Конспект уроку. Скринька казок народів світу. Російська казка «Міньба» (уривки). Літературне читання 2-й клас

Автор: вчитель початкових класів Якімова Катерина Миколаївна

Урок літературного читання розроблено згідно з чинною програмою навчального предмета «Літературне читання» для 2 класу загальноосвітніх навчальних закладів та в контексті переходу на новий Державний стандарт початкової загальної освіти.

Тема вивчається у І семестрі 2 класу.

Основне завдання уроку – розвиток особистості дитини засобами читацької діяльності, формування читацької компетентності молодших школярів.
Види робіт на уроках сприяють розвитку психічних процесів: пам’яті, уяви, уваги, мислення і впливають на формування ключових компетентностей школярів.

Багато уваги приділено становленню і розвитку якостей дитини-читача, здатної до самостійної читацької діяльності та спрямовано на її мовленнєвий, літературний та інтелектуальний розвиток.
Таким чином, під час уроку доцільно використовувати вищезазначені форми, методи та прийоми роботи, які зацікавлять учнів, сприятимуть всебічному розвитку особистості та підвищенню пізнавальних інтересів.

---

 

Тема: Скринька казок народів світу. Російська казка «Міньба» (уривки).

Мета: 1.Ознайомити учнів з російською народною казкою «Міньба».

2. Продовжувати вдосконалювати навички правильного, свідомого читання.
3. Учити давати характеристику дійовим особам.
4. Формувати вміння ділити текст на частини,вдосконалювати навички роботи в парах, групах;
5. Розвивати увагу, мислення, учити цінувати те,що маєш.
6. Виховувати почуття дружби, товариськості.

Тип уроку: відкриття нових знань.

Обладнання: листочки,скринька,ляльки,книга,проектор.

 Хід уроку

І. Ситуація успіху.

1.Створення психоемоційного настрою, психологічного комфорту.

– доторкнутися долонями один до одного і побажати успіхів.

2. Вступне слово вчителя:

Закрийте будь ласка очі (звучить фонограма «Ранок у лісі»).

Уявіть, що ви в осінньому лісі. Дме легенький вітерець. Сонечко світить, але не гріє. Ми йдемо лісом і під ногами шелестить осіннє листячко. І осінь нам дарує останні листочки.

3. Фонематична розминка.

– Як шелестить ліс? (ш-ш-ш).

– Завіває вітер? ( у-у-у).

– Як капають дощові краплі? (клацання язичком).

3. Складання прислів’я (порядкова лічба).

– Наші листочки чарівні , за допомогою них ми складемо прислів’я .

Казка мовить просто, а розуму в ній багато.

– Як ви його розумієте ?

– Діти, а чому нас навчають казки?

4. Скринька казок.

– А зараз ,я подивлюсь, хто уважний. Який новий предмет з’явився у класі.(Скринька).

– Хочеться дізнатися,що в цій скриньці?

– Як називаються казки, про які ми згадали?(народні)

ІІ. Ситуація розриву.

1. Евристична бесіда.

– Багато країн, багато казок. Багато націй та народностей проживають у них.

І в кожному народу своя культура, традиції, побут, і звичайно творчість.

А хіба може існувати творчість без казок? Наші добрі сусід – поляки, білоруси, угорці, серби, чехи, болгари – теж створили багато цікавих казок. Настав час познайомитися нам з казками інших народів

– Сьогодні це буде казка «Міньба», автором якої є російський народ.

-А чи знаєте ви значення цього слова?(Ні)

Міньба – те саме, що слово обмін.

ІІІ. Ситуація усвідомлення сприйняття казки.

1. Читання казки вчителем.

– Що сподобалось? А що ні.

– А чи трапились вам в казці слова для вас не зрозумілі?

2. Словникова робота. Робота в парах.

Крамар – * * спритно підбігти.

Короб – * * мандрівний торговець, що в давнину розносив по селах у коробі дрібний товар.

Сірячок – * * торговець.

Міньба – * * незаможна людина; бідняк.

Метнутися – * * іти повільно, важко ступаючи.

Чвалати – * * обмін.

3. Робота з підручником ( с. 41- 43).
4. Читання першої частини казки учнями.

Читає той учень, на парту якого прилетів листочок.

– Кого врятував дід? (крамар)

– Як крамар йому віддячив за порятунок?

5.Фізкультхвилинка.

6. Складання малюнкового плану.

Крамар – дід – перекупник – золото –кінь – віл – баран – порося –голка – баба.

7. Читання другої частини. Читання в особах.
8. Аналіз другої частини казки.

– Хто вдома чекав на діда?

– Як баба зустріла діда?

– Чи сварила вона його за міньбу?

9. Інсценізація другої частини.

– З якою інтонацією будемо відтворювати слова баби? ( нетерпляче, з питальною інтонацією).

– Слова діда? ( З почуттям провини).

10. Гра « Запитай-ка».

(Учні задають вчителю питання по казці)

11. Гра «Чиї це слова?»

– Віддай мені золото, візьми найкращого коня. (Перекупника)

– Ох, голубе, я тут без тебе геть пропадаю. (Баби)

– Віддай мені коня за найкращого вола. (Пастуха)

– Шмат золота з конячу голову. (Діда)

12. Перетворення казки.

– Уявіть, що дід взяв гроші і ні з ким не став мінятися.

– Що трапилося далі?

13. Поділ казки на частини. Добирання назв до кожної із них.

1) Дід рятує крамаря.

2) Подяка крамаря.

3) Від шматка золота до голки.

4) Дід повернувся до баби ні з чим.

ІV. Ситуація розкриття духовно-психічних потенціалів дітей.

1. Еврестична бесіда:

– Чому ж нас навчила казка?

V. Рефлексія.

Презентація до уроку

Завантажити презентацію на диск