Конспект уроку позакласного читання для 3-го класу “Звідки беруться імена та назви?”.

Автор: Вчитель початкових класів Жук Тетяна Петрівна

Урок призначений для стимулювання появи інтересу у дітей до історії виникнення імен та назв, формування поняття про добре ім’я, спонукання на добрі справи.

---

 

Урок позакласного читання для 3 класу «Звідки беруться імена та назви?». 

Тема. Звідки беруться імена та назви.

Мета. Стимулювати появу інтересу у дітей до історії виникнення імен та

назв; формувати поняття про добре ім’я; спонукати на добрі справи.

Матеріал до уроку. Фізична карта України, ілюстрації з зображенням людей різних професій.

Хід уроку

I. Організація учнів до уроку.

Кличе Дзвенить дзвіночок:

• Дзелень, дзелень!

Сміється сонце,

Збудився день.

Кличе дзвіночок:

– Бім-бам ! Бім-бам!

На урок сідати час школярам!

II. Актуалізація опорних знань.

1. Розповідь-бесіда вчителя.

Людей на земній кулі дуже багато. Діти схожі на своїх батьків. Цю особливість люди помітили ще в давні часи, і так з’явилася приказка „ Яблуко від яблуньки недалеко падає”, тобто у кожної яблуньки свої яблучка, і їх не можна переплутати з іншими. Так і діток. Вас багато сидить у класі. Всі ви різні і не схожі один на одного ні зовнішньо ні характером.

– А чим ви іще відрізняєтесь?

– Як ви дізнаєтеся, що саме вас гукає мама з прогулянки додому?

А як знаєте, що вас викликає учитель до дошки?

– Відгадайте загадку.

А відгадайте-но, що я таке?

Всі хочуть, як народиться дитина,

Щоб я було красиве і дзвінке,

Бо носить все життя мене людина. ( Ім’я)

III. Оголошення теми і мети уроку.

– Сьогодні ми будемо дізнаватись звідки ж беруться імена та назви, що вони означають, як дбати про своє „добре” ім’я.

IV. Сприймання і усвідомлення матеріалу уроку.

1. Розповідь учителя з елементами бесіди.

– Коли людина отримує ім’я?

Традиція давати людині ім’я виникла за далеких часів. За часів язичництва давали імена природні: Малинка, Голка, Павук, Рябушка. Також дитину називали за особливими прикметами чи з огляду на обставини, за яких вона з’явилася на світ. Так з’являлися Біляй, Лобань, Неждан, Забава, Пискун. Цікаво, що наші предки вважали, що чим негативніше ім’я, тим краще. Бо, крім офіційного, було в язичників ще й таємне ім’я. Так наші предки обманювали злих духів.

Після Хрещення Русі, імена стали давати за святцями. На честь святого, у день пам’яті якого дитина народилася чи була хрещена. У церковному календарі імена траплялися дуже часто. Наприклад, Іван – 79 разів.

Кожному з нас дається ім’я. Але чому саме так? Може на честь твого діда чи прадіда, бабусі чи прабабусі, А можливо, це ім’я  носив хоробрий воїн, славний поет, мудрий і справедливий князь?

2. Розповіді дітей про значення свого імені.

– Розкажіть, що означає ваше ім’я. На честь кого вас так назвали?

3. „Добре” ім’я людини.

В Україні з діда-прадіда дуже дбали про честь власного імені, щоб не знеславити свій рід поганими вчинками. Бо людина залишається жити у своєму доброму імені.

Ім’я у тебе одне

Назавжди воно дане.

Ти його бережи,

Від біди й зла стережи

–  Іменами поважних, заслужених людей названо міста, вулиці, парки…

– Наведіть приклади.

 V.Фізкультхвилинка.

Раз, два, три, чотири.

Три, чотири, раз, два.

Розболілась голова.

Треба трішки відпочити.

Щоб нового ще навчитись

Підтягнулися,

Присіли,

Пострибали, знову сіли.

Вийшла пауза мала –

До роботи нам пора.

VI. Продовження роботи над темою уроку.

1. Звідки походить назва нашої країни.

– Як називається наша країна?

Назва Україна має дуже давнє походження. Відомо, що в давні часи територія східнослов’янських племен умовно ділилася на окремі землі, що  називалися країнами, українами. Пізніше ця назва поширилась на всі землі, на яких формувався український народ.

Цілком можливо, що слово Україна значно давніше і походить, як стверджують деякі вчені, із скіфської мови, де ув-країна означає „підніжжя гір” (на увазі маються наші українські Карпати).

2. Назви, що пішли від заняття людини.

а ) Гра „Відгадай назву”.

– Багато назв пішло від того, чим людина займається. Я буду описувати дію. Якою займається людина, а ви назвіть її професію.

Водить авто – водій.

Учить дітей – учитель.

Випікає хліб – пекар.

Веде телепередачі – телеведучий.

Грає на скрипці – скрипаль.

Вирубує ліс – лісоруб.

Прибирає двір – двірник.

Займається ловлею риби – рибалка.

Охороняє об’єкт – охоронець.

Нічого не робить, лежить на ліжку – ледар.

б ) Гра „ Кого я бачу”.

Вчитель показує ілюстрації, на яких зображено людей різних професій, а учні називають їх.

в ) Назви, які пішли від ремесла предків.

Підготовлені заздалегідь учні розповідають.

Коваль – майстер, який обробляє деревину, споруджує дерев’яні будівлі, виготовляє прості дерев’яні меблі.

Коваль – майстер, який куванням обробляє метал, виготовляє металеві предмети.

Зброяр – майстер, який виготовляє зброю.

Римар (лимар) – майстер, який виготовляє ремінну збрую.

Бондар – майстер, який виготовляє діжки, бочки, дерев’яні відра.

Кожум’яка – майстер, що виробляє сирицю (недублену шкіру); мнець.

Кравець – фахівець з пошиття одягу.

Стельмах – майстер, який виготовляє сани, колеса, ,полоззя, дуги.

VII.Підсумок уроку.

– Чи сподобався вам  урок?

– Що нового ви дізналися?

За кожною назвою криється цікава історія. Тож пізнання чогось нового, буде вашим власним маленьким відкриттям. І розгадування таких таємниць дає нам ключ до розуміння краси рідного краю, його історії, традицій, діяльності українського народу.