Конспект уроку
Значення опорно-рухової системи
Кісткова та хрящова тканини

Автор: вчитель біології Холявіна Світлана Миколаївна

Урок №1  Значення опорно-рухової системи. Кісткова та хрящова тканини. Лабораторна робота №1 Мікроскопічна будова кісткової, хрящової та м’язової тканин.

Мета:

1. розглянути значення опорно-рухової системи в життєдіяльності людини, на основі порівняння будови скелета людини і ссавців встановити між ними схожість як наслідок походження людини від тварин; ознайомити учнів з особливостями будови кісткової та хрящової тканин,зробити висновок про їх відповідність  виконуваним функціям;
2. продовжити розвиток загально-навчальних навичок роботи з різними джерелами інформації, а також умінь і навичок організації самостійної навчальної діяльності; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки, розвивати логічне мислення.
3. продовжити роботу по формуванню стійкого інтересу учнів до дослідження власного організму, зацікавити в прагненні дбати про своє здоров’я.

Обладнання й матеріали: таблиці «Скелет людини», «Мікроскопічна будова кісткової і хрящової тканини», різні кістки людини, декальцинована й випалена кістки, мікроскопи, мікропрепарати тканин людини ,інтерактивне обладнання,  мультимедійна презентація.презентація.

Поняття й терміни: опорно-рухова система, скелет, зв’язки,  кісткова тканина, остеоцити,  мінеральні речовини, хрящова тканина, хондроцити, гіаліновий хрящ, остеоцити, колагенові волокна, колаген (осеїн), волокнистий хрящ, охрястя, органічні та неорганічні речовини,окістя.

  Методи і методичні прийоми:

1.Інформаційний

– словесний: розповідь-пояснення,  бесіда,  робота з підручником.
– наочний: ілюстрація, демонстрація слайдів.
-практичний:виконання лабораторної роботи.

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно – пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення ,робота в групах.,«Навчаючи-вчуся».
4. Візуальний: складання схем.
Міжпредметні зв ́язки: медицина, фізкультура.

Тип уроку : урок вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань  та мотивація навчальної діяльності учнів.

Фронтальна бесіда

Перш, ніж ми перейдемо до вивчення конкретної системи органів, я попрошу вас відповісти на кілька запитань:

1. Які найбільш характерні ознаки тваринних організмів?
2. Як пересуваються найпростіші, черви, комахи, хребетні тварини?
3. Як пересувається людина?

Молодці! Я думаю, тепер ми сміливо можемо приступити до вивчення матеріалу нової глави. Назва глави «Опорно-рухова система». З цієї глави нам належить дізнатися про будову і функції скелета і м’язів, про пристосування організму до праці і прямоходінню, про нервової регуляції роботи м’язів. Крім того, ви навчитеся виявляти порушення постави і плоскостопість, надавати першу допомогу при ударах, переломах кісток, розтягненнях зв’язок і вивихах.(слайд 1)

Визначення теми уроку(слайд 2)
Отже, опорно-рухова система.
Щоб почати її вивчення потрібно визначитися з темою уроку. Що конкретно сьогодні на уроці ми будемо вивчати.
Давайте з’ясуємо, що ми вже знаємо про опорно-рухову систему?
Ви можете прямо зараз чітко визначити значення опорно-рухової системи в організмі людини, тобто для чого вона необхідна і які функції виконує? (Пробують згадати, з’ясовують, що все-таки – ні).
З чого складається опорно-рухова система органів людини? (З кісток, м’язів). (слайд 3,4)
А ви можете, просто зараз розповісти: яка будова кісток? (Ні).
Я думаю, що тепер ви можете самостійно сформулювати тему уроку.
Формулювання теми ,мети та завдань уроку.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Опорно-рухова система, її топографія в організмі. (Бесіда з використанням таблиць, складання схеми).(слайд 5)

Розповідь  вчителя
2.Роль руху для людини. Отже,  ми з’ясуємо, які функції опорно-рухової системи.
Важко собі уявити, як виглядав би людина без опорно-рухового апарату. Швидше за все, він нагадував би медузу, витягнуті на берег. Він не зміг би активно пересуватися, а будь-яка навіть незначна травма ушкоджувала б внутрішні органи.
Опорно-рухову систему нерідко називають кістково-м’язовою. І це неспроста. Скелет і м’язи функціонують завжди разом, адже м’язи прикріплені до кісток. Кістки скелета і м’язи разом утворюють як би каркас, усередині якого розташовуються внутрішні органи.
Я пропоную вам, об’єднатися в групи і з’ясувати, використовуючи текст підручника на стор. , основні функції опорно-рухової системи. По ходу дослідження заповніть таблицю .
Робота в групах

Функції опорно-рухової системи	В чому проявляються дані функції
1.Опорна	Не дає зміщуватися внутрішнім органам
2.Захисна	Головний мозок захищений кістками черепа, спинним хребтом.  Грудна клітка захищає серце, легені, дих. шляху, великі судини. Хребет, м’язи черевного преса, тазові кістки захищають органи травлення, сечовиділення, статеві органи.
3.Рухова	Більшість кісток скелета пов’язане рухливо один з одним за допомогою суглобів. Саме м’язи, скорочуючись, приводять в рух кісткові важелі.
4.Депонуюча	Приймає участь в обміні речовин (обмін фосфору і кальцію).
5.Кровотворна	Містить червоний кістковий мозок ,який утворює клітини крові.

Давайте перевіримо виконання завдання.  (слайд 6)
Я трохи хочу дати вам пояснення по депонуючої  функції опорно-рухової системи.
Кістки і м’язи беруть участь в обміні деяких елементів, зокрема фосфору і кальцію. Тіло людини містить в середньому близько 1,5 кг фосфору. З цієї кількості
1, 4 кг доводиться на кістки, 130 г – на м’язи і 12 г – на нерви і мозок. Майже всі найважливіші фізіологічні процеси в організмі пов’язані з перетвореннями фосфорорганічних речовин. Що стосується кальцію, то його називають «найбільш живим металом». І недарма. Іони кальцію присутні у всіх тканинах організму, але найбільше їх в кістках. Так скелет людини на 80% складається з фосфату кальцію і на 13% – з карбонату кальцію. Недолік кальцію в організмі призводить до рахіту, тобто до недорозвинення кістково-м’язової системи.
Зробіть записи в зошиті у вигляді схеми:

Ну що ж з першим завданням ми впоралися. А зараз заповніть таблицю (слайд 7)

Частини скелета	Які органи захищають
	Головний мозок
	Серце
	Легені
	Печінку
	Спинний мозок
	Сечовий міхур
	Аорту

3.Особливості будови та хімічний склад кісткової та хрящової  тканин. Значення органічних та мінеральних речовин у кістках.( Де­монстрування декальцинованої  і випаленної кісток)

Доведемо ,що будова і склад кісткової і хрящової тканин відповідає функціям кісток

Робота в малих групах  за завданнями

1)Працюючи з підручником ,визначте особливості будови кісткової тканини.
2) Працюючи з підручником ,визначте склад і властивості кісткової тканини.
3) Працюючи з підручником ,визначте особливості будови хрящової тканини та види хрящів.
4) Працюючи з мікроскопом ,розгляньте мікропрепарат кісткової тканини. На дошці намалюйте та підпишіть будову тканини.
5) Працюючи з мікроскопом ,розгляньте мікропрепарат  хрящової тканини. На дошці намалюйте та підпишіть будову тканини.

Прийом «Навчаючи-вчуся» Обговорення завдань.

Кожна група повідомляє про результати своєї роботи  за планом:

1. Особливості будови кісткової тканини.
2. Хімічний склад кісткової тканини.
3. Особливості будови хрящової тканини.
4. Пояснення схем будови тканин.

Записи у зошиті. ( слайд 8)

Особливості будови кісткової тканини

Кісткова тканина складається з:

1. клітин з відростками остеоцитів;
2. міжклітинної — речовини;
3. нервів;
4. кровоносних судин;
5. сполучної оболонки.

Склад і властивості кісткової тканини. (слайд 9)

Склад	Властивості	Міцність
Органічні речовини (30%) — колаген і по­лісахариди	Гнучкість, пружність
Неорганічні речовини (60%) — (Са — 99%); (Р — 87%); (Mg — 50%); 30 мікроелементів	Твердість

Особливості будови хрящової тканини. Види хрящів та , їх значення. (слайд10)

Хрящова тканина складається з:

1. клітин хондроцитів;
2. міжклітинної речовини;
3. зовнішнього сполучнотканинного шару (охрястя).

(слайд 11)

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання 1.

Лабораторна робота №1 (слайд 12)

Тема. Мікроскопічна будова кісткової, хрящової та м’язової тканин.

Мета: вивчити особливості мікроскопічної будови та різноманіття сполучних і м’язових тканин.

Обладнання та матеріали: мікропрепарати хрящової, кісткової та м’язових тканин, мікроскопи, таблиця “Мікроскопічна будова тваринних тканин”, підручник.

Хід роботи

1. Розгляньте під мікроскопом готові мікропрепарати різних видів сполучної тканини: кісткової та хрящової. Знайдіть ядро, цитоплазму, мембрану, міжклітинну речовину. Зверніть увагу на співвідношення клітин та міжклітинної речовини, на форму клітин.
2. Порівняйте побачене з малюнком у підручнику. Позначте структурні компоненти цифрами.

Хрящова тканина

Кісткові тканина

Сполучні тканини:

1. Ядро.
2. Цитоплазма.
3. Мембрана.
4. Міжклітинна речовина.
5. Розгляньте за допомогою мікроскопа готові мікропрепарати різних видів м’язової тканини: посмугованої, посмугованої сер­цевої, непосмугованої. Знайдіть ядро, цитоплазму, мембрану, міофібрили. Зверніть увагу на форму клітин, кількість ядер, розташування міофібрил.
6. Порівняйте побачене з малюнком у підручнику. Позначте структурні компоненти клітин цифрами.(слайд 13)

Посмугована серцева

Непосмугована

Посмугована скелетна

М’язові тканини:

1. Ядро.
2. Цитоплазма.
3. Мембрана.
4. Міофібрили.
5. Складіть таблицю. (слайд 14)

Назва тканини	Будова	Функція	Розташування в організмі
Хрящова
Кісткова
Посмугована скелетна
Непосмугована
Посмугована серцева

6. Зробіть висновки, відповівши на запитання(слайд 15)

а) Який взаємозв’язок між будовою і функціями кісткової та хрящової тканин?
б) Які особливості будови посмугованої та непосмугованої м’язових тканин зумовлюють їхні функції?
в) Які ознаки подібності будови в межах сполучних та м’язових тканин?

Завдання 2.(слайд 16) Знайдіть відповідність між функцією опорно-рухової системи та її характеристиками.

1. Кістки хребетного стовпа і нижніх кінцівок.
2. Плескаті і трубчасті кістки містять червоний кістковий мозок.
3. М’язи-глікоген, скелет — солі Са, Fe, Р.
4. Кістки кінцівок, спини, грудей та хребетного стовпа. М’язи спини і грудей.
5. Кістки черепа, хребетного стовпа, грудної клітки і таза. М’язи черева.

А — Рухова
Б — Кровотворна
В — Опорна
Г — Депонуюча
Д — Захисна

1. Домашнє завдання. (слайд 17)

Вивчити відповідну тему  підручника.