Конспект практичного заняття з всесвітньої історії для 8-го кл. на тему: Становлення європейського парламентаризму. Біль про права.

Автор: Учитель історії Затолокіна Юлія Сергіївна

Особливістю нової програми з історії є практичні заняття. Ця практична робота дозволяє ознайомити учнів з поняттям парламентаризму та шлях його становлення в Європі, підкреслити вплив подій Англійської революції на сьогодення, набути досвід учнями аналізу історичного документа та усвідомити значення історичного джерелознавства для об` єктивної оцінки історичних подій.

---

 

Практичне заняття:  Становлення європейського парламентаризму.

 Біль про права.

Мета: ознайомити  учнів з  поняттям  парламентаризму та шлях його становлення в Європі; повторити риси абсолютизму, республіки, протекторату, як форм державної влади; зробити аналіз історичного документа «Біль про права (1689)»; виховувати повагу до парламентаризму, як до системи політичної організації держави.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Розповідь учителя.

Однією з найбільш розповсюджених форм управління державою є парламентаризм. Сьогодні на занятті ми познайомимось детально з цією формою державної влади та історією іі зародження. Як справжні історики проаналізуємо перший документ, який затверджував цю форму державної влади. Та з ясуємо, як монарх  може  «царювати, але не правити »?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Гра « Пригадай»

1. Про панування якої форми державної влади свідчать слова Якова І Стюарта « Піддані повинні коритися королю… як  наміснику Бога на землі..»? (Абсолютизм)
2. Які ознаки абсолютизму?
3. Яку форму державної влади оголосив парламент після страти Карла І? (Республіку)
4. Які ознаки республіки?
5. Яка форма державної влади панувала в Англії після розпуску « Довгого парламенту»? (Протекторат)
6. Які ознаки протекторату?
7. Яку форму державної влади утвердила « Славна революція»? (Парламентську або конституційну монархію)
8. Які ознаки парламентської монархії?

Бесіда.

Чим не влаштовували абсолютизм, республіка та протекторат, як форми державного правління?

Розповідь вчителя.

Сьогодні Великобританія, Нідерланди, Бельгія, Данія, Норвегія, Швеція, Іспанія, Японія, Канада, Камбоджі, Австралія та інші мають форму правління – парламентську або конституційну монархію. Пропоную  вам провести аналіз історичного документа, який закріпив цю форму правління.

IV. Практична робота

Бесіда за запитаннями.

• Що таке історичне джерело?
• Які види історичних джерел вам відомі?

Розповідь учителя.

Історичні джерела є важливою складовою історичної науки і сьогодні  учні  познайомляться  з таким історичним джерелом, як « Білль про права 1689 р. »  і  сьогодні  пропоную вам  ознайомитись з  цим документом та зробити  його аналіз в зошиті, використовуючи пам` ятку  «Схема аналізу історичного документу».

Білль про права (1689 р.)

(Текст відтворюється по: Н П. Дмитревский.Законодавство англійської революції, 1640-1660 рр.. М.-Л., 1946 . С. 338-340)

…духовні і світські лорди та общини,… що зібралися нині як повне й вільне

представництво цього народу,…заявляють для відновлення і засвідчення своїх

стародавніх прав і вольностей таке:

1.                 Домагання влади припиняти закони або виконання законів королівським

повелінням без згоди парламенту незаконні.

2.                 Домагання влади вилучати з законів або виконання законів королівським

повелінням незаконні.

3.                 Стягнення зборів на користь і в розпорядження короля, в силу нібито

прерогативи, без згоди парламенту або на більш тривалий час або іншим

порядком, ніж встановлено парламентом, незаконне.

6. Набирання чи утримання постійного війська в межах королівства в мирний

час, інакше як за згодою парламенту суперечать законові.

8. Вибори у члени парламенту мають бути вільними.

9. Свобода слова, дебатів та актів у парламенті не повинна обмежуватись і

підлягати контролеві в якому-небудь суді або місці, крім парламенту.

13. Для припинення всяких зловживань і для поліпшення, зміцнення та

збереження законів парламент має скликатися досить часто.

І вони визнають за собою, вимагають і наполягають на всіх цих пунктах…

як на своїх безсумнівних правах та вольностях….

Аналіз документа відбувається за схемою запропонованою в пам `ятці «Схема

аналізу історичного документу».

Пам` ятка «Схема аналізу історичного документу»

Походження тексту:

-До якого класу документів за змістом відноситься? (державно-правовий документ,

Документи внутрішньополітичного характеру,документи зовнішньополітичного

Характеру, господарські документи, наукові, філософські праці,матеріали

Релігійного характеру, оповідно-описові твори, твори художньої літератури)

–                     Хто написав цей текст?

–                     Коли він був написаний?

–                     Чиї інтереси він (документ) захищає?

–                     Це повний текст чи фрагмент?

Зміст тексту:

–                     Яким є зміст тексту?

–                     Які факти описуються?

–                     Як автор пояснює причини, викладає хід і визначає значення історичних

подій?

Достовірність інформації тексту:

–                     Чи був присутній автор під час події, яку описує, чи взяв інформацію з

первинних джерел?

–                     Коли написано документ: відразу чи пізніше самої події?

Обговорення  результатів аналізу.

Розповідь вчителя.

Біль про права був першим кроком до Європейського парламентаризму.

Пропоную вам сформувати визначення парламентаризму та записати його

в зошит. Парламентаризм-це форма державного керівництва суспільством,

якій притаманні керівна роль представницького органу в системі органів

держави, контроль парламенту за виконавчою владою, поділ діяльності

законодавчої та виконавчої, привілейоване становище депутатів та їх

юридична незалежність від виборців. Принцип “поділу влади” на законодавчу,

виконавчу та судову є характерним для парламентаризму. Пропоную вам довести,

що при парламентаризмі монарх «царює, але не править» та пояснити цей вислів.

V. Домашнє завдання

1.Повторити параграф 14 (підручник  «Всесвітня історія. 8 клас» Н.Г Подаляк,

І. Б. Лукач, Т. В. Ладиченко; 2016 рік, видавництво «Генеза»).

VI. Підсумки уроку.