mail@urok-ua.com

Літературно-музична композиція “Сонце української музики” для проведення естетичного виховання та пізнавальної роботи зі студентами коледжів, училищ, ліцеїв та учнів загальноосвітніх шкіл.

Автор: викладач-методист, спеціаліст вищої категорії хорових дисциплін Березенко Ольга Миколаївна

Screenshot_3222 березня 2017 року виповнилося 175 років від дня народження засновника національної української музики та основоположника національної композиторської школи в Україні, видатного українського композитора Миколи Віталійовича ЛИСЕНКА.


 

СОНЦЕ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ

Сценарій літературно-музичної композиції

 до 175-ї річниці від дня народження М.В.Лисенка

Оформлення:  на вишитому рушнику портрет композитора, на

 підставці у вазі квіти, написана цитата:

«Я собі не давав падати і не попустю нікому,

 щоб мене був збив з мого пуття, з того  

 шляху, яким я простую».

 (Микола Лисенко

ВЕДУЧА: Полтавщина… Рідна серцю нашому сторона. Цей край центральної України, напевне, найбагатший, найщедріший на таланти і літературні, і музичні. Багато дала нашій культурі, нашій духовності Глобинська земля. Ці невичерпні джерела і сьогодні живлять нас поетичним словом, прозовими образами, солов’їною мовою пісень.

ВЕДУЧИЙ: Глобинщина – це край пісень і легенд, край письменників і поетів, мислителів і вчених, композиторів і артистів, чиї імена сягають скарбниці світової мудрості.

Сто сімдесят п’ять років тому 22березня 1842 року, в мальовничому селі Гриньки  Глобинського району Полтавської області народився  майбутній український композитор, корифей української класичної музики, основоположник національної композиторської школи в Україні Микола  Віталійович Лисенко.

Його батько, Віталій Романович, був людиною освіченою, глибоко знав і любив літературу та народну творчість. Мати, Ольга Єреміївна, походила з полтавського поміщицького роду Луценків, освіту здобула в Петербурзькому Смольному  інституті шляхетних дівчат. Розмовляла майже виключно французькою і вимагала цього від усіх членів родини.

ВЕДУЧА: Село Гриньки належало поміщикові Булюбашу, двоюрідному дядькові Ольги Ереміївни – матері Миколи. Булюбаш не мав дітей і народження Миколи стало для нього радісною подією. Тут у Гриньках, як згадував пізніше Михайло Старицький  над М.Лисенком «… зіткнулись два цілком протилежних і навіть ворожих впливи: з одного боку французька мова, вишукані манери і аристократизм, з іншого –  українська мова,  простота манер та поведінки». У такому середовищі і виростав майбутній композитор.

ВЕДУЧИЙ: Музична обдарованість  М.Лисенка виявилась дуже рано. Помітивши в дитини абсолютний слух і надзвичайну музичну пам’ять, мати почала розвивати здібності сина, ставши для нього першою вчителькою музики. Вже з 5 років він систематично займався музикою, іноді проводив за роялем декілька годин. Умів не лише підбирати почуті мелодії, а й намагався їх гармонізувати. Свій перший музичний твір –граційну  «Польку» – він написав у 9 років, яку батько видав у подарунок до дня народження сина.

Звучить”Полька”, музика М.Лисенка

ВЕДУЧА: Малий Микола часто наперекір матері, при підтримці бабусі тікав гратися до дітей дворових людей. Найбільш подобалося йому годинами просиджувати з дівчатами кріпачками, які вишивали і співали українських пісень. Саме тут, серед дівочих співів, у серці Миколи зароджувалась любов до народної пісні.

ВЕДУЧИЙ: Після здобуття початкової домашньої освіти десятирічний Микола   навчався й виховувався в найкращих київських приватних пансіонах Вейля та Гедуена. Літні вакації (канікули) Микола завжди проводив у батьківському домі, спочатку в Гриньках , потім – у містечку Жовнин, куди переїхала родина Лисенків. Туди ж приїжджав троюрідний брат Миколи – Михайло Старицький (майбутній письменник і театральний діяч), який після смерті батьків був під опікою Віталія Романовича Лисенка. Потоваришувавши в дитинстві, М.Старицький і М.Лисенко залишилися друзями й однодумцями на все життя. У братів було спільне зацікавлення – українські народні пісні, які вони збирали та записували: Микола – мелодію з голосу, а Михайло – текст.

ВЕДУЧА: Українська народна пісня. Так зазвичай оголошують її на концертах. І триває це не одне десятиліття. “Ніч яка місячна” дійсно стала народною піснею. Хоча насправді у неї є автори. Текст написав тоді ще молодий поет Михайло Старицький, а музику – на той час композитор-початківець Микола Лисенко. За спогадами їх сучасників, вони були закохані в одну дівчину, а свої почуття висловили у пісні. Мелодія теж трохи відрізняється від тієї, що ми звикли чути. З роками пісня змінювалася. Єдине, що залишилося незмінним – це всенародна любов до неї. Українська співачка Квітка Цісик чи не єдина виконувала цю пісню з оригінальним текстом Старицького. “Ніч яка місячна”була у репертуарах найвідоміших українських співаків – Бориса Гмирі, Анатолія Солов’яненка, Дмитра Гнатюка. І до сьогодні вона звучить у кіно. “Ніч яка місячна”лунає з оперної сцени у Венеції. Чи могли  подумати Михайло Старицький та Микола Лисенко,  що їхня пісня колись стане народною і навіть міжнародною. У ній звучать щирі почуття. А вони непідвладні часу.

Відео-запис: у виконанні  Квітки Цісик звучить «Ніч така, Господи, місячна, зоряна…», музика М.Лисенка, слова М.Старицького.

ВЕДУЧИЙ: Закінчивши навчання в  пансіоні  Микола Лисенко вступає до четвертого класу Харківської гімназії (1855 – 1858р.р.) Тут у Харкові він вперше відвідує виставу  «Наталка Полтавка». Саме ця вистава розбудила його національну свідомість, посилила інтерес до рідної культури, розкрила небачені грані рідного мистецтва. Прийде час і композитор напише свою оперу «Наталка Полтавка», виведе на велику сцену безсмертну красуню – українську народну пісню.

 Звучить пісня-арія Наталки «Віють вітри…» з опери «Наталка Полтавка»  М.Лисенка

ВЕДУЧА: У 1859 році  Микола Віталійович вступає  на перший курс природничого  факультету Харківського університету, де на юридичному факультеті навчався і М.Старицький. Через рік брати  перевелися до Київського університету св.Володимира  де М.Лисенко вдало поєднував навчання  із заняттями музикою, яка все більше і більше захоплювала його.  У цей же час він багато пише, до того ж звертається не лише до малих  інструментальних жанрів, а й до музично-драматичних творів.

 Звучить «Ой глибокий колодязю», музика М.Лисенка

ВЕДУЧИЙ: У 1861 році М.Лисенко стає одним з організаторів студентської самодіяльності, створює хор. З того часу праця з хором є однією з найулюбленіших справ для музиканта. Він був глибоко переконаний, що саме хоровий спів сприяє збереженню й пропагуванню української музики, художнього слова – усього того, що становить сутність національного характеру українця. Тоді ж починає збирати й гармонізувати українські народні пісні. Він повертає їх народові, але вже професійно обробленими. “Саме життя дзвенить в цих піснях”, – говорив Микола Віталійович.
Звучить «Пливе човен», музика М.Лисенка, слова народні

ВЕДУЧА: У 1865 році М.Лисенко  успішно закінчив  Київський університет, захистив дисертацію з біології та одержав ступінь кандидата природничих наук. Молодому вченому пророкували чудову кар’єру, але він вибрав інший шлях, пов’язавши своє життя з музикою. На той час Київ не мав консерваторії. І за порадою своїх найближчих друзів Михайла Старицького та Михайла Драгоманова  – М.Лисенко восени 1867 року  їде навчатися до Лейпцігської консерваторії (одному з найкращих європейських музичних закладів).

ВЕДУЧИЙ: Під час перебування в Німеччині на замовлення львівської «Просвіти» композитор  написав свій перший твір для чоловічого хору  на слова Т.Г.Шевченка «Заповіт». Тоді ж почав створювати великий цикл творів під назвою «Музика  до «Кобзаря», що охоплює близько 100 композицій. У процесі роботи над музичним втіленням «Кобзаря» формувався самобутній стиль композитора. Микола Віталійович став одним із перших інтерпретаторів поетичного набутку Т.Шевченка.  З усіх попередників і сучасників він найкраще розумів, яке велике значення має для української культури його безсмертне слово.  Живою водою з глибоких джерел народної творчості омив свою музу Тарас, з тої ж криниці черпав своє натхнення і Лисенко. Композитор свято шанував пам’ять Кобзаря.

ВЕДУЧА: Завдяки талантові та сумлінній праці Микола Лисенко за два роки закінчив чотирирічний курс  консерваторії і оселився на постійне проживання в Києві . Він обіймав посаду вчителя музики, мав багато приватних лекцій, активно концертував, організував український хор з яким підготував низку концертів слов’янської пісні, займався науково-фольклористичною та громадською діяльністю.Це відбувалося на тлі того, що російська влада забороняла прилюдно вживати українську мову, а  з концертних програм вилучала українські пісні. Але незважаючи на небезпеку, М.Лисенко невтомно працював над піднесенням культурного рівня та пробудженням національної свідомості українців.

ВЕДУЧИЙ: Подорожуючи, композитор ніколи не втрачає нагоди записати завершені зразки пісень до спеціального нотного зошита, з яким він ніколи не розлучався. Музика не тільки вабила М.Лисенка, а й поступово заповнювала все його життя. Він прагнув до більших і ґрунтовніших знань, хотів вдосконалювати виконавську майстерність. Народна творчість теж стала життєдайним джерелом натхнення

композитора.

Обробки українських народних пісень, виконані М.Лисенком, мають велику наукову і художню цінність.Майже всі вони є шедеврами української народної пісенної творчості.
Звучить «Задумав дідочок»”, обробка М.Лисенка

ВЕДУЧА: Незважаючи на те, що М.Лисенко у своєму доробку вже мав чимало музичних творів, він дуже критично ставився до власних опусів, відчуваючи, що недостатньо підготовлений як композитор. Для вдосконалення своєї майстерності він їде до Петербурга і восени 1874 року вступає до Петербурзької консерваторії, в клас блискучого майстра оркестру Миколи Римського-Корсакова. Молодий митець не обмежувався навчанням: виступав як піаніст, створив хор з українських студентів. Виступи хору з українськими піснями викликали велике захоплення в публіки. ВЕДУЧИЙ: За два роки перебування в північній столиці М.Лисенко здобув справжню славу. Йому пропонували місце диригента приватної опери, але він відмовився, бо добре усвідомлював свою місію в Україні. Повернувшись до Києва, Микола Віталійович продовжив викладацьку та концертну діяльність, брав участь у камерних вечорах, де виступав як піаніст-соліст і хормейстер. Значну частину свого вільного часу він присвячував творчій роботі.

ВЕДУЧА: У 1876 році вийшов горезвісний Емський указ, спрямований на придушення української мови, витіснення її з культурної сфери. Проявом протесту композитора проти репресій стала поява вокального твору на слова М.Старицького для чоловічого хору «На прю!» («Вперед – на бій»). У словах і музиці цього твору простежувалися мотиви гніву й ненависті до царського режиму, заклик до боротьби проти нього. Цей твір  був своєрідною підготовкою до створення славетного гімну «Вічний революціонер»  на слова І.Франка.

Звучить «Вічний революціонер», музика М.Лисенка, слова І. Франка

ВЕДУЧИЙ: Протягом усього життя композитор записав і опрацював понад 1 500 українських народних пісень, здійснив близько 500 аранжувань. Його записи втілились у сотні гармонізацій, обробок для хору, для голосу в супроводі фортепіано, а також у багатьох оригінальних творах.

Звучить  обробка М.Лисенка «Ой мати,мати,мати »

ВЕДУЧА: В оперному мистецтві М.Лисенко став новатором, започаткувавши невідомий  до того часу не тільки в українській музиці, а й загалом у світі жанр – дитячу оперу. Відомі дитячі опери “Зима і весна”, „Коза -дереза”,” Пан Коцький” були створені Миколою Віталійовичем на лібрето Дніпрової Чайки. Це були перші опери для дітей в українській музиці.

ВЕДУЧИЙ: Важливою подією у творчому житті М.Лисенка стало впорядкування музики до лірико-побутової опери за п’єсою І.П.Котляревського «Наталка-Полтавка».  Роботу над оперою М.Лисенко розпочав у 1883році і завершив у 1889.  Творчий результат свідчив про гармонійне поєднання великих талантів її творців – письменника і композитора. Музику до цього твору композитор уклав з народних пісень, що сценічною традицією закріпилися за п’єсою.  М.Лисенко здійснив авторську редакцію, створив увертюру й супровід, що зумовили великий успіх і незмінну популярність опери не тільки в нашій країні, а й далеко за її межами.

Звучить пісня Миколи «Вітер віє горою» з опери «Наталка Полтавка», музика М.Лисенка

ВЕДУЧА: Велика любов до рідного народу, захоплення його піснею стали тим невичерпним джерелом, з якого черпав натхнення Лисенко для створення таких опер,

як «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба». Про останню І.Франко сказав: «Та це ж сам народ промовляє». Робота над оперою «Тарас Бульба»  тривала довгих 10 років. Цей твір став вершинним у творчості М.Лисенка і найбільшим досягненням української оперної музики XIX ст. За життя Миколи Віталійовича «Тараса Бульбу» не було поставлено. Одна з причин цього – умова автора виконувати твір лише українською мовою. Він займав однозначну і непохитну позицію щодо вживання української мови в музичній творчості.

ВЕДУЧИЙ: Яка дивна мелодія! Слухаєш і начебто бачиш самого композитора М.Лисенка, його прекрасну сиву голову, натхненне обличчя, його руки, які вміли добувати з рояля цілу бурю, з громом і блискавками:

Тут січ стояла, тут гули майдани,  

Димилися козацькі курені,

Змагались семиряги і жупани,

Лунали горді й голосні пісні.

Звучить увертюра з опери «Тарас Бульба», музика М.Лисенка

ВЕДУЧА: У творчому доробку М.Лисенка надзвичайно багато вокальних творів для сольного виконання. Романс! До цього жанру  Лисенко звертався протягом усього свого життя. І це не випадково. Безсмертний твір, народжений у співдружності двох велетнів музики і поезії – Миколи Лисенка  та Івана Франка, романс «Безмежнеє поле» став справжньою перлиною українського вокального мистецтва.

Звучить романс «Безмежнеє поле»,музика М.Лисенка, слова І. Франка

ВЕДУЧИЙ: Щасливим і пам’ятним ввійшов у життя М.В.Лисенка грудень 1903 року. В Полтаві народилася ідея святкування 35-річчя творчої діяльності композитора. Україна ще не бачила такого всенародного свята, як у “Лисенкові дні”. Творчий геній Лисенка об’єднав націю.

ВЕДУЧА: На кошти, зібрані друзями композитора до ювілею, Микола Віталійович зміг утілити в життя свою давню мрію – заснувати власну музично-драматичну школу (з 1913 року ім. М.В.Лисенка), яка працювала у програмному режимі вищих мистецьких навчальних закладів. Її відкриттям М.Лисенко заклав основи професійної музичної школи в Україні. Вихованцями школи були композитори Л.Ревуцький, К.Стеценко, хоровий диригент О.Кошиць та багато інших. На її основі було створено Київську консерваторію, та Київський театральний інститут.

ВЕДУЧИЙ: Вагомим внеском в українську музику стала фортепіанна творчість М. Лисенка, яку він збагатив національним змістом, характерною мелодикою та новими жанрами. Композитор  прагнув зробити фортепіанні п’єси загальнодоступними і водночас високохудожніми.

«Мій давній друже, мій друже вірний,

Тож при тобі пройшло життя моє.

Як сяду при тобі я в час вечірній,

Багато спогадів тоді встає.

Звучить”Елегія”, музика М.Лисенка

ВЕДУЧА: Щороку збирався Микола Віталійович до рідних місць. Лише в 1911 році збулась його мрія. З радістю зустрівся з рідними, старими друзями і знайомими. Народ, якого так любив Микола Віталійович, тепер виражав свою повагу і безмежну любов до нього: “Дякуємо від щирого серця за Вашу працю невтомну, за те, що нас простих людей не цураєтесь, мови нашої рідної, безталанної не забуваєте, що нашу

пісню-тугу про наші кривди та недолі на папері списали та на всесвітній суд виставили. Слава, Вам, наш соловейку, слава!”

ВЕДУЧИЙ: В 1912 році Микола Віталійович знов збирався на Полтавщину. Так гадалося, та не судилося. 19 листопада він помер від серцевого нападу. Нестало великого композитора, великого сина України. Відспівували М.Лисенка у Володимирському соборі. Похорон перетворився на багатотисячну патріотичну демонстрацію українців. Проводи митця в останню путь показали всім, ким він був для України.

Звучить «Хвилина розпачу», музика М.Лисенка

ВЕДУЧА: Спливло вже чимало часу відтоді, як не стало М.Лисенка, але світло його натхненної творчості та полум’яного життя не згасає. М.Лисенко залишив після себе цілу плеяду талановитих композиторів і послідовників: К. Стеценко, М. Леонтович, О.Кошиць, Я.Степовий, С.Людкевич, Л.Ревуцький та інші, які все своє життя продовжували ту велику справу, яку розпочав М. Лисенко.  В історії України постать М.Лисенка залишається унікальним прикладом поєднання в одній особі видатного музиканта, культурного і громадського діяча незалежної, інтелігентної і чесної людини.

ВЕДУЧИЙ: Його ім’я присвоєно театрам і навчальним закладам, йому встановлені пам’ятники, щорічно вручаються премії імені Лисенка.  На його честь відбуваються фестивалі та конкурси.  (спорудження пам’ятника М.В.Лисенкові у Києві, надання його імені Львівській консерваторії, музичній школі-десятирічці в столиці України, Полтавському музичному училищу, Харківському театру опери і балету.В селі Гриньки на Полтавщині споруджено пам’ятник композитору, створено кімнату-музей Миколи Лисенка та збудовано Будинок культури його імені.)

ВЕДУЧА: Доречі на Полтавщині  розробили туристичний маршрут «Музична Полтавщина» для шанувальників творчості українських музикантів та композиторів. Туристичний проект «Музична Полтавщина» простягається переважно у Глобинському районі. Однією із зупинок є батьківщина композитора Миколи Лисенка – Гриньки. Тут є дуб, посаджений його дітьми, музей пам’яті композитора та яскравий духовий оркестр місцевого будинку культури. Керівник оркестру є праправнуком слуги Миколи Лисенка, з яким композитор фактично пройшов весь життєвий шлях.

ВЕДУЧИЙ: Загальні почуття шанувальників Миколи Лисенка з особливою повнотою висловив композитор-пісняр Платон Майборода: «Велике назавжди залишається з народом! Вічним буде почуття вдячності народу своєму співцеві. Разом із нами крокує він в майбутнє, наш Микола Віталійович. Завжди обличчям до сонця, до народу!». Щедро наділило його життя друзями-однодумцями, вірними побратимами.Серед них письменники, чиї творіння давно вже стали нашою гордістю і славою, вчені і художники, композитори і артисти.

ВЕДУЧА: «Я гаряче люблю українську музику. Якщо Чайковського ми називаємо чарівником російської музики, то Лисенка – цього чудового і захоплюючого красою своєї музики композитора  – ми сміливо можемо назвати сонцем української музики» –  так писав ще при житті композитора видатний педагог Костянтин Станіславський.  Те, що зробив М.Лисенко для українського народу – доказ його великої любові до України, до української народної пісні. Тому український народ безмежно вдячний великому композиторові за те, що він зумів вивести українську народну пісню на широкі простори світової музичної культури, окрилив своїм талантом і розніс її славу по всьому світу.

ВЕДУЧИЙ: Композитор залишив нащадкам великий скарб і пророчими стали його слова: «Ні, недарма я прожив своє життя, недарма творив музику для свого народу.Пройде час – і нащадки заспівають моїх пісень і зрозуміють біль і радощі, якими жив і я, і український народ».
Доки живе український народ, доти житиме пам’ять про Миколу Віталійовича Лисенка, доти звучатимуть його пісні.

Звучить молитва за Україну “Боже Великий Єдиний”, музика М.Лисенка, слова О.Кониського

Презентація до уроку

Завантажити презентацію на диск

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 оцінок. Рейтинг публікації: 0 з 5)
264

А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?

Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

7 коментарів

  1. Творчість М. Лисенка тісно пов’язана з українською літературою.Вивчаючи творчість багатьох письменників, ми згадуємо його ім’я, тому це прекрасний матеріал, який повною мірою розкриває масштаби творчості митця, його значення для України. Презентація дуже цікава та змістовна.

  2. Літературно-музична композиція “Сонце української музики” виконана методично, поетично. Тема розкрита повністю. Різноманіто та музично! Ще й цікаві факти з біографії, історії та національно-патріотичне виховання застосовано. Нам є ким пишатися!

  3. З задоволенням ознайомилася з літературно-музичною композицією “Сонце української музики”. Учні мали можливість ознайомитися з біографією та творчістю М.Лисенка. Захід насичен різноманітним літературознавчим, музичним матеріалами. Наочна, ілюстрована презентацію про життя й діяльність М.Лисенка підвищує ефектвність заходу. Натхнення Вам!

    1. Шановна Олено Валентинівно! Ваші добрі слова надихають на нові проекти. Щиро Вам вдячна за підтримку.

  4. Діяльність Миколи Лисенка вийшла з глибокого національного почуття,від коріння української музичної культури – народної пісні.Літературно-музична композиція захоплює глибоким змістом та знанням історії розвитку музичної культури та “сонця української музики” – М.Лисенка. Він професійно означив тенденції розвитку української музики.Багатющий і надзвичайно цікавий
    матеріал композиції та презентації можна використати на святі музики,на уроках музики та української мови та літератури,історії,виховних заходах.Це сприятиме вихованню національної гордості та культури.Дякую