Розробка конспекту уроку української літератури для учнів 6 класу

Станіслав Чернілевський. Виховання любові до ближнього за поезіями «Теплота родинного інтиму…», «Забула внучка в баби черевички…»

Автор: вчитель української мови та літератури Обідник Олександра Анатоліївна

Тема. Станіслав Чернілевський. «Теплота родинного інтиму…», «Забула внучка в баби черевички…».

Мета: подати основні біографічні відомості про поета, вчити дітей відчувати і розуміти поезію, відрізняти справжню поезію від за віршованих текстів, прищеплювати любов до поетичного слова, виховувати почуття відповідальності за рідних і близьких людей, шанобливе ставлення до матері і бабусі.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, смайлики, портрет С. Чернілевського.

Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво, музика.

Хід уроку

Вступне слово вчителя

Дорогі діти! Рада вас вітати на уроці.

І. Мотиваційний етап

З΄ясування емоційної готовності до уроку («Побажай мені успіху»).   Найнеобхіднішою умовою успішного проведення уроку є ваша емоційна готовність до нього. Побажайте успіху один одному.

Учні записують на смайлику побажання сусіду за партою, продовжуючи речення «Я бажаю тобі…», «Будь…», «Ти обов’язково…».

ІІ. Оголошення теми та мети уроку

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями нового навчального матеріалу

Лекція вчителя

Дитинство – то найкраща пора в житті людини, і найважливіша. Бо саме в дитинстві формується майбутня особистість. Причину усіх негараздів дорослого життя або досягнень людини шукайте саме в дитинстві. І чомусь так ведеться: у тяжкі, скрутні часи діти виростали добрішими, людянішими. Станіслав Чернілевський народився 6 липня 1950 року в селі Жван на Вінничині. Дуже рано хлопчик зрозумів, що найдорожча людина в його житті – це мама, бо батько покинув родину. Комбайнер поїхав до Казахстану на цілину й залишився там, створивши нову родину. Троє дітей прогодувати й поставити на ноги простій жінці-колгоспниці було дуже тяжко, тому Станіслав мусив жити і навчатися в школах – інтернатах. Навчаючись у четвертому класі, Станіслав написав свій перший вірш про Тараса Шевченка. Ця поезія була надрукована в районній газеті. І ота гіркота вічної розлуки з мамою перетвориться в дорослому житті на чудову поезію, яку ми сьогодні і будемо вивчати. Але перш, ніж стати поетом, людина повинна досконало вивчити мову. Це і була перша освіта Станіслава Чернілевського – філологічний факультет Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка. Потім буде ще Київський театральний, Вінницький педагогічний. Сьогодні поет працює режисером, редактором на телеканалі «1+1»,відповідає за дубляжі фільмів українською мовою. Ви ніколи не звертали увагу на те, яким досконалим, колоритним, неповторним є переклад українською мовою на телеканалі? Викладає в Київському державному університеті театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого.

2. Бесіда з учнями про щастя.

Станіслав Чернілевський почувається сьогодні щасливою людиною: цікава, улюблена робота. Його вірші вивчають усі діти в Україні. Поряд із творчістю таких письменників, як Тарас Шевченко, Леся Українка.

А що для вас, учнів 6 класу, є щастя? Як ви розумієте поняття «щастя»? Чи почуваєтесь ви щасливими? Коли ви щасливі? Що для цього необхідно?

(Щастя – це в першу чергу, любов. Людина щаслива, коли її люблять і якій є кого любити.(

А хто дарує зараз свою любов кожному з вас найбільше?

(Звичайно, мама.)

Усі відомі поети, письменники віддавали шану матері. Пригадаймо деякі з цих творів.

(Діти називають відомі пісні: «Чорнобривці», «Рушник», «Два кольори»).

І сьогодні ми почуємо ще одну присвяту матері, яку написав Станіслав Чернілевський.

Виразне читання поезії «Теплота родинного інтиму»

• Читання вірша вчителем.
• Читання вірша кращою ученицею.

Бесіда за текстом:

• Хто мав читати цей вірш: дитина чи доросла людина? Чому?

Саме в цю мить ви повинні відчути різницю між: просто віршами і справжньою поезією. Ознака перша – це ті сльози, які бринять в очах, і той невимовний біль, який стискає груди, коли ти чуєш ці слова. Ознака друга – це не просто слова, а складені зі звичайних слів незвичайні образи. Які саме?

(Діти називають «мотузочок диму», яким мати «хату прив’язала до небес».)

• А можна це зробити насправді? Ні? А що тоді це означає?Що означають небеса? А як називається цей образний вислів, що вживається в переносному значенні?

(Метафора).

• Коли відбуваються події? З чого це видно? Дим від вогню в печі – це зима. Який він, той вогонь в печі?

(Він веселий, цілющий, життєдайний).

Учитель. Давайте згадаємо синоніми до слова «вогонь»:багаття, ватра, вогнище, полум’я. А тепер складіть словосполучення, де б слово «вогонь» вживалося в переносному значенні: вогонь почуття, вогонь душі, вогонь надії.

• Що таке «мамин вогонь» у поезії? (Родинний затишок).

І оберегом цього вогню, вогню родинного затишку, споконвіку була жінка, жінка-матір. Берегиня. Мама – це найдивовижніше слово на землі, майже на всіх мовах світу воно звучить однаково. І поруч із цим словом усі інші слова набувають вагомості.

• Давайте спробуємо дібрати прикметники до іменника «мама». (Лагідна,чарівна, розумна, красива, добра).

А тепер подивіться уважно на всі ці слова і скажіть: кого ще можна так назвати? Чи є ще людина у вашому житті, яка заслуговує на вашу любов? Так, звісно, це ж бабуся.

І зараз ми відчуємо силу бабусиної любові за допомогою ще одного вірша Станіслава Чернілевського.

     Виразне читання поезії «Забула внучка в баби черевички…»

• Читання вірша кращою ученицею.

Бесіда за змістом вірша:

• Чи можна сказати, що вірш «Забула внучка в баби черевички…» має щось схоже з твором «Теплота родинного інтиму»?
• Який настрій має ця поезія?
• Коли це все відбувалося?
• Як бабуся сумує за дівчинкою?
• Чи є в цій поезії символ вогню? Де саме? (Зорі-жаровички).

Так це зорі-жаровички! А чому жаровички? Знову піч, і жар у печі, який в темряві нагадує небо із зорями.

• Показ малюнків учнів, які проілюстрували поезії С. Чернілевського. Звернути увагу на засоби, за допомогою яких діти мали передати ідеї поезії. Знайти спільне в поезіях та в образотворчому мистецтві.
• Написання листа матусі.

Учитель. Діти, всі ви любите і шануєте своїх рідних. А як ви висловлюєте свої почуття до них? Словами? Вчинками? Як краще це зробити? Звичайно, вчинками, але зараз ви цього зробити не можете. Це зробите ви, коли прийдете додому. А наразі ми це зробимо за допомогою слів. Спробуйте знайти такі слова, щоб висловити всю свою любов до матусі. Для цього варто лише уявити, що матуся десь далеко і ви давно її не бачили. (Звучать мелодії пісень про маму. Учні пишуть листи. На дошці записані слова: мама, матінка, матуся, мати, матір, неня, ненька, ненечка, матусенька. Учитель нагадує про те, що всі ці слова мають стояти у кличному відмінку, який властивий лише українській мові.

• Читання робіт кращих учнів.

ІV. Підсумок уроку

Учитель. Я дуже хочу, щоб цей урок вам запам’ятався надовго, і кожного разу, повертаючись додому, щоб ви цілували матусю, бабусю і не соромились говорити їм. про вашу любов. Любіть своїх близьких, не забувайте їм дякувати за їхню турботу.

V. Домашнє завдання

* Вивчити напам’ять один із віршів і розповісти його матусі чи бабусі.

* Написати твір-роздум «Роль батьківського дому в житті кожної людини».