Лінгвістичні задачі

Автор: Вчитель української мови та літератури Лук’янчук Оксана Валеріївна

Творчий учитель завжди в пошуку, особливо нині, коли світ навколо так стрімко змінюється. Сьогодення потребує від педагогів оновлення методів навчання, які б сприяли формуванню інтелектуальних особистостей, здатних швидко й упевнено ухвалювати нестандартні рішення в будь-яких життєвих ситуаціях. Тож основне завдання сучасної школи – розвиток позитивного ставлення до навчання, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності, пошуку, творчості. Особлива відповідальність перед учителями української мови та літератури, адже будь-яка діяльність людини пов’язана з мовою. Кожен філолог нині замислюється над удосконаленням якості навчання дітей української мови. А учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчості. Діти з цікавістю і задоволенням виконують оригінальні завдання, зокрема полюбляють працювати над лінгвістичними задачами. Цей вид роботи, побудований на логічному аналізі завдання з використанням уже набутих знань, формує зацікавленість, сприяє розвитку інтелекту, уваги, виробляє вміння зв’язно висловлюватись, розвиває етику мовленнєвого спілкування. Учні вчаться уважно вчитуватися в текст, логічно мислити, добирати і застосовувати до тієї чи іншої задачі відомі їм правила, доходити самостійних висновків, обґрунтовувати свої думки. Такі лінгвістичні задачі урізноманітнюють уроки, активізують пізнавальну активність учнів, забезпечують позитивну мотивацію здобуття знань з української мови, дають почуття потреби в самоосвіті, формують стійкий інтерес до предмета, сприяють розвитку творчої особистості.
Учитель може творчо використовувати лінгвістичні задачі на уроці. Це може бути як індивідуальна робота учнів, так і колективна. Спираючись на правила, узагальнення, висновки, діти повинні обов’язковою обґрунтувати відповідь. Школярі мають змогу ще раз пригадати вивчене і застосувати матеріал у незвичайних ситуаціях.
Учитель може використовувати цікаві задачі при перевірці знань учнів, для повторення раніше вивченого матеріалу, після подачі нового матеріалу.
Добре організована робота над лінгвістичними задачами допомагає закріпити й виявити якість засвоєння учнями програмового матеріалу, виробити необхідні в житті й навчанні корисні навички та якості, сприяє всебічному гармонійному розвитку школярів, активізації їх мислення.
Матеріал буде корисним на уроках, факультативах, заняттях мовного гуртка чи самостійної роботи вдома.


 

Навчаємося цікаво

 

  1. Учителька написала на дошці слово «край» і попросила дітей визначити, до якої частини мови воно належить. Андрійко казав, що це іменник, Галинка переконувала, що прийменник, а Сашко запевняв, що дієслово. Хто з дітей має рацію. Обґрунтуйте свою думку. Наведіть приклади.
  2. Катруся і Маринка, виконуючи домашнє завдання, посперечалися: Катя запевняла, що в словах міст і стіл у родовому відмінку однини буде закінчення –у, а Маринка переконувала, що –а. Хто переміг у суперечці?
  3. Наталочка збиралася до подруги на день народження. Дівчинка старанно виводила слова побажань на яскравій листівці. Аж раптом замислилася: бажаю удачі чи вдачі. Допоможіть Наталці. Обґрунтуйте свою думку.
  4. Учитель фізкультури попросив Сергійка: «Сергію, будь ласка, нагадай Петренко про завтрашню спартакіаду». Хлопчик іде й думає: «Кого мав на увазі вчитель? Адже в нас у класі є Петренко Катя і Петренко Віталик». Допоможіть Сергію визначитися. Обґрунтуйте свою відповідь.
  5. До палати хворого зайшов лікар. Онук Миколка поцікавився, що з дідусем. Терапевт відповів, що в дідуся запалення легенів. Хлопчина поспішив виправити: «Треба казати легень, а не легенів». Чи має рацію хлопчик? Які правила етикету він порушив?
  6. Знайомлячи свого старшого брата з найкращим другом, Василько сказав: «Це мій старий друг». Брат дуже здивувався. Чому? Обґрунтуйте відповідь.
  7. Андрій і Сашко сидять за однією партою. Сашко часто полюбляє заглядати в зошит свого однокласника. Але цього разу хлопчик дуже здивувався, коли побачив, що в реченні «Вони – переможці спортивної спартакіади» Андрійко поставив тире. У нього це речення було без розділових знаків. Сашко подумав, що вчителька просто не помітила помилки в роботі Андрія. Чи так це? Аргументуйте думку відповідними правилами.
  8. Семикласники Данилко та Василько довго сперечалися, як пишуться слова (на) горі, (на) пам’ять, (в) ранці – разом чи окремо. Підкажіть, будь ласка, хлопчикам, як потрібно писати ці слова.
  9. Перевіряючи диктант, Максимко помітив, що в одному реченні слова, які звучать однаково, написані в нього по-різному. «Сонечко світило по-весняному тепло, але машини їхали повільно по весняному бездоріжжю». Хлопчик розгубився і не знав, де ж треба виправити. Де треба виправити і чи треба виправляти? Поясніть.
  10. Учениця написала: «Дівчинка тихенько підійшла й сіла на лавочці обабіч матусі». Знайдіть лексичну помилку в реченні.
  11. Двоє давніх товаришів Андрійко і Василько, виконуючи домашнє завдання, посперечалися: Андрій переконував, що в реченні «Ми друзі» треба ставити тире обов’язково, а Василько не погоджувався. Допоможіть хлопчикам вирішити суперечку. Обґрунтуйте свою відповідь.
  12. Виконуючи вправу, де потрібно було вставити у кінці слів букви, Василько у слові корал… написав і, а Олег – и. Перевіряючи завдання, учителька не позначила помилки ні Василькові, ні Олегу. Чому?
  13. Іван ніяк не міг знайти помилку в реченнях «Перевести текст українською Галинці допоміг старший брат» і «Данилко допомагав сестриці перевести стареньку бабусю через дорогу». Допоможіть хлопчику. Обґрунтуйте відповідь.
  14. Ми часто чуємо нормативні слова вчитель і вчителька, журналіст і журналістка, авторка і авторка, аспірант і аспірантка, які позначають осіб чоловічої і жіночої статті. А чи можна утворити іменники жіночого роду від слів пілот, академік, енергетик, президент, міністр, водій, вівчар?
  15. “Я швидко знайшов номер будинку, бо вулиця була освічена місяцем”. Галинка, прочитавши речення, яке написав у зошиті молодший братик, вигукнула: «Андрію, це якийсь абсурд, невже вулиця ходила до школи?» Андрій не зрозумів, що не так у реченні. Допоможіть хлопчику.
  16. Школярка, роздивляючись дві групи слів:
  • нездійснений нездійсненний
  • недоторканий недоторканний
  • незлічений незліченний
  • непізнаний непізнанний
  • незнищений незнищенний,
  • вирішила, що ліворуч слова написані неправильно. Чи має дівчинка рацію? Поясніть.
  1. Петрик писав листа бабусі. Він поспішав повідомити приємну новину, та не знав, як правильно написати: старший брат Валентин поступив в університет чи вступив? Підкажіть хлопчику.
  2. Татусь читав газету і дуже обурювався, коли знаходив у виданні помилки. Підкажіть, яких помилок припустився автор таких речень: «Він уперше виступив у якості директора», «Більша половина депутатів не прийшла», «Треба негайно прийняти міри, щоб попередити розповсюдження інфекції». Обґрунтуйте відповідь.
  3. Шестикласник Кіндрат повчає маленьку Галинку: «Запам’ятай! Два плюс два рівняється чотирьом». Бабуся, почувши це, каже: «Кіндрате, ти припустився помилки». Що не так сказав хлопчик? Поясніть.
  4. Онуки відпочивали влітку в селі. А коли повернулися, тато поцікавився, чи допомагали вони бабусі й дідусю. Оленка поспішила похвалитися: «Я допомагала бабусі на городі розводити смачні помідори». Татусь не зовсім зрозумів відповідь? Чому?
  5. Поясніть, де неправильно вжито виділене слово в реченнях.

Навколо височіли пожежні вежі. Пожежні швидко приборкали полум’я. Обґрунтуйте відповідь.

  1. Матуся повчає дітей: «Прислухайтеся до порад бабусі й дідуся, адже вони мають багатий життєвий досвід». Діти погоджуються: «Так, нам є чому повчитися в бабусі та дідуся». Мама додала: «А ще вам треба наполегливо вчити рідну мову». Де помилка? Знайдіть і поясніть.
  2. Молода матуся, купуючи своєму малюку харчування, прочитала на упаковці «Продукт дуже корисливий для дитячого організму». Жінка дуже здивувалася. Чому? Поясніть.
  3. Марина зателефонувала подрузі й повідомила, що не піде на концерт, бо зламався утюг, а вона хотіла одягнути нову сукню. Подруга ніяк не могла второпати, до чого тут утюг, коли йдеться про сукню. Чому виникла така ситуація?
  4. Онуки Андрійко й Данилко прибігли до бабусі, бо посперечалися. Андрійко переконаний, що штани, шапку, окуляри, костюм, сережки, сорочку надягають, а Данилко вважав, що треба казати одягають. Старша сестричка, котра щойно нагодилася, зазначила: «Можна казати і надягати, й одягати». А як ви вважаєте, що відповіла бабуся?
  5. Сергій, виконуючи завдання з української мови, ніяк не міг підібрати правильні варіанти деяких конструкцій: дано конкретні настанови по цьому питанню, працюють по змінному графіку, іспит по історії, кіоск по продажу білетів, проректор по науковій роботі, майстерня по ремонту одягу. Запропонуйте свої варіанти.
  6. Батько Валерія працює на полярній станції, рідко бачиться із сином, але часто телефонує йому. Ось і цього разу наприкінці розмови нагадав хлопцеві, що він випускник, тож має відповідально ставитися до навчання. Син запевнив тата: «Я розумію, що переді мною стоїть задача – успішно здати екзамени». Батько порадив Валерію особливо ретельно опановувати рідну мову. Чому? Поясніть.
  7. Третьокласник Максимко писав твір про свою улюблену пору року – зиму. Але не знав, як правильно «На деревах ожеледь чи ожеледиця». Допоможіть хлопчику.
  8. Василько дуже полюбляв читати детективи. І ось одного дня вирішив сам написати пригодницький твір. Своєю ідеєю поділився з татусем, навіть початок твору показав. Батько похвалив сина, однак порадив наполегливо вивчати мову, дбати про збагачення словникового запасу, ретельно добирати влучні конструкції, бо помітив деякі недоречності. «Агент вчинив злочин, а ще наніс шкоду своєму сусідові. Чоловік на пару хвилин втратив свідомість. А велика собака намагалася розбудити свого господаря». Знайдіть і ви ці недоречності й виправте їх.
  9. Дідусь, слухаючи по телевізору інтерв’ю посадовця, дивувався: «І як можна примудритися в одному реченні зробити чотири помилки?» А ви помітите ці помилки? Ось речення: «Пожежні зуміли забезпечити безпеку всім без виключення мешканцям будинку і не допустити забруднення оточуючого середовища».
  10. Тетянка писала творчу роботу «Мій вихідний день». Мама, перечитавши твір, попросила донечку знайти й виправити помилки в деяких реченнях: «А ще я читала свою любиму книжку», «Татусь збирався на рибалку», «Допомагала матусі готувати смачні блюда». Допоможіть дівчинці.
  11. Петрик запросив свого товариша Андрія в гості. Бавлячись, вони ненароком розбили вазу. Андрій поцікавився, чи не сваритиме мама. Петрик відповів: «Не переймайся, моя мама дуже тактична людина». Товариш не зрозумів, що мав на увазі Петрик. Чому виникла така ситуація?
  12. Школярка Катруся довго дивилася на слова, у яких виділені букви були позначені то як закінчення, то як суфікси. Дівчинка ніяк не могла зрозуміти, чому так.

Навесні, радісні, увечері. Співати, діти, навшпиньки. По-нашому, по вашому, блакитному. Поясніть Катрусі.

  1. Виступаючи перед робітниками, директор наголосив: «Від продажі продукції наше підприємство виручило чималі гроші». Яких помилок припустився керівник? Обґрунтуйте свою відповідь.
  2. Сергійко помітив, що сестричка підписала свій зошит Кононенко Олени, і собі написав Кононенко Сергія. Чи правильно це? Обґрунтуйте свою відповідь.
  3. Слова кривий ріг, велика ведмедиця, біла церква, чумацький шлях Наталка написала з маленької літери, а Василько – з великої. Однак учителька не виправила помилки нікому. Поясніть чому?
  4. Вадим полюбляє розв’язувати складні задачі й виконувати цікаві вправи. Ось в одному посібнику він знайшов таке завдання: поставте слова дно і скло в множині. Запропонуйте свою відповідь.
  5. Учителька попросила переписати з дошки слова атлас, замок, книжки, пісні, хати й поставити в них наголос. А потім запевнила, що всі виконали завдання правильно, хоча учні позначили наголос по-різному. Але чому ж в усіх правильно? Поясніть.
  6. Сестричка пообіцяла дати маленькій Даринці цукерку, якщо вона відгадає слово, яке означає і частину колеса, і споживання їжі посеред дня. А ви знаєте, що це за слово?
  7. Бабуся загадала своїм непосидючим онукам загадку: «Яке слово означає і знаряддя праці, і смугу суходолу в морі чи на річці, і гордість дівчини, її красу?»
  8. Іринка прокинулася і побачила омріяний подарунок. Своєю радістю дівчина поспішила поділитися з подругою. «Мрії збуваються, – радісно вигукувала Ірина. – Від щастя мені закрутилася голова». Можливо, від великого задоволення дівчина припустилася прикрих помилок. Яких саме?
  9. У районній газеті Василь прочитав замітку про толоку мешканців багатоповерхівки, які прибрали прилеглу територію, посадили квіти і неподалік будинку розбили парк. Хлопець помітив грубу помилку. Віднайдіть її і ви.
  10. Петрик і Сашко вчилися відмінювати іменники. Між хлопцями виникла суперечка: Петрик запевняв, що слово сосни в родовому відмінку множини – сосон, а Сашко переконував, що сосен. Петрик в орудному відмінку написав дверми, ворітьми, грішми, штаньми, а Сашко – дверима, воротами, грошима, штанами. А як ви вважаєте?
  11. Іванко написав: «Моя бабуся на одне вухо чує краще, ніж на інше». Старша сестричка йому підказує: «Ти припустився помилки». Допоможіть знайти помилку Іванкові. Обґрунтуйте відповідь.
  12. Непосидючий Данилко таки не послухав батьків і взяв велосипед старшого брата, хоча ще зовсім до нього не доріс. Не від’їхавши й кількох метрів від будинку, хлопчик упав і розбив коліно. Голосно заплакав Данилко. Сестричка підбігла до нього, але розгубилася і не знала, що ж робити, тільки примовляла: «Не плач, не плач, пішли додому, ранка швидко заживе». Яких помилок припустилася дівчинка? Поясніть.
  13. Тарас довго стояв у черзі. Нарешті підійшов до прилавка і голосно промовив: «Мені 5 кілограм помідор, будь ласка». Поважний чоловік позаду тільки похитав головою. Як ви вважаєте, що збентежило його?
  14. У Будинку творчості відбулася зустріч з відомими дитячими письменниками. Галинка хотіла поділитися враженнями з подругою і написала їй смс-повідомлення: «На зустріч прийшли відомі письменники й поети. Мені подарували напам’ять збірку поезій. Деякі з віршів я вивчу на пам’ять». Подруга помітила помилки. Знайдіть їх і ви.
  15. Студент, відповідаючи на іспиті, запевняв викладача: «Я познайомився з багатьма творами письменника». Педагог здивовано подивилася на хлопця. Як ви вважаєте, чому?
  16. Даринка частенько нагадувала бабусі: «Бабусенько, треба випити ліки після їжі». Якої помилки припустилася дівчинка.
  17. Денис попросив сестричку Олю перевірити, чи правильно він написав слова: наллє, боротьба, кишеня, дит’ясла, різдвяний, святковий, смієшся, збираються, зказати, розказати. Оля сказала, що все правильно. Чи так це? Поясніть.

Відповіді

  1. Слово край може бути іменником, прийменником, дієсловом.
  2. Моста і мосту, стола і столу.
  3. Удачі — бажаного результату, щасливого збігу обставин, успіху. А вдача — характер, натура людини.
  4. Петренко Катю, бо жіночі прізвища на –ко не відмінюються.
  5. Правильно легень і легенів.
  6. Давній друг.
  7. Тире не ставиться, якщо підмет виражений особовим займенником. Але якщо на підмет-займенник падає логічний наголос, тире ставиться.
  8. Разом, якщо прислівники, а окремо, якщо прийменник з іменником.
  9. Написано правильно, бо по-весняному – прислівник, а по весняному – прийменник з прикметником.
  10. Не обабіч (від обидва боки), а обіч (біля, коло).
  11. Тире не ставиться, якщо підмет виражений особовим займенником. Але якщо на підмет-займенник падає логічний наголос, тире ставиться.
  12. Іменники корали і коралі мають різні значення. Корали – морські тварини, які живуть колоніями на підводних скелях; вапнисті відклади деяких видів цих тварин, що їх використовують як прикрасу. Коралі – намисто.
  13. Текст перекладають.
  14. Ні, не можна.
  15. Освітлений – на який падає світло (освітлена вулиця, майдан, вікна). А освічений – який має освіту (освічений працівник, суспільство).
  16. Дієприкметники в українській мові пишуться з одним н, а прикметники – з двома нн. Праворуч слова позначають дію, яка поки що не відбулася, але може відбутися, а ліворуч – вказують на неможливість такої дії.
  17. Вступив в університет.
  18. Виступив як директор. Більшість (більше половини) депутатів. Вжити заходів, щоб запобігти поширенню інфекції.
  19. Дорівнює.
  20. Вирощувати смачні помідори.
  21. Пожежники (вогнеборці) швидко приборкали полум’я.
  22. Чого повчитися, а не чому.
  23. Не корисливий, а корисний.
  24. Зламалася праска, а утюг – пристрій для вирівнювання, згладжування доріг, полів тощо.
  25. Одягати можна штани, костюм, сорочку (бо це одяг). А шапку, окуляри, сережки надівати – закріплювати щось на комусь, чомусь.
  26. Дано конкретні настанови щодо (з) цього питання, працюють за змінним графіком, іспит з історії, кіоск для продажу квитків, проректор з наукової роботи, майстерня ремонту одягу.
  27. Стоїть завдання – успішно скласти іспити (екзамени).
  28. На деревах ожеледь, а ожеледиця – на дорогах.
  29. Агент скоїв злочин, а ще завдав шкоди своєму сусідові. Чоловік на кілька хвилин знепритомнів. А великий собака намагався розбудити свого господаря. Собака в українській мові чоловічого роду.
  30. Пожежники зуміли гарантувати безпеку всім без винятку мешканцям будинку і не допустити забруднення навколишнього середовища (довкілля).
  31. Улюблену книжку. На риболовлю. Смачні страви.
  32. Мама – тактовна людина. Тактовний (від такт) – який володіє чуттям міри, вмінням поводитися, як годиться вихованій людині. Тактичний – який стосується тактики, тобто сукупності прийомів або способів, використовуваних для досягнення мети чи здійснення певної бойової операції.
  33. Навесні, увечері – суфікси, бо прислівники (незмінна частина мови); радісні – закінчення, бо прикметник. Співати – суфікс -ти, бо інфінітив; діти – закінчення, бо іменник; навшпиньки – суфікс, бо прислівник. По-нашому – суфікс, бо прислівник; по вашому – закінчення, бо прийменник із займенником; блакитному – закінчення, бо прикметник.
  34. Від продажу (продаж в українській мові чоловічого роду), вторгувало (мало виторг).
  35. Неправильно. Кононенка Сергія. Чоловічі прізвища на -ко відмінюються.
  36. З маленької літери, якщо означають загальні назви, з великої – якщо власні назви.
  37. Дена, стекла.
  38. Атлас і замок – наголос змінює лексичне значення слів. Книжки, пісні, хати – наголос змінює граматичне значення слів.
  39. Обід.
  40. Коса.
  41. Мрії здійснюються. Запаморочилося в голові.
  42. Не розбили парк, а посадили.
  43. Правильні всі варіанти.
  44. Ніж на друге, бо вух, очей, берегів тощо – два.
  45. Ходімо додому, ранка загоїться.
  46. 5 кілограмів помідорів (апельсинів, мандаринів).
  47. Поети, прозаїки, драматурги – це і є письменники. Тому або письменники, або поети. Подарували на пам’ять – окремо (прийменник з іменником), вивчу напам’ять – разом (прислівник).
  48. Ознайомився з творами.
  49. Після їди, а не їжі.
  50. Не все правильно. Сказати. Перед к, п, т, ф, х пишемо префікс с-.

Відгуки та пропозиції

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 коментарі

  1. Мені дуже сподобалась ідея: ставити перед учнями лінгвістичні задачі. Можна далі пропонувати їм скласти – за аналогією – свої схожі завдання. А як ваша методика сприяє розвитку логічного мислення! Обовєязково використаю в своїй роботі. Дякую!

  2. Щиро вдячна Вам за такий чудово підібраний матеріал.Оскільки працюю в ліцеї із поглибленим вивченням математики – мушу дітям у формі задач, прикладів, рівностей пояснювати матеріал, щоб ще більше зацікавити. Тому цей матеріал мені дуже допоможе. Дякую!

  3. Оксана Валеріївна, дякую вам за таку цікаву розробку: цікаві питання, відповіді на питання також є, можна помислити, та знайти інші ( свої) відповіді на питання. Такі питання навчають всебічному гармонійному розвитку школярів, активізації їх мислення. Дуже добре, що вчитель ставить такі питання, творчо, цікаво. Дякую за таку роботу!