mail@urok-ua.com

Конспект уроку з географії для 7 класу на тему: “Природні комплекси материків і океанів”

Автор: учитель географії Кирильчатенко Алла Михайлівна

КирильчатенкоТема: природні комплекси материків та океанів. Широтна зональність і вертикальна поясність.

Мета:

  • поглибити, узагальнити та систематизувати знання про природні комплекси різного порядку, сформувати уявлення про закономірності поширення природних комплексів;
  • розвивати знання про закономірності в розміщенні географічних поясів і природних зон по території Землі й причини, що їх обумовлюють;
  • розвивати мислення, удосконалювати навички самостійної навчально-пізнавальної діяльності;
  • виховувати в учнів уміння організовувати самостійну дослідницьку діяльність, культуру співпраці, мовну культуру, любов до природи, відповідальність за збереження її унікальності.

Обладнання: підручник, атлас, карта географічних поясів та природних зон світу, учнівські презентації, відеоматеріали.

Тип уроку:         вивчення нового матеріалу.

I. Організаційний момент

Доброго дня! Сідайте. Подивіться один на одного, посміхніться
і  подумки побажайте успіхів один одному на уроці.

А щоб дізнатися з яким настроєм і як ви налаштувалися на роботу, виберіть піктограму вашого настрою на даний момент уроку і підніміть значок. (діти піднімають піктограми).

Отже, ми визначились з вашим настроєм і я думаю, що він у вас
не погіршиться, а покращиться  до завершення уроку.

II. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Сьогодні на уроці ми пригадаємо головні властивості географічної оболонки та спираючись на ці знання визначимо за тематичними картами закономірності поширення природних комплексів на материках та в океанах.

III. Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда за запитаннями

  1. Що таке Природний комплекс (ПК)? Наведіть приклад різних
    за розмірами ПК.
  2. Назвіть компоненти природного комплексу. (У нас на екзотичному дереві ростуть плоди. Давайте зірвемо їх і пригадаємо які компоненти входять до складу ПК. Учні зривають плоди і називають компоненти ПК)

3.Назвіть найбільші ПК в межах географічної оболонки.

  1. Складіть логічний ланцюжок взаємозв’язків компонентів природи на прикладі будь-якого ПК.

Проблемне питання

Ви звернули увагу, що один плід залишився не зірваним. Ми його зірвемо в ході уроку і ви дізнаєтесь чому.

IV. Вивчення нового матеріалу

  1. Природні комплекси

Розповідь учителя

З тим, що таке природний комплекс ми знайомились у 6 класі. Давайте пригадаємо. (роздаю визначення розрізані на окремих листочках. Учні складають їх і перевіряють з визначенням на екрані).

Природний комплекс – це закономірне поєднання взаємопов’язаних природних компонентів на певній ділянці земної поверхні.

Виділяють 5 основних компонентів природи, а шостий похідний
– Ґрунт. Всі компоненти ПК тісно пов’язані між собою. При зміні одного компоненту змінюється весь природний комплекс.

ПК поділяють за розмірами. Найбільшим на Землі є географічна оболонка, яка поділяється на менші за розмірами зональні та азональні природні комплекси.

Робота з схемою Природні комплекси на екрані

  1. Географічні пояси

Розповідь учителя з використанням карти

Географічні пояси – це найбільші зональні природні комплекси географічної оболонки. Їх виділяють переважно за кількістю сонячної енергії і характером переміщення повітряних мас.

Вони займають величезні території, які можна порівняти з площею окремих материків. Назви цих природних комплексів, їх кількість
та розташування збігаються з кліматичними поясами, вони також оперізують усю територію земної кулі. А чи існують між ними відмінності? Так, існують. У географічних поясах фахівці звертають увагу не тільки і не стільки на зміну кліматичних умов, скільки на зміну всіх компонентів природи.

Робота в парах

Творча лабораторія. Дослідження

Проаналізуйте карту географічних поясів і природних зон та визначте:

  1. Які географічні пояси існують на Землі?
  2. Що поєднує географічні та кліматичні пояси? Чим вони відрізняються?
  3. Скільки географічних поясів перетинає кожний материк і океан?
  4. Материк і океан, який перетинає найбільша й найменша  кількість географічних поясів.
  5. Який географічний пояс і на якому материку охоплює найбільшу площу?
  1. Широтна зональність

Робота над поняттям

Широтна (горизонтальна) зональність – це зміна природних комплексів від екватора до полюсів.

Розповідь учителя

Для кожного географічного поясу на материках характерний свій набір природних зон.  Природні зони – великі природні комплекси, що мають певні кліматичні умови, грунти, рослинність та тваринний світ. Природні зони меншою мірою, ніж географічні пояси, мають широтну орієнтацію.

Отже на формування природних зон,крім температурних умов, значно впливають ще й умови зволоження території.

Робота з підручником (малюнок 24 сторінка 41).

У різних географічних поясах повторюються такі самі чи подібні природні зони. Наприклад лісові зони є в екваторіальному, субекваторіальному, тропічному , субтропічному й помірному поясах .У кількох поясах поширені зони напівпустель і пустель, степу , лісостепу та саван і рідколісся.

Кожна природна зона – це своєрідний природний комплекс, який відрізняється своїми зональними особливостями природних компонентів

Робота в групах (випереджувальне)

1 група – зона арктичних пустель і тундри;

2 група – зона тайги , лісостепу і степу;

3 група – зона пустель і напівпустель;

4 група – зона саван і вологих екваторіальних лісів;

Звіт груп

Презентація Природні зони

За полярними колами, в областях, де впродовж усього року панують низькі температури повітря, розміщені льодові пустелі. Ці величезні простори, вкриті льодовиками. На вільних від льоду ділянках суходолу ростуть мохи та лишайники. В Антарктиді ці ділянки розташовані в східній частині материка і на Арктичному півострові, де клімат дещо м’якіший. Тварини льодових пустель мешкають у прибережних районах, раціон їхнього харчування складають морські організм, мохи, лишайники. В Антарктиді найбільш поширені пінгвіни, в Арктиці – тюлені, моржі й білі ведмеді.

У деяких, найбільш суворих районах, рослин і тварин взагалі немає. Тут можуть жити тільки бактерії.

Тундра займає величезні простори ,вкриті болотами. Із рослин з’являються карликові дерева, але основною ознакою тундри є безлісся. Взимку тундра перетворюється на снігову пустелю.

Тайга. Значна кількість опадів, більш високі температури повітря сприяють розвитку деревної рослинності. Тут ростуть хвойні, а південніше і широколисті породи дерев. Поступово на південь тундра переходить
у лісостеп. У помірних широтах найбільші площі займають природні зони лісів, лісостепів і степів. Рослинність і тваринний світ цих зон бідніший, ніж в екваторіальних лісах, але незрівнянно багатший, ніж в пустелях. Так, в Україні найбільшу площу займає природна зона степів. Хоча для цього найбільшого зонального комплексу країни характерний той самий помірно континентальний клімат, як і для інших зон (мішані ліси і лісостеп), кліматичні умови степу мають свої особливості. Зокрема в цій природній зоні менша кількість опадів і вищі літні температури. Це обумовлювало формування трав’янистої рослинності, яка в минулому утворювала суцільний або майже суцільний покрив із ковили, типчака, тонконога й інших рослин. Характер рослинності й невелика кількість опадів стали основними чинниками формування чорноземних ґрунтів, які відомі своєю родючістю. Серед тварин степу найпоширенішими є гризуни — ховрашки, бабаки, хом’яки, сліпаки, полівки.

Найбільш суворі кліматичні умови в пустелях. Вони займають райони тропічних, частково-помірних, приполярних широт. Здебільшого пустелі розташовані в тропічних областях Землі. Тут випадає мало опадів, температура повітря вдень може сягати +50ºС, а вночі опускатися майже
до 0ºС. Рослинність у пустелях нечисленна, а в деяких місцях вона взагалі відсутня. Найбільш гнітюче виглядають глинисті і кам’янисті пустелі. Піщані пустелі легко впізнати за барханами. Пісок добре пропускає воду, тому на глибині декількох метрів тут можна знайти цілющу вологу. Деякі рослини тропічних пустель мають коріння довжиною понад десять метрів. Часто рослини мають здатність накопичувати воду в тканинах; багато з них змінили листя на колючки (для зменшення випаровування води). Тваринний світ пустель не відрізняється багатством і видовою різноманітністю. Нечисленні тварини теж пристосовані до нестачі вологи і високих температур повітря. Верблюди, наприклад, здатні якийсь час обходитися без води; за відсутності прісної вони можуть пити солону воду. Частини їхніх кінцівок, які торкаються землі, мають мозолясті утворення, що дозволяє ходити по розпеченому піску і лежати на ньому.

Верблюди можуть харчуватися рослинами, які погано або зовсім не їдять інші тварини. Найбільш численними тваринами в пустелях є змії та ящірки. У жаркий час доби одні з них ховаються в норах, закопуються в пісок, інші ховаються в тіні кущів і каменів. Вночі тварини вирушають на полювання.

У саванах і рідколіссях трав’яна рослинність чергується з окремими групами дерев такими як акації, евкаліпти, баобаби. Розрізняють вологий і сухий сезони. З тварин водяться: слони, жирафи, носороги, зебри…

В екваторіальних лісах дерева ростуть у кілька ярусів, утворюючи суцільну “живу стіну”. Зустрічаються дерева висотою до 70 м і більше, їх стовбури в обхваті досягають 3 – 5 метрів, а в деяких виростають додаткові корені, що нагадують підпори. Дерева оповиті ліанами, довжина яких може досягати десятків метрів. Трав’янистий покрив не суцільний і складається з видів рослин, що здатні рости в тіні. Тваринний світ багатий і різноманітний: екзотичні птахи і комахи, мавпи, змії. Із хижаків в Африці поширені леопарди, а в Південній Америці – ягуари. Екваторіальні ліси називають легенями планети. Великі ділянки лісів вирубують заради цінних порід дерев,під поля. Отже потрібно звернути увагу на охорону і збереження лісів. Адже це проблема всієї планети.

Давайте повернемося до нашого дерева і зірвемо плід, що залишився.

Отже, людина має великий вплив на зміну природних зон.

У світовому океані також є природні зони, але таких яскраво виражених розбіжностей, як на материках у них немає. Детально з особливостями природних зон ви познайомитесь вивчаючи материки.

Творча лабораторія. Робота з картою

1) Що таке природна зона?

2) Використовуючи карту географічних поясів та природних зон, назвіть найбільші природні зони  на материках.

  1. Вертикальна поясність

Випереджальне завдання (виступ учня)

Не вся територія земної кулі підкоряється закону широтної зональності. Так, природа гір живе за законом вертикальної (висотної) поясності.
Це пояснюється особливостями кліматичних умов, у першу чергу зниженням температури з висотою. Піднімаючись у гори, за короткий термін можна побувати в різних природних зонах. Вершини гір є своєрідним “полюсом” із мінімальними температурами. Причому чим ближчі гори до екватора і чим вони вищі, тим більше природних зон тут представлено. Отже, вертикальна (висотна) поясність – це закономірна зміна природних комплексів, пов’язана із зміною висоти над рівнем моря, характерна для гірської місцевості. Вона зумовлена зміною кліматичних умов з висотою. Висотна поясність у горах починається з тієї широтної зони, у межах якої розташоване підніжжя гір. Так, в горах, що у лісовій зоні, нижній  пояс є гірсько-лісовий і т.д. Крім того в горах є особливий пояс субальпійських та альпійських лук якого немає
на рівнинах. Кількість вертикальних поясів залежить від географічного положення гірської системи та від її висоти. Найбільш повний набір висотних поясів можна спостерігати у високогірних країнах екваторіальних
і тропічних широт (Анди, Гімалаї).

Перегляд відео

Запитання

Завдяки чому гори надають можливість за короткий термін побувати
в різних природних зонах?

У Світовому океані також є своєрідна вертикальна поясність-зміна властивостей водних мас із глибиною та відповідно органічного світу.

V.  Закріплення вивченого матеріалу

Прийом “Творча лабораторія”

Завдання: користуючись картою “Географічні пояси і природні зони” заповнить таблицю

Назва природної зони Материк, географічний пояс
вологі екваторіальні ліси Африка (ЕП), Південна Америка (ЕП), Євразія (ЕП)
cавани і рідколісся
степи
лісостепи
тундра
лісотундра

Тестові завдання

  1. Оберіть природні зони, які поширені в помірному географічному поясі Північної півкулі:

а) тайга;                                     д) мішані ліси;

б) тундра;                                  е) савани і рідколісся;

в) перемінно – вологі ліси;     є) твердо листі ліси і чагарники.

г) лісостеп;

  1. Найбільший зональний ПК географічної оболонки:

а) природна зона;

б) географічний пояс.

  1. Найвиразнішими компонентами за якими можна впізнати природну зону є рослинність і тваринний світ:

а) так;

б) ні.

  1. До зональних ПК належать:

а) географічні пояси;         в) природні зони;

б) материки;                        г) океани.

  1. Зміна природних зон разом із зміною температури повітря і кількості опадів у вертикальному напрямку називається:

а) широтною зональністю;

б) вертикальною поясністю.

  1. Найбільшим за розміром природним комплексом є:

а) материк;                               в) горб

б) географічна оболонка;      г) географічний пояс.

VІ. Підсумок уроку

Багата природа, неповторна її краса. Щоб вона приносила радість, щоб багатства її множилися для майбутніх поколінь треба її оберігати, дбати про неї. Творіть добро, любіть свою Землю і вона відповість вам щедрістю. Ми всі господарі природи. Тож збережемо її вроду.

А тепер кожен з вас сам себе оцінить на цьому  уроці. Для цього ми використаємо картку:

Я  _____________________________+ МОЇ ДІЇ НА УРОЦІ

  1. Я знаю з теми: ________________________________________
  2. Я хочу дізнатися :_____________________________________
  3. Я – досліджував :_____________________________________
  4. 4. Працюю в парі :______________________________________
  5. Я дізнався :__________________________________________
  6. Моя оцінка за повторення______________________________
  7. Моя оцінка за урок ___________________________________
  8. Оцінка роботи класу.__________________________________

VІI.  Домашнє завдання

  1. Опрацюйте § 11 сторінки 40 – 42.
  2. Повторити §§ 3 – 11.
  3. Підготувати виступ на тему: “Взаємодія Світового океану, атмосфери
    та суходолу, її наслідки”.

Список використаних джерел:

Література:

  1. В.Ю.Пестушко, Г.Ш.Уварова, Географія: підручник для загальноосвітніх навчальних закладів:7 кл. – К.: Генеза, 2015.
  2. Стадник О.Г. Увесь довідковий матеріал до курсу географії 6-7 класів.
    – Х.: Вид. група “Основа”, 2007.
  3. Довгань Г. Д., Географія материків і океанів. 7 клас – К.-Х.VESTA, 2006.

Інтернет-ресурси:

  1. https://www.wikipedia.org/
  2. http://pidruchnyk.com.ua
  3. https://uk.wikipedia.org
  4. https://www.youtube.com/watch?v=Es4bYUozmHk
  5. https://www.youtube.com/watch?v=-mdVnPEVKnU
  6. https://www.youtube.com/watch?v=_51LWdhIssg
  7. https://www.youtube.com/watch?v=NAmBxzWaOgs
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 оцінок. Рейтинг публікації: 0 з 5)
465

А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?

Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 коментарів

  1. Урок вивчення нового матеріалу містить всі етапи.Вчителька використала інтерактивні технології,організувала діяльність учнів з реалізації дослідження,роботи в групах,роботи з картою.Для оцінювання використання картки

  2. Алла Михайлівна, спасибі за змістовий урок, який демонтрує різні форми роботи вихованців. Цікавий матеріал, використання випереджального завдання, тестового контролю знань, рефлексії. Але декілька запитань: презентація “Природні зони” – це й перегляд слайдів до теми? Як учитель оцінює роботу учнів за урок?