mail@urok-ua.com

Тренінгові заняття факультативного курсу для учнів 5-9 класів “Я – особистість”

Автор: директор Савінова Наталія Степанівна

Screenshot_1Розробка тренінгових занять факультативного курсу


 

Тренінгові заняття

факультативного курсу для  учнів 5-9 класів

„Я – особистість”

МОДУЛЬ „Я – ОСОБИСТІСТЬ”

Заняття

„Пізнай самого себе (Хто Я?)”

Мета: формування у  вихованців здібності та бажання усвідомлювати себе як особистість; утвердження їх особистісно розвивального самовиміру; розвиток умінь і навичок самопізнання, самоаналізу і самовдосконалення як особистості; становлення своєї позитивної особистісної сутності.

Хід заняття

І. Привітання

Ведучий пропонує всім учасникам стати в півколо. Після цього кожен учасник по черзі виходить в центр, повертається до групи і вітається з усіма будь-яким способом, не повторюючи уже використаних. Всі учасники разом повторюють кожне із запропонованих привітань. Ведучий наголошує, що способи вітання, використані учнями різні, бо вони теж різні і можуть, коли необхідно, бути різними, проявити свою неповторність. Він пропонує учасникам заглибитись на занятті в свої індивідуальні особливості, розкрити себе як особистість.

ІІ. Розминка

Вправа „Це чудово”

Учні стають у коло. За пропозицією ведучого кожен з них по черзі виходить в центр кола і називає свою якість, уміння, талант. Наприклад, „Я вмію гарно танцювати” або „Я пишу вірші”. У відповідь на кожне таке висловлювання всі мають разом сказати: „Це чудово!”. Водночас учні, які володіють такими ж якостями, повинні підняти руку і уточнити словами: „Я теж”.

ІІІ. Основна частина

Вправа „Моє внутрішнє і зовнішнє „Я” ”

Ведучий дає інструкцію: 1). Запитайте себе: „Як виглядає і почуває себе моє зовнішнє і внутрішнє „Я””. 2). Подумайте про своє внутрішнє „Я” як про сокровенний особистий світ емоцій, почуттів, фантазій, бажань, думок, спогадів. 3). Ваше зовнішнє „Я” – це та частина вашої особистості, яка видима оточуючим. Подивіться в дзеркало. Але це не тільки ваша зовнішність, а й ваші дії, вчинки, поведінка. 4). Закрийте очі і подумайте про своє зовнішнє і внутрішнє „Я”. 5). Намалюйте своє внутрішнє і зовнішнє „Я”. Зробіть це або за допомогою образів, або символів, знаків. 6). Подумайте над тим, що ви намалювали. Напишіть про ті враження, які викликали у вас графічні самовираження.

Обговорення вправи.

Вправа „Мій портрет в променях сонця”

Ведучий просить всіх учасників відповісти на запитання: „Чому я заслуговую на повагу як особистість?” таким чином: „Намалюй сонце, в центрі сонячного кола напиши своє ім’я або намалюй свій портрет. Потім вздовж променів напиши всі свої позитивні якості, все хороше, що ти про себе знаєш. Старайся, щоб було як можна більше променів. Попроси інших учасників оцінити свій портрет”.

Обговорення вправи (з’ясовується наскільки група згідна з цим „портретом”, що може додати, що вважає зайвим, ін.).

Вправа „Автопортрет”

Ведучий пропонує учасникам намалювати свою особистість у вигляді казкової істоти. У ній кожен учень повинен символічно виділити ті якості, які, на його думку, найбільш характеризують його як особистість. Потім кожен учасник має обґрунтувати такий „автопортрет”, написавши під ним 10 речень, які починаються словами: „Я вважаю, що я особистість, тому що … ”

Обговорення вправи (Що відчували, коли малювали малюнок? Які засоби використали, щоб передати свої особистісні якості? Чи погоджуються з вашим „автопортретом” інші? тощо)

IV. Підведення підсумків заняття (рефлексія)

(Що відчували під час заняття? Чи вдалося вам зрозуміти власні почуття, переживання? В чому полягає цінність кожної людини? Ким ви є для себе і для інших? тощо).

V. Прощання

Учасники стають в коло, кладуть руки на плечі один одному, усміхаються і говорять: „Дякую, до зустрічі!”

Заняття

„Самопізнання, самооцінка і самовдосконалення”

Мета: розвиток умінь і навичок самопізнання, самооцінки і самовдосконалення на основі усвідомлення себе як особистості та утвердження особистісно розвивального самовиміру, позитивної особистісної сутності; забезпечення об’єктивності уявлень старшокласників про себе, відповідності образ Я вихованця результатом своєї поведінки.

Хід заняття

І. Привітання

Учні сидять в колі. Ведучий пропонує кожному учасникові по черзі (за годинниковою стрілкою) привітатися один з одним і висловити при цьому побажання на сьогоднішній день. Потім учні беруться за руки, усміхаються і вітаються хором. Ведучий висловлює їм своє побажання.

ІІ. Розминка

Вправа „Продовження знайомства”

Ведучий пропонує учасникам ближче познайомитися. Для цього він радить їм уявити ситуацію, у якій кожному учневі необхідно перевтілитися в будь-який об’єкт матеріального світу, тварину або рослину. Учасники повинні подумати і сказати, який об’єкт, тварину або рослину кожен з них вибрав і чому.

Вправа „Якого я кольору?”.

Учні стають в коло. Ведучий пропонує їм почати сьогоднішній день з того, що кожен подумає деякий час і скаже якого він (або вона) кольору. При цьому мова йде не про колір їхнього одягу, а про відображення в кольорі їх емоційного стану, настрою. Кожному учневі пропонується розповісти про те, як змінювався його настрій відтоді, коли він прокинувся вранці, і до того часу, як прийшов сюди, з чим це було пов’язано і як відображалося в його поведінці, окремих діях і вчинках. У своїй розповіді учні характеризують свій настрій в кольоровій гамі. На кінець розповіді кожен акцентує увагу на емоційному стані, в якому він перебуває на даний час, і пояснює, чому вибрав для його визначення той чи інший колір.

ІІІ. Основна частина

Вправа „Під мікроскопом”

Ведучий наголошує, що у кожного є свої слабості, недоліки, звички, яких він хоче якнайшвидше позбутися. Вони не дуже помітні, не зразу кидаються в очі, проте часто заважають жити і спілкуватися. Учням пропонується підібрати неменше десяти слів, які визначають їх дрібні негативні якості, і яких вони не хотіли б ніколи вживати чи чути відносно власної особи. Визначаючи ці неприємні для них дрібниці, кожен учасник за порадою ведучого розглядає себе під уявним мікроскопом.

Обговорення вправи (Чи важко було визначити свої дрібні негативні якості? Як вони проявлялися у вашій поведінці? Які шляхи їх подолання ви бачите? тощо).

Вправа „Який  Я ?”.

Ведучий пропонує ще раз задуматись над власним я і спробувати не графічно, а письмово створити свій „автопортрет”. Для цього кожен учасник одержує аркуш паперу і ділить його на чотири частини. В першій частині він дає 5 відповідей на питання „Який Я”. В другій частині – 5 відповідей на питання „Який Я в очах близької людини?”. В третій частині кожен учень записує відповіді на запитання „який Я на думку мого сусіда зліва ?”. Записи  повинні бути зроблені досить швидко. Потім учасники згортають свої аркуші так, щоб їх відповідей не було видно, і передають їх сусіду зліва. Таким чином, кожен учасник отримує папір від сусіда з права. На тій частині, яка залишилася він має дати йому 5 характеристик, підтверджуючи їх поведінкою сусіда у відомій ситуації. Наприклад, „ти щедрий, бо часто пригощаєш однокласників солодощами” або „ти безвідповідальний, бо завжди уникаєш чергування в класі, часто пропускаєш уроки” то що. Після цього ведучий збирає аркуші, перемішує їх. По черзі зачитуються характеристики останнього стовпчика, а група повинна вгадати, про кого йдеться. Потім обговорюються, наскільки група згідна з „автопортретом„ і характеристикою сусіда з ліва. У кінці аркуші повертаються учасникам. Вони порівняють усі чотири набори відповідей, аналізуючи їх схожість і різницю.

Обговорення вправи. (чи повторюється яка-небудь якість у всіх чотирьох частинах. Про що це свідчить? Чи добре ви себе знаєте? (кількість слів у першому, стовпчику). Яке у всіх ставлення до самого себе? (співвідношення позитивних і негативних якостей у само характеристиці ). Чи співпадає ваша Я – концепція і уявлення про вас інших людей?).

IV. Підведення підсумків заняття

чи вдалося вам дізнатися про себе щось нове раніше невідоме? Чи відповідає ваш образ Я результатам вашої поведінки? – чи співпадає ваша Я – концепція з тим, як вас бачать інші люди? Що ви хотіли змінити в собі? ін.)

V. Прощання.

Заняття

„Моя особистісна цінність”

Мета: виховання готовності відстоювати себе як особистість; утвердження позитивної особистості сутності, особистісно розвивального самовиміру; розвиток здібності і бажання усвідомлювати себе як особистість: умінь та навичок самопізнання, самооцінки, саморозкриття, особистісно самоставлення на основі впевненості, самоповаги, почуття власної гідності.

Хід заняття

І. Привітання

Учасники по черзі проголошують привітання, не називаючи того, кому воно адресоване, але вказуючи  на якусь виявлену на попередньому зайняті його індивідуальну особливість. Наприклад, один з них говорить: „Привіт тому, хто найспостережливіший в класі!” тощо. Всі інші повинні відгадати, кому воно адресоване і хором назвати його ім’я. Якщо всі називають по-різному, то автор привітання повідомляє, кого він мав на увазі. Гра триває до тих пір, доки не будуть названі імена всіх учасників.

ІІ. Розминка

Вправа-гра „Ніхто не знає”

Учасника сидять в колі. Бажаючий стає в центрі кола і повідомляє про себе таке речення: „Ніхто не знає, що я (або у мене)…”, продовжуючи його назвою найхарактернішої своєї позитивної якості. Наприклад. „Ніхто не знає, що я з оптимізмом ставлюся до будь-яких невдач”. Інші уважно слухають. Якщо хтось з них вирішить, що міг би сказати про себе те саме, він повинен швидко встати і помінятися місцями з іншим учасником, який має аналогічну характеристику. Не можна сідати на те саме місце. Той, хто залишився без стільця, стає в коло і каже: „Ніхто не знає, що я …” Гра триває не більше 10 хвилин.

ІІІ. Основна частина

Вправа „Автопілот”

Ведучий наголошує, що ця права допоможе учням краще зрозуміти себе і налаштуватися на щасливе, продуктивне життя в майбутньому. Для цього він дає інструкцію: „Запишіть не менше десяти речень-установок типу: „Я розумний!”, „Я сильний!”, „Я добрий”, „Я щирий” і т.п. Ці установки повинні відображати ваше уявлення про власну особистість і те, що робить вас особистістю. Задумайтесь над ними, оскільки життя людини, перш за все, визначається тим, що вона про себе думає в жодному разі не пишіть речень, що розкривають ваші недоліки. Це повинна бути оптимістична програма вашої особистості, своєрідний „автопілот”, який допоможе вам в будь-якій життєвій ситуації в майбутньому”.

Обговорення вправи (Чи важко було написати речення-установки, які стосуються власне вас? Які з ваших особистісних якостей цінні для суспільства? тощо).

Вправа „Мої сильні сторони”

Ведучий пропонує кожному учасникові розповісти про свої сильні сторони, тобто про те, що він в собі цінує і схвалює, що дозволяє йому відстоювати себе як особистість, бачити її цінність, що дає йому почуття внутрішньої впевненості, віри в себе в будь-якій ситуації. На розповідь кожному з них відводиться 2 хвилини. Навіть, якщо учень закінчить свій виступ раніше, то час, що залишився, належить йому. Слухачі при цьому можуть лише уточняти деталі, просити роз’яснення, але ні в якому разі не критикувати чи висловлювати оціночних суджень. Можливо, більша частина часу пройде в мовчанні. Відповідач не зобов’язаний пояснювати, чому він вважає ті чи інші якості сильною стороною. Досить того, що він сам у цьому впевнений.

Потім ведучий просить учнів пригадати свої успіхи в минулому і поміркувати, які сильні сторони сприяли їх досягненню. Обговорення вправи (Що відчували, коли розповідали про свої сильні сторони? Які сильні сторони сприяли вам в досягненні успіхів у минулому? Які з них ви вважаєте мірилом своєї особистості і чому? тощо).

Вправа „Лист собі, улюбленому”

За пропозицією ведучого учні пишуть листа найближчій для себе людині, тобто собі.

Обговорення вправи (З якими почуттями писали листа? Хто повчав себе в листі? Хто ділився з собою проблемами? А хто радів собі, улюбленому, осипав себе теплом і ніжністю? Хто хоче переказати або прочитати листа, виразивши інтонацією свої почуття? тощо).

Вправа „Я – дарунок для людства”

Ведучий наголошує, що кожна людина неповторна, унікальна. І вірити в свою неповторність необхідно кожному з нас. Він пропонує учасникам подумати, в чому полягає їхня унікальність, неповторність, чому їхню особистість можна вважати дарунком для людства. Потім кожен учасник висловлює своє твердження, аргументуючи його. Наприклад, „Я – дарунок для людства, тому що я добрий і щедрий” тощо.

Обговорення вправи (Чи відчули себе „дарунком для людства”, аргументуючи своє твердження? В чому полягає ваша неповторність? інші).

IV. Підведення підсумків заняття

Всі учасники висловлюються про те, що вони відчували під час заняття, які питання у них виникали. Обмінюються враженнями від роботи. Ведучий звертає увагу учнів на те, що не завжди просто знайти свої сильні сторони, але вони повинні бути знайдені, бо всі ми – особистості.

V. Прощання.

МОДУЛЬ „Я СЕРЕД ЛЮДЕЙ”

Заняття

„ Я та інші люди”

Мета: формування цінності іншої людини, образу „хорошого іншого”; розвиток таких моральних якостей, як доброта, чуйність, людяність, милосердя і т.п., прагнення і здатності співпереживати, розуміти іншу людину, поважати її людську гідність; запобігання речових міжсуб’єктних відносин; боротьба з Его-потягами.

Хід заняття

І. Привітання

Учасники стають в коло, беруться за руки, ідуть спочатку по колу в одну сторону, потім в іншу, зупиняються, усміхаються один одному і хором вітаються.

Вправа „Привітання”

Ведучий пропонує традиційне взаємопривітання провести з використанням на початку слів: „Привіт, мені приємно сказати тобі …” Продовжити їх учні повинні кількома ніжними словами на адресу співрозмовника. Наприклад, „Привіт, мені приємно сказати тобі, що у тебе дуже гарна посмішка” тощо. Учні по-черзі за годинниковою стрілкою говорять свої привітання. Ведучий наголошує, що  при цьому вони не повинні жаліти своєї душі, своїх теплих і ніжних слів, бо віддаючи їх, вони самі збагачуються.

ІІ. Розминка

Вправа „Комплімент”

Учасники стають в коло і беруться за руки. Один з них входить в коло і йде вздовж нього за годинниковою стрілкою, зупиняючись біля кожного учня тоді, коли він скаже йому комплімент. Після того, як перший учасник пройде чотирьох із них, другий починає рухатись слідом за ним і так далі по черзі.

ІІІ. Основна частина

Вправа „Всі ми”

Один з учасників виходить. Ведучий просить кожного учня сказати про нього щось приємне. Все це записується. Коли учасник повертається, ведучий говорить: „Поки ти був відсутній, всі ми випадково завели про тебе розмову. Не повіриш, як багато хорошого про тебе було сказано. Один сказав …” учасник повинен відгадати, хто і що сказав і чому.

Обговорення вправи (Що відчували, коли говорили хороше про товариша? Що відчував він, коли слухав сказане про нього іншими? На що спиралися, говорячи про позитивні риси одного з учасників? тощо).

Вправа „П’ять добрих слів”

Учасники діляться на підгрупи, по п’ять чоловік в кожній. Кожен з них обводить свою руку на аркуші паперу, на долоні пише своє ім’я. Потім він передає свій аркуш сусідові праворуч, а сам одержує малюнок від сусіда ліворуч. В одному з „пальчиків” отриманого чужого малюнка учень має написати якусь привабливу, на його погляд, якість його власника. Наприклад, „Ти завжди справедливий” тощо. Інша людина робить запис на другому „пальчику” і так далі, поки аркуш не повернеться до свого власника. Коли всі записи зроблені, ведучий збирає малюнки і зачитує „компліменти”. Група повинна відгадати, кому вони належать. Наприкінці вправи учасники забирають свої аркуші.

Обговорення вправи (Чи відразу пригадали позитивні риси сусіда? Чи його позитивні якості цінні лише для вас, чи для всього суспільства? Що відчували, коли робили записи? Які почуття у вас виникли, коли читали написи на своїй „руці”? чи всі позитивні якості, про які вам написали інші, ви бачите в собі? тощо).

Вправа „Очі в очі”

Ведучий наголошує, що для того щоб побачити іншу людину, необхідно не лише бачити її сильні сторони, але й зрозуміти, відчути її думки і почуття, пройнятися її переживаннями, критично оцінити її внутрішній стан. Для цього він радить учасникам поділитися на пари і протягом 3 хвилин мовчки дивитись один одному в очі, намагаючись зрозуміти думки і почуття, ніби спілкуючись очима. Потім вони діляться один з одним своїми спостереженнями, погоджуються або виправляють допущені помилки.

Обговорення вправи (Чи вдалося комусь зрозуміти один одного без слів? Кому і чому було важко встановити контакт? Які почуття відчуває людина під час тривалого контакту очима? Чи виникало у вас відчуття взаєморозуміння, довіри, духовної близькості? ін.).

Вправа-гра „Асоціації”

Один з учасників виходить, інші загадують когось із гравців. Коли він повертається, то повинен вгадати, кого загадала група, задаючи запитання на асоціації. Серед них: 1) На який час доби схожий? 2) На яку пору року, місяць? 3) На яку погоду? 4) На який день тижня? 5) на який колір веселки? Якщо він вгадує, то названий гравець стає на його місце. А якщо ні, то виходить знову. Учасник, який не вгадав більше двох раз, вибуває з гри.

Обговорення вправи (Чи легко було вгадувати за даними асоціаціями? Що відчував гравець, якого загадували? Яка різниця між тим, як він сам себе уявляє, і як його бачать інші? Чи співпали асоціації загаданого гравця з асоціаціями групи про нього?).

IV. Підведення підсумків заняття

(Учасника обмінюються враженнями від роботи, висловлюються про те, що відчували під час заняття, які питання у них виникали. Ведучий з’ясовує, чи вдалося їм по-іншому подивитися на свого товариша, побачити його особистісну цінність, зрозуміти його внутрішній стан).

Вправа „Домашнє завдання”

Підводячи підсумки заняття, ведучий пропонує усім учасникам домашнє завдання – написати невеликий твір один про одного у фантастичній формі або у вигляді казки. На наступному занятті кожен зачитає свій твір, а інші спробують вгадати, про кого він написаний. У творі учень, про якого пишуть, обов’язково має бути позитивний персонажем. Влучність твору визначать по тому, як швидко група впізнає героя.

V. Прощання.

Учні стають в коло і по черзі за годинниковою стрілкою прощаються один з одним, додаючи до традиційного прощання якусь позитивну моральну якість того, з ким прощаються. Наприклад, „До побачення, Галю, ти дуже чуйна!” тощо. Після цього всі беруться за руки, усміхаються і прощаються хором.

МОДУЛЬ „Я І МОЄ МАЙБУТНЄ”

Заняття 

„Я і моя життєва перспектива”

Мета: формування умінь і навичок цілепокладання, планування майбутнього життя і діяльності, виявлення і подолання труднощів на шляху до досягнення життєвих перспектив; розвиток здібностей до самовдосконалення, особистісного вибору; утвердження позитивної особистісної сутності, особистісно розвивального самовиміру; виховання готовності відстоювати себе як особистість.

Хід заняття

І. Привітання

Ведучий радить традиційне привітання сьогодні провести під девізом „Твоє майбутнє”. Для цього, вітаючись один з одним, кожен учасник повинен зробити своєму співрозмовнику невеликий прогноз на майбутнє. Наприклад, „Привіт, Олю, я думаю, що через п’ять років ти будеш ще більш доброзичливішою і чуйною”. Кожен з них повинен підійти по черзі до всіх учасників і, пригадавши все, що він уже знає про них з попередніх занять, привітатися і висловити свої побажання на його майбутнє.

ІІ. Розминка

Вправа „Я мрію …”

Учні стоять в колі. Ведучий дає їм м’яча і пропонує кидати його один одному. Той, у кого в руках буде м’яч, повинен продовжити речення „Я мрію …” Наприклад, „Я мрію здобути хорошу освіту”, „Я мрію познайомитися з цікавими людьми” тощо. Ведучий наголошує, що всі мрії повинні бути реальними, оскільки лише реальні вони стають життєвою перспективою. М’яч у кожного учасника повинен побувати кілька разів.

ІІІ. Основна частина

Вправа „Твоє майбутнє”

Один з учасників (за бажанням) сідає за окремий стіл і просить всіх інших розповісти йому про його ж майбутнє. При цьому вони окремо виділяють:

а) професійну перспективу, тобто ким буде ця людина, яким видом діяльності буде займатися;

б) особисте життя – ким вона буде в особистому плані, чи матиме сім’ю, дітей;

в) психологічне майбутнє, тобто її людські якості.

Можна визначити й хронологічні межі,  наприклад, майбутнє через рік, через п’ять років, через двадцять п’ять років і т.д. Учасник, майбутнє якого визначали, слухає уважно розповідь, погоджується або не погоджується з нею, вносить свої корективи.

Вправа „Шлях до мети”

Старшокласники за пропозицією ведучого закінчують письмове речення: „Мета мого подальшого життя полягає … Щоб досягти своєї мети, мені необхідно… Після школи я збираюся… Років через 5 я сподіваюся… Через 10 років я уявляю себе…” Ведучий збирає аркуші із записами, зачитує їх в довільному порядку. Група вгадує, кому вони належать.

Обговорення вправи (Що заважає досягненню далекої і близької перспективи? Наскільки реальна ваша мета? Які засоби необхідні для її реалізації? Чия допомога вам знадобиться? Які загальнолюдські та професійні якості необхідні для досягнення мети? За чим можна здогадатися, що ця мета належить саме вам? Чи відгадали інші члени групи, що це ваші перспективи?)

Вправа „Хочу. Мушу. Вирішую”

Ведучий пропонує учасникам написати 10 або більше речень, які б починалися  з слів „Я хочу…” (Час роботи 5 хвилин). Потім аналогічне 10 або більше речень, що починаються словами „Я мушу…”, „Я повинен…” (Час роботи 5 хвилин). Після цього він радить їм написати про свої самостійні рішення, які вони приймають „тут і тепер”. (Час роботи 5 хвилин).

Обговорення вправи (Хто бажає поділитися своїми враженнями від виконання вправи? Яка частина її була для вас легшою і чому? В якій частині міститься більше речень? Які зроблено висновки? Подивіться у свій список „Я мушу…” і подумайте, що необхідно зробити, щоб він перетворився у „Я хочу…”. Розкажіть про це один одному).

Вправа „Мій герб”

Ведучий розповідає, що в давнину був звичай зображати на воротах замку і на щиті рицаря родовий герб, який виражав керівну ідею або мету його життя й діяльності. Після цього він пропонує кожному учаснику продовжити цю традицію і намалювати свій герб, який відображав би його життєве кредо, ставлення до себе і світу в цілому. На зображення герба їм дається сім хвилин. Потім кожен учень презентує свій герб, пояснює його окремі елементи. Після само презентації учасники одержують домашнє завдання – написати гасло до свого герба.

Обговорення вправи (Що відчували, коли малювали свій герб? Які елементи найбільш повно відображають ваше життєве кредо? тощо).

IV. Підведення підсумків заняття

(Учні обмінюються своїми враженнями від роботи, висловлюються про те, що відчували під час заняття, які питання у них виникали. Ведучий з’ясовує, чи вдалося кожному учаснику задуматись над своєю життєвою перспективою, поставити цілі на майбутнє, здійснити особистісний вибір, прийняти перспективне рішення тощо).

„Пташки і дерева”

Для її проведення всіх учнів поділили на пари. У кожній з них один учень уявляв себе деревом, другий – пташкою. „Дерева” утворювали велике коло, „пташки” всередині нього – менше. По команді ведучого кола починали рухатися у два протилежні напрями. Коли ведучий казав: „Ніч!” – кожна „пташка” повинна була підлетіти до свого „дерева” і стати поруч. Та пара, в якій „пташка” остання підлетіла до свого „дерева”, вибувала з гри. Гра продовжувалась, доки не залишалася 1-2 пари.

V. Прощання

Учасники стають в коло. Ведучий пропонує кожному з них по черзі зробити подарунок на прощання сусідові зліва (за годинниковою стрілкою). Цей подарунок повинен бути необхідним для його майбутньої перспективи, виявленої під час заняття. Дарувати його необхідно мовчки (невербально), але так, щоб сусід зрозумів, що йому дарують. Учень, який одержав подарунок, дякує, говорячи за що. Наприклад, „Дякую, за хорошу книгу про тварин”, „Дякую, за мікроскоп” тощо. Після цього всі учасники беруться за руки, усміхаються один одному і прощаються до наступного заняття. 

Тренінг-ототожнення 

Мета: забезпечити самоототожнення суб’єкта з тією чи іншою особистісною цінністю (зокрема, чуйністю), сприяти самовихованню особистості, оволодінню, керуванню і користуванню нею даною особистісною цінністю.

Порядок виконання

  1. Розслабтесь, повільно і осмислено скажіть собі: Я усвідомлюю, що я – це чуйність”
  1. Зосередьтеся на основній ідеї: „ Я – носій чуйності, без неї я себе не уявляю”. 
  1. Спробуйте у міру можливостей усвідомити це як факт особистого досвіду за таки напрямком:„Хто Я? У чому сутність мого Я? Сутність мого Я – це мої особистісні цінності, зокрема чуйність. Я утверджую свою тотожність з ними, усвідомлюю їх стійкість і силу”. 
  1. Утримайте в свідомості свою чуйність, радісно переживайте її.
  1. Закрийте очі. Розслабтесь. Уявіть власну чуйність в образі дівчини, яка її випромінює. Вступіть з цим уявним образом у внутрішній діалог. Запитайте, про її прояви у тих чи інших вчинках.

Тренінг-символізація

Мета: сприяти самовихованню, оволодінню, керуванню та користуванню певною особистісною цінністю (зокрема доброзичливість).

Порядок виконання 

  1. Закрийте очі. Розслабтеся.
  1. Уявіть троянду в бутоні. Зверніть свою увагу на цей бутон. Він ще покритий зеленими чашолистиками, але на самій його верхівці можна побачити маленьку цяточку трояндової квітки. Зосередьтесь на ній.
  1. Дуже повільно чашолистики починають роз’єднуватися, розгортаючись на зовні і відкриваючи все ще закриті пелюстки. Чашолистики продовжують розкриватися доти, доки не відкривається весь бутон.
  1. Потім пелюстки теж починають розгортатися, і ви бачите духмяну троянду, повністю розкриту, із свіжими капельками роси на пелюстках. Спробуйте відчути запах троянди, її ні з чим не зрівняний аромат.
  1. Ототожніть в уявленні вашу доброзичливість з трояндою. Ця квітка, розвиток якої ви уявили, символізує розвиток вашої доброзичливості.
  1. Подумайте над вашими уявленнями. Уявіть ще раз розвиток троянди, пов’язавши його з розвитком вашої доброзичливості. Відкрийте очі.

Аутотренінг „Гімн собі”

Мета: формування позитивної особистісної установки; сприяння становленню особистості; усвідомлення нею власної цінності та цінності свого життя і діяльності для суспільства; підвищення самооцінки, впевненості в своїх силах і можливостях; розвиток оптимізму, почуття  власної гідності.

Порядок виконання

Учасники займають зручне положення, зосереджуються на власній особі, повторюють за ведучим такі установки:

  • Я хороший вже тому, що живу на світі …
  • Такого, як я, ніколи не було, немає і не буде …
  • Я – краплина роси, яка відображає сонце, і це чудо!
  • Я – чудо! Я повен сил і здоров’я.
  • Я люблю життя і воно мені відповідає тим самим.
  • Я – цікава людина. У мене чарівна посмішка і добре серце.
  • Я доброзичливий, спокійний, врівноважений. Ніщо і ніхто не може вибити мене із колії.
  • Я завжди справедливий, сію добро. 
  • Я можу поставити перед собою чітку мету і мати досить сильну волю, щоб досягти її. 
  • Мені все вдається, робота горить у моїх руках.
  • Навколо мене тільки хороші люди.
  • Життя прекрасне! Я хочу пізнати його. 
  • Я ЩАСЛИВИЙ! Я – ОСОБИСТІСТЬ!

Після висловлювань учнів про те, що вони відчували під час аутотренінгу, обговорюються слова Ф.Рабле: „Кожна людина коштує рівно стільки, на скільки вона сама себе оцінює”. В результаті всі приходять до висновку: щоб утвердитися як особистість, необхідно правильно себе оцінити і в своїй життєдіяльності постійно піднімати свою самооцінку.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 оцінок. Рейтинг публікації: 0 з 5)
260

А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?

Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 коментарів

  1. “Ти знаєш,що ти людина?”, – ці поетичні рядки прийшли мені на думку,коли я ознайомлювалась із тренінговими заняттями,якими поділилася Наталія Степанівна.Формування особистості та усвідомлення ,що таке особистість робить людину дійсно щасливою.А допоможуть у цьому різноманітні тренінги,описані у статті.Сподобався модуль ” Я і моє майбутнє”.Дякую

  2. Спасибі за цікаві та змістові тренінгові заняття. Це чудова знахідка для класних керівників. Система поданих занять націлена на виховання морально етичних якостей, розвиток комунікативних компетенцій і формування «Я – концепції». Сподобався аутотренінг „Гімн собі”. дякую.