Мишка Люсіль

Автор: вчитель інформатики Герасимчук Наталія Валеріївна

Жила одна мишка під ім’ям Люсіль. Вона дуже любила ходити у лабораторію, яка знаходилась у підвалі замку, і спостерігати за усім, що діється.

Там вчений працював над створенням комп’ютера. Звати його було Джеймс Томсон, на вік він був років 45. Але все його життя було присвячене саме техніці та новим створенням у ній. Люсі (скорочене ім’я мишки) була допитлива, та усюди пхала свого носика. Сіренька хотіла допомогти професору створити це нове та надзвичайне у історії відкриття.

Також у величному замку жила наймогутніша у світі чаклунка Вендерхільд. Ви, напевно, хочете запитати, а яку ж роль вона відігравала живучи там? Так ось, Вендерхільд допомагала профессору здобувати нові формули, створювати нові програми та відновлювати деталі.

Одного разу мишка гуляючи по коридорам замку, побачила чаклунку:

-О, яка честь для мене! Сама чарівниця зустрілась мені на дорозі! – захоплено вскрикнула миша.

-Здрастуй, Люсіль. Так, мишко, я знаю твій характер. Якщо ти мене так вітаєш, отже, тобі щось від мене потрібно?

-Та ні, що ти! Я завжди рада тебе бачити, люба моя. Але,все ж таки твоя правда, дещо я хотіла б тебе попросити …

-Так так таак. Ну гаразд, проси все, проте в межах розумного. У мене сьогодні чудовий та веселий настрій J

-О, рідна Вендерхільд, ти ж знаєш як я полюбляю ходити у лабораторію та спостерігати за речами, що робить наш Томсон. Так от я хочу стати йому у пригоді, хочу бути потрібною.

На це чаклунка сказала, що треба пробратися до комп’ютера, і там її заповітне бажання здійсниться.

І ось, коли якраз професор міцно спав, Люсі тихенько пробралася у щілину дверей і швиденько опинилася біля комп’ютера. Фея, як і обіцяла, застосувала свої могутні чари і сіра миша враз обернулася на комп’ютерну мишку!

Ранком Джеймс помітив, що на його робочому столі з’явилась нова річ. Він кликнув Вендерхільд і та йому все розповіла. Але, як не дивно, учений зрадів і вскрикнув:

-Нарешті! Ця маленька тваринка допомогла мені віднайти пристрій над яким я дуже довго ламав голову. Відтепер вона буде служити мені весь час, як вона і мріяла.

Тепер неможна уявити жодного комп’ютера без цієї маленької помічниці!