“Рефлексія” (доповідь на засіданні методичної комісії за темою “Вивчення передового досвіду”)
Автор: викладач української мови та літератури Борисенко Наталія Володимирівна
Сучасна педагогіка вимагає від викладача учити учитися, а не просто вчити учнів своєму предмету. Перед нами широкий вибір інновацій, нових методів і форм, інтерактивних вправ, ІКТ тощо. Як не загубитись у цьому розмаїтті? Як обрати те, що допоможе, а не завадить? Як правильно і доречно впроваджувати щось нове в процес навчання? У своїй доповіді я намагалась розкрити поняття “рефлексії” й поділитись досвідом впровадження саме цього етапу.
Шановні колеги, прошу вас допомогти мені і долучитись до теми. Отже, перед вами картки-смайли, кожен з яких має своє значення. (пояснюю значення). Прошу вас протягом мого виступу піднімати час від часу смайли, які в той момент відповідатимуть вашому настрою.
Уже досить давно в планах уроків ми можемо бачити красиве слово, яким називають один із завершальних етапів уроку – рефлексія. Часом деякі викладачі заміняють нею підсумок уроку. Деякі взагалі відмовляються проводити даний етап, вважаючи його незрозумілою тратою часу. Але… Кожен викладач так чи інакше звертає увагу, спостерігає, контролює стан учнів на уроці. А з досвідом приходить розуміння, що рефлексія – це те, до чого прагне сучасна педагогіка: учити не науці, а учити учитися.
Що ж таке рефлексія? (слайд 2)
Слово рефлексія походить від лат. reflexio — (звернення назад), звідси зберігся і наголос на 2-гій букві Е.
У тлумачному українському словнику зазначено, що рефлексія – це самоаналіз.
З точки зору психології – це роздум про свій внутрішній стан, самопізнання.
У педагогіці рефлексія – це самоаналіз діяльності особистості, коли учень самостійно оцінює свій стан, емоції, результати своєї діяльності, діяльність одногрупників, власне урок і, навіть, діяльність викладача (правда, якщо викладач впевнений в своїх силах і не боїться поставити таку задачу перед учнями).
При впровадженні рефлексії викладач є організатором, а головними дійовими особами стають учні.
Для чого ж потрібна рефлексія?
Якщо учень усвідомлює, навіщо йому потрібна тема, яка вивчається, яку мету треба досягти на даному уроці, який внесок саме він може зробити в спільну справу, якщо учень може оцінювати свою працю і працю своїх одногрупників, то процес навчання стає набагато цікавішим і легшим для учня і для викладача.
Коли проводиться рефлексія?
Помилково вважається, що рефлексія – виключно завершальний етап уроку. Насправді рефлексію можна проводити як окремий етап на початку чи в кінці уроку. А також як елемент будь-якого етапу уроку. Єдине, що потрібно для ефективного впровадження рефлексії, це знання її класифікації викладачем. Тоді є можливість варіювати, комбінувати прийоми. (слайд 3)
- За змістом: символічна, усна та писемна
Символічна – коли учень виставляє оцінку за допомогою жестів, карток чи інших символів.
Усна – учень описує словесно свої емоції.
Письмова – найскладніша і забирає більше часу.
- За формою діяльності: колективна, групова, фронтальна, індивідуальна
- За метою: емоційна
Емоційна оцінює емоційне сприйняття навчального матеріалу. Дозволяє викладачу оцінювати загальний настрій аудиторії. Проводити можна в будь-який момент уроку цілеспрямовано, а можна протягом всього уроку.
- За оцінкою розрізняють рефлексію настрою, діяльності та змісту матеріалу.
Залежно від завдання, яке поставлене перед учнями, вони оцінюють відповідно свій настрій, діяльність свою, одногрупників або викладача, зміст матеріалу-його доступність, зрозумілість, цікавість тощо.
З власного досвіду. (слайд 4)
На своїх уроках пропоную учням різноманітні форми рефлексії. Дозвольте представити вам деякі з них.
| Вправа | Класифікація рефлексії | За оцінкою | Зміст |
| «Лист собі» | Письмова/ письмово-усна, емоційна, індивідуальна/ групова | Оцінка настрою/ діяльності/ змісту матеріалу | На початку уроку учні пишуть собі лист, де зазначають побажання собі або очікування від уроку. В кінці уроку листи зачитують і корегують відповідно до того чи справдилось написане, чи ні |
| «Лист викладачу» | Письмова (письмова дистанційна), емоційна, індивідуальна | Оцінка настрою/ діяльності/ змісту матеріалу | Учні пишуть свої враження від уроку, зауваження і побажання або у формі листа, або будь-яким способом за допомогою технічних засобів (комп’ютер, телефон) (соцмережі, вайбер, скайп, смс тощо) |
| «Дерево настрою/ успіху» | Символічна, емоційна, індивідуально-групова/ індивідуально-колективна | Оцінка настрою/ діяльності/ змісту матеріалу | Дану форму рефлексії проводжу різними способами. Наприклад, учні на початку уроку одягають дерево в листя різного кольору відповідно до настрою, а в кінці уроку переодягаємо (в разі зміни настрою учнів). Або тільки в кінці уроку, тоді учні обирають листочки відповідно до сприйняття теми або настрою. Як варіант є не тільки листочки, а й фрукти/овочі, які учні протягом уроку збирають у кошики за свою роботу (слайд 5-6) |
| «Картки-смайли» | Символічна, емоційна, індивідуальна | Оцінка настрою/ діяльності/ змісту матеріалу | Зі смайлами працюємо весь урок, протягом якого учні показують викладачеві свій настрій, оцінку діяльності викладача, рівень сприйняття матеріалу (залежно від поставленої задачі). Дозволяє оперативно реагувати і корегувати хід уроку |
| «Квітка настрою» | Символічна, емоційна, індивідуально-колективна | Оцінка настрою | Звертаюсь до цієї вправи в той момент уроку, коли учні починають втомлюватись. Діє певною мірою і як фізкультхвилинка, і як психологічне розвантаження, також дає можливість оцінити стан групи в цілому |
| «Коло-Я» | (Психологічна) Усна, емоційна, групова/ колективна | Оцінка настрою | Проводиться на початку групової роботи, всередині уроку для відпочинку під час нестандартних, напружених уроків. Але дана форма проведення рефлексії підходить для малочисельних груп. Обов’язковою є також умова позитивної атмосфери в колективі групи, оскільки при виконанні треба триматись за руки і стояти в тісному колі. Отже, учні стають колом, беруться за руки і вигукують якомога голосніше підбадьорюючі слова, типу «ми-найкращі». Або взятись за руки і закрутитись щільним «равликом». |
| «Сінквейн»
| Письмова, емоційна, індивідуальна | Оцінка змісту матеріалу | 1 рядок – 1 слово (тема – іменник/ займенник); 2 рядок – 2 слова (характеристика теми-прикметник /прислівник) 3 рядок – 3 слова (дії теми- дієслово/ дієприслівник) 4 рядок – 4 слова (оцінка автором предмета – будь-які частини мови) 5 рядок – 1 слово (висновок – іменник) |
| «Сонячна лотерея» | Усна, емоційна, індивідуально-колективна | Оцінка настрою/ діяльності/ змісту матеріалу | Картки-сонечки мають на звороті незакінчені оціночні фрази, які учні мають завершити. Але що саме їм дістанеться, учні дізнаються, по черзі виходячи до дошки і витягаючи «сонечко» (слайд 7) |
| «Сходинки успіху» | Усна, емоційна, індивідуальна | Оцінка діяльності | Учням роздаються схеми сходинок з етапами уроку, учні самостійно визначають успішність діяльності на уроці, виставляючи 0-1-2-3 бали, де 3-відмінно сприйняв даний етап. |
| Online-кросворд | Письмова, емоційна, групова | Оцінка діяльності/ змісту матеріалу | Учням роздаються букви, з яких вони складають кросворд з ключових понять, що використовувались на уроці. Працюють групами, перемагає та, яка згадає якомога більше понять і грамотно їх «напише» (слайд 8) |
| «Шалене курча» | (Спортивна), Усна, емоційна, групова/ колективна | Оцінка настрою/ діяльності/ змісту матеріалу | Швидше це є фізкультхвилинка, але чим це не емоційна рефлексія? Учні стають біля парт (якщо мала група, то можна колом) і по порядку (права рука- ліва рука- права нога- ліва нога- руки+ноги+голова) трусять названою частиною тіла 5-7 разів. |
| Скрайбінг | (Графічна), «Письмова», емоційна, індивідуально- групова/ індивідуально-колективна | Оцінка настрою/ діяльності/ змісту матеріалу | Впроваджувати почала недавно, але учні захопились і дуже. На дошці за допомогою абсолютно простих малюнків «пишеться» інформація, учням пропонується її розшифрувати. Або учні по черзі виходять і малюють свій настрій малюнками. Або групами складають графічне послання викладачу із враженнями від уроку. Або графічно виконують поставлене завдання (намалювати карту України із символами і т.д.) (слайд 9) |
| Паперове (творче) моделювання | (Творча, психологічна), Усна, емоційна, індивідуальна | Оцінка настрою/ діяльності/ змісту матеріалу | Це швидше творча робота, яка націлена на досягнення навчальної мети, але забезпечує також психологічну релаксацію.
|
І зараз пропоную вам уявити себе на кілька хвилин учнями і виконати вправу «Творче моделювання».
Отже, метою даного етапу визначаємо: продовжити національно-патріотичне виховання, формувати свідомого громадянина і творчу особистість, розвивати асоціативне мислення.
Прошу вас взяти 1-2 газетні аркуші і пом’яти їх.
За дослідженнями психологів, коли людина рве папір, лускає бульбашки з поліетилену, хрустить якимось «шарудячим» матеріалом – це її заспокоює, виводить погану енергію, знімає втому. Тож, не треба щадити газети.
А тепер створіть з пом’ятого аркуша будь-яку фігуру, яка асоціюється з Україною чи чимось українським. (слайд 10)
Дякую всім. Прошу передати фігури. І прошу підняти картки-смайли.
Презентація до уроку
Дуже змістовний матеріал ! І, разом з тим, – така вдала форма подачі . Я багато читала і слухала про рефлексію теоретичного матеріалу, широко користуюсь нею у власній роботі, але публікація Наталі Володимирівни надзвичайно цікава і корисна з точки зору ПРАВИЛЬНОГО застосування рефлексії на практиці. Щиро дякую.
Дуже добре, що Ви так гарно розкрили матеріал для колег. Запропонована Вами таблиця є дуже корисною для кожного вчителя, особливо для початківця. Дякую за напрацювання, яке є надзвичайно актуальним.
Надзвичайно цікавий досвід учителя, бо дійсно це слово з’явилося не так давно, а кожен учитель трактує його по-різному. Це не просто теоретичне дослідження, учителька розкрила форми рефлексії та способи її застосування. Це корисний для вчителя матеріал.
Шановні колеги, дуже вдячна за позитивні відгуки і оцінку моєї практики. Сподіваюсь, що дійсно якась часточка стала корисною для Вас і для Ваших учнів))))
Дуже цікавий досвід, сподобалися різноманітні форми рефлексії зібрані компактно і чітко в таблиці, яку при бажанні, може використати будь-який педагог на своїх уроках, а я уже їх забрала до своєї творчої скарбнички для роботи. Дякую.
Ваша публікація актуальна і необхідна. Дійсно, важливо підвищити мотивацію колег до оволодіння рефлексивною діяльністю учнів, вміти правильно вирішити ці проблеми, вміти керувати настроєм дітей.
Наталія Володимирівна, дякую за змістовий матеріал, презентацію. Цілком згодна, щоб краще організувати свою діяльність та діяльність класу, прискорити процес вдосконалення, розкрити творчий потенціал класу, потрібно впроваджувати рефлексію, оскільки рефлексія як спільна діяльність учнів і вчителя дозволяє вдосконалювати навчальний процес, орієнтуючись на особистість кожного учня.
Реформа освіти ставить нас, вчителів, перед новими викликами, перед необхідністю змін форм та методів навчальної діяльності, що сприятиме формуванню ключових компетентностей учнів. В цьому контексті дану публікацію можна розцінювати як допомогу в освоєнні теоретичної бази самоаналізу та удосконаленні методики викладання предмету . Окрема вдячність автору за рубрику “З власного досвіду”.