Сценарій географічного вечора “Подорож по Дніпру-Славутичу” для учнів 8-9 класів

Автор: вчитель географії та біології Аліпа Олена Костянтинівна

Знання про свій край -фундаментальна основа навчання і виховання, “Пізнай себе, свій рід,свій народ, свою землю,і ти побачиш свій шлях у майбутнє..”- це заповіти Г.Сковороди, які можна реалізувати, прводячи географічні вечори та інші заходи.

    Сценарій географічного вечора «По Дніпру-Славутичу»

 Мета: повніше зрозуміти роль ріки Дніпро у розвитку народно-господарського комплексу України, поповнити знання учнів про природні комплекси та міста, розташовані на берегах ріки, про історичні події на землях України.

Наочність: мультімедійний екран, аудіозаписи мелодій українських пісень, фізична та економічна ката України, презентація «Міста України»(використання слайдів з відображенням міст  Києва, Дніпра, Запоріжжя, Канева, Кременчука, Херсона, Черкас).

Актовий зал. Ллється мелодія пісні композитора М. Лисенка на слова Т. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». На сцену виходить ведучий.

Вчитель. Сьогодні ми здійснимо уявну подорож по Дніпру, дізнаємось, які величні зрушення стались в господарстві, як змінилося життя міст і сіл, повз які проходитиме наш шлях. У мене в руках книга О. М. Юденич «По річках України». Ось як автор починає розповідь про найбільшу річку нашої країни.

«Головною водною артерією України є Дніпро, оспіваний у народних піснях і творах митців. Дніпро був відомий стародавнім грекам і римлянам. Ще за 440 років до нашої ери Геродот називав Дніпро Борисфеном, що грецькою мовою означає «тече з півночі». За благотворним впливом на родючість прилеглих земель вчений прирівнював його до Нілу. Римляни називали Дніпро Данапрісом. Слов’яни називали Дніпро Славутою, тобто символом слави».

Ішли роки. Змінювалися епохи. Як справжній і розумний господар, народ взявся за перетворення Дніпра .Людський геній примусив Дніпро віддавати свою силу для загального добра. Отже, починаємо нашу подорож.

Учень. Поблизу с. Клецово на Смоленщині, на південних схилах Валдаю, народжується струмок, який вважають витоком Дніпра.

Учениця. Дніпро тече по Смоленщині 485 км. Його береги були свідками запеклих боїв з ворогами Вітчизни. Рухаючись за течією великої річки, наш уявний корабель припливає до причалу одного з найбільших міст Білорусі- Орші. Це велике місто, яке має славну героїчну історію.

Учень. У роки великої Вітчизняної Війни  в період тимчасової окупації тут діяли загони партизанів, якими керував К. Заслонов. Вони  пустили під укіс понад 200 фашистських поїздів з військами. Біля підніжжя пам’ятника К. Заслонову ніколи не в’януть квіти. Про це дбають учні місцевих шкіл.

Учениця. А ще в Орші працює льонокомбінат, ведуться торфорозробки, на базі яких працює теплова електростанція.

Ведучий. На протязі 595 км Дніпро несе свої води по території Білорусі і перетинає нафтопровід «Дружба». Саме тут, неподалік від місця злиття Сожу з Дніпром, ми почули цікаву легенду.

Учень. У легенді розповідається, що Дніпро засперечався з Сожем, хто швидше допливе до Чорного моря. Сож хотів перехитрити Дніпро і побіг навпростець через височину, та заблукав і так закрутився, що попав у Дніпро, ставши його притокою. Тож недарма Сож називають «білоруським в’юном». Його течія така покручена, що від однієї меандри до другої можна пройти за кілька хвилин, а щоб пропливати цю відстань, потрібно в кілька разів більше часу.

Ведучий. Від м. Лоєва Білорусь межує з Україною по Дніпру на протязі 115 км, аж до впадіння р. Прип’яті.

Учениця. Далі наш «теплохід» іде широким Київським водосховищем, яке виникло після будівництва поблизу Вишгорода Київської ГЕС. Багато цікавих місць у цьому районі Придніпров’я.

Учень. Мальовничі береги Р. Тетерева і широка заплава р. Ірпеня з торфовищами.

Учениця. Тут багато історичних  місць, одним з них є с. Нові Петрівці, де під час Великої Вітчизняної війни був командний пункт М. Ватутіна. Саме тут у 1943 році воїнам-танкістам довелось форсувати і Десну, і Дніпро, і Ірпінь.

Учень. Проминувши гирло лівої притоки Дніпра-р. Десни, наш «теплохід» наближається до великого міста. Корабельний диктор повідомляє, що перед нами- столиця нашої держави, одне з найкращих і найвеличніших міст країни- Київ. ( Звучить пісня «Києве мій» , яка супроводжується показом презентації слайдів з зображенням архітектурно-історичних та культурно-господарських місць Києва, більш детальніше зупиняємося на розповідь про Алею Героїв Небесної Сотні).

Учениця. Далі «теплохід» відчалює на південь, за течією Дніпра. Око милують чудові краєвиди асиметричної долини річки. Широкі розлогі заплави-луки Лівобережжя змінюються високим, стрімким правим берегом.

Ведучий. Там, де з Дніпром зливаються невеличкі притоки Стугна і Красна, стоїть Трипілля. Про нього дізнаєтесь пізніше, а зараз послухайте легенду про вищезгадані річки.

Учень За легендою, назва Стугуна походить від слова «стогін». За часів Київської Русі тут сталася запекла битва з печенігами. Описуючи цю подію, літописець вказує, що річка аж стогнала від страхітливої битви. У другій річці вода стала червоною від крові. Звідси й назва Красна.

Учениця. А зараз , розповім про Трипілля. Наприкінці ХІХ століття біля села Трипілля були відкриті археологічні пам’ятки давньої культури ранніх землеробсько-скотарських племен, які жили в південно-східній Європі більш як за чотири тисячоліття до нашої ери. Отже, з кінця ХІХ століття стали при дослідженнях вживати термін «трипільська культура».

Учениця. Наш «теплохід» зупинився у Каневі, де воєдино сплелись величні сторінки історії і сьогодення. Канів- не тільки велична будова на Дніпрі, а й священе для кожної людини місце. Тут на Тарасовій горі похований великий Кобзар .У «Заповіті» Шевченко просив поховати його так,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий….

І нард виконав волю свого поета!

Ведучий. За Каневом, де з Дніпром зливається Рось,  наш «теплохід» випливає на широкі простори середньої течії річки. Мабуть, саме оці дніпровські простори мав на увазі М. В. Гоголь, оспівуючи велику річку.

Учень. (декламує) «Чудовий Дніпро у тиху погоду, коли вільно і плавно мчить крізь ліси і гори повні води свої. Ані ворухнеться, ані погремить. Дивишся і не знаєш, іде чи не йде його велична широчінь, і здається, неначе увесь вилитий із скла, і неначе блакитний дзеркальний шлях, без міри в ширину, без кінця в довжину, плине і в’ється по зеленому світі. Чудовий Дніпро і теплої літньої ночі, коли все засинає, і людина, і звір, і птах…Коли ж підуть горами по небу сині хмари, чорний ліс хитається до кореня, дуби тріщать, і блискавка, зламуючися поміж хмарами, враз осяє весь світ – страшний тоді Дніпро! Водяні горби гремлять, б’ючись об гори, і з блиском та стогоном відбігають назад, і плачуть. І голосять вдалині».

Ведучий. Широкі розлогі ниви біжать назустріч «теплоходу». Лісостепова Україна – край високих врожаїв зернових та технічних культур, садів. Далі слідуємо Черкащиною. Милуємося широким плесом Кременчуцького водосховища, а далі Полтавщина. Ми наближаємося до міста енергетиків Світловодська, яке розмістилося на березі Кременчуцького водосховища. А далі місто Кременчук. Воно зручно розкинулось на обох берегах Дніпра.

Учень. Наш «теплохід»  причалив до міста Дніпра( у минулому Дніпропетровськ). Після Києва це друге за кількістю населення місто на р. Дніпро. Все тут милує око- будинки-велетні, сквери, парки, мости.

Учениця. На всій дільниці від міста Дніпра до Запоріжжя ріка перетинає кристалічне пасмо. В руслі ріки були сотні гранітних брил. Найбільшими з них були Дзвонецький і Ненаситецький пороги. Вони перешкоджали судноплавству по Дніпру.

Ведучий. Ми в Запоріжжі. З  назвою міста асоціюється Запорізька Січ, де був осередок хороброго війська, острів Хортиця…Нині тут працює підприємство «Мотор січ», зосереджені підприємства чорної та кольорової металургії, транспортного машинобудування, хімічної, легкої, харчової індустрії. У Запоріжжі є національний університет, технічний та медичний університети. Інженерна академія, музеї, театри.

Учень. Наша подорож завершується .Ми в Херсоні – найбільшому місті на нижньому Дніпрі, яке називають «колискою Чорноморського флоту» І справді, у місті багато ознак портового центру. Це центр суднобудування та судноремонту, легкої, харчової, нафтопереробної промисловості, будівельних матеріалів. У місті є вищі навчальні заклади, театри, музеї, планетарій.

Ведучий. Спокійно і величаво несе свої води до моря сивий, древній Дніпро. Над ним блакитне небо, а навколо – то індустріальний пейзаж, то зелені острови і луки, від яких не можна відірвати погляду,  щедро напуває Дніпро спраглі степи.

Вчитель .Ось і завершилась наша уявна подорож Дніпром –Славутою.

(Звучить пісня «Люблю тебе, мій краю рідний» муз. Г .Подельського, сл. І Насалевича).