mail@urok-ua.com

Конспект уроку позакласного читання з української літератури для 8 класу.

Автор: учитель УМЛ, ЗЛ Єрмакова Ольга Петрівна

Screenshot_15Надана робота є конспектом уроку позакласного читання з української літератури (8 клас) і спрямована на вироблення умінь нестандартного аналізу тексту, залучення учнів до культурного надбання народно-пісенної та авторської літератури


 

Позакласне читання

ТЕМА:   НА   КРИЛАХ   ПІСНІ.

МЕТА: розвинути творчу уяву дітей, їх здатність мислити образно, психологічне відчуття кольору та звуку; виховувати любов до рідного слова, його невичерпних багатств і можливостей; до історії і культури свого народу/

Тип уроку: екскурс у минуле.

Метод: пізнавально-емоційна ігрова ситуація.

ХІД УРОКУ

 Підготовчий етап: учням до позакласного читання було запропоновано прочитати новелу М.М.Коцюбинського “На крилах пісні”.

Звучить початок пісні “Ой у полі та криниченька”:

Ой у полі та криниченька,

З неї вода протікає,

Ой там чумак сірі воли пасе,

Він з криниці напуває.

1. Актуалізація емоційного досвіду учнів. Слово вчителя:

Безкраїй український степ… Скільки й сягає око – простір землі й безмір неба, а між ними – зелені хвилі трав, золото проміння та срібна струна жайворонкової пісні. Аж ось закурився здалеку шлях, поволеньки вимальовується чумацька валка: може, сто, двісті чи й триста возів. Риплять вози, ярма бряжчать, воли ремиґають. Нараз із гомону степу вихлюпується далека пісенна хвиля. Зринувши стиха, як зітхання вітру, вона росте, шириться й незабаром розлого вкриває  степове  довкілля. Це   йдуть   чумаки  одвічними  українськими дорогами… Лине їх тужлива пісня з українського середньовіччя аж до нас, крізь товщу століть достукується до наших душ, нашої пам’яті, вражає своїм багатством, емоційною насиченістю. Тонким психологізмом.

Звучить продовження пісні:

Ой розпустить свої сірі воли

Та по травці – муравці,

А сам помер той чумак Макара

У неділеньку вранці…

Ой висипали над чумаком

Та високу могилу,

Ой та посадили йому у головах

Та червону калину.

            Пісня відіграє велику роль у житті народу. Про це гарно сказав М.Гоголь    у    статті   “Петербурзькі    записки    1836  року”:    “Під    пісні будуються з соснових колод хати по всій Русі. Під пісні кидаються з рук    в    руки   цеглини,    і ,   немов    гриби,    зростають   міста.   Під   пісні сповивають, одружують і ховають людину…”

У пісні людина передає і свою радість, і горе, і потаємні думи, прагнення, сподівання. Саме пісня була вірним другом чумаків, вона розвіювала їхню тугу, повертала у думках до рідної хати.

Тож давайте спробуємо сьогодні через пісню відтворити нашу минувшину, побачити і відчути те, про що йдеться у ній.

Звучить на плівці чи читається чумацька пісня  “Ясно, ясно, а сонечко сходить”.

  1. Створення пейзажних замальовок за піснею :

а)         визначте лад (мажор чи мінор) пісні, його зміну. Доведіть свою думку;

б)         спробуйте поділити  пісню на смислові частини (їх всього 4 – світання, полудень, вечір, побоїще).

—        Ясно, ясно, а сонечко сходить,
Я хмарнесенько заходить.

Смутен, смутен а чумацький отаман,

Він по табору ходить.

Що він ходить – білі руки ломить,

Він словечко й говорить: 

—Я й ви, хлопці,  ви, добрі молодці,

Я уставайте, вози мажте,

Вози мажте, ярма наривайте,

Сірі воли запрягайте.

Хлопці встали, я вози помазали,

Нові ярма та й понаривали.

Сірі воли позапрягали.

—        Шляхом їдуть нові вози риплять,
Сірі воли ремиґають.

Попереду я чумацький отаман На сопілочку грає.

Що він грає, грає виграває,

Він пригодоньку знає.

  • Ой ви, хлопці, ви, добрі молодці,

А де ж будем ночувати?

  • Я й ми будем а будем ночувати

У зеленому байраці, недалеко од зеленого гаю

Розбійничків виглядати.

Недалеко од зеленого гаю

Будем огонь розкладати.

—Що найстарший, ой та й розбійничок
На сірому коні грає.

Що ж він грає та грає – виграває.

 До табору привертає.

—Ой ви, хлопці, я ви, добрі молодці,
Я й де ж ваш отаман?

—Наш отаман я ходить між возами Умивається сльозами.

Що він ходить я ходить між новими,

Умивається дрібними.

— Ой ви, хлопці, я ви, добрі молодці,

Ой беріте дрюки в руки,

Гей, та бийте, бийте – не жалійте,

На нові вози кладіте,

Та повезем у город Полтаву,

Та зробимо собі славу:

ІЦо їх сорок, сорок ще й чотири

Нас десяти не побили.

в) а  тепер  давайте   перевтілимося   у   наших  героїв  і  спробуємо описати все, що ми бачимо, чуємо і відчуваємо: Перша картина “Світанок”:

  • спробуйте намалювати (усно) картину пробудження природи, враховуючи зміну освітлення і звуку;
  • чи змінює звуковий план пробудження табору? (брязкіт ложок, голоси, скрип возів тощо);
  • як із настанням ранку змінюється настрій? (від сонливо повільного до енергійного, проте вдалині звучить мотив тривоги отамана).

Друга картина “Полудень”:

  • що є центром (художньою домінантою) картини і як це виливає на колористику картини та темпоритміку (сонце робить кольори занадто яскравими, важкими, ядучими, а тому і темпоритміка оповіді змінюється на розмірено повільну, важку, гнітючу);
  • давайте уявимо, які мелодії може вигравати отаман на сопілочці (пісня у пісні).

Третя картина “Вечір біля вогнища”:

–           що є знову ж таки центром картини (огнище обличчя,
постаті вихоплюються   його світлом із пітьми)
;

  • визначте звуковий план природи (тиша) і уявіть, що може відбуватися у гурті біля вогнища (танець, сміх, жарти – музикальна тема в темі);
  • що є незвичайним у цій картині (на фоні безжурного відпочинку чумаків наростає мотив тривоги).

Четверта картина “Побоїще”:

  • який план буде домінуючим у картині – звуковий чи колористичний? (звуковий – какофонія звуків побоїща; колористичний план подається лише кількома рисами – життєво вихоплені з пітьми обличчя);
  • як змінюється лад пісні (від мінору (тривоги) через какофонію звуків до мажору – перемоги над ворогами).

г) Висновок: Отже, протягом пісні ми спостерігаємо зміну звукового ладу від мінору до мажору, у самій пісні з’являються мікротеми (мелодії сопілки отамана, танок і жарти біля вогнища). Колористична палітра відзначається важкими, гнітючими кольорами, що передають душевний стан персонажів – тривогу, тугу, розпач.

З.   Слово вчителя:

Віки мужності і звитяги, віки з шаблею в боях і за плугом на кров’ю политому полі, віки мук на невольничих торговищах трьох материків і віки боротьби проти татарських, турецьких, ногайських та інших орд, віки надії в очах і сльози на віях, віки журби в серці і нескореної думи – на чолі, грозові ночі повстань і тугою пересновані дні жіночого чекання, дівочої вірності – така наша народна пісня.

Вона,   які   наша  доля,   виростала   на   чорному  хлібі   історії:, на  страшних пожарищах, у чорних азовах, козлових; салгирях та коднях гинули   її   геніальні   творці.   Ромашка  і   житечко   проростали   з  їхніх сердець,  а їхні пісні розходилися по всій Україні, вростали у вічність і ставали для нащадків хвилюючою історією.

Саме до частинки цієї важкої і разом з тим героїчної історії долучилися сьогодні і ми з вами, пересвідчившись у тому, що кожне слово з пісні живе своїм життям, будить нашу уяву і голос крові. Саме цей голос крові постійно відчував і М.М.Коцюбинський, на оповіданні “На крилах пісні” якого і був побудований сьогоднішній наш екскурс у минуле.

 

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 оцінок. Рейтинг публікації: 0 з 5)
452

А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?

Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 коментарів

  1. Досить цікавий та нетрадиційний урок, аналіз тексту пісні через асоціації розвиває образне мислення учнів. Подорож у минуле має велике пізнавальне значення , роль пісні для пращурів була набагато більшою , ніж сьогодні. Тому це були не просто пісні , а душа , почуття народу . Саме це і дало можливість поєднати літературу з піснею.

  2. Учитель запропонувала нестандартний аналіз тексту пісні, доречно поєднавши літературу з музичним мистецтвом. Сподобався початок уроку, цікавою була робота над створенням пейзажних замальовок за текстом. Та й сама тема, обрана для позакласного читання, заслуговує на увагу, адже пісня – це душа українського народу. Дякую!

  3. Ольго Петрівно, вважаю ваш урок достойним, що заслуговує доброї оцінки. Всього вистачає. Якщо чогось не вистачає людині, котра коментує, то треба вказати, що саме.
    Більш за все мені сподобалося в вашій розробці те, що учні перевтілювалися у героїв і спробували описати все, що бачили, чули і відчували, це дуже корисна вправа для учнів: дивитися на все очима героїв. Ви молодець. Дякую.

  4. Ольго Петрівно! Пісня завжди створює емоційний настрій. Цікаве поєднання новели М.Коцюбинського та пісні “Ой у полі та криниченька”.Поєднані міжпредметні зв”язки музичного мистецтва,образотворчого та літератури.Але чогось не вистачає. Дякую