Мистецька вітальня (кримські татари) для учнів 7-11кл.

Автор: вчитель бандури та вокалу Бардадим Олена Миколаївна

Вже шостий рік учні та учителі мистецького відділу вивчають побут, традиції, музичне та декоративно-прикладне мистецтво національних меншин, які проживають в Україні.
Вихованці зібрали цікавий матеріал про жителів Криму – кримських татар і представили його учням та гостям школи-інтернату.

---

 

 

Рәхим итегез, кунаклар!

Ласкаво запрошуємо в гості!

Слайд 1.

Ведучий 1.  Рәхим итегез, кунаклар! Так звертаються кримські татари до шановних гостей, які завітали до їхньої оселі. Тож познайомимось і ми із побутом та традиціями цього гостинного народу.

Слайд 2. кримськотатарська пісня

Ведучий 2. Кримські татари або кримці – корінний народ Криму, що сформувався на території Кримського півострова (наразі проживають близько 300 тисяч). Основу антропологічного типу кримських татар складає європеоїдна раса.

Ведучий 1. В основу кримськотатарської літературної мови покладено діалект середньої смуги Криму. Писемність до 1927 р. була на основі арабської графіки, потім до 1938 р. на основі латиниці, а з 1938 р. по сьогоднішній день – на основі кирилиці.

Ведучий 2. Віруючі кримські татари – мусульмани-суніти. Проте в релігії збереглися і деякі християнські елементи.  На кримських татар значний вплив зробила турецька культура.

Слайд 3.( прапор, карта)

З 1475 р кримські татари постійно перебувають в залежності, жорстокий колоніальний гніт, супроводжувався фізичним знищенням корінного населення, викликав масову еміграцію кримських татар. Але емігранти не переставали вважати своєю Батьківщиною Крим.

Нузет ОМЕР

БАТЬКІВЩИНІ

На світанку я вийшов
У тихі поля,
Де жита спраглу душу чарують.
Батьківщино моя!
Рідна мати-земля,
Дай я руки твої поцілую!
Я на берег прийшов,
Море зір звеселя,
І прибоєм стріча-салютує!
Батьківщино моя!
Рідна мати-земля,
Дай я руки твої поцілую!
Над Ай-Петрі стрімкім,
Сонце птахом кружля,
Я у гори піду, помандрую.
Батьківщино моя!
Рідна мати-земля,
Дай я руки твої поцілую!
Переклад з кримськотатарської Данила КОНОНЕНКА.

Слайд про природу 4, 5. 

Ведучий 1. Різноманітність природно-географічного середовища Кримського півострова (гори, передгір’я, степ, морське узбережжя), соціально-економічні умови кримськотатарського народу мали великий вплив на всі сфери матеріальної культури кримських татар і, зокрема, на поселення і житло.

Слайд 6. фортеці

У VI-VII ст. тавро-скіфами, греками і готами в гірському Криму було зведено безліч фортець-замків, що служили притулком для населення довколишніх сіл під час воєн. Деякі з фортець: Мангуп, Ескі-Кермен, Бакла, Чуфут-Кале та ін. пережили епоху середньовіччя, і залишки їх збереглися до наших днів.

У середні століття в різних містах були зведені прекрасні монументальні споруди: мечеть хана Узбека і мечеть султана Бейбарса, ханський палац у Бахчисараї, мавзолей Хаджі-Гірея, ханська мечеть в Кезлеве та ін.

Слайд 7. мечеті

Ведучий 2. А у  селищах були кам’яні, криті черепицею мечеті, а якщо село  велике, то кілька мечетей за кількістю кварталів.

Слайд 8. садки  Села гірського та передгірського Криму, рясніли садами, виноградниками.

Слайд 9. фонтани У містах і селах було багато  кам’яних фонтанів, на яких арабською в’яззю було викарбовано ім’я будівельника, рік побудови, а також вислів або текст з Корану. Багато мандрівників, що побували в Криму в XVI-XX ст., відзначали незвичайну чистоту приміщень і дворів кримських татар.

Слайд 10 парки

Ведучий 1. Відомий дослідник кримськотатарських жител Б. А. Куфтин встановлює чотири головних районних типу помешкань кримських татар:

Слайд11. будинки 1. Татарський будинок р. Бахчисарая. Розташування будинків більш або менш одноманітно. Будиночки з’єднані всередині хвіртками. Двір (азбар) складається з двох частин, що перебувають на різних рівнях нижнього і верхнього двору. Верхній двір нерідко являє собою сад з фруктовими деревами і виноградом. Будинки одноповерхові були прямокутними, частіше складеними з дикого каменю на глиняному цементі з двосхилим  дахом.

2. Сільський будинок Бахчисарайського району. Тут зустрічаються старі будинки, побудовані з дерева і являють собою своєрідні зруби, складені з масивних дубових дощок. Плоских дахів навіть у найбільш бідних будинках не зустрічається. Стелі немає і звід двосхилим даху робиться з обтесаних масивних брусів.

Ведучий 2. 3. Будинок степового району. Татарські села цього району відрізняються безладним розташуванням будинків, з двором, оточеним низенькою огорожею і мають неправильні, але досить широкі вулиці. Одноповерхові будиночки під двосхилим дахом побудовані з обмазаного глиною тину або цегли, частіше складаються з двох – трьох кімнат.

4. Будинок південнобережного району зазначає кавказькі риси: плоский дах, а також план розташування кімнат, здебільшого не в одну лінію, а хрестоподібно. Будинки тут розташовані майже один на одному.

Вулиць в такому селі, власне, немає. Замість них є криві кам’яні сходи у вузьких проміжках між двоповерховими будинками. Двором нерідко служать дахи нижчих будинків Передня стіна будинку являє собою загородку з тину, обмащений глиною. Ззовні будинку нерідко прилаштовується куполоподібна піч ( для випічки хліба.

Слайд 12 Інтер’єр

Ведучий 1.  Інтер’єр кримськотатарського житла залежав від матеріального достатку його господаря і складався з каміна з трубою і підвішеного до нього на ланцюгу казана, яскравих килимів або візерункових войлоків на підлозі, широких і низьких диванів, розташованих уздовж стін. Ковдри і подушки лежали на скринях в спеціальній ніші. Важливе значення надавалося мідному та гончарному посуду, що розташовувався на відкритих полицях. Відмінною рисою традиційного побуту кримських татар було широке використання рушників для прикраси кімнат. Оздоблення жител також доповнювалося предметами меблів – низенькими столиками, лавками, дзеркалами, скатертинами, серветками, завісами. Поруч зі спальнею будувалося приміщення для купання, яке називалося “сув долабы”, в спальні стояла розписна колиска, а в сінях перебував ручний верстат, на якому кримські татарки ткали хустки, рушники та інші предмети. Якщо в будинку була окрема кімната для гостей, то найкращі речі – килими, посуд – збиралися тут.

Слайд  13 (відео пісні )

Слайд 14 одяг

Ведучий 2. Одяг кримських татар виготовлявся з вовни, шкіри, домотканих і привезених  тканин.

Кримські татарки з особливою увагою дбали про прикрасу голови. Розділивши волосся на дві рівні половини, вони сплітали їх в тонкі кіски. Для оберігання від заздрісного й лихого ока до кінців кос прикріплювали красиво оброблений прямокутний талісман зі священною молитвою. На голову одягали оксамитову, зазвичай бордового кольору шапочку, вишиту золотом або сріблом, іноді прикрашену дрібними монетами і покриту круглої з візерунками пластиною золотого кольору. Були поширені великі вовняніхустки, легкі тонкі хустки, кольорові візерунчасті хустки.

Ведучий 1. Щодо жіночого одягу, то це були широкі і довгі, нижче колін, бавовняні або полотняні сорочки, довгі сукні з широкими рукавами, кольорові шаровари, що доходять до ступні. Верхній одяг кримської татарки становить каптан, звичайно яскравого, найчастіше рожевого йди малинового кольору з золотим або срібним галуном на комірі та грудях. На груди, починаючи від шиї до пояса, а іноді і нижче, підшивається нагрудник, на який густо нанизуються зверху дрібні, а далі все більш і більш великі золоті монети (алтин). Потім йде навколо талії широкий плисовий пояс, шитий сріблом або золотом з великими срібними бляхами з рельєфними візерунками. Поверх каптана надягають коротку шубу, переважно з червоної або зеленої матерії, оббиту по краях хутром і широкими позументами по всіх швах.

Ведучий 2. Взуття кримської татарки представляє кілька різних фасонів: сап’янові чобітки, надягають взимку в кімнаті, домашні туфлі без задників з гострими носками, розшиті золотом і сріблом – для літа. Виходячи з будинку в негоду, взували къатыры – щось подібне калошам, або черевики, закриті зверху наполовину. В урочистих випадках надягали шиті золотом красиві туфлі. Все це взуття виготовляли з сап’яну чорного, жовтого або червоного кольорів. Для дощової погоди були ходулі. В кімнаті носили також плетені з вовни тапочки, або вовняні панчохи з кольоровим візерунком.

Слайд 15. одяг

Ведучий 1.  Чоловічий одяг. Голову кримські татари покривають низькою чорної смушкове шапкою, на дні якої іноді вишитий півмісяць. Влітку носять тюбетейку або феску червоного кольору. Сорочка з косим коміром заправлялася в широкі суконні шаровари і подпоясывалась вовняним поясом довгим і широким зазвичай червоного або зеленого кольору. Поверх сорочки одягали коротку безрукавку типу жилета, зроблену з оксамиту, іноді шитий золотом. На цю безрукавку надівається інша куртка з рукавами короткими або довгими (камзол), понад усе надівається довгий каптан. Сорочки кримських татар виготовляються з домашнього полотна. Замість жупанів одягали овчинні кожухи або овчинні куртки, плащ, башлик, постоли зазвичай з волової шкіри. На ногах чоловіки також носили чоботи, неодмінно з підковами на підборах, шкіряні черевики без халяв на підборах. У пастухів (чобан) були поширені куртки з баранячої шкури з поясом, до якого прикріплювався ніж і сумка. Паломники, які побували в Мецці, носити чалму, обгорнуту навколо фески або ковпака.

Слайд 16. прикраси

Ведучий 2. Кримські татарки любителі кілець і браслетів. Носили їх у великій  кількості. Кільця ці здебільшого золоті, а браслети – срібні. З прикрас також поширені сережки, намисто, виготовлені із кольорових каменів, скла, гірського кришталю, а також монети, якими прикрашають також фески.

Слайд 17. вишивка

Ведучий 1. Кримськотатарська вишивка несе за собою великі і тривалі традиції. Прекрасна різноманітна природа Криму справила великий вплив на всю народну творчість кримських татар і, зокрема, на вишивку.

Специфічні особливості створення візерунків для деталей костюма.

На виробах з тонкого домотканого полотна («атма»), на шарфах, поясах, хустках візерунками заповнювали кінчики або краї виробу. Предмети, шиті золотом візерунком, заповнювалися повністю. Це шапочки, підтяжки, жіночі нарукавники, вилоги чоловічих костюмів, жіночі нагрудники. Окремі візерунки вишивали на учкурах, чорабах, взутті.

Слайд 18. вишивка

Кожен елемент візерунку ніс смислове навантаження.

На рушниках різного призначення, куртках зображувалося «древо життя». Стрілка вишивки на кисетах, нарукавниках жіночих суконях була символом богині Умай (богиня до ісламської віри у кримських татар).

В наш час традиційний одяг кримських татар практично не використовується.

Слайд 19. мистецтво

Своєю різноманітністю і красою вражає кримськотатарське декоративно-прикладне мистецтво.

Слайд 20. кухня

Ведучий 2. Кримськотатарська національна кухня нараховує в собі безліч кулінарних рецептів, це пов’язано, насамперед, з тим, що Кримський півострів, будучи краєм з прекрасними кліматичними умовами, має багату рослинність і тваринний світ. М’ясо, риба, овочі, фрукти, молочні продукти – все це знайшло відображення в традиційній їжі кримських татар.

Слайд 21. солодощі

Різноманітність страв кримськотатарської кухні пов’язано також і з тим, що протягом своєї історії кримські татари стикалися з культурою Греції, Італії, Туреччини, України, Кавказу, Росії та інших країн.

Слайд 22. овочі

Слайд 23. Пісня

Слайд 24. етикет

Ведучий 1. Кримськотатарський застільний етикет мав свої особливості. Так, наприклад, на самому почесному місці на чолі столу (тер) сідав глава сім’ї – батько, поруч з ним – мати, потім розташовувалися старші і молодші діти. Якщо в родині були люди похилого віку або гості, то найпочесніші місця надавалися їм. Старших поважали як зберігачів сімейних традицій і носіїв культурних цінностей народу. Необхідно відзначити, що перед їжею обов’язково мили руки. Першим до їжі зі словом “Бисмилля” (“В ім’я Аллаха!”), приступав глава сім’ї, а потім і всі інші учасники трапези. Порушення цього порядку вважалося ознакою невихованості. Після закінчення трапези не вставали з-за столу до тих пір, поки старший не читав коротку молитву, яка включала в себе тези з Корану й побажання, зазвичай в римованих рядках.

Ведучий 2. З раннього дитинства кримські татари навчають своїх дітей та онуків етики поведінки. Це є одним з важливих елементів виховання підростаючого покоління. Рано вранці, після ранкового туалету, в сім’ї молодші за віком вітають старших словами: «Доброго ранку, чи добре спали?» і цілують їм руки. Старші відповідають: «І тобі доброго ранку, бажаю тобі благополуччя». Нам, сучасній молоді є чому повчитись у кримських татар.

Ведучий 1. Кримська земля не втратила своєї національної самобутності. Пісні, частівки, прислів’я та приказки, загадки, епос, анекдоти, легенди та казки  – справжня скарбниця кримськотатарського народу.

Слайд 25.

Розповідають учні

Прислів’я та приказки

Хто дбає про свого батька та матері, про те Бог турбується.

Зроби добро і кинь у море: якщо не дізнається того риба, дізнається Бог.

Хто шукає друга без недоліків, той залишиться без одного.

Підстава терпіння — червоне золото.

Розум не в роках, а в голові.

Живи і радій, і плач з народом.

У народу є один будинок — і це Батьківщина.

Батьківщина — золота колиска.

Без батька — наполовину сирота, без матері — зовсім сирота.

Коли є їжа — ложка знайдеться.

Продає мед, облизує пальці.

Слайд 26. муз. інст.

Ведучий 1. Цікаві і неповторні музичні інструменти кримських татар. Найвідоміший з татарських духових інструментів – курай. Свою назву він отримав від татарської назви рослини, з стебла якої його спочатку виготовляли. Курай має довжину до 1м. з 4 отворами на одному боці і одним – на іншом. Діапазон курая досягає 3 октав. Звучить він дуже м`яко. Кубиз – язичковий інструмент. Це металева дуга з язичком посередині.

Слайд 27. муз. інст.

Інший інструмент – сорнай. Традиційно його виготовляли з рогу і спочатку використовували на полюванні. Грали на сорнаї і пастухи.

Татарський струнно-щипковий інструмент носить назву думбра. Це традиційний інструмент співаків-казок. У домбри струн, як правило, три. Грають на ній плектром. Існує у татар і національний ударний інструмент. Він носить назву деф і нагадує бубен.

Слайд 28. Інструментальний твір

Читає учень

Іса АБДУРАМАН ВЧИСЯ Забудь про сум і про печаль, Ув очі глянь весни! В зелену закохайся даль І в голос тишини. Учися в сонця доброти, Що гріє все навкруг, В птахів учися  висоти, Що перехопить дух.

Учися в соковитих трав, Як рідний край любить! В троянди вчись, що на вітрах Красою пломенить. Але найбільше вчися в гір: Стіною, як вони, Повстань супроти ворогів – Їм шлях перепини!

Ведучий 2. Історія взаємозбагачення і взаєморозвитку української та кримськотатарської літератур глибока, багата цікавими фактами і подіями.
Слайд 29.  Л. Українка

Згадку про кримських татар можна зустріти в творах письменників давньої української літератури. Якщо говорити про авторів пізнішого періоду, а саме XIX століття, то тут чільне місце посідає кримська тематика в творчості видатної поетеси Лесі Українки (1871-1913), котра волею долі змушена була не раз відвідувати Крим, приїжджаючи сюди на лікування. під враженням побаченого згодом напише цикл віршів “Кримські спогади”, серед яких є вірші “Бахчисарай”, “Бахчисарайський дворець”, “Бахчисарайська гробниця”, “Татарочка”, в яких яскравою лінією проходить кримськотатарська тематика.

Читає учень

Татарочка

Леся Українка

Там, за містом, понад шляхом битим,

По гарячім каменистім полі

Йде дівча татарськеє вродливе,

Молоденьке, ще гуля по волі.

На чорнявій сміливій голівці

Червоніє шапочка маленька,

Вид смуглявий ледве прикриває

Шовком шитая чадра біленька.

То закриє личко, то відкриє, –

А очиці, наче блискавиці,

Так і грають з-попід брівок темних!

Що за погляд в сеї чарівниці!

Ведучий 1. У листі до Михайла Драгоманова — свого дядька, відомого історика Леся писала, що “хотіла б одну річ видати, це, власне, узори татарські, що я в Криму зібрала, є їх немало і дуже схожі на українські…”
Про свої творчі задуми вона повідомляла в листі до матері 16 лютого 1908 р. з Ялти: “…хочеться, коли буде знов прояснення (в здоров”ї — Д. К.), написати маленьку історичну повість з татарсько-українських часів (приязнь малого українця — сина бранки — і татарочки-селянки)

Слайд 30.

Класик української літератури Михайло Коцюбинський (1864-1913) не раз бував у Криму наприкінці XIX століття. Він відвідував базари, татарські школи, вивчав побут та звичаї, мову кримських татар, цікавився історією і культурою краю. У своїх оповіданнях “В путах шайтана”, “На камені”, “Під мінаретами” письменник з любов’ю до кримськотатарського народу змальовує життя простого люду, його хвилювала й доля кримськотатарської інтелігенції.
Сторінками давньої кримськотатарської літератури цікавився й інший класик української літератури Іван Франко (1856-1916). У 1915 році він написав статтю “Кримський хан Газі Гірей (1588-1607) і дещо з його віршів”. Переклав україн-ською мовою його газелі “Проста душа для нас ліпша, як простий ріст”, “Я борець твій і невільник…”, “В обороні фортеці Зомбор”

Ведучий 2.  П. Тичина був знайомий  з відомими кримськотатарськими поетами Абдуллою Лятіф-заде, Шамі-ля Алядіном, який переклав «Заповіт» Т.Шевченка.  Високу оцінку П. Тичина дав і кіносценарію Умера Іпчі “Алім”, в роботі над створенням однойменного кінофільму брав участь і український поет Микола Бажан. Фільм “Алім” з великим успіхом пройшов по Україні.

Слайд 31.(відео фільм «Алім»)

Слайд 32. (Ю. Кандим)

Ведучий 1.  Навесні 1999 року, коли святкували 185-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка,  виникла ідея видати книгу його вибраних творів кримськотатарською мовою, аби юне покоління, яке виростає на рідній кримській землі, знало і вивчало в школах твори великого Українця. Уже наступного, 2000 року, побачила світ сувенірна книга — поема Т. Г. Шевченка “Кавказ”, переклад якої зробив Юнус Кандим, який також переклав кримські оповідання Михайла Коцюбинського.

Слайд 33. (А. Кримський)

Ведучий 2.  Великий внесок у розбудову мостів духовного єднання української та кримськотатарської літератур зробив академік Агатангел Кримський. Він уперше створив українською мовою “Коротку антологію кримськотатарської поезії”, яка увійшла до його праці “Студії з Криму” (1930). Окремим розділом у цих студіях А. Кримського було дослідження “Література кримських татар”.

Цікавим фактом є те, що у м.Звенигородка є вулиця, яка носить ім’я цього відомого академіка.

Ведучий 1. Ми можемо багато розповідати про взаєморозвиток української та кримськотатарської літератур, але нас чекають обряди кримських татар, які не менш цікаві, як і наші.

Слайд 34.   (обряди)

Йил геджесі – старовинне сімейне свято, яке проходить у найдовшу ніч року (22 грудня), як початок зими.

А кримськотатарські весняні свята Наврез і Хидирлез являють собою комплекс обрядів і звичаїв, які спрямовані на задобрення сил природи з метою одержання багатого врожаю і збільшення поголів’я худоби. В них проглядаються елементи культури землероба і скотаря.
Ведучий 2. Специфіка календарної обрядовості доповнюється осіннім святом – Дервіза. Він відзначається 22 вересня, в день сонячного рівнодення. Після цього дня починається “відмирання” сил природи. Назва Дервіза складається з двох слів: “дер” означає двері, ворота. Друге слово – “віза” – дозвіл на в’їзд. Іншими словами, Дервіза означає “входжу в новий світ”.

Кримські татари в цей день підводять підсумки своєї праці, завершують посів озимих, приймають своїх овець від чабанів, які спустилися з яйли. Після цього обирається всім селом новий чабан або залишається колишній. Тоді ж починається сезон весіль.

Ораза байрам – піст мусульман, після якого приходить одне з головних свят  – Курбан байрам – день пожертування сиротам, самотнім людям похилого віку, бажаючи замолити свої гріхи і отримати від Бога благословення у своїх діяннях.

Слайд  35.(відео танцю)

Слайд  36.(танці)

Ведучий 1. Хочемо відмітити, що кримськотатарські хореографічні танці невіддільні від духовної, побутової культури народу, вони наявні в багатьох обрядах календарного циклу та в сімейно-побутовій обрядовості.  А характерними ознаками кримськотатарської народної хореографії XIX — поч. XX ст. були: різноманітність супроводів (інструментальні, вокальні, вокально-інструментальні), темпова та метроритмічна розмаїтість; паралельне існування самостійних танців, танцювальних елементів обрядів та ігор; відсутність парномасових танців (спільно чоловіки та жінки), що відображало багатовікові традиції поведінки та взаємовідносин статей; наявність великої кількості масових танців, що окремо виконують чоловіки та жінки; наявність сольно-імпровізаційних та дуетних танців; різножанровість танцювальних композицій (дівочий весільний обрядовий танець, танець чабана та інші); усталена манера виконання як чоловічого, так і жіночого танцю.

Слайд 37. танець «Тим-тим»

Слайд 38. (Джамала).                                                 .
Ведучий 2. Кого з членів журі кримсько-татарського походження телепрограм «Голос країни» та «нацвідбір Євробачення – 2017»  ви споглядаєте? Так, Джамалу. Вона всі свої сили та творче натхнення віддає на зміцнення української та кримсько-татарської культур.

15 травня 2016р. у фіналі «Євробачення» Джамала здобула перемогу. 16 травня Президент України Петро Порошенко присвоїв співачці почесне звання народної артистки України. 20 травня Джамала отримала премію «Cosmopolitan Awards» у спеціальній номінації «Натхнення року». Побажаємо її  наступних творчих досягнень.

ПОКЛИК СОНЦЯ Юнус ТЕМІРКАЯ Настане ранок. Над землею Червоне сонце зійде вмить – І вогнянистою змією В долині річка заблищить. І над полями, над лугами В зеніт покотиться зоря, І золотистими руками Обніме гори і моря. Птахи пробудяться й натхненно

Моїм літам вестимуть лік… Їм сонце шле благословення На день прийдешній і навік. І на землі, і в піднебессі – О, неповторная пора! – Шле сонце свій вогонь чудесний, Усім жадаючи добра!.. О люди! Живучи на світі, Ми пам’ятаймо повсякчас, Що щедрість сонячного світла Живе у кожному із нас.

Ведучий 1. Сьогодні ми познайомились із побутом та традиціями кримсько-татарського народу. Надіємось, що ця зустріч надихне вас дізнатись якомога більше про народну, літературну, музичну, художню творчість Кримського населення. Тож, як кажуть гостинні господарі цього краю, прощаючись із гостями: «Назустріч до добра» («Хайыргъа къаршы»).

Слайд 39 «Назустріч до добра» («Хайыргъа къаршы»).