Методика розвитку креативного мислення учнів у процесі підготовки до олімпіади з трудового навчання.
Автор: учитель трудового навчання Коміссарчук Алла Іванівна
Кілька порад вчителям, які готують учнів до олімпіади з трудового навчання
Методика розвитку креативного мислення учнів у процесі підготовки до олімпіади з трудового навчання
Проблема творчості в наші дні є дуже актуальною, тому що саме творчі люди створюють нове, неповторне у всіх сферах людської діяльності. Розвиток креативності учнів в процесі шкільного життя здобуває одне з найважливіших значень. Сучасним учням потрібен зовсім інший набір здатностей, ніж їхнім попередникам, зокрема:
Креативність та інтелектуальна допитливість – здатність до оригінальності та інновацій;
Критичне та системне мислення – мислення, що дає змогу людині формулювати вірогідні судження для окреслення, аналізу та розв’язання проблем;
Комунікативні навички – використання різних видів спілкування;
Навички особистісної та групової взаємодії – здатність співпрацювати з іншими;
ІТ-обізнаність – використання інформації та медіа;
Здатність до самоосвіти і здатність адаптуватися до умов навчання в інших культурах та суспільствах.
Саме на формування цих здібностей повинні спрямувати свою професійну діяльність вчителі трудового навчання.
Кожного року в Україні проводиться Всеукраїнська учнівська олімпіада з трудового навчання, яка проходить у 4 етапи.
В олімпіаді беруть участь обдаровані діти, які мають найкращі успіхи з предмету. Підготовка до олімпіади вимагає багато зусиль від учителя і учнів, тому що за короткий час необхідно повторити і систематизувати багато знань з предмету і звичайно ж на високому рівні оволодіти навичками шиття. Тому що практичний тур передбачає володіння саме цими навичками.
Процес підготовки учнів до олімпіад безпосередньо пов’язаний з наявністю у навчальному закладі вчителів, які готові і здатні взяти на себе відповідальність за роботу з обдарованими учнями. У педагогічній діяльності творчість вчителя займає особливе місце. Адже, лише неформальне, творче ставлення до своїх обов’язків може дати позитивні результати. Добре, якщо адміністрація закладу зацікавлена і підтримує роботу з даного напрямку: чи то за рахунок варіативних годин на факультативи чи гуртки, чи то за певне стимулювання роботи таких педагогів. Але здебільшого вчителі завдяки власному ентузіазму, небайдужості і за власний кошт готують майстрів своєї справи, чим роблять неоціненну послугу підростаючому поколінню.
Можна виділити наступні складові готовності вчителя до роботи з обдарованими учнями:
- відповідний рівень і постійна підтримка фахово-інформаційного рівня роботи з обдарованими учнями (курси, семінари, конференції тощо);
- володіння методиками роботи з обдарованими учнями (індивідуальна робота, робота в групах тощо);
- володіння психологічними аспектами роботи з обдарованими учнями.
До того ж робота вчителя з обдарованими учнями не повинна носити хаотичний, епізодичний характер, а має бути системною, неперервною, спланованою на перспективу.
Щороку відмічається все вищий рівень майстерності учнів, а це означає все запеклішу боротьбу конкурентів.
То ж для досягнення успіху вважаю, що свою педагогічну діяльність вчителям слід направити на:
- вдосконалення загальнийучбових умінь і навичок, застосування проблемного навчання, частково-пошукового і дослідницького методів на уроках, а до кожної дитини мати індивідуальний підхід;
- розвиток творчого мислення, здібностей;
- створення сприятливого мікроклімату на уроках і колективні творчі справи;
- забезпечення розумового розвитку через пізнавальну самостійність учнів – метод проектів.
Все це сприяє розвитку творчих здібностей, мислення, уяви.
А з власного досвіду можу додати, що під час підготовки учнів до олімпіад велику увагу слід приділяти:
- Опрацюванню швів: зшивному, обшивному, накладному, настрочному, запошивному, подвійному тощо; крайовим швам. Учні дуже добре повинні володіти не тільки прийомами їх виконання, але й добре знати їх і вміти їх застосовувати. Якщо виконали якусь операцію усупереч правилам чи технології (а сучасна мода не має меж і кордонів), то повинні вміти пояснити чому виконали так. У будь-якому готовому виробі учні повинні вміти пояснити, як з’єднуються ті чи інші деталі, за допомогою яких швів. Як один із методів пошиття виробу, я застосовую метод «Від зворотнього». Коли пропоную учням, перш ніж почати виготовляти виріб, розглянути його готовий зразок і спробувати подумки розібрати на окремі деталі, скільки їх, чи є симетричні, який вигляд мають, пропоную замалювати який вигляд вони мають і проаналізувати якими швами вони з’єднуються.
- Обов’язковому виготовленню виробів у натуральну величину, а ще краще «на себе». Адже скільки завгодно можна на пальцях пояснювати як правильно повинен сидіти виріб на фігурі і не досягти бажаного результату і лише один раз пошити виріб на себе і зрозуміти, що таке його баланс, якими мають бути виточки, як вирівнюється довжина виробу чи як підганяється виріб по фігурі.
- Порівнянню кількох виробів різних фасонів і аналізу технологічних операцій у кожному окремому випадку (наприклад, спідниця: з поясом, без поясу, на талії, вище талії, на стегнах, симетрична, асиметрична, пряма, клинова, «сонце»). Навчити звертати увагу на всі без винятку пошиті вироби.
- Володінню технологіями оздоблення: вишивкою, аплікацією тощо.
- Знанням сучасних технологій, а їх безліч.
- Знанням матеріалів (флізелін, дублерин, синтепон, холофайбер тощо) і тканин (зокрема підкладкова), уміння їх використовувати, виготовляти речі з підкладкою.
- Вмінню розраховувати кількість тканини.
- І останнє і головне: творчість!!! Нестандартна форма, креативний вміст, застосування динамічних елементів, уміння відійти від стереотипів: килимок не обов’язково повинен бути прямокутний, як і будь який інший виріб.
- Необхідність систематичності підготовки учнів, так би мовити «підтримання форми». Досконалість навичок досягається тільки за умови їх систематичного тренування. Тому важливе бажання учнів шити не тільки те, що пропонує вчитель, а і йти далі. І, мабуть, не стільки важливо знайти таких учнів, скільки зацікавити їх, захопити улюбленою справою.
Ось лише 9 пунктів, опрацювавши які, ви отримаєте блискучий результат. А ще в цьому є один позитивний момент, не потрібно буде вчити теорію, вона вивчиться сама через практику.
Посередній учитель викладає, хороший – пояснює, видатний – показує, великий – надихає. Будьте для своїх учнів натхненниками.
Дякую за конкретні поради. Маю бажання добавити – “У чому різниця між хорошим і великим учителем? Хороший учитель розвиває здатності учня до межі, великий учитель відразу бачить цю межу” – Марія Кллас. Вважю Вас хорошим, видатним і великим Учителем.
Алла Іванівна у своїй роботі підіймає досить важливе питання розвитку креативного мислення учнів у процесі підготовки до олімпіади. Дійсно, така робота в системі дає змогу, виконуючи цікаві для дітей завдання, підійти до проблеми з різних боків, спонукає учнів мислити, знаходити способи вирішення проблем, демонструєваріативність підходу до їх розв’язку, учить міркувати, доводити, обґрунтовувати свою думку. Натхнення!
«Учитель має право вчити інших, допоки вчиться сам.», як сказав В. Сухомлинський. Судячи по даній розробці, лише креативний учитель може розвивати креативне мислення у дітей, також можна зробити висновок, що Алла Іванівна постійно працює над підняттям свого професійного рівня, і в постійному пошуку, як спрямувати свою діяльність на високі результати своїх учнів, зокрема на олімпіадах.
Дана публікація буде корисною всім вчителям трудового навчання, що мають на меті сформувати грамотного, мислячого, конкурентноздатного учня, що готовий до тривалої та систематичної роботи. Спираючись на поради Алли Іванівни, вчителям, що тільки розпочинають свою трудову діяльність, буде зрозуміліше, як організувати роботу з обдарованими дітьми.