mail@urok-ua.com

Конспект уроку зарубіжної літератури на тему: “ПРИРОДА І ЛЮДИНА. Поетизація образу природи у вірші Джона Кітса “Про коника та цвіркуна”. Пейзаж у літературі та інших видах мистецтва”.

Автор: Вчитель зарубіжної літератури Бершадська Наталія Михайлівна

Screenshot_3Урок буде цікавий для колег з методичної точки зору. Він містить текст сонета Джона Кітса в оригіналі й перекладах, різні види роботи з ними. Урок супроводжують картини Джона Констебла, сучасника Кітса. Крім того, використано міжпредметні зв’язки з біологією, живописом, музикою. На завершальному етапі уроку учні виконують тестові завдання та розгадують кросворд.


 

Тема  уроку:   ПРИРОДА І  ЛЮДИНА. Поетизація  образу  природи  у вірші

Джона  Кітса «Про коника  та   цвіркуна». Пейзаж  у  літературі  та

інших видах  мистецтва

 Мета уроку: ознайомити учнів із життям  і творчістю Джона Кітса;

формувати навички аналізу та виразного читання поетичного

твору, вміння бачити й відчувати красу природи; розвивати

критичне  мислення; розкрити  поняття «пейзаж» на прикладі

творів літератури,  живопису  та музики; виховувати  любов до

прекрасного, дбайливе  ставлення  до природи.

  Тип уроку:  урок засвоєння нових знань.

  Обладнання: портрет Джона Кітса,  тексти сонета (в оригіналі й у  перекладах

В. Мисика, С. Маршака, Г. Кочура, Б.Пастернака),  запис музики

В. Моцарта «Маленька нічна серенада», Н. Паганіні «Фан­тазії на

одній струні», репродукції  пейзажних  полотен  англійськогого

художника Джона  Констебла  (мультимедійна  презентація)

 Хід  уроку

І. Організаційниий  момент.

ІІ. Евокація  (актуалізація )опорних  знань .

        Прийом “Картинна  галерея”

  1. Демонстрація  портрета Джона Кітса художника Д.Северна
  • Що ви знаєте  про  англійського  поета  Джона  Кітса ?
  • Яким було його життя?
  • Чим із дитинства  захоплювався  Д. Кітс ?
  • Чому його називають одним із найкращих  поетів Великої  Британії ?

2.Перегляд  картини Д.Северна «Портрет Кітса , який  слухає  солов’я»

ІІІ. Оголошення  теми , мети , завдань  уроку.

ІV.  Усвідомлення  нового  навчального матеріалу

  1. Робота з підручником (самостійно).

Теорія літератури : автор, оригінал, переклад, перекладач  (ст.74, 77)

  1. Читаємо оригінал вірша Д.Кітса
  • Спробуйте прочитати вірш  англійською   мовою.
  • Які слова вам зрозумілі?
  • Перекладіть заголовок  поезії.

3.Міжпредметні зв’язки : зображення  коника та  цвіркуна ;

Коник                                        Цвіркун

Кузнечик                                   Сверчок

Grasshopper                               Gricket

4.Виразне  читання  вчителем  вірша Д.Кітса «Про коника  та цвіркуна»

Поезія землі не вмре ніколи.

Опівдні, як мовчать серед гілок

Птахи в гаю, невтомний голосок

Обнизує покоси й частоколи.

Це коник, він поймає гори й доли,

На стернях довгий  ведучи танок,

А стомиться – стихає на часок

У затінку стебла або стодоли.

Поезія землі не оніміє:

Коли зима в мовчання крижане

Поля заковує, цвіркун у хаті

Заводить пісню, що в теплі  міцніє,

Нагадуючи всім, хто  задрімне,

Спів коника в траві  на сіножаті.

(Переклад  В. Мисика)

  1. Прийом “Читаємо в парах” . Виразне  читання  учнями  вірша  в

перекладах Г.Кочура,  С.Маршака , Б.Пастернака

                         Повік  не  вмре  поезія землі:

Коли пташки, сховавшись  від спекоти,

Знесилено  принишкнуть  у гіллі –

Прониже  спів покоси  й  живоплоти.

То коник польовий. Його  малі

Пісні  бринять  в розкоші  літній  поти,

Аж поки,  навтішавшись,  ніби  потай,

Хвилинку  він  спочине  на  стеблі.

Поезія  землі  не  знає   смерти:

Нехай  зимові  мряки  й  холоднечі

Скують   мовчанням   простір  неживий, –

Забувшися,  подумаєш   тепер  ти,

Коли  в  теплі  цвіркун   озветься  з  печі,

Що  то – на  лузі  коник  польовий.

(Переклад  Г. Кочура)

Вовеки  не  замрет, не  прекратится

Поэзия  земли.  Когда  в  листве,

От  зноя  ослабев,  умолкнут  птицы,

Мы  слышим  голос  в  скошенной  траве

Кузнечика. Спешит  он  насладиться

Своим   участьем  в  летнем  торжестве,

То  зазвенит,  то снова  притаится

И  помолчит   минуту  или  две.

Поэзия  земли  не  знает  смерти.

Пришла  зима. В полях  метет  метель,

Но  вы  покою  мертвому  не  верьте.

Трещит   сверчок,  забившись  где-то  в  щель,

                         И  в  ласковом  тепле  нагретых  печек

Нам  кажется:  в  траве  звенит  кузнечик .

(Переклад С. Маршака)

  1. Визначення основної думки  поезії  в різних  перекладах (самостійно):

Поезія  землі  не вмре  ніколи…      (В.Мисик)

Поезія  землі  не  оніміє…

Повік не  вмре  поезія  землі…         (Г.Кочур)

Поезія  землі  не  знає  смерти…

Вовеки не  замрет, не прекратится  поэзия  земли…

Поэзия  земли  не  знает  смерти…   (С.Маршак)

Ідея твору – утвердження безсмертя при­роди, поезії, краси. Ніколи не замре, не при­пиниться поезія землі… Поезія землі – це ві­чний рух життя. Замовкнуть птахи, знесилені від спеки, але чути дзвінку пісеньку коника; за спекотливим літом іде холодна  зима, але не бути вічно «мертвому спокою» – «заводить пісню цвіркун», виступаючи символом життя. «Поезія землі на знає смерті», – в цих словах автор ще раз втілює ідею твору. Тому й настрій вірша урочистий, світлий, емоційно піднесений, оптимістичний. Основна ідея сонета – краса і життя на землі вічні.

  1. Літературознавчий словник : сонет.
  • Скільки рядків  у кож­ному з  перекладів?
  • Стільки ж їх і в автора.

  Сонет –  це  вірш, що  містить 14  рядків. Найчастіше  в них  ідеться  про  природу,  кохання  та  роздуми  над  сенсом  життя.

Є багато поетичних жанрів, але Д.Кітс упро­довж свого короткого творчого життя більш за все любив писати сонети. Сонети Кітса прості й легкі, насичені яскравими кольорами та звуками. Про що б не писав поет – про природу, кохання, нелегке життя – провідна тема одна: возвеличення Краси і її благотворний вплив на людину. Отже, вірш «Про коника та цвіркуна» будемо називати сонетом.

8.Словникова робота: опівдні, невтомний, покоси, частоколи, доли, стерня,

стодола, сіножать

  1. Міжпредметні зв’язки: пейзаж в  образотворчому   мистецтві.

             Прийом “Картинна галерея”

Перегляд  репродукцій  картин  художника  Дж. Констебла в  підручнику  та репродукцій,  підготовлених  вчителем : «Початок  жнив», «Долина Стоур», «Будинок у  Корнфілді» , «На  сіножаті», «Скошений  луг».

10.Теорія  літератури : пейзаж , види  пейзажів.

Прийом “Гронування”

Здавна  письменники  та  поети  зображували у своїх творах світ  природи.

Таке зображення на­зивається пейзажем. Пейзаж впливає на вну­трішній стан читача,  створює у нього певний настрій: умиротворення, смутку чи радості.

Screenshot_4

  1. Міжпредметні зв’язки: пейзаж в   музичному  мистецтві.

Прослуховування  мелодії  Н. Паганіні «Фан­тазії на одній струні»

(літній  пейзаж – коник );

мелодії  В. Моцарта «Маленька нічна серенада»

(зимовий  пейзаж – цвіркун ).

12.ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

13.Літературознавчий словник : композиція , антитеза.

Умов­но поезію можна поділити на дві частини. Перша частина сонета малює жаркий літній полудень, коли все живе завмерло, і, здається, вже ніщо не може протистояти пекучій спеці. З особливою виразністю поет висуває коника на передній план. Друга час­тина вірша встановлює аналогію між діями сонця і морозу на все живе. Із-за печі лунає пісня цвіркуна,  підкреслюючи ідею утвердження безсмертя природи, поезії, краси, урочистості життя.

Протиставляючи   першу  та  другу  частини  сонета, автор використовує

в побудові вірша анти­тезу.

Screenshot_5

Screenshot_6

 По  горизонталі:

  1. Прізвище автора  вірша  «Про коника та цвіркуна».
  2. Головний герой твору.
  3. До якого жанру належить вірш «Про коника та цвіркуна»?
  4. Коли співає  цвіркун?
  5. Хто в гаю замовкає  опівдні?
  6. Який предмет зображений на надгробку могили Джона Кітса?
  7. Який для нас цей сонет?
  8. У яку годину співає цвіркун?
  9. Коли можемо почути спів коника?
  10. Чого не боїться Поезія землі?
  11. До якого виду живого світу належать ко­ник і цвіркун?
  12. Прізвище одного з перекладачів сонета.
  13. Який спів у коника?

16. Прийом «Тестові завдання»

  1. На скільки частин поділяється сонет?

А 2;               Б 3;                 В 5.

  1. Які пори року змальовано в сонеті?

А  літо і осінь;  Б   зима і весна; В   літо і зима.

  1. Про кого йдеться у другій частині сонета?

А  про метелика; Б   про Цвіркуна; В   про Коника.

  1. Якою є основна ідея сонета?

А  «Поезія землі не вмре ніколи»;

Б   «Передихне — знов тріщать готовий»;

В  «Із-за печі лунає голос цвіркуна».

  1. Який настрій навіває вірш?

А  сум, безнадію; Б   оптимізм; В   байдужість до всього.

  1. Скільки рядків у  сонеті?

А 12;            Б 14;                 В 15.

  1. Хто в листі дерев співає?

А  Цвіркун; Б   Коник; В  птахи.

  1. Чого не знає Поезія землі?

А   радості;     Б   суму;   В   смерті.

  1. Що нагадує пісня Цвіркуна?

А  спів птахів;

Б   голос Коника;

В  пісню вітру.

  1. Коли лунає пісня Цвіркуна?

А   у вечірню годину;

Б   вранці;

В  опівдні.

  1. Звідкіля лунає пісня Цвіркуна?

А   із-за печі;

Б    з бур’яну,

В    з гаю.

12.Хто із поетів перекладав сонет Джона Кітса «Про Коника та Цвіркуна»?

А   Тарас Шевченко;

Б    Самуїл Маршак;

В   Леся Українка.

V. Рефлексія. Формулювання висновків  за схемою.

  • Як ви  розумієте  вираз  «поезія  землі»?
  • Чому Поезія  Землі  не  вмре  ніколи?

Screenshot_7

Читаючи поезію Джона Кітса «Про коника та цвіркуна», ви відчули її красу і не­повторність. Поет у своїх віршах наді­ляє природу переживаннями, властивостями  живої істоти, іншими словами – оду­хотворяє її. Для того, щоб не тільки помітити, а й передати у слові найтонші порухи природи, потрібен справжній талант. Ми вчилися в англійського поета, як повинні ставитися до природи, бачити її, чути, берегти.

VІ. Оцінювання та самооцінювання навчальних досягнень учнів.

VІІ.Домашнє завдання.

Підготувати­ся до виразного читання сонета (любий переклад)

Вивчити сонет напам’ять  (за бажанням).

Виконати в  робочому  зошиті  із зарубіжної  літератури завдання 1,2 (ст.27).

 

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 оцінок. Рейтинг публікації: 0 з 5)
156

А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?

Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 коментарів

  1. Авторкою зібрано дуже багато різноманітних прийомів, які можна використовувати під час проведення уроків. Матеріал завдань пізнавальний, цікавий, вимагає логічного мислення,власного судження, уміння висловити та довести власну думку. Але уважаю, що для учнів 5 класу накопичення таких прийомів спровакує втому. Не ризикнула би провести такий урок у своїх класах, а от певні елементи цього конспекта візьму на озброєння. Дякую, колего!

  2. Добре продуманий конспект уроку, але, на мій погляд, занадто насичений як для 5 класу: і схеми,і порівняння різних перекладів, і теорія літератури(щоправда, робота над поняттям “пейзаж” у вигляді схеми доступна для вікового учнівського розуміння). Урок заслуговує на високу оцінку, відкрила для себе багатьох нових перекладачів цього вірша.