей прислів’ями, приказками, народними казками. Розвивати логічне мислення, допитливість, зв’язане монологічне мовлення, зміцнювати пам’ять, розвивати почуття і емоції – чуйність, повагу, бережливість та доброзичливість. Виховувати любов до рідного краю, бережливе ставлення до хліба, повагу до працівників – хліборобів.
Матеріал. Коровай, вишитий рушник, різні зразки хліба: батон, житній хліб, булочки, бублики, пиріжки, калач, печиво, тістечка тощо; українські народні костюми, загадки, прислів’я, вірші, ародні казки про хліб.
Хід заняття
Доброго ранку, сонечко ясне!
Доброго ранку, небо прикрасне!
Доброго ранку усім малюкам!
Доброго ранку нашим гостям!
Вихователь. – Діти, відгадайте загадку:
Виріс у полі на добрій землі
Місце найкраще знайшов на столі!
Так, це хліб. Ось який він гарний лежить на столі! Підійдіть і розгляньте його. Як можна сказати про хліб? Який він?
Діти. Хліб гарний, запашний, рум’яний, смачний, схожий на сонечко, скоринка виблискує золото…
Вихователь. Діти, а звідки до нас прийшов хліб? (відповіді дітей). Так, перш ніж прийти до нашого столу, хліб пройшов довгий шлях. Шлях від маленької зернини до пахучої паляниці довгий і важкий. Багатьом людям треба було докласти чимало зусиль, щоб отримати смачний буханець. Давайте пригадаємо шлях хліба до столу.
Вихователь. – Що це? (зернинка). Як ви думаєте, що потрібно зробити з цією зернинкою, щоб отримати хліб? (відповіді дітей)
Спочатку поле треба виорати, потім вчасно посіяти в сиру землю.(Трактор, тракторист) Ціле літо поливає поле дощик, гріє сонечко. Лише вони знають, скільки праці вкладено в це зерно. Потім зерно треба зібрати, змолотити. До роботи стають комбайни.(Комбайнер) Машини везуть зерно на елеватор, там його віють, потім везуть у млин. У млині зерно мелють на муку, яку потім везуть до пекарні.(Пекар) У пекарні місять тісто і випікають хліб. Спеціальні машини розвозять хліб по магазинах, де ми з вами його і купуємо.
Вихователь. Ось який довгий шлях хліба, як багато людей працює, поки хліб прийде до нашого столу. Тому люди дуже шанують хліб і склали про нього дуже багато приказок і прислів’їв.
- Без солі, без хліба—немає обіда.
- Без солі не смачно, а без хліба не ситно .
- Краще хліб з водою, ніж пиріг з бідою.
- «Хліб — усьому голова»
- Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.
- Коли є хліба край – то і під вербою рай.
- Коли хліб на возі, нема біди в дорозі.
- Хліб дає нам життя.
- Без хліба – суха бесіда.
Вихователь. Люди здавна шанували хліб, зверталися до нього шанобливо з повагою, казали: «Хліб – всьому голова».
Послухати пісню «Окраєць хліба на столі» Ярощук Іринка.
– Як можна назвати хліб ласкаво, лагідно? (хлібець, хлібчик). Хто спробує хліб на дотик. Який він? (свіжий, м’який). А якої форми буває хліб? (ілюстрація). Він щодня приходить до нас – рум’яний, теплий, запашний. А ще в нього багато імен – бублик, булочка, рогалик, паска, калач, паляниця, коровай.
Вихователь. Хліб – це достаток і добробут людей. У кожній родині хліб завжди був у великій пошані. З давніх – давен дорогих гостей в Україні завжди зустрічали хлібом-сіллю.
Даша
Гостей дорогих
Ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом,
Любов’ю і миром.
Соня
Хлібом-сіллю вас вітаєм
І здоров’я всім бажаєм.
Під веселий рідний спів
Посилаєм вам уклін.
Аліна
Шанобливо хліб підносим
І, вклонившись, щиро просим:
– Любий гостю наш, приймай
Хліб гостинний – коровай.
Вихователь. Хліб згадується і у веселих дитячих іграх. Ось і ми пограємо у гру – «Коровай».
А хто буде за «коровая» – виберемо за допомогою лічилки:
«Котилася торба з високого горба,
А в тій торбі – хліб – паляниця –
Кому доведеться – той буде жмуриться.
(Діти стають у коло і грають у гру «Коровай»).
Як на Сонині іменини
Та спекли ми коровай.
Ось такої вишини,
Ось такої нижини,
Ось такої ширини,
Ось такої вужини,
Коровай, коровай!
Кого хочеш, вибирай!
Я люблю, звичайно, всіх,
Та Аліну – більш за всіх.
Вихователь. На який звук починається слово «хліб»? Придумайте слово на цей звук ( хата, халва, хрін, хустина, художник, хвіст…) Ось бачите, які різні слова можуть починатися з одного звуку. А тепер давайте з вами подумаємо слово «хліб”» коротке чи довге? Чому? Перевіримо скільки в ньому складів (відповіді дітей), а «хлібороб» скільки складів. Складів у слові стільки, скільки і голосних звуків. Як позначається голосний звук, приголосний (твердий, м’який)? Давайте зробимо звуковий аналіз слова «хліб».
Дидактична гра «Закінчи речення»
- З хлібом ми їмо…(суп, борщ, рибу, котлети).
- Раніше люди пекли хліб …(у печі), а зараз ми купуємо його … (у магазині).
- Хліб має багато родичів, а саме…(бублики, булочка, батон, пиріжки).
Вихователь. Давайте порахуємо скільки слів у реченні за допомогою оплесків. Речення бувають короткі та довгі.
– Діти, хто здогадається, з чого складається речення? Послухайте. Хліб всьому голова. (з слів) Що коротше: слово чи речення? Так, слово. Слово ми будемо позначати короткими смужками. Скільки слів у даному реченні? (три) Діти, слова у реченні вимовляються послідовно. Позначення цілого речення і кожного слова картонними смужками (роздатковий матеріал). Перевірка, як діти запам’ятали матеріал.
А, тепер за схемою складемо речення. Молодці.
Вихователь. Діти, давайте згадаємо які казки ви знаєте казки де зустрічається хліб («Колобок», «Півник і двоє мишенят»….) Отже, діти, запам’ятайте, що в реченні слова вимовляються одне за одним, послідовно. Словом ми називаємо предмет, а в реченні ми про щось повідомляємо.
Пам’ятаймо завжди, що хліб – святий. Шануймо його так, як шанували наші бабусі і дідусі.
Гості мої дорогенькі!
Добра вам бажаю.
І за добрим звичаєм хлібом пригощаю.
Тема корисна для дітей дошкільного віку, так як саме в цьому віці потрібно навчати поважати хліб. На занятті вихователь використовує різні прийоми роботи, чим зацікавлює дітей. Також була робота з прислів’ям. Це вчить дітей міркувати, розвивати їх мовлення. Дякую за цей матеріал!
Вихователем запропоновано традиційне заняття, в ході якого педагог усі навчальні функції бере на себе, даючи готові знання дітям. Сучасні вимоги до занять вимагають від вихователя ролі координатора в пошуку і отриманні нових знань шляхом спроб і помилок, надання можливості самим дітям прийти до певних висновків, висловлюючі власні думки і тим самим розвивати мовлення.