Конспект уроку з української мови. 4 клас

Автор: Вчитель початкових класів Кавалер Ліна Павлівна

Конспект уроку з української мови. Побудований згідно вимог чинної програми.

---

 

Тема.  Дієслово як частина мови. Повторення вивченого. Роль дієслів у реченнях.

Мета:  активізувати знання учнів про дієслово, як частину мови; розширити уявлення учнів про лексичне значення дієслова; удосконалювати навички встановлювати зв’язок дієслова з іменником та займенником; розвивати мислення, мовлення творчі здібності учнів; вміння працювати самостійно і в парах; виховувати любов до рідної природи, вміння милуватися її красою.

Обладнання: підручник, картки для створення асоціативного куща «Дієслово», індивідуальні картки, мультимедійна презентація.

Хід уроку

І. Організація класу.

а) Дзвоник всім нам дав наказ –

До роботи швидше в клас

Попрацюємо старанно

Щоб урок пройшов не марно.

б) Працювати будемо під таким гаслом (щоб його прочитати, треба його скласти з розсипаних слів).

хоче, навчати, Добре, знати, хто, все, того.

(Добре того навчати, хто хоче все знати – повертаю листок, прикріплюю на дошці)

в) Тож налаштовуємося на урок і висловимо слова аутотренінгу.

– Ми учні.

– Ми ходимо до школи.

– Нас вчать учитися.

– Ми хочемо все знати.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Прослуховування мелодії.

Послухайте ось цю мелодію.

–   Який настрій вона у вас викликає?

–   Як ви думаєте до якої пори року може підійти ця мелодія? Чому?

– Великий італійський композитор Антоніо Вівальді створив чудові музичні композиції «Пори року».

2. Відгадування загадки.

–   Ви прослухали частинку однієї з його композицій і щоб підтвердити свої здогадки, стосовно пори року, відгадайте цю загадку.

Гостя нова завітала

Холод – сніг увесь прогнала.

І дарує залюбки

Лісу трави і квітки.

–   Так, це весна. І ця музична композиція так і називається – Весна.

3. Ознаки весни.

Давайте згадаємо по яких ознаках ми дізнаємося, що прийшла весна?

(сонце вище підіймається, розтають сніги і лід, розцвітають квіти, теплішає, птахи повертаються з теплих країв). На жаль, поки що цього ще немає.

–   То які саме слова допомагають нам зрозуміти, що прийшла весна?

піднімається, пригріває, розтають, течуть,

зеленіє, теплішає, повертаються

–   На які питання відповідають ці слова?

– До якої частини мови належать?

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

1. То, можливо ви здогадалися, про що буде йти мова сьогодні на уроці? Так, тема нашого уроку «Дієслово, як частина мови».

На уроці ми будемо працювати над вирішенням таких завдань:

• поглибити знання про дієслово як частину мови;
• формувати уміння розпізнавати дієслова у реченнях;
• розширити уявлення про лексичне значення дієслова;
• розвивати творчі здібності.

– Крім того на протязі всього уроку ми будемо іти назустріч весні. Адже до календарного її приходу залишилось зовсім не багато, а до справжнього в природі – хто знає.

2. Асоціативний кущ.

–   Давайте складемо «асоціативний кущ» і згадаємо все, що ви знаєте про дієслово.

– На протязі уроку ми зможемо доповнювати наш асоціативний кущ, якщо щось ще пригадаємо або з’явиться щось нове. Тож давайте працювати дружно, щоб весна прийшла без перешкод і запізнення.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота в зошиті.

– Число

– К/хв.

В вв ве в уві ви вл вз ес сн на

– Подивіться на дошку. Пригадайте правильне поєднання букви «ве» з іншими буквами.

– Яке слово тут заховалося?

– Запишіть його у своїх зошитах.

– Пригадайте, де тут орфограма – тобто яку помилку найчастіше допускають діти у слові весна.

– Підберіть перевірне слово до слова весна.

– Складіть і запишіть одне речення із словом весна. Які дієслова ви використали у своїх реченнях. На які питання відповідає?

– Отже, одну гілочку «асоціативного куща» ми підтвердили, що дієслова відповідають на питання що робить? що зробить? Подивіться, вже і сонечко засяяло яскравіше, ніби спішить назустріч весні.

2. Робота в парах.

– А тепер попрацюємо в парах. У вас на партах лежать карточки. Візьміть їх. Там записано казку «Весна». Послухаймо її.

Жив-був король Сонце. Його палац знаходився за найвищими хмарами. Король ніколи не спускався на землю, але посилав до людей своїх доньок – Зиму, Весну, Літо і Осінь. Найбільше король любив наймолодшу – красуню Весну. Але те, що вона була такою гарною, знав тільки батько, а люди були зайняті своєю роботою й не хотіли цього помічати. І тоді король попросив письменників, поетів, художників допомогти Весні. Вони прихопили з собою олівці, пензлі, фарби і пішли на землю милуватися красою природи, щоб потім розповісти про неї людям.

– Ваше завдання: знайти у цьому тексті дієслова, підкреслити їх (як ми їх підкреслюємо?)

– Визначте, якими членами речення виступають дієслова. Коли справитесь – показуємо руками.

(Зачитують тільки дієслова, пояснюють як підкреслили, яким членом речення виступають)

Дійсно, у всіх цих реченнях дієслово – присудки. Давайте подумаємо чому? Що таке присудок?

Присудок показує, яку дію виконує підмет – тому це будуть дієслова.

– Ось уже потекли і перші весняні струмки – весна не за горами.

3. Робота з підручником.

– А тепер попрацюємо з підручником.

Розгорніть підручник на ст.134, який антонім до слова весна? Прочитайте текст вправи 302.

– Про яку пору року розповідається в цій вправі. З чого видно що це осінь?

– Давайте зараз вияснимо: яке лексичне значення даних дієслів, вжитих у цій вправі, тобто, яку конкретну дію означає кожне дієслово.

(Читають вправу, знаходячи дієслова)

– Яке дієслово показує, що предмет рухається? (змінює місце перебування)

– Отже, так і запишемо.

Дієслова руху: гасають, пливуть, женуться, повзуть.

– Хто виконує цю дію? (Хмари)

– Які ще дії руху можуть виконувати хмари?

– Чи є ще в цьому тексті дієслова, які означають рух? (Ідуть). Допишіть це слово до даного рядка.

– Що ж означають дієслова: шумлять, дзвонять, шелестять – передають якісь звуки.

– Що людині допомагає почути ці звуки? (Вуха – орган сприйняття. Тому ці дієслова називають дієсловами сприйняття). Так і запишемо.

– Які ще є органи сприйняття людини?

– Як ви думаєте, які ще дієслова сприйняття є в цьому тексті?

Дієслова сприйняття: шумлять, дзвонять, шелестять, бліднуть, в’януть, (ще пахнуть, смакують)

– Що ж означає сиплеться лист? (Опадає)

– Як ми називаємо це явище, коли опадає листя? (листопад)

– То дієслово сиплеться у відношенні до слова лист буде належати до дієслів явищ природи.

Подумайте, які ще дієслова можуть належати до дієслів явищ природи: замело, задощить, гримить, мрячить, віє, крапає.

– Якщо ми копаємо, носимо, миємо, прибираємо – то що ми робимо?, – виконуємо якусь роботу.

– То ці дієслова будуть означати працю.

– Якщо розповідаємо, пояснюємо, шепочемо, повідомляємо – що ми робимо? (Спілкуємось).

Отже, дієслова можуть означати:

• рух;
• сприйняття;
• явища природи;
• праця;
• спілкування.

Хоч і вправа, яку виконували була про осінь, але ви з нею добре справились і подивіться як зазеленіла травичка на галявинах.

4. Робота за картинками художників.

– Діти, як ви думаєте, чи схожі весна з осінню?

– Розгляньте картину Ісака Левітана. Як ви думаєте, яка пора року на ній зображена?

– Це весна. Картина так і називається «Весна прийшла». Саме про весну написано багато картин. Для багатьох великих художників весна – улюблена пора року. (Називаю і вивішую картини)

– Чи не нагадують нам ці картини природи осінь?

– Яку саме пору осені (ранню, золоту чи пізню) можна сплутати з початком весни?

– Чи подобається вам така весна – холодна, похмура?

– Яку любите ви?

– Що робили люди в давнину, щоб весна прийшла швидше (Закликали її).

– Як вони це робили, що їм допомагало? (Співали веснянки).

– От я вас пропоную послухати веснянку, відпочити, повеселитись.

V. Фізкультхвилинка

Під звуки ВІА «Кобза» – «Веснянка»

Вже з’явились і перші квіти – радіють весні.

VІ. Узагальнення здобутих знань.

1. Робота в групах.

а) Знайти в реченні дієслово, підкреслити його, визначити час дієслова. Скласти ще 2 речення, щоб це дієслово стояло в інших часових формах.

На галявинах розцвітають перші весняні квіти.

Отже, дієслово змінюється за часами.

б) Записати речення, розкриваючи дужки.

Пояснити, як пишеться не – з дієсловами. Звернути увагу на дієслово намочити.

(Не)ходіть по весняному льоду, бо він тонкий і крихкий. Обминайте калюжі, щоб (не)намочити ноги.

Отже, не з дієсловами пишемо окремо.

в) Знайти у реченнях дієслова. Визначити яку дію вони означають завершену чи незавершену.

Весняний день рік годує.

Посіяв вчасно – збереш рясно.

– Як визначити чи дія завершена, чи незавершена?

– Як називаються такі речення?

Отже, дієслова можуть означати завершену і незавершену дію.

г) Змінити дієслова, щоб речення звучало правильно. Визначити число дієслів.

(Настати) весна. Із теплих країв (прилетіти) шпаки, ластівки, лелеки. Птахи (турбуватися) біля своїх гнізд.

Отже, дієслова змінюються за числами.

Ось вже птахи повертаються із теплих країв.

VIІ. Підсумок уроку.

а) – Діти, подивіться, як розрісся наш «асоціативний кущ». Скільки ми вже знаємо про дієслово. Але на цьому зупинятись не будемо, бо попереду ще багато нового цікавого матеріалу. Отже, дієслово…

– Чи сподобався вам урок?

– Що найбільше сподобалося?

– Чого навчилися на уроці?

– Що було найважче?

– Ось і Весна до нас спішить-поспішає.

б) Звучить музика «Дівчина-весна».

Картинка оживає.

«Мікрофон»

– Чи любите ви весну? За що?

в) Оцінювання.

VІІI. Домашнє завдання.

В.р. – впр.304 – підібрати відповідні дієслова і змінити вірш так, щоб він був не про осінь, а про весну. Підкреслити дієслова, дії яких означають явища природи.

Д.р. – впр.303 (1, 3)

С.р. – впр.303 (1, 2)