mail@urok-ua.com

Конспект заняття з економічного виховання (6 й рік життя)

“Від зернятка до хліба”

Автор: вихователь ДНЗ Савицька Любов Володимирівна

Савицька Любов ВолодимирівнаТема: «Від  зернятка до хліба»

Мета: розширити уявлення дітей про те, який шлях проходить зерно, щоб перетворитися на хліб; закріпити знання про види ресурсів (капітальні, природні та трудові); уточнити уявлення дітей про ресурси, що необхідні для  виробництва  сировини, а потім і хліба, як готового продукту; вчити встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати шанобливе та ощадливе ставлення до хліба,  повагу до праці людей.

Хід заняття

 Етап комунікативної  діяльності:

Бесіда з попереднього матеріалу на  тему «Першечергові потреби людини». Діти стоять на килимку у колі тримаючись за руки.

Вихователь: Діточок усіх збираю та заняття починаю. Діти, давайте пригадаємо,  про що ми говорили на попередньому занятті з економічного виховання. Які першочергові потреби людини? (Їжа та вода,одяг та взуття, затишне житло.) Чому саме ці потреби є першочерговими? (Без них неможливе повноцінне життя).

Діти скажіть чому здавна каже народне прислів’я —  «Хліб –годувальник, всьому голова!» (Хліб є головним необхідним  продуктом харчування на нашому столі).

Етап пізнавальної діяльності:

Вихователь запрошує дітей до виставки різних сортів хліба та пропонує  дітям назвати продукти харчування.

«Діти, яке в нас тут розмаїття різних товарів, скажіть, а що об`єднує  всі ці товари?» (Вони всі зроблені з зерна) .

Вихователь пропонує заглянути у чарівну скриньку та показує дітям зерна пшениці, вівса. Вихователь: Діти, подивіться на ці зернятка, чи вони однакові? Чим вони різняться ? (Формою, кольором). А як можна всі ці зерна одним словом назвати? (Злаки) .

Вправа: «Порівняй зернятка»

(Завдання: назвати  чим  відрізняються зерна пшениці та вівса).

Вправа:  «Що з чого зроблено?»

(Завдання: назвати з якого зерна зроблені продукти харчування).

Діти а що треба зробити з зерном,  щоб виробити  хліб? (Змолоти в борошно). А де мелять зерно? (Мелять на млині.)   А  за допомогою чого  мелять зерно на сучасному млині?(На спеціальній машині). А що живить машину? (Електричний струм) А звідки він береться? (Виробляється на електростанції). А в нашому місті електростанція як називається? (Дніпрогес). А  які природні сили там працюють? (Вода річки Дніпро)

Діти, а хліб взагалі однаковий? (Ні)  А від чого залежить який колір та смак матиме хліб? (Від того з якого зерна вироблено борошно). А давайте скуштуємо хлібчик з різного борошна.

Вихователь пропонує скуштувати дітям спочатку пшеничний хліб. А потім житній. Діти роблять висновок про  те,  що не лише зовні, але й на смак хліб є різним.

Діти а які зернятка на вигляд? (Маленькі, тверді, житні, пшеничні, тощо). Уявіть себе зернятками.

Психогімнастика «Зернятка».

Ми з вами – зернятка.  Зернятка сховались у затишній чорній землі, сонечко пригріло зернятка, стали вони рости зеленими паростками,

Налилися золоті стиглі колоски, з колосків на млині зробили  борошно, а з нього запашний рум’яний хліб.

Етап  перетворювальної діяльності:

Вихователь пропонує дітям скласти розповідь про мандрівку зернятка від лану до столу на основі  слайдів переглянутої на попередньому занятті презентації.

Слайд №1

Підготовка грунту, оранка, вдобрювання грунту. Хто це робить, на якому транспорті.

Слайд№2

Обробка паростків пшениці від шкідників за допомогою авіації та трактора- опилювача.

Слайд №3

Праця агронома (догляд за розвитком паростків, визначання терміну косовиці).

Слайд №4

Збір врожаю . Хто збирає врожай, на якому транспорті.

Гра «Бліц запитання»:

На чому привозять борошно на хлібозавод? (На борошновозі)

За допомогою чого місять тісто на заводі? (На тістомісі)

Хто пече хліб? (Пекар)

Хто продає хліб у крамниці? (Продавець)

Хто купує хліб? (Покупець)

Гра «Ресурси»

Мета : закріпити в грі знання дітей про капітальні, природні та трудові ресурси.

Завдання: розкласти  індивідуальні картки.

Ігровий прийом «Плутанина»

Етап оцінно-контрольної діяльності:

Діти вам сподобалось на занятті?

Діти скажіть, а ваші батьки, ідучи  до крамниці, витрачають всі свої гроші, купуючи все що заманеться? (Ні) А чому? ( Бо вони планують свої витрати, купують лише необхідне).

Діти, чому до хліба треба ставитися з пошаною? ( Бо багато людей працювало, щоб ми могли скуштувати свіженький хліб). Так хліб результат праці багатьох людей.

А що робити якщо хліб  вже не такий свіжий? (Зробити сухарики, грінки , або нагодувати пташок). От ми підемо на прогулянку тай нагодуємо. Сьогодні розкажіть своїм батькам, як потрапляє хліб на стіл і люди яких професій працюють над цим.

Відгуки та пропозиції

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 коментарі

  1. Любов Володимирівна чітко, послідовно, дотримуючить структурних компонентів заняття, знайомить дітей з важливими питаннями (про те, який шлях проходить зерно, щоб перетворитися на хліб; які види ресурсів види ресурсів задіяні (капітальні, природні та трудові)). Використано багато прийомів та методів: психогімнастику, презентацію, ігровий прийом «Плутанина», дидактичні ігри та вправи за темою заняття. Дане заняття повністю реалізовує поставлену мету

  2. Під час заняття вихователем проведена цікава навчальна, розвивальна та виховна пошуково – ігрова робота. Вважаю, що дітей зацікавила вправа з чарівною скринькою, психогімнастика, складання розповіді про мандрівку зернятка, дегустація хліба, ігровий прийом “Плутанина”. Досягнуто поставленої мети.

  3. Заняття побудовано згідно завдань програми з дотриманням усіх методичних вимог. Проблема економічного виховання не нова, але не завжди педагоги відводять їй відповідне місце в процесі роботи. Використані цікаві прийоми роботи: складання розповіді про мандрівку зернятка через презентацію, виставка різних видів зерна, дидактичні вправи.