Конспект уроку історії в 11класі на тему: «Наш край в роки Другої світової війни»

Автор: Вчитель історії Крощук Ангеліна Михайлівна

На уроці на місцевому матеріалі розкривається початок та хід Другої світової війни на території Волинської області, визначаються основні напрямки Руху опору;
виховувається у школярів інтерес і повага до історичного минулого своєї держави, рідного краю.

---

 

Тема уроку:  Наш край в роки Другої світової війни

Мета уроку:

• на місцевому матеріали розкрити початок та хід Другої світової війни на території Волинської області, визначити основні напрямки Руху опору;
• розвивати логічне та історичне мислення учнів;
• виховувати у школярів інтерес і повагу до історичного минулого своєї  держави,  рідного краю.

Тип уроку:   вивчення нового матеріалу.

Форма проведення: семінарське заняття з елементами рольової гри.

Обладнання: карта “Друга світова війна 1939-1945 pp.” Луцьку-900 років: збірник документів і матеріалів, матеріали періодичної преси.

Структура уроку         

І. Організаційний момент.
IІ. Актуалізація опорних знань.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
ІV. Підсумок уроку.
V. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Під владою якої держави знаходилась Волинь до 1939 року?
2. Яким було  соціально – економічне і політичне становище Волинських земель у складі Польщі в період з 1921 по 1939 роки?
3. За яких обставин Волинь ввійшла до складу Радянської України?
4. Які зміни відбулись на території нашого краю після воз’єднання?
5. Яким було відношення місцевого населення до нової влади?

III. Вивчення нового матеріалу.

План

1. Початок військових дій на території Волині.
2. Три течії в Русі Опору.
3. Визволення краю від німецько – фашистських загарбників.
4. Наслідки Другої світової війни для Волині.

Підготовча робота

За 1-2 тижні до уроку вчитель повідомляє тему і план семінарського заняття, а також рекомендує літературу до нього. Клас ділиться на 4 групи;

« доповідачі» ( готують відповіді на всі пункти плану);

« хроністи » (складають на основі  відповідей «доповідачів» хронологічні таблиці подій за роками);

«рецензенти» (дають рецензію відповіді групи «доповідачів» і якщо вона неповна, то доповнюють її);

«журналісти» ( учні цієї групи придумують запитання на основі відповідей груп і задають їх цим групам або цілому класові).

1. Початок військових дій на території Волині.

1-й доповідач.

Волинську область з центром у м. Луцьку було утворено 4 грудня 1939 року. Територія області становила 19,9 тис. кв. км. Поділялась на 30 районів.

Напередодні Великої Вітчизняної війни територія Волинської області належала до Київського та Українського прикордонних округів. Державний кордон проходив по річці Західний Буг і охоронявся силами 98-го Любомльського прикордонного загону і 90-го Володимир – Волинського прикордонного загону. З регулярних військ на Волині дислокувалась 5-а армія, штаб якої розташовувався в Луцьку.

Волинь була на напрямі головного удару німецького угрупування “Південь”. Проти з’єднань 5-ї армії розгорнула наступ 6-та німецька польова армія генерал-фельдмаршала Рейхенау.

Журналіст газети “В о л и н ь”.

Чи був німецький напад несподіваним?

2-й доповідач.

Про передбачуваний перехід німецької армії в наступ о 4.00 22 .06. 1941 р. командуванню Володимир – Волинського прикордонного загону стало відомо о 00.30.06 за таких обставин.

О 22.00 21.06 1941 р. на дільниці 4-ї комендатури був затриманий солдат 222-го саперного полку німецької армії Альфред Лісков, який перейшов на наш бік і був доставлений в штаб загону. На допиті він заявив, що о 4.00 22.06 німецька армія перейде в наступ і що йому це відомо зі слів його командира роти – обер – лейтенанта Шульца. Крім того, він же заявив, що особистим спостереженням ним установлено, що артилерія зайняла вогневі позиції, танки і піхота  вихідне положення для наступу.

Про ці дані начальник загону майор Бичковський негайно доповів по прямому проводу начальнику прикордонних військ УРСР і довів до відома командуючого 5-ю армією в м. Луцьку, а також командирів 87-ї стрілецької дивізії і 41-ї танкової дивізії, дислокованих також у Володимирі-Волинському. Одночасно були повідомлені всі комендатури дільниць, яким було наказано тримати застави в бойовій готовності.

О 3.00 коменданти дільниць доповіли по телефону начальнику загону, що на німецькому березі, вздовж всього берега р. Бугу, особливо на дільниці 4-ї комендатури чути сильний шум моторів, однак безпосередньо на кордоні спокійно.

Рівно о 4.00 Володимир – Волинський був підданий сильному артилерійському обстрілу. Управління  загону було негайно приведене в бойову готовність. О 4.05 над містом з’явилось до 15 німецьких літаків, які почали бомбити місто, головним чином райони, де дислокувалися 87-а стрілецька дивізія, 41-а танкова дивізія і залізничну станцію. У цей час з 6-ї застави зателефонували в штаб загону і доповіли, що німецькі частини ( танки і піхота) перейшли річку Буг по залізничному мосту і пішли в глиб нашої території; територія застави горить і близько батальйона піхоти німців веде наступ на заставу. Особовий склад зайняв блокгаузи і веде бій. На цьому зв’язок був перерваний.

Мужньо і стійко оборонялись прикордонники. Доки залишалися живими, не здавали рубежів бійці загонів. Сотні гітлерівців знайшли смерть на волинській землі від їх прицільного вогню. Наступ ворога затримувався не на хвилини, а на доби. За мужність і героїзм, проявлені в цих боях, начальник 13-ї застави Володимир – Волинського прикордонного загону лейтенант О. В. Лопатін і заступник політрука 7-ї застави цього ж загону В. В. Петров були удостоєні звання Героя Радянського Союзу посмертно.

1-й  рецензент.

Дає рецензію і зауважує, що після прориву через кордон німецькі війська розгорнули наступ на двох напрямах. Із заходу і північного заходу на ковельському напрямку провели атаки піхотні дивізії противника, яких намагались стримати 45-а і 62-а дивізії 15-го стрілецького корпусу.

Журналіст газети ” С л о в о  п р а в д и “.

Куди був спрямований головний удар фашистів на території області?

1-й доповідач. Головний удар противник завдав танковим з’єднанням в напрямку з Володимир – Волинського на Луцьк. На цій ділянці з’єднання вели важкі оборонні бої. Тут відзначились артилеристи 1-ї протитанкової бригади генерал – майора К. С. Москаленка. Однак сили були не рівні. 23 червня німецькі війська зайняли Володимир – Волинський , а 25 червня – Луцьк.

Протягом 23-29 червня в районі Луцьк – Дубно – Рівне відбулась найбільша танкова битва першого періоду війни, в якій з обох сторін взяло участь біля 2000 танків. Ця битва затримала наступ ударного угрупування ворога на південно – західному напрямку. 24-25 червня 1941 року біля сіл Війниця і Затурці шлях нацистським бронетанковим колонам перепинили воїни 19-ї танкової дивізії 22-го механізованого корпусу під командуванням генерал- майора Кузьми Семенченка. В першому ж бою вони знищили 16 гітлерівських танків. Але, незважаючи на героїзм воїнів, 8 липня 1941 року вся територія Волині опинилась в руках ворога.

Журналіст газети «В і ч е». Чому не було організовано довготривалої оборони нашого краю? (Відповідь дає будь – хто з учнів).

3-й доповідач. Гітлерівці скасували радянський адміністративно-територіальний поділ. Волинська область за «новим порядком» була включена до генерального округу Волині та Поділля з генерал-комісаріатом у Луцьку. На території Волинської області створили шість округів на чолі з гебітскомісарами і 30 районних управ. Це Володимир-Волинський , Горохівський, Камінь – Каширський, Ковельський, Луцький та Любомльський округи. Окупанти закрили всі радянські установи, навчальні заклади, ввели загальну трудову повинність населення, почалось переслідування євреїв. Під час масових акцій біля села П’ятидні було по звірячому вбито близько 25000 тисяч жителів єврейської національності міста Володимира – Волинського і району, в Рожищенському районі – 6025, в Ратнівському – 5960, у Берестечку — близько 3000 чоловік. На Волині було створено цілий ряд таборів для військовополонених, у вересні 1941 року у Володимирі- Волинському почав діяти один з найбільших на Україні концтабір офлаг “Норд 365”, у якому одночасно перебувало від 4000 до 8000 чоловік, а за весь період його існування – понад 42000 чоловік. Тут було розстріляно, померло від голоду та епідемій 25000 чоловік. У концтаборі в Ковелі знищено 12 тисяч радянських військовополонених. У Луцьку до червня 1942 розстріляно і померло від голоду і хвороб 10530 військовополонених. Всього по області в концтаборах загинуло 78330 чоловік.

2-й рецензент. ( Дає рецензію і доповнює відповідь). Звичайним явищем стали мародерство та реквізиції майна громадян німецькими солдатами і службами. Колгоспи було перетворено на «лігеншафти», де для селян запроваджено безоплатну працю. Фашисти знищили або демонтували і вивезли до вермахту виробничо – промислові і господарські споруди. Зруйнували 422 населених пункти, 107 з них взагалі стерли з лиця землі. Вивезли на каторжні роботи до Німеччини 30 тисяч юнаків і дівчат.

Журналіст  газети «В і с н и к».  Яку мету переслідував окупаційний режим на теренах нашої області? (Відповідь дає будь-хто з учнів).

2. Три течії в Русі Опору на Волині.

4-й доповідач. З перших днів окупації волиняни піднялись на активну боротьбу з ворогом. На території Волині антифашистський рух опору включав:

• радянське комуністичне підпілля та партизанський рух;
• український національний самостійницький рух;
• польський рух опору.

В перші дні війни в області були створені підпільні організації під керівництвом М. П. Коніщука, Г. Ф. Мартинюка, П. X. Самчука,  С. О. Шковороди,  Г. А. Карплюка,  Юзефа  Собесяка  та  інших.   У Луцьку антифашистське підпілля виникло восени 1941 року. Його організаторами були В. В. Ізмайлов та П. І. Савельєва.

В липні-грудні 1941 року на Волині відбувається створення перших радянських партизанських загонів. Це у Камінь- Каширському, Луцькому та Торчинському районах. Вже до осені 1942 року діяло 7 партизанських загонів. У вересні-листопаді 1942 року на Волинь перебазувалися невеликі партизанські загони та групи під командуванням Г. Картухіна, І. Насекіна та І. Сазонова. В грудні цього ж року з бойовою групою партизанів прибув з Білорусії  комісар А. П. Бринський. Він об’єднав yсі партизанські загони та групи у північно-західній частині Волині та Рівненщини в одну бригаду, що громила комунікації ворога. Незабаром на основі цієї бригади виросло партизанське з’єднання.

У 1943 році на Волинь вийшло рейдом Чернігівське з’єднання партизанських загонів під командуванням О. Ф. Федорова. Серед бойових партизанських акцій особливе значення мала операція «Ковельський вузол» у результаті якої був паралізований залізничний рух через Ковель.

Навесні 1943 року в Цуманських лісах дислокувалися загони особливого призначення під командуванням Д. М. Медведєва та М. А. Прокоп’ юка. Всього партизанський рух на Волині охопив біля 30 тис. чоловік.

Більш широкого розмаху набув український національний самостійницький рух. Перші такі загони були створені Т. Боровцем ще в 1941 році. Сформовані ним загони боролися переважно з залишками Червоної Армії. У 1942 році на території області виникають загони ОУН – Бандери та ОУН – Мельника.

Найбільш організованим військовим з’єднанням українського національного руху була УПА. У селі Вовчок, яке розташоване на межі Турійського та Володимир – Волинського районів знаходилась Січ УПА. Саме сюди на світанку 14 жовтня 1942 зв’язковий доставив крайовому провіднику ОУН на Волині Крилачу наказ керівництва цієї організації створити Українську повстанську армію, що й було зроблено. Тут постійно мешкало 4-5 тисяч вояків, були організовані штаби, стояла курінна кіннота, працювали пекарні, їдальні, шевські майстерні. На початку 1944 року чисельність УПА- Північ нараховувана 10-15 тисяч чоловік. УПА боролася і проти німців і проти радянських партизанів, а також проти Польської Армії Крайової. Одночасно на території області з польського населення були утворені загони самооборони. А згодом на їх базі – 27-ма Волинська дивізія Армії Крайової.

4-й р е ц е н з е н т.( Дає рецензію і доповнює відповідь).

Також на території області діяли партизанські з’єднання під керівництвом С А. Ковпака, П. С. Коротченка, П. П. Вершигори, О. М. Сабурова, які проходили рейдом через наш край.

Журналіст газети « В е ч і р н є  м і с т о».

Які течії руху діяли у нашому краї? Яка з них мала більший успіх? Чому?

5-й доповідач.

3 27 січня по 11 лютого 1944 року війська 1-го Українського фронту проводили Рівненсько – Луцьку наступальну операцію. В ній брали участь 13-та і 60-та армії під командуванням М. П. Пухова та І. Д. Черняховського. 2-го лютого м. Луцьк було звільнено від німецько – фашистських загарбників. Ворог не хотів миритися із втратою Луцька і не раз пробував знову захопити його. Запеклі бої за утримання визволеного міста вели, виявляючи винятковий героїзм воїни 121-ї гвардійської, 181 -ї і 106-ї стрілецьких дивізій.

За жоден населений пункт Волині не точилися такі тривалі й жорстокі бої, як за Ковель – важливий вузол залізничних шляхів. Ще в березні 1944 року війська 1-го і 2 -го Білоруських фронтів підійшли до міста і блокували його. Бої тривали чотири місяці. Пише 6 липня Ковель був повністю визволений від гітлерівських окупантів. 20 липня цього ж року було визволено місто Володимир – Волинський, а 21 липня спільними діями   1-го   Білоруського  і 1-го  Українського  фронтів  вся територія Волинської області була очищена від фашистських загарбників.

5-й рецензент.( Дає рецензію і доповнює відповідь). У період бойових дій на території області загинуло багато військовослужбовців. Даних про втрати на початку війни ( червень 1941) немає. Під час визволення області загинуло 25500 радянських воїнів різних національностей, серед них 26 Героїв Радянського Союзу. На території області в 1944 р. діяло понад 200 військових госпіталів, а у боях за звільнення Волині звання Героя Радянського Союзу було присвоєно 39 чоловікам.

Журналіст газети «В п е р е д» Як проходило звільнення   нашої області? Скільки воїнів загинуло?

5. Наслідки Другої світової війни для Волині.

6-й доповідач.

За роки окупації Волинь зазнала великих людських і матеріальних втрат. Було знищено 30 районних і 3 міських промкомбінати, 56 підприємств облхарчопрому, 140 артілей промкооперації, а також зруйновано або пошкоджено 11 цегельних заводів і крейдяний комбінат, знищено 39 залізничних станцій, близько 600 км залізничної колії, понад 307 тис. кв. м житлової площі. Окупанти зруйнували 30 МТС, 378 колгоспів, спалили 422 населені пункти, 35 тис. селянських будинків, сотні шкіл, клубів, бібліотек, медичних закладів, забрали в колгоспах і в селян понад 300 тисяч голів великої рогатої худоби, близько 80 тисяч коней. Загальна сума збитків, заподіяних окупантами народному господарству області, перевищувала 8 млрд. крб. За роки окупації фашисти розстріляли, замордували 165 300 мирних громадян. Вивезли на роботу до Німеччини понад 30 тисяч юнаків і дівчат.

6-й рецензент. ( Дає рецензію і доповнює відповідь). Після звільнення області понад 107 тисяч волинян було мобілізовано в діючу армію, сотні юнаків були призвані на призовні пункти. Вони брали участь у військових операціях до закінчення війни і відзначились у боях за визволення західних областей Росії, Білорусії, країн Прибалтики та Східної Європи.

Журналіст газети « Ф а к т и».

Скільки людських втрат зазнала Волинь в роки Другої світової війни?

Четверо «хроністів» складають за розповідями своїх товаришів хронологічні таблички подій за роками.

Події на Волині у 1941 році

Дата

Подія

ІV. Підсумок  уроку

Учитель. Здавалося, звільнені від фашистів волинські міста і села заживуть нарешті в спокої і мирі. Однак лихо не спало і чатувало на населення краю. Спочатку – примусова мобілізація: українських юнаків-підлітків забирали в польові військомати і без будь-якого попереднього навчання володіння зброєю, поповнювали ними поріділі частини Червоної Армії. Тисячі наших земляків полягли у Польщі Прибалтиці Чехословаччині, Угорщині, Югославії, Німеччині Понад 60 тисяч уродженців Волині билися з ворогом у складі Червоної Армії, понад 25 тисяч з них загинуло в бою, пропали безвісти, померли від ран у воєнних госпіталях. Тож невеличка Волинь відіграла немалу роль у здобутті нашим народом перемоги над ворогом.

Вчитель проводить оцінювання учнів.

V. Домашнє завдання.

1. Заповнити хронологічну табличку подій за даним зразком.
2. Підготувати повідомлення ” Наші земляки на фронтах війни*.