mail@urok-ua.com

Конспект уроку на тему: “Роль пісні у п`єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка”

Автор: Учитель української мови та літератури Паламарчук Марія Іванівна

Screenshot_1Зміст уроку – розкриття ролі української народної пісні у п`єсі “Наталка Полтавка” через інценовані учнями уривки, сольне виконання пісенних партій та учнівські відгуки.


 

Тема. Роль пісні у п’єсі І. Котляревського «Наталка Полтавка».

Мета: через інсценування, через гру допомогти

учням відчути багатство і красу живої

народної мови, задушевність української

пісні, взяти участь в народних обрядах;

побачити вплив гри і пісні на глядачів, їх

замилування народним вбранням; виховувати

любов до слова, до пісні, бажання

продовжувати справу автора “Наталки

Полтавки”

Тип уроку: інсценований урок.

Обладнання: портрет І.П. Котляревського, пейзаж

художника-аматора, рушники,

український національний одяг,

предмети побуту для оформлення

інтер`єру української світлиці.

Форми роботи: інсценування, робота в парах, творча робота.

Хід уроку

I.Мотиваційний етап.

  1. Інтер`єр класу: на дошці портрет Котляревського, прикрашений рушниками, на стіні картина учителя-аматора, на якій зображено чудовий український пейзаж, на передньому плані дівчина несе воду на коромислі; перед картиною стіл, лава; окремо стоять запрошені, окремо – творча група учнів-глядачів та журі глядацьких симпатій. На фоні картини дівчата в українському вбранні.

II.Актуалізація опорних знань.

Діалог ведучих

Перша дівчина: “Здається, що ми завітали у гості до Наталки Полтавки”.

Друга дівчина: “Не згасає народна любов до творів І.Котляревського. Збулися пророчі слова Великого Кобзаря:

Будешь, батьку, панувати,

Поки живуть люди,

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть!”

Перша дівчина: “Наталка Полтавка” – перший драматичний твір, сила і чарівна краса якого, за словами І.Карпенка-Карого, в “простоті, в правді і, найголовніше, – в любові автора до свого народу, любові, котра з серця І.Котляревського перейшла на його твір”.

Друга дівчина: “Тихо, чуєш, здається, хтось співає, давай послухаємо…” (відходять, сідають).

III. Інсценована частина уроку

  1. Чіткіше чути пісню “Віють вітри…” у виконанні Наталки Полтавки, яка несе на коромислі воду. Потім пісня переходить у монолог-звертання до Петра.
  2. З`являється возний, скорочений діалог між Наталкою і возним, пісня возного. Закінчується сцена монологом Наталки.
  3. Розмова возного, виборного і Наталки починається піснею виборного “Дід рудий…”, продовжується піснею “Ой під вишнею…”, а далі піснею возного “Всякому городу нрав і права…”
  4. Діалог Терпелихи і Наталки.
  5. Діалог Петра й Миколи. Пісня Миколи “Вітер віє горою…”
  6. Діалог Миколи й Наталки.
  1. Сцена з участю Наталки, Петра, возного, Терпелихи. Закінчується піснею “Ой я дівчина Полтавка…”

IV. Виступ творчої групи (діалоги, монологи), яка відзначає позитивні моменти інсценування.

V. Слово надається журі глядацьких симпатій, що на основі пропозицій, які надходили у письмовому вигляді, виступу творчої групи, власних вражень визначають кращого актора, кращого виконавця народної пісні, актора, що представив оригінальний зразок національного вбрання.

Названих акторів-аматорів нагороджують вінками з золотавого осіннього листя і дипломами.

VI. Заключне слово акторів про новаторський характер п`єси і роль пісні у творі.

VII. Підсумок уроку. Звертання учителя до учасників.

Дорогі юні аматори! Сьогодні ви в міру своїх здібностей через гру ще раз відчули і донесли до глядачів багатство рідної мови та духовну красу простого українця-працелюба, благородство чесної людини, красу національних звичаїв та обрядів, національного вбрання. Це те нове у п`єсі на той час, чим привабив автор читачів і глядачів. А найбільше відчули, очевидно, чаруючу силу української пісні, що змушує

сумувати і радіти, сміятися і плакати, замислитися і прийняти рішення, кохати і зносити розлуку. Сподіваюся, що наступні ваші інсценування будуть ще успішнішими.

VIII. Оцінювання.

  1. IX. Домашнє завдання. Усний відгук про інсценований урок.
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 оцінок. Рейтинг публікації: 0 з 5)
301

А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?

Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 коментарів

  1. Жанр своєї п”єси І.П.Котляревський визначив так:”Опера малороссійская”.Називаючи драматичний твір оперою,Котляревський мав на увазі те,що як у класичному музичному творі поєднується музика зі співом.Так і в його опері поєднуються висловлювання,монологи героїв із співом.Урок Марії Іванівни чудово це демонструє.Цікаво,творчо і гарно.Дякую