Конспект уроку із зарубіжної літератури для учнів 6-го класу на тему “Красою Японії народжений”

Тема. Своєрідність розвитку японської літератури. Мацуо Басьо. Хоку – поезія враження, пізнання, душевного перевтілення.

Мета: ознайомити учнів з особливостями розвитку японської поезії на прикладі творчості японського поета Мацуо Басьо; засвоїти зміст поняття хоку; навчити виразного читання хоку; сприяти зацікавленості учнів культурою Японії; виховувати повагу до інших народів і культур.

Обладнання: портрет Мацуо Басьо, репродукція картин з природою Японії.

Урок – знайомство.

Епіграф: Краса мусить спрямувати

людей на шлях істини.

Ф. Шіллер.

Хід уроку

I.Підготовка до сприйняття навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя.

На невеликих островах у Тихому океані розташована « країна , де сходить сонце», – Японія. Протягом тривалої історії вона створила, свою самобутню національну культуру. Для жителів цієї країни є традиційним тонке відчуття прекрасного, пошуки краси, їм властивий тісний зв’язок із природою, любов до якої виховується з дитячих років. Японці говорять: «Любіть природу, любіть квіти, любіть дерева, небо, красу у великому й малому – і ви навчитеся любити життя, берегти людину!»

Любов до поезії виникла у японців тоді, коли літератури як такої ще не було. Одна із давніх японських традицій – довіряти свої почуття віршам. Перед входом у приміщення підвішувалися невеличкі гомінкі дзвіночки, до яких кріпилися папірці з віршованими рядками, де були і радість, і надія, і відчай.

Поезія японців вельми не звична. Вона сповнена натяків іносказань. Почуття передаються в ній не прямо, а опосередковано – через образи природи, окремі деталі зовнішнього світу. Щоб осягнути такі вірші, треба вміти сприймати природу, насолоджуватись виглядом розквітлої троянди чи туману, що прозорим серпанком огортає гори.

II. Оголошення теми, епіграфа уроку

III. Формування нових знань, умінь і навичок.

1. Лекція вчителя.

Своєрідність японської літератури.

Японська література належить до так званих «молодих середньовічних» і сформувалась під впливом китайської літератури.

Основні принципи японської поетики:

• слова замовкають, а почуття ще говорять;
• усвідомлення злиття людини з природою, тобто людина є часткою природи;
• нетривалий сум.

Одним із представників японської поетичної школи XVII ст. є відомий поет Мацуо Басьо.

1. Повідомлення учня – біографа про життя Мацуо Басьо
2. Повідомлення учня – дослідника про творчість Мацуо Басьо.
3. Слово вчителя. Літературознавчий коментар.

Головним чинником формування поглядів Басьо на мистецтво вчені вважають філософське вчення дзен із його проголошенням цінності усього сущого на світі. Тому в тематиці віршів Басьо не віддається перевага людині, а навпаки, частіше поет звертається до речей, на перший погляд незначних, але саме вони відкрили поету сутність світу. Кінцевою метою теорії й практики дзен є «саторі» – осяяння, просвітлення – інтуїтивне пізнання світу, приєднання до вищої істини, досягнуте раптово. Басьо вважав, що результатом саторі є вірші хоку.

У віршах поет відображає не свої почуття й думки, а лише «осяяння», єднання митця й природи митця й світу. Згідно з естетичними поглядами Басьо, митець повинен розчинитися в предметі, бо справжня реальність і краса потребують не поетичні оцінки, а поетичного зображення.

Сам процес творчості у стані « саторі» характеризується короткочасності: хоку – це єдиний образ, який неможливо розчленити. Але до миті «саторі», до стану, в якому народяться справжні хоку, шлях не простий.

Істина відкривається кожному, хто буде йти до неї наполегливо. Той, хто постійно й напружено працює зі словом, має більше шансів словом передавати мить «саторі». Поет повинен щодня тренувати і своє слово, і свою душу, тоді він не розгубиться в мить «саторі».

У 10 столітті у японському мистецтві, а саме в японській естетиці, виникло поняття «сабі», яке з часом стало символом японської краси. Точного перекладу цього слова немає. Його первинний зміст – «печаль, сум самотності».

Сабі – це здатність людини відчувати світлу печаль світу, самотня радість від цього відчуття. У творах мистецтва сабі проявляється в сукупності художніх засобів, приглушених барв, ненав’язливості слів. Тільки той вірш , що створює атмосферу світлої печалі викликає це почуття у читачів, можна назвати витвором мистецтва. Для «сабі» характерним є відчуття митцем такої миті буття, коли час ніби зупиняється, перетворюючись на безкінечність.

В останні роки свого життя Басьо проголосив новий принцип -«карумі» ( «легкість»). У зв’язку з новим принципом знімалась й тематика віршів Басьо. Символи вічного, прекрасного можна побачити не тільки у природі, але й у буденному житті.

Віршована форма, в якій Басьо створив найбільше віршів, називається в Японії хоку, у дослівному перекладі це означає «початкова фраза». Ця віршова форма виділилася із п’ятивірша – танка (дослівно – «коротка пісня»). Перша частина короткої пісні й називається хоку.

Будова хоку.

Класичні хоку містять 17 складів і складаються з трьох ритмічних відрізків по 5,7 і 5 складів.

Така форма змушувала поетів приділяти велику увагу техніці вірша. Відкидалося все зайве, наприклад, слова, які легко можна домислити. Широко використовувалися багатозначні слова й омоніми, яких у японській мові дуже багато. За допомогою таких слів часто вдавалося з’єднати фрази вірша, які за змістом могли, бути дуже далекі одна від одної. Закони жанру вимагали і наявності у кожному вірші «сезонного слова», існували списки таких слів, і вірші без них зустрічаються як виняток. «Сезонні слова» вказують на пору року, про яку йде мова у вірші:

сніг – зима,

сакура – весна,

хризантеми – осінь.

Збірки віршів впорядковувались за порами року. Кожне « сезонне слово» ілюструвалося одним чи кількома віршами. Завдання «сезонних слів» – посили емоційність атмосфери вірша, викликати у читача певні асоціації, і літературні, і життєві.

Хоку – трирядковий ліричний вірш у японській поезії. У ньому зображуються природа і людина в їх вічній нерозривності. Теми кохання у хоку немає.

1. Виразне читання віршів Мацуо Басьо.
2. Бесіда.
3. Новаторство поезії Мацуо Басьо.
4. Мацуо Басьо оновим хоку, зробивши деякі нововведення. Зокрема цезуру, тобто ритміко – інтонаційну паузу в середині віршованого рядка. Вона розбиває вірш на дві частини, які сприймаються як дві самостійні синтаксичні фрази. Це дає можливість поетові поєднати у хоку зображення загальної картини й окремого предмета.

Наприклад: Квітучі сливи,

Ніжні верби…І подібні до них

Молоді хлопці, жінки!

(Весна – загальне, молодість людини – конкретне).

IV. Застосування знань, умінь і навичок.

1. Підсумкова бесіда.

• Яким вам запам’ятався Мацуо Басьо?
• Що означає його псевдонім?
• Що таке хоку?
• В чому полягає своєрідність жанру хоку?
• У чому полягає новаторство творчості Мацуо Басьо?

1. Робота з епіграфом.

Як би ви пояснили зміст епіграфа? Доведіть свою думку.

В японській літературі 200 років існувала «школа Басьо». Як ви думаєте, з чим пов’язана популярність цієї школи?

V. Оцінювання.

VI. Домашнє завдання:

1. Вивчити теоретичний матеріал:

• основні принципи японської поезії;
• життя і творчість Мацуо Басьо;
• вміти пояснити значення термінів «дзен», «саторі», «карумі», «хоку».
• в чому новаторство поезії Басьо?

1. Зробити малюнки до його хоку ( на вибір), вміти пояснити їх зміст.
2. Підготувати повідомлення про сучасну Японію.

---

Автор:

• ПІБ: Власенко Наталія Григорівна
• Посада: вчитель зарубіжної літератури
• Місце роботи: НВО – ліцей НІТ м. Кам’янське
• Завантажити матеріал: – Конспект уроку із зарубіжної літератури для 6 класу тема «Красою Японії народжений»