Стаття: “Попередження оптичної дисграфії у дошкільників із затримкою формування психічних функцій”.

Автор: вчитель-дефектолог Кирильченко Тетяна Юріївна

Стаття висвітлює важливість більш раннього виявлення передумов виникнення диисграфії і початку комплексної корекційної роботи.

Попередження оптичної дисграфіїї у дітей дошкільного віку із затримкою формування психічних функцій

Форму усного мовлення, що сприймається зором, прийнято називати писемним мовленням. ЇЇ утворення відбувається шляхом перебудови часової послідовності звуків у просторовий ряд графем. Усне мовлення здійснюється переважно за рахунок діяльності мовнорухового та мовнослухового аналізаторів, писемне мовлення є зорово-слухомоторним утворенням. Отже, останнє має складнішу психофізіологічні організацію. Якщо ж з певних причин стається порушення взаємодії відповідних аналізаторних систем, то механізм виникнення помилок писемного мовлення також є складним. Під терміном «дисграфія» слід розуміти частковий розлад письма. Основним симптомом дисграфії вважається наявність стійких специфічних помилок. Дисграфічні порушення можуть виявлятись і як незначні труднощі, і як повна нездатність до оволодіння навичками письма.

Ю.Г.Дем’янов, підходячи к вивченню дисграфії с кліничної і клініко-психологічної позицій розглядає дисграфію не как самостійний розлад, а як один із симптомів неврологічних і енцефалопатичних розладів. Тому специфічні розлади письма розглядаються автором в синдромі ЗПР або олігофреніїї, а етиологія дисграфії пов’язується з недорозвитком або ушкодженням ЦНС.

Р.І.Лалаєва вказує на те, що дисграфія може супроводжуватися і немовленнєвою симптоматикою (неврологічними порушеннями, порушеннями пізнавальної діяльності, сприйняття, пам’яті, уваги, психічними порушеннями). Немовленнєві симптоми визначаються в цих випадках не характером дисграфії і в зв’язку з цим не включаються в її симптоматику, а спільно з порушеннями письма входять в структуру нервово-психічних і мовленнєвих розладів.

В основі дисграфії  в кожному конкретному випадку лежить достатньо значна немовленнєва патологія . В більшості випадків констатується наявність однієї або більше форм патологій: ММД, церебро-астенічний синдром, ЗПР, психопатоподібну поведінку та ін.

Таким чином, дисграфія уявляє собою не самостійне порушення, а виявляється одним із симптомів доволі складного синдрому, супроводжуючого дитину з моменту його народження.

В останні роки  акцент в корекційній роботі змістився у бік більш раннього виявлення порушень в розвитку дитини і початку комплексної корекційної роботи.

Існує реальна можливість проведення корекції несформованих компонентів в розвитку дитини в дошкільному віку, використовуючи в повній мірі потенціал сензитивних періодів становлення мовлення, як вищої психічної функції. Ефективно корегувати  темп психомовленнєвого розвитку дитини і попередження виникнення вторинних порушень.

Дисграфія «починається» не в школі, а значно раніше: у дітей дошкільного віку. Саме в цьому віці можливо виявити передумови дисграфії, яка неминуче проявиться у дітей на початку шкільного навчання у випадку неприйняття відповідних профілактичних заходів.

Однією з передумов дисграфії є несформованність зорово-просторових уявлень і зорового аналізу і синтезу, що ускладнює дитині диференціацію схожих за написанням літер в процесі опанування грамотою, а отже викликає у нього оптичну дисграфію.

Питанню профілактики дисграфії необхідно приділити особливу увагу, оскільки шлях її профілактики повинен стати основним в рішенні цієї проблеми. Основні ознаки дітей «групи ризику», виділенні А.Н.Кортнєвим:

• «ланцюжок» перинатальних і постнатальних шкідливих факторів
• пізній і аномальний розвиток усного мовлення;
• затримка психічного розвитку;
• незрілість зображувальних здібностей;
• білінгвізм;

Про профілактику таких видів дисграфії, як акустична, артикуляторно-акустична і оптична можна говорити тільки в дошкільному віці. По закінченню цього терміну мова повинна буде йти не про профілактику, а про ліквідацію вже виявленої дисграфії.

Розвиток оптико-просторових уявлень і зорового аналізу і синтезу.

Достатній рівень розвитку оптико-просторових уявлень є необхідною умовою для засвоєння зорових образів літер і особливо для диференціації близьких за написанням літер. Проте у багатьох дітей до початку шкільного навчання ці функції залишаються не в повній мірі сформованими, що спричиняє виникнення оптичної дисграфії. Цю передумову дуже важливо своєчасно виявити і обов’язково постаратися їх ліквідувати до початку навчання дитини грамоті, щоб вона «не встигла» засвоїти неправильне написання літер і тим більше ввести їх у «моторну пам’ять руки», з чим боротися буває особливо складно, хоча і можливо.

Оскільки нижчетеменні відділи кори головного мозку дозрівають значно пізніше багатьох інших її відділів, то вона на початкових етапах навчання письму труднощі диференціації літер мають місце у багатьох дітей.

Виникненню цих труднощів сприяють особливості російської й української графіки, тому що всі літери алфавіту як в друкованому, так і в рукописному варіанті складаються з дуже невеликої кількості тих самих елементів. Однакові елементи по-різному комбінуючись, як по кількості , створюють різні літери, що неминуче призводить до наявності в алфавіті декількох груп оптично схожих літер. Треба мати достатньо розвинені просторові уявлення і досить тонким зоровим аналізом і синтезом, щоб впевнено диференціювати ці літери. Специфічну складність до цього процесу додає наявність у багатьох дітей ліворукості, що свідчить про своєрідність міжпівкульової взаємодії. На перших етапах навчання письму труднощі в засвоєнні літер відчуває більшість дітей із ЗПР.

Багато дітей дошкільного віку не мають достатньо чітких уявлень про форму і розмір предметів, про їх розташуванні в просторі , їм не знайомі такі поняття, як «вище» і «нижче», «довше» і «коротше», «більше» і «менше» та ін. Діти не можуть дібрати антоніми до слів, які означають величину предметів. Діти утруднюються у визначенні правої і лівої руки, а також у визначенні відповідної орієнтованості у просторі оточуючих предметів. У таких дітей спостерігається дзеркальне написання літер.

Отже, профілактика оптичної дисграфії повинна полягати перед усім в ліквідації у дитини елементарних форм недорозвитку зорово-просторової сфери, які в майбутньому стануть перепоною в засвоєнні літер.

Завдання для діагностики і профілактики оптичної дисграфії.

1.Розуміння просторових прийменників. Дитині пропонують покласти предмет, використовуючи прийменники на,під за, перед, біля, над та ін. Дидактичні ігри: «Поклади на місце», «Сховаємо зайченят», «Наведемо лад».

2.Самостійне називання дитиною просторових прийменників (виконується в разі виконання нею попереднього завдання). Дорослий сам виконує всі означені «маніпуляції», а дитина визначає місце знаходження предмета, вживаючи відповідні просторові прийменники. Дидактичні ігри: «Де сховалось кошенятко?», «Назви правильно», «Де помилився художник?».

3.Орієнтування в правій та лівій сторонах простору і просторовому розміщенні предметів відносно одне одного. Дитині пропонують виконати завдання на орієнтацію в схемі свого тіла, визначенні правої та лівої руки, знаходженні предметів відносно самого себе й інших предметів: ліворуч, праворуч, високо, низько, далеко, близько. Дидактичні ігри: «Не помились», «Поклади іграшку», «Знайди помилку», «Намалюй, що скажу».

4. Уявлення про форму і величину предметів. Дитина виконує вправи на розрізняння і називання геометричних фігур (моделей та зображених на картинці), порівнювання предметів за розміром, довжиною, висотою, шириною, товщиною. Дидактичні ігри: «Геометричне лото», «Доміно», «На що схожий предмет?»,«Розклади правильно», «Три ведмеді»,«Виклади ряд», «Скажи навпаки» та ін..

5.Стан зорової уваги, сприйняття, аналізу і синтезу. Дошкільнику пропонують знайти такий саме предмет, картинку серед інших; сказати, чим (якими деталями) відрізняються два схожих предмета. Дидактичні ігри: «Знайди пару», «Розмалюй так само», «Знайди відмінності». Розвивають у дитини здібність синтезувати окремі частини предмета в єдине ціле: «Виклади за зразком», «Розрізні картинки», «Склади з кубиків», «Пазли», «Виправ помилку».

6.Впізнавання предметів в ускладнених умовах. Дитині пропонують назвати схематично зображені предмети, в незвичному розташуванні, зображені пунктиром, накладені один на інший, «зашумлені» (закреслені або ін..) і недомальовані предмети (з відсутніми деякими деталями): «Впізнай предмет», «Обведи за контуром», «Чого не вистачає?», «Домалюй».

7.Знання літер і впізнавання їх в ускладнених умовах. Старшому дошкільнику пропонують назвати: літери, сходні за начертанням, заштриховані, накладені одна на іншу, зображені пунктиром, недописані, стилізовані, незвично розташовані в просторі, правильно написані літери в ряду неправильно і дзеркально зображених. Вправи: «Назви літеру», «Знайди помилку в рядку», «Чим відрізняються літери?» та ін..

В тому випадку, якщо дитина утруднюється тільки в виконанні завдань, пов’язаних безпосередньо з пізнаванням літер, то і роботу з нею треба проводити над розпізнаванням саме літер. Якщо ж виявлено порушення більш елементарних функцій, то це свідчить про суттєве відставання у формуванні у дитини зорово-просторових уявлень. Профілактичну роботу з такою дитиною потрібно починати не з літер, а з формування більш елементарних функцій.

Описані види робіт допомагають запобігти порушенням письма у дітей. Ефективна корекційно-розвивальна робота можлива лише за умов взаємодії всіх учасників педагогічного процесу: вчителя дефектолога, вихователя, психолога, лікаря. Систематична і наполеглива праця з часом дає позитивні результати, розвиває усне та письмове мовлення, сприяє успішному засвоєнню програмного матеріалу. Якщо у підсумку цієї роботи дитина старшого дошкільного віку буде виконувати всі приведені завдання, то для оптичної дисграфіїї не залишиться ніякої основи – дитина зможе без труднощів розпізнавати всі літери.

Список літератури

1. Блінова Г. Й., Пічугіна Т.В. Дидактичний матеріал для подолання вад письма у дітей. – К.: Благовіст,2004.
2. Блінова Г. Й., Пічугіна Т.В. Дидактичний матеріал для подолання дислексії у дітей. – К.: Проза, 2000.
3. Парамонова Л. Г. – Дисграфия: диагностика, профилактика, коррекция. – «Детство-пресс», 2006.
4. Бугайова І. Якщо в дитини дислексія.// Дефектолог. – 2008. – № 9.
5. Лалаєва Р. И. Логопедическая работа в коррекционных классах. – М.: ВЛАДОС, 1998.
6. Ткачова Ю. Дисграфія – порушення писемного мовлення // Дефектолог. – 2008. – № 9.