Конспект уроку з природознавства для учнів 5 класу на тему “Екосистеми. Харчові ланцюги”

Автор: вчитель біології Орлова Інна Миколаївна

Тема. Екосистема. Харчові ланцюги.

Мета: дати визначення екосистеми та з’ясувати різні типи взаємозв’язків між організмами, наводити приклад екосистем, обгрунтувати роль людини у природних екосистемах. Формувати науковий світогляд на основі знань про взаємозв’язки організмів та середовища, свідомий інтерес до навчального предмета. Розвивати навички логічного та абстрактного мислення, висловлювати свою думку та відстоювати її, узагальнювати знання побудовою схеми, активізувати спілкування учнів, корегуючи потреби, мотиви та ціннісні орієнтації щодо світу природи.

Обладнання:підручник, друкований зошит, малюнки лісу, роздатковий матеріал (степ, озеро, болото, сад, поле, мурашник, місто); написи виробник, споживач, руйнівник); картки «Так», «Ні»; малюнок квітки , комахи, гризуна, бактерії; ноутбук, диск«Природознавство»; клубок.

Тип уроку: формування нових знань і вмінь

Хід уроку

І. Організаційний етап.

(Адаптивна хвилинка. Діти після перерви входять у спільне поле мислення).

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку, мотивація.

Вчитель. Тема нашого уроку «Екосистема. Харчові ланцюги».

Завдання:

1. Що ж таке екосистеми?
2. Які існують види екосистем?
3. Як взаємопов’язані між собою живі організми в екосистемі?

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь. (Інтелектуальна розминка).

1. Діти, пригадайте, що ж таке система?(Системою називають єдине ціле, що складається з взаємопов’язаних частин).
2. Які існують системи? (Існують природні і штучні системи).
3. Які системи називають штучними? (Штучними називають системи створені людиною).
4. Наведіть приклади штучних систем. (Автомобіль, велосипед, Інтернет, годинник, побутові прилади).
5. Які системи називають природними?(Природними називають сукупність взаємопов’язаних між собою елементів природи).
6. Наведіть приклади природних систем. (Ліс, луки, водойми).

IV. Первинне сприйняття і осмислення навчального матеріалу.

1. Поняття екосистема. (Розповідь з елементами бесіди, складання блок-схеми).

– Діти, зверніть увагу на таблицю. Яка система на ній зображена? (На таблиці зображений ліс).

– Чому ви вирішили , що на таблиці зображений ліс?(Тому що на ній ми бачимо дерева).

– А хіба ліс – це тільки дерева? Які ще організми мешкають у лісі? (У лісі також мешкають птахи, комахи, ростуть гриби ).

– Які фактори довкілля впливають на життя живих організмів? (На життя живих організмів впливають такі чинники, як світло, вологість, температура, склад грунту, температура).

Вчитель. Отже, у справжньому лісі є і дерева, і кущі, і квіти, і тварини. Всі вони пов’язані один з одним певними зв’язками, утворюючи своєрідну систему, обов’язковим компонентом якої є також і нежива природа, що забезпечує певний рельєф, клімат, грунт. Діти, давайте ж підсумуємо, що ж таке екосистема? (Діти роблять припущення) Знайдіть в підручнику на сторінці 206 визначення даного поняття. Запис у зошиті).

Екосистема – це сукупність живих організмів, що взаємодіють між собою та пов’язані з факторами неживої природи.

2. Природні і штучні екосистеми. (Робота з роздатковим матеріалом в групах).

Завдання. Уважно розгляньте запропоновані вам екосистеми. Визначте їх. Розподіліть екосистеми на дві групи. За якими ознаками ви їх розподілили? Складіть порівняльну характеристику природної і штучної екосистем.

Ознаки порівняння	Природна екосистема	Штучна екосистема
Приклади
Розміри
Як виникли?
Кількість видів
Здатність до саморегуляції
Чи можуть існувати без втручання людини

Природними називають екосистеми , які створила сама природа (Озеро, мурашник, ліс, гірський хребет).

Штучними називають екосистеми, що утворюються внаслідок діяльності людини. (Сад, поле, місто, фермерське господарство)

3. Взаємозв’язки організмів в екосистемах.(Робота з термінами, дидактична гра «Харчові ланцюги», робота в парах).

Вчитель. Пропоную вам закрити очі й уявити себе на лісовій галявині. На ній ми зустрінемо три істоти: красоцвіта, квіткогриза, гризоїда.

• З чим вони у вас асоціюються?(Вчитель вивішує картинки).

Красоцвіт – це рослина з великими квітками, схожими на соняшник, стебло велике і міцне.

Квітогриз – це тварина, гризун. Лапки пристосовані, щоб залізти на рослину: ротові органи пристосовані, щоб гризти, мордочка витягнута.

Гризоїд – це хижак: міцні щелепи, великі зуби; кудлатий, великі очі, вуха, лапи з кігтями.

Якщо ці організми існують на одній галявині, то між ними є зв’язки. Які саме?(Назви відбивають ці зв’язки: вони їдять один одного. Ставлю стрілки між малюнками.) Чи тільки харчові зв’язки існують між цими видами? (Квітогриз може ховатися в заростях красоцвіта або розносити його насіння;гризоїд слугує санітаром для квітогриза.)

Таким чином, ці організми пов’язані різними шляха ми… У природознавстві ряд видів організмів, які пов’язані один з одним харчовими зв’язками називають ланцюгами живлення. (Робота з термінами) .Зверніть увагу, що у наведеному ланцюжку першими зазначені рослини. Чому? (Тому що лише вони здатні утворювати поживні речовини ,використовуючи енергію Сонця).

Організми, які виробляють поживні речовини, називають виробниками. До них належать рослини. Організми, які споживають готові поживні речовини, називають споживачами. Організми, які руйнують відмерлі рештки організмів, називають руйнівниками.

Давайте поміркуємо, наскільки міцні ці зв’язки?

Дидактична гра «Харчові ланцюги».

Мета:закріпити знання дітей про зв’язок і залежність між явищами і об’єктами природи, підвести до розуміння неможливості вилучення окремих елементів природи без порушення цілісності екосистеми.

Обладнання:клубок.

Ігрова ідея: пошук пов’язаних між собою елементів екосистеми.

Ігрове правило:частинкою ланцюжка з певною назвою стає дитина,яка першою правильно назве об’єкт природи.

Хід гри

Вчитель пропонує дітям назвати будь-яку рослину, яка росте в нашій місцевості. Наприклад: ялина. Тому, хто перший відгукнеться на пропозицію вчителя, присвоюють ім’я «ялина» і дають в руки кінець мотузки.

Ставлячи дітям запитання, вчитель уточнює, як пов’язане це дерево з іншими об’єктами природи (на ялині шишки поїдають білки, короїд; шкідників на стовбурі поїдає дятел). Дітям, які назвали їх, присвоюють ці «імена» і дають в руки інший кінець мотузки, який з’єднає їх з ялиною.

Потім вчитель запитує: «Хто живиться гусінню?» Діти відповідають «Дятел, жаба, їжак.» Тоді «гусені» в другу руку дають кінець мотузки, який з’єднає її з «їжаком», «дятлом».Таким чином дорослий разом з дітьми плете «сітку», доки всі об’єкти не будуть об’єднані в свою «особисту» екосистему, щоб продемонструвати, що кожний елемент важливий для всієї екосистеми.

Згодом вчитель вилучає одну частинку «харчового ланцюжка». Наприклад, «дятла». «Дятел», виходячи з екосистеми, смикає за мотузку, яку він тримає в іншій руці. Процес продовжується доти, поки кожен не переконається, що без дятла харчовий ланцюжок порушується.

– Уявіть собі, що внаслідок епідемії різко скоротилася чисельність виробників. Як це вплине на пов’язані з ним види?

(Рослини розростуться, тому що ніхто не буде їх їсти. Гризоїдів стане менше, тому що залишиться мало їжі).

– А як це вплине на чисельність квітогризів?

(У квітогриза буде багато їжі ,ніхто не заважатиме йому розмножуватися і його чисельність збільшиться).

Висновок. На цих прикладах ми розглянули одну з найважливіших властивостей живої системи – саморегуляцію. Екосистема є саморегулюючою системою.

Вчитель. Зв’язки між організмами тривали довго, аж поки на галявині не з’явилася людина.

– Які зв’язки можуть виникнути в людини з цими організмами? З кожним із цих організмів людина встановила взаємозв’язки, стала ланкою спільних ланцюгів. (Учитель малює людину і показує звязки між організмами.)

Красоцвіт Квітогриз Гризоїд Бактерії

Виробники Споживач Споживач Руйнівник

Людина

• Чи буде така ситема перебувати в стані рівноваги?
• Чи з’явиться в ній слабка ланка?
• Хто, на вашу думку, буде слабкою ланкою?

(Учні обговорюють питання в парах, а потім аргументують).

Вчитель. Людина – і сильна і слабка ланка водночас. Вона сильна своїм розумом. Але цей розум не завжди вихований. Я згадую слова Екзюпері:

«Ми у відповіді за тих, кого приручили».Тобто людина має бути відповідальною за все живе, бути частиною природи, а не уявляти себе хазяїном.

Для допитливих.

Видатний англійський учений-натураліст Чарльз Дарвін одним із перших вказав на тісний зв’язок між різними організмами, що мешкають поруч. Зокрема, він звернув увагу на зв’язок між конюшиною та джмелями, які їх запилюють. Конюшина добре росте там, де є багато джмелів. Ті будують свої гнізда під землею, де їх можуть з’їсти миші. Тому в тих місцях, де мало мишей, на луках більше джмелів і добре росте конюшина. Миша улюблена здобич кішок, яких тримають удома сільські жителі. Тому в Англії поруч із селами мишей на луках менше, а конюшина росте краще.

Послідовник Дарвіна Томас Гекслі жартома продовжив цей ланцюжок: чим більше любителів тримати вдома кішок,тим краще росте конюшина. Вона є основною їжею для худоби, а від постачання м’яса залежить вся економіка Англії, зокрема бойова міць її армії та флоту.

Ось які несподівані висновки можна зробити, уважно досліджуючи зв’язки між ланками екосистем.

V. Узагальнення та систематизація вивченого.

Завдання «Так» або «Ні».

1.До складу екологічних систем входять лише живі організми.(Ні)

2.Організми-споживачі є однією з частин екосистеми (Так)

3.Кажан є організмом-виробником.(Ні)

4.Калина виробляє органічні речовини.(Так)

5.Людина не входить до складу екосистем.(Ні)

6.Більшість грибів є хижаками.(Ні)

7.Бактерії є організмами-руйнівниками.(Так)

8.Ліс,ставок,степ-це типові природні екосистеми.(Так)

9.Живі організми пов’язані в екосистемі міцними зв’язками.(Так)

(Якщо діти згодні з твердженням , то піднімають картку «Так»,а якщо не згодні картку «Ні»).

Поетична хвилинка.

Не знаю я,що буде після нас

В які природа обереться шати

Єдиний, хто не стомлюється –час!

А ми живі-нам треба поспішати!

Лишити щось,

VI. Домашнє завдання.

Опрацювати § 46,

Здійснити спостереження за екосистемою своєї місцевості за планом на сторінці 211

Дати усно відповіді на запитання 1-5 на сторінці 211

Виконати письмово 6 завдання на сторінці 211

VII. Підведення підсумків уроку