Оздоровчі уроки фізичної культури на основі аеробіки з дівчатами старших класів

Автор: вчитель фізичної культури Єрохіна Надія Володимирівна

Фізичне виховання – невід’ємна частина сучасної системи виховання. В школі головною особливістю предмета «Фізична культура» є пріоритет здоров’я. Тому, актуальність розробки ефективних мір по зміцненню здоров’я дітей й підлітків має виключне значення для сучасної загальноосвітньої школи. Але разом з тим, традиційні, з давніх часів складені й використовувані на практиці форми фізкультурно-спортивної роботи з дітьми і молоддю вже не відповідають сучасним вимогам і повинні бути замінені новими і більш ефективними. Необхідність рухової активності для здоров’я дитини ні в кого не викликає сумнівів. А ось питання, якими засобами компенсувати гіподинамію, з яким навантаженням займатися, – залишаються дискусійними. Досягти певних результатів у роботі над своїм тілом, фізичним розвитком можна за допомогою різних засобів. До таких видів відноситься аеробіка і ритмічна гімнастика, які отримали широке розповсюдження при заняттях з дорослими і дітьми.

Також актуальність теми збільшується у зв’язку з необхідністю створення нового покоління навчальних програм з фізичної культури, враховуючи реальний досвід організації процесу фізичного виховання молоді, накопичений за останні роки.

В Україні проблема впровадження нових методів фізичного виховання на уроці в школі зараз дуже ретельно вивчається. Прикладом для нас також є партійний проект Російської Федерації «Урок фізкультури XXI століття». За словами президента Загальноросійської суспільної організації «Федерація фітнес-аеробіки Росії» Ольги Слуцкер, цей проект – це формування сильної і здорової нації через розвиток навичок, систематичних занять фізкультурою, вміння раціонально організовувати своє дозвілля. Ціль проекту – виявлення передового педагогічного досвіду в галузі фізичного виховання, модернізація шкільної системи фізичного виховання, залучення підростаючого покоління до систематичних занять спортом.

Аналізуючи останні дослідження і публікації з цього питання, приходжу до висновків, що в літературних джерелах достатньо докладно викладається навчальний матеріал по даному напрямку. А саме, програми занять та їх оздоровчий ефект, робота м’язів, відчуття, помилки й поради експертів по їх виправленню, а також позитивні результати уроків аеробіки. Однак, методичний підхід до викладання аеробіки в доступній нам літературі висвітлений недостатньо.

Тому приводів, обумовивши необхідність виконання запропонованої мною роботи, нажаль, дуже багато. Назву лише деякі з них, котрі виявляються в контексті виховання фізичної культури.

• Уроки фізичної культури в українських школах не мінялися більше 30 років, при тому, що значно змінилася екологічна обстановка, склад харчування, збільшилося навантаження на дітей.
• В багатьох розвинених країнах переглянута програма фізичного виховання школярів, що дозволило збільшити ККД уроків і їх відвідування.
• Уроки безнадійно застаріли. Наслідок цього – недостатній професіоналізм викладачів, низьке відвідування уроків, недостатній престиж професії викладача фізичної культури в школі.

Тому, вважаю за доцільне, що потрібно убрати розрив між застарілим уроком фізкультури і сучасною молоддю. Потрібно його змінити – змінити формат, обличчя, роль викладача фізкультури в школі.

Звідси витікають цілі всієї моєї роботи:

• формування позитивної мотивації в учнів для свідомих самостійних занять з фізичної культури;
• формування світогляду здорового способу життя;
• виховання культури здоров’я як однієї з важливих складових частин загальної культури.

Основні задачі, які вирішуються на уроках:

• виховувати стійкий інтерес до предмету;
• формувати потребу і вміння самостійно займатися фізичними вправами, свідомо застосовувати їх в цілях підвищення працездатності й укріплення здоров’я;
• формувати адекватну самооцінку свого здоров’я;
• удосконалювати функціональні можливості основних систем організму, розвивати рухові здібності, використовувати різноманітні загально розвивальні вправи в різних формах занять фізичною культурою;
• сприяти вихованню моральних і вольових якостей, психічних процесів та властивостей особистості.

Новизна і практичне значення мого досвіду:

1. Розробка «фітнес-програм» – системи укріплення здоров’я.
2. Складання індивідуальних програм учням для самостійних занять.
3. Оволодіння нетрадиційними системами фізичного виховання, використання нових танцювальних напрямків, різновидів аеробіки.
4. Гармонійне включення в кожний урок спеціальних вправ з лікувальної фізкультури (профілактика захворювань).
5. Введення самоконтролю – системи слідкування за своїм здоров’ям.

Виходячи з поставлених цілей і завдань, я провела коригування програми з фізичної культури. Розроблений проект і йде реалізація експериментальної навчальної програми оздоровчих уроків фізичної культури на основі аеробіки з дівчатами старших класів. Для вирішення проблем, сформованих вище, я використовувала лише варіативну частину навчальної програми. При цьому базова складова програми виконується повністю. Всі без винятку уроки мають яскраво виражену оздоровчу складову і спрямованість. Під час занять відбувається зміна різних видів діяльності, що дозволяє запобігти фізичної перевтоми учнів, зниження працездатності і активності під час всього уроку.

Структура і методика проведення уроку фізкультури з елементами аеробіки

Аеробіка – синтез модернізованих танцювальних елементів, загально розвиваючих вправ, різновидів бігу, підскоків, які виконуються під музикальний супровід. Аеробіка поступово здобуває належне місце в шкільній фізичній культурі. Цьому сприяє низка переваг аеробіки над іншими видами фізичних вправ, а саме: вона найменш травмонебезпечна і найбільш сприятлива для людини; нею можуть займатися учні незалежно від рівня фізичного розвитку і підготовленості. Одночасно аеробіка є одним з найбільш недорогих і більш ефективних видів рухової діяльності, що виявляється у комплексному розвитку у школярів рухових здібностей і позитивному впливі на функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну, нервову системи, опорно-руховий апарат).

Практичні заняття на уроках поєднуються з теоретичними і методичними. Пропонуються сучасні системи вправ. Навантаження відповідає анатомо-фізіологічним особливостям учнів. На уроках застосовуються навчально-тренувальні моделі для подальшого розвитку фізичних якостей.

Урок аеробіки складається з розминки, попереднього розтягування, аеробної частини (або силової чи кардіо навантаження), стретчінгу (вправ на розтягування).

Структура занять може видозмінюватись в залежності від цілей, задач, видів аеробіки. Великий вплив має тип уроку і, в першу чергу, його одно спрямованість. Наприклад тільки кардіо або силовий урок, або комбінований кардіо-силовий урок. Структура такого уроку (на витривалість і силу) декілька видозмінюється, хоча традиційні частини (підготовча, основна, заключна) в ній зберігаються.

На своїх уроках я використовую декілька видів аеробіки:

• Танцювальна аеробіка – Latin Dance, Jazz Modern, Funky;
• Силова аеробіка – BODY COMBAT; BODY PUMP;
• Pilates

Для вивчення ефективності своїх фітнес програм, я провела вихідне тестування учнів на початку вивчення теми і підсумкове тестування після вивчення теми. Тестування включало в себе вправи на розвиток основних фізичних якостей: згинання розгинання рук в упорі лежачи, піднімання тулуба, нахил тулуба, стрибок у довжину з місця.

Результативність досвіду:

1. Рівень відвідування занять – 100%.
2. Пропуски тільки з поважних причин. Бажання займатися не тільки під контролем вчителя, але й самостійно (відвідування тренажерних залів, басейнів, фітнес-центрів, ранкові пробіжки і т.д.).
3. Самоконтроль, правильне дозування навантаження, вміння контролювати можливості свого організму по внутрішнім почуттям і зовнішнім признакам.
4. Високі результати підсумкового тестування.
5. Спостерігається стійка позитивна тенденція в зниженні частоти серцевих скорочень в спокої й збільшення максимально допустимого пульсу під час навантаження.
6. Зменшується час відновлення організму після навантаження (з 3 до 1,5 – 1 хвилини).

Результати дослідження показали, що використання аеробіки на практиці поліпшує загальний стан учнів, тобто їх бажання активно відвідувати такі уроки, вести здоровий спосіб життя, виховувати в собі силу волі, мужність, витривалість, бадьорість духу.

Уроки аеробіки – це альтернатива традиційним урокам фізкультури. Вправи під запальну музику мають мало чого спільного з обов’язковою шкільною програмою. І іноді виникають деякі проблеми і труднощі з матеріально-технічним забезпеченням уроку аеробіки. Світ фітнесу і аеробіки не стоїть на місці, з’являються нові напрямки, нове обладнання, і нажаль, не виділяється достатньо коштів для придбання інвентарю і сучасного обладнання спортивних залів.

Підсумки:

Задача сучасної фізичної культури – зробити суспільство здоровим і сильним. Тому для учнів дуже важливо систематично займатися спортом, приділяти своєму фізичному стану належну увагу.

Проведені мною заняття з аеробіки принесли результати. Учні з великим бажанням відвідують уроки фізкультури, на яких вони отримують масу позитивних емоцій. Займаючись за пропонованою мною методикою учні можуть досягти прекрасної фізичної форми, укріпити здоров’я, поліпшити самопочуття. Багато з них відмічають, що набули впевненість в особистих фізичних можливостях, що за допомогою таких занять вони розширюють свій кругозір, отримуючи нову інформацію про ті комплекси вправ або різновиди аеробіки, які їх приваблюють. У них з’явилася можливість навчитися виконувати вправи в правильній техніці, відчуваючи при цьому роботу м’язів. Заняття аеробікою допомогли подолати страх і сором’язливість, турбування за свій зовнішній вигляд, підвищивши при цьому самооцінку.

Пропоновані мною програми плавно і рівномірно навантажують всі групи м’язів, поліпшують працездатність, поставу й фігуру, приносять максимум задоволення й піднімають настрій. Фізична активність – найліпший спосіб навчитися любити себе і своє тіло.

Подальше дослідження припускається провести в напрямку вивчення інших проблем викладання аеробіки в школі.