Мнемонічні прийоми на уроках англійської мови

Автор: вчитель англійської мови Сутуліна Лариса Григорівна

Англійська належить до тих мов, що має найширший словниковий запас, і для його активізації викладачі застосовують різноманітні техніки, удаючись до стратегій пам’яті. Метою статті є спроба розглянути функціонування захоплюючої гри для пам’яті – мнемонічних прийомів, які слугують для активізації лексичного запасу на заняттях з англійської мови.

МНЕМОНІЧНІ ПРИЙОМИ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Англійська належить до тих мов, що має найширший словниковий запас, і для його активізації викладачі застосовують різноманітні техніки, удаючись до стратегій пам’яті. Метою нашої статті є спроба розглянути функціонування захоплюючої гри для пам’яті – мнемонічних прийомів, які слугують для активізації лексичного запасу на заняттях з англійської мови.

На жаль, мнемотехніками користуються вкрай рідко, вимагаючи просто завчити навчальний матеріал. Багато вчених пропонують свої цікаві системи поліпшення пам’яті (Д. Лапп, Р. Еббінгауз, П. Рамус), але ґрунтовних робіт щодо використання мнемоніки у вивченні іноземних мов немає. До сучасної мнемотехніки належить представлена В.А. Козаренком система «Джордано» [2], де серед численних прийомів запам’ятовування продемонстровано лише кілька для занять з іноземної мови.

Секрет успіху у вивченні іноземної мови полягає в систематичному поповненні словникового запасу, а сам секрет запам’ятовування слів криється в індивідуальному підборі способу асоціацій. Головне правило – асоціації повинні бути гостроемоційними, шоковими, абсурдними, смішними, провокаційними, безглуздими, перебільшеними тощо.

У сучасному трактуванні мнемоніка позначає всю сукупність правил і прийомів, які полегшують запам’ятовування великої кількості фактів шляхом утворення додаткових асоціацій [1], а термін мнемотехніка трактується як практичне застосування методів, визначених в даній конкретній мнемоніці.

Прийоми мнемоніки передбачають, по-перше, утворення штучних асоціацій, тобто заміну абстрактних об’єктів і фактів за допомогою понять та уявлень, які мають візуальне, аудіальне чи кінестетичне представлення; по-друге, об’єднання об’єктів з уже наявною інформацією в пам’яті різних типів з метою спрощення запам’ятовування.

Розглянемо деякі прийоми мнемоніки на прикладі вокабуляру, рекомендованого для сьомого класу Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов, а саме лексики на тему Кухонні прилади, посуд.

Співзвучні фонетичні асоціації. Цей прийом полягає в підборі до іноземного слова максимально співзвучного слова (або декількох слів) з рідної мови. Згадуючи одне слово, учень автоматично згадує інше. Запам’ятовування інформації відбувається за допомогою знаходження яскравих незвичайних асоціацій (картинки, фрази).

Так, вчитель, подаючи нову лексику з теми, повідомляючи словосполучення frying pan [ˈfrʌɪɪŋ pan] сковорода, викликає в учнів асоціації з картоплею фрі, яку часто жарять на сковороді. Речення у каструлі багато соусу полегшить запам’ятовування іменника saucepan [‘sɔːspən] каструля. Завдяки співзвучності слів plate і плоский, вислів плоска тарілка допоможе запам’ятати іменник plate [pleɪt] тарілка. Порівняння миска ніби футбольний м’яч полегшить запам’ятовування слова bowl [bəul] миска, а ономатопеїчна асоціація із капанням рідини кап-кап-кап полегшує запам’ятовування іменника cup [kʌp] чашка, яка є посудиною саме для рідини. Пишучи на дошці іменник glass [glɑːs] склянка, вчитель, з метою полегшення запам’ятовування, може навести речення Розбита склянка наробила галасу. Звучання іменника glass співзвучне із фонетичною структурою іменника галас.

Римування. Цей мнемонічний прийом передбачає створення ритмічних пар з метою запам’ятовування слів. Так, український іменник суп англійською перекладається soup. У цьому випадку учням запам’ятовувати нічого не потрібно. Вислів soup spoon [suːp spuːn] супова ложка завдяки римі значно полегшує запам’ятовування іменника spoon оскільки він римується зі словом soup. Контекст їсти суп ложкою додатково полегшує процес запам’ятовування.

Метод Цицерона, або як ще його називають Метод місць або Метод на просторову уяву, полягає у тому, що учень уявляє, що він перебуває на кухні і розвішує на різних кухонних приладах папірці зі словами, які вивчає, а потім ще раз подумки знову проходить кухнею та згадує, де яке слово.

Метод взаємодії всіх відчуттів. При запам’ятовуванні певного слова (наприклад, saucepan [‘sɔːspən] каструля) учень повинен подумки або вголос постійно промовляти це слово (але без перекладу!), представляючи в деталях, як виглядає каструля, як він тримає її у руках, або миє. Суть цього підходу полягає в тому, щоб учень навчився автоматично розмовляти іноземною мовою, розуміти співрозмовника і при цьому не перекладав постійно в умі почуті фрази. У свідомості повинні бути яскраві асоціації з будь-яким досліджуваним словом.

Повторення. Повторювати пройдений матеріал, щоб запам’ятати інформацію ефективно і надовго, потрібно в 4 етапи: 1) відразу після вивчення; 2) через 20–30 хвилин; 3) через добу; 4) через 2-3 тижні.

Отже, успішна робота пам‘яті залежить від прийомів, які були застосовані для запам‘ятовування. У сучасних умовах викладач повинен уміти ефективно використовувати методи аналітико-синтетичної переробки інформації, користуватись принципово новими методами, прийомами та засобами навчання. При цьому заняття повинні бути жваві, цікаві, мотивувати й спонукати студентів до вивчення мови, адже чим більша зацікавленість у нових знаннях, тим краще вони запам’ятовуються.

1. Большой психологический словарь / [сост. Б.Г Мещеряков, В.Г. Зинченко; под ред. Б. Г Мещерякова, В. Г. Зинченко]. – М. : Прайм-Еврознак, 2007. – 672 с.

2. Козаренко В.А. Учебник мнемотехники. Система запоминания «Джордано» [Электронный ресурс] / Владимир Козаренко. – Режим доступа:

http://www.mnemotexnika.narod.ru