Робота з читанкою 1 клас. Організаційно-методичні особливості

Автор: вчитель початкових класів Ясінська Марія Петрівна

У статті зосереджена увага на нових концептуальних засадах навчально-методичного змісту підручника, зокрема на ролі текстів для навчання учнів слухати, розуміти, говорити; а також на методичних підходах до навчання читати. Наводяться приклади організації роботи з художнім твором так, аби під час читання діти відчували емоційний вплив художнього слова.

---

 

Зміст «Читанки» (післябукварна частина), авт. В.О. Науменко є логічним продовженням «Букваря» (авт. М.Д. Захарійчук, В.О. Науменко), спрямований на формування навички читання, розвиток спостережливості, творчої уяви, уваги до художнього слова, виховання інтересу до читання — складових літературного розвитку у системі підготовки до літературного читання в 2 класі.

Коло читання складають літературні класичні твори і сучасна дитяча література, що виконують виховну, розвивальну, пізнавальну функції із урахуванням психологічних особливостей першокласників: тексти живі, яскраві, доступні для дитячого сприймання. Адже маленькі читачі особливо високо оцінюють ті твори, які викликають у них найсильніші переживання, тобто ті, що найбільше відповідають особливостям їх особистості, їхнім пізнавальним і духовно-естетичним потребам.

Обсяг художніх творів створює умови для навчання першокласників слухати, читати разом з учителем, читати самостійно; здійснювати індивідуальний підхід до формування читацьких умінь дітей відповідно до результатів на кінець букварного періоду.

Пропонуються різні форми первинного ознайомлення з художнім твором: слухаємо, розуміємо, читаємо; читаємо, доповнюємо; слухаємо, читаємо, розігруємо ( читання з елементами театралізації).

Оскільки темп читання і розуміння прочитаного  у першокласників повільний, діти лише оволодівають навичкою читання.

Первинний синтез, тобто цілісне сприймання нового твору, відбувається під час читання тексту вчителем.

Усвідомлення прочитаного відбувається під час повторного читання тексту учнями, а аналіз ― у процесі багаторазового перечитування твору по частинах з виконанням спеціальних завдань. Якщо текст великий за  обсягом (слід орієнтуватися на рівень підготовки класу),  то під час повторного читання вчитель може прочитати сам ті частини, які позначені піктограмою «мушля», що означає «послухай», або пропонує прочитати дітям, які вміють добре читати.

Піктограма «книжка» вказує на обсяг тексту,  обов’язковий для читання всіма дітьми. Просимо цю особливість пояснити батькам, щоб уникнути перевантаження дітей читанням.

Під час практичного виконання завдань аналіз твору спрямований на формування початкових понять, виключно на практичному рівні, таких як казка, вірш, оповідання, заголовок, автор, персонаж, настрій, діалог, та умінь:

• уявляти описану картину;
• слідкувати за розвитком подій;
• «бачити» в творі вчинок персонажа і давати йому оцінку (добре це чи погано, подобається ― не подобається), характеристику на основі вчинку (при цьому в «Читанці» наводяться слова-характеристики, а діти їх мають співвіднести з персонажем, наприклад «Волелюний вітер» (с. 57―59));
• визначати настрій персонажа, всього твору (потрібно звертатися до словничка настрою, який подається у розробках уроків);
• співпереживати персонажам твору;
• визначати основну думку твору;
• визначати і відтворювати звуки природи в тексті.

Слід мати на увазі, що:

• шестирічки твір сприймають насамперед емоціями;
• вони тільки навчаються сприймати особливості художнього твору, тому працювати з творами потрібно не поспішаючи;
• основний прийом формування читацьких умінь ― вдумливе перечитування тексту із зупинками на тих словах, реченнях, описах, які підводять до розуміння основного у творі;
• у «Читанці» розроблені завдання, спрямовані на формування читацьких умінь;
• під час організації процесу читання варто враховувати запропоновані прийоми роботи з твором: «послухай», «читаємо разом», «читаємо і доповнюємо речення (малюнкові тексти)», «слухаємо, повторюємо окремі фрази, створюємо «живі» картини», «передбачаємо, що буде далі».

Залежно від особливостей художнього твору у підручнику пропонуються завдання, спрямовані на постановку

«живих» картин:

• З. Мензатюк «Гарбузище» с.20;
• І. Просяник «Смішити від Наталинки», с. 22;
• З. Мензатюк «Як до жабок говорити», с.60.

розігрування діалогів:

• Г.Бойко «Сама навчила», с. 11;
• Л.Воронена «Бурулька», с. 41-42;
• Л.Денисенко «Історія про те, як Ліза вигадала Цюцю П. та пішла її розшукувати», с. 85.

відтворення звуконаслідування (з елементами театралізації):

• В.Чухліб «Джмелиний оркестр», с. 40.

Такі завдання допомагають учням зрозуміти внутрішній стан персонажів, готують їх до виразного читання (промовити слова персонажа тихо чи голосно):

• «Пригода з Дем’яном», с.71;
• який вираз обличчя за малюнком, с.73.

виразити почуття ― захоплення, радість, стурбованість, прохання тощо; показати жестами, мімікою стан персонажа. Всі дії учнів  відмічені в тексті умовними позначеннями:

• прочитати в очах дітей їхні думки і переживання, с. 80;

Тексти художніх творів спрямовані на виховання уваги до художнього слова, а завдання до них ― на відкриття дітьми під керівництвом учителя таємниць художнього твору. Наприклад, зміст фразеологізмів «подарунок від зайчика», (с. 49)  «задерти носа» доступно розкритий у казках.

У «Читанці» представлені як класичні твори, так і сучасна дитяча література. Твори приваблюють теплотою, оптимістичним змістом, серйозністю і гумором. Різні за обсягом тексти забезпечують диференційований підхід до навчання читання художнього твору.

Завдання вчителя полягає у тому, щоб організувати роботу з художнім твором так, аби під час читання казки, оповідання, віршіа діти відчували емоційний вплив художнього слова: переживали радість, хвилювання чи

смуток, осягаючи моральну й естетичну суть твору.

В змісті матеріалу читанки вміщені такі вправи:

• зберіть зі складів назви ягід, с. 87 (торт);
• складіть із букв слово «Заголовок», с. 86;

• утворіть слова з розсипаних літер, с. 67;
• закінчи речення. Г. Павлишина «Економія слів», с. 81;

– В.Запорожець «Кульбабка», с. 64;

– доберіть потрібне слово і продовжіть речення, с.40;

–  Б.Грінченко «Ластівка», с. 44;

– О.Ільченко «Про хлопчика Тоні, кашу і мудрого крука», с. 14.

• робота в парах:

– гра, с. 68;

– виберішть роль вишеньок чи дітей;

– прочитайте вірш один одному;

– сформулюйте запитання за зразком «Що пошила майстриня зайчику ?».

• робота з антонімами:

– гра, с. 68.

• робота з деформованим текстом:

– «Матвійкові іграшки», с. 48.

• за методикою В.Едігея:

– Г.Малик «Казка про те чому Пагупа не навчився розмовляти», с. 6.

• таблиці:

– прочитайте серед букв відповідь, с. 29.

Тестові завдання:

• виберіть правильно слова, с.5;

– визначте яке з двох речень є в тексті, с. 38;

– виберіть йому побажання серед запропонованих, с.28;

– хто не вірив що гарбузище виросте великим, с.21;

Тести:

1. Що загубив цуцик ?

а) ґудзик;    б) штанці.

2.       Де цуцик шукав свій ґудзик ?

а) на річці;   б) на подвір’ї.

3.   Кого перепитав цуцик у пошуку гудзика ?

а) гусей;       б) курей.

4. Чи знав цуцик як йому треба носити штанці ?

А) так;           б) ні.

• математична граматика

МКА – М + ШУ

Словниковий запас першокласників вимагає поповнення і збагачення, техніка читання потребує пильної уваги, тому в зошиті пропонуються завдання, розроблені на матеріалі тексту, з яким учні працювали на уроці.

Завдання з піктограмою «нерозквітла кульбабка» слід виконати до читання тексту, тобто на підготовчому етапі.

Підготовка до якісного читання і розуміння прочитаного важлива для дітей, як для кульбабки пуп’янок з казки Валентини Запорожець (казка є в «Читанці»). Кульбабка навіть фарбує пелюстки у салоні краси, випрямляє їх,

щоб з’явитися перед усіма вродливою.

Завдання, позначені піктограмою «розквітла кульбабка», виконуються дітьми самостійно (відшукати слова з тексту в потоці букв; доповнити речення малюнком; підкреслити «зайве» слово і т. ін.). Діти повинні зафарбувати квітку, якщо вдалося їм виконати завдання без допомоги. Розквітла квітка символізує успіх: «Це я вже вмію, знаю». Наприкінці навчального року діти переглянуть свої розфарбовані квіткиі  уявлять квітучий луг ― це розцвіло їхнє уміння читати.

Для відстеження читацького розвитку дитини необхідно, щоб вона виконувала завдання у зошиті. В орієнтовних розробках уроків визначені основні напрями роботи з художніми творами і завданнями в зошиті.