Сценарій до Дня Перемоги (виховний захід)

Автор: вчитель зарубіжної літератури Медвецька Тетяна Віталіївна

Сценарій виховного заходу присвячений Дню Перемоги розрахований для проведення як в школі, так і в будинку культури. Матеріал на допомогу заступнику директора з НВР, педагогу-організатору.

---

 

На екрані планета у космосі, один за  одним міняються кадри – краєвиди природи (море, гори, ліси, річки, села., міста, діти, рослини, тварини, одночасно   кадри озвучуються – шум моря, спів пташок, дитячий сміх…)

Одночасно з  презентацією на екрані  виходить ведучий

Ведучий:

Все навколо прекрасним будь

Все попереду прекрасним будь,

Все позаду прекрасним будь,

Все, що вище і нижче прекрасним будь.

Все навколо прекрасним будь!

Бог подарував людині найкращу планету у всесвіті.

 

(На екрані планета в чорному ореолі, дзвін)

Виходить  учень:

-Чи знаєш ти, людино,  що вартий без планети?

(Дзвін)

Виходить  учень:

-Чи знаєш ти, людино. Що вартий без природи:

(Дзвін)

Виходить учень:

-Чи знаєш ти, людино, що вартий без життя?

(Дзвін)

Виходить учень:

-Замислись на хвилину…

Замислився? І годі…

Ти знаєш, що нічого не вартий…

Виходять діти молодших класів:

– Я – людина? Я хочу  і маю право жити на чистій планеті!

– Я – людина! Я хочу  пити чисту воду, купатися в чистих водоймах!

– Я – людина! Я маю право дихати чистим повітрям!

– Я – людина! Я маю право жити разом з мамою і татом на мирній землі, без воєн,

– Для  життя і миру Бог дав людині Землю. Ми всі – діти Божі. Тож чому, живучи на найпрекраснішій планеті, ми такі нещасливі?

Всі разом: Людино! Все в твоїх руках!

Пісня «Верит людям Земля»

І ведучий:

– Та дорослі не бережуть Землю. Протиріччя, сутички. Конфлікти. Війни, ненависть, зло супроводжують людство з перших кроків його існування.

На екрані слайди: Ісус Христос на Голгофі – розпяття

ІІ ведучий: – Щоб навчити любити, доказати людині свою безмежну  любов і прощення всіх гріхів, навіть найтяжчих, Бог послав на Землю свого єдинородного сина Ісуса Христа.

І ведучий: – Та це іще більше розізлило людей, Ісуса Христа зрадив один із його учнів, інший відрікся від нього. Його звинуватили, судили, знущалися, одягли терновий вінець з колючками на голову, били з усіх сил бичами з ременю і, на кінець, розп’яли на хресті, прибивши до хреста його руки і ноги  цвяхами. Нестерпні муки! Нелюдські страждання! І за що? За те, що проповідував любов і смирення. Але і ці катування не озлобили душу Ісуса Христа, не зломили його дух, а, навпаки, з іще більшою силою зазвучали його  слова: «Заповідь нову даю вам: любіть один одного».

ІІ ведучий: – Люди і цю самопожертву Божу не сприйняли. За останні 50 тисяч років (50 віків) за підрахунками вчених-істориків відбулося приблизно 14500 воєн, а за  останні 50 років – 200 воєн.

І ведучий: – За всю свою історію людство мало лише 300  «мирних років». Якщо весь час існування людства прийняти за одну добу ( 24 години –а це 86400 секунд). То ці  мирні роки складуть у цьому символічному годиннику лише 6.5 секунд (на екрані проектується символічний годинник).  Які страшні порівняння! Які страшні кровожерливі люди!

ІІ ведучий: – Людство витрачає на конфлікти величезні кошти, платить мільйонами життів. Заради чого? Памятаймо: мир – перша і необхідна умова для повноцінного дитинства, Немає більш несумісних і страшних понять, ніж війна і діти. Для кожної дитини рай там, де тато і мама. Рідна домівка, Батьківщина. До вашої уваги пісня в ритмі вальсу

«Музика рідного дому»

І ведучий: – А скільки  насолоди і задоволення отримуємо, дивлячись на наймолодших наших артистів з дитячого садочка  «Ластівка».

Виступ дитсадка

ІІ ведучий: – Діти хочуть сміятися, співати. Танцювати, жити під мирним небом, дарувати батькам радісні хвилини насолоди, творчого натхнення.

Пісенька «Кицюня» у виконанні учнів молодших класів.

І ведучий: – З пам’яті не стерти…

Бачу з далини

Біль отой нестерпний –

Чорний біль війни…

Немає  більш благороднішої мети у житті, ніж захистити нехай навіть чужу дитину, подарувати їй свою любов, стати їй матір’ю, Війна робила свою чорну справу, та любов перемагала , життя продовжувалося всім смертям на зло.

Вірш « Молода мати»

Горить село. І заграва встає,

І небо в грізних відблисках пашить.

Біля порога хати. У диму,

Нерушне тіло матері лежить.

Лиш дев’ять місяців дитині… Плачучи,

Воно шукає  материнську грудь.

Припавши. Ссе. І оченята тре,

Й струмочки сліз по личеньку  течуть.

Тікає кат на захід, у пургу.

Його жене нещадно знов і знов

Вогонь. І натиск, і гарматний грім,

Й дитячі сльози, й материнська кров!

Дівчина з  льоху вийшла. Чує враз

Дитячий плач між спопелілих куп.

Вона стоїть, німіє, поблизу ж

Її сусідки спопелілий труп.

Вона дитя на руки узяла,

І сльози втерла. Й понесла у дім,

І напоїла теплим молоком –

Всім серцем приголубила своїм.

Прокинулося матері чуття

І  сонце просіяло із очей.

Дитя сказало: «Мамо! – сміючись,

І притулилось до її грудей.

Вона ще  юна – їй сімнадцять літ.

Дивує це чуття саму,

Але вона, голублячи дитя,

Як матінка, всміхається йому.

Побачите –  ще красенем яким

Малу дитину виростить вона!

Почуєте, як ніжно пролуна

Спів колисковий вечором з вікна.

Який то спів! Він серце окриля!

Спасибі ж, Україно, від бійця,

Що ти дівчатам нашим дорогим

Дала такі чуття, такі серця!

І ведучий: Жіноча вірність і чоловіча мужність поєднались. У всі часи ця  солідарність, віра, надія підтримують людей.

Звучить пісня « Каким ты был…»

ІІ ведучий: Мрії про мирні світанки в рідному краю давали наснагу бійцям, відірваним від рідного дому. Листоношу чекали як найкращого друга і бійці на фронті, і кохані в тилу. Як пам’ять, як оберіг – хустина. Пісня «Синий платочек» добре відома людям старшого покоління. Хореографічний  колектив школи дарує всім танцювальну композицію «Синий платочек»

І ведучий: Сила материнського  оберегу, вишитого з любовю на  щастя, на долю, прославляється в пісні «Два кольори»

І ведучий: Життя щасливе лише тоді,

Як тато й мама поруч.

Тож Бога прошу кожну мить,

Щоб їм літа продовжив.

Як заповідь, повторюю завжди:

– Рідний тато. Живи,

Рідна мамо. Живи.

Найрідніші у світі –

Це ви, тільки ви!

Усім батькам даруємо пісню «Батьки мої»

ІІ ведучий: – Доля матері завжди відповідальна і тяжка: ростити, недосипати, проводжати, чекати, молитись, просити щасливу долю дітям.

Пісня «Сину, качки летять»

І ведучий: – І в миреі,і в воєнні часи життя не припиняється. Всеперемагаюча сила кохання підтримувала  і підтримує всіх і кожного завжди.

Пісня «На солнечной поляночке»

Виходить учениця, читає вірш «Україна»

ІІ ведучий: Сьогодні знов неспокій в Україні…

Ми думали: війна  уже

Ніколи не прийде.

Та ось Майдан, АТО…

Ізнову люди гинуть…

Боронять землю нашу

І нас від ворога,

Що знову смерть несе.

Виходить учениця, читає вірш:

-Какое красивое слово – мужчина!

Мы любим в вас мужа

И любим в вас сына.

Мы любим вас разных:

И слабых, и сильных,

И в чем-то виновных,

И в чем-то невинных.

Вы часто как дети,

И часто повесы.

Вы  просто другие –

И тем  интересны.

Пытаться менять вас

Бессмысленно. Глупо.

Принять вас любыми

Для женщин – наука.

Без вашей любви

В женском сердце так пусто.

Мужчины! Защитники наши и слава!

Простите за то , что бываем неправы.

За вашу любовь, за терпенье и силу

Хочу, чтобы каждый из вас

Был счастливым!

Пусть меньше для грусти  бывает причины.

Какое красивое слово – мужчина!

Та буває життя найдорожчих людей, найкращих «мужчин», кидає у вир політичних протистоянь і тоді… Як тяжко і гірко буває…

Вірш « Двоє на Майдані»

І ведучий: Трагічні події лютого 2014 року сколихнули не тільки Україну, а й увесь світ. Небесна Сотня Героїв України білими журавлями борців за свободу, незалежність України полинула в небеса заради миру, заради нас з вами (на екрані – Небесна Сотня)

Пісня  «Ангели Майдану»

Виходить учениця, читає вірш «Жінко, чого ви плачете»

Виходить учениця, розповідає про свого брата, який був в АТО і читає власний вірш про нього ( на екрані –фото брата )

Звучить пісня «Солдат України» ( на екрані – фото   односельців – учасників АТО)

Виходить учениця, читає вірш «Якою я бачу Україну»

І ведучий: – Земле рідна, мово солов’їна,

Ти в душі моїй живеш.

Поєднай усіх нас воєдино,

Бо окремо – всі ми пропадем.

Пісня «Мова єднання»

ІІ ведучий: Хай по життю  ведуть нас три сестриці : Надія, Віра і Любов

Пісня «Надежда»

І ведучий:  Країна. Де нема війни –

Це казка, мрія, сон…

Тож хай здійсниться все насправді

І стане дійсністю прекрасною

Ця казка, мрія, сон…

Пісня «Где-то там далеко…»

ІІ ведучий: – Не заздри ти здобутку ближнього,

Не відбирай його добра.

Хай чорне зло в пориві хижому

Не б’є, як блискавка страшна.

Нехай ведуть нас днями й тижнями

Бог, Ангели до вищої мети.

Ні! Не бажай ти лиха ближньому,

Бо всі ми звемося людьми.

І ведучий: В цей радісний і  водночас сумний день згадаймо таку ясну і просту  Божу заповідь: «Любіть один одного».

ІІ ведучий: А щоб життя на землі стало спокійним, радісним, мирним і щасливим, виконуймо іще одну  заповідь Господню :  « Любіть ворогів  ваших, благословляйте тих, хто кляне вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто не бажає вам добра».  І тоді на  нашій багатостраждальній землі  стане менше горя і  нещастя.

І ведучий: – От і знову щебече весна

І буяє у квітах рожевих…

І при тихім вікні

Стала пам’ять війни,

Вічна пам’ять війни.

Спасибі, солдати, за подвиг століть,

Якому нема і не буде  ціни.

За право і щастя родитись і жить

І сіяти жито на мирні лани.

ІІ ведучий: – Ми вклоняємось вам

По-синівськи доземно, солдати,

Пам’ятаємо ваші святі перемоги і втрати.

Тільки в бронзу й граніт не спішіть,

Ми живим вам  даруєм нев’янучу пам’ять.

І ведучий: – Усіх загиблих пошануймо нині,

Бо віддали життя для перемоги.

Усіх загиблих пошануймо нині

Скорботною хвилиною мовчання.

ІІ ведучий: – Хвилина мовчання – затихли всі кроки,

Скорботна хвилина – громада мовчить.

І ведучий: – Вічна шана Героям,  які відстояли і відстоюють мир на землі! Вічна шана всім, хто здобував і  здобуває Перемогу!

(звучить метроном – хвилина мовчання)

Пісня «Перемога»