Цікаві вправи з української мови для 5 класу

Автор: Учитель української мови та літератури Ситар Володимир Григорович

Узагальнююче повторення в кінці року сприяє підвищенню рівня знань, умінь і навичок п’ятикласників. Воно дає змогу учням глибше усвідомити систему мови, специфіку кожної теми, розділу, виявити і встановити зв’язки між різними мовними явищами, привчає їх давати розгорнуті, ґрунтовні відповіді, розвиває монологічне мовлення, підвищує ступінь самостійності у роботі.

Цей вид повторення досить складний для учнів п’ятого класу. Вони ще не завжди можуть знаходити відмінне й спільне в порівнюваних мовних явищах, робити висновки, формулювати потрібні узагальнення. Тому важливого значення набувають методи і прийоми, які доцільно використовувати на уроках узагальнюючого повторення.

Так, сучасна дидактика вважає ефективними такі, наприклад, методи проведення уроків цього типу в V—VII класах: самостійне узагальнення вивченого за схемою, таблицею, підручником; самостійне і колективне складання плану; узагальнююча бесіда за системою істотних характеристик та ін.

Важливого значення на уроках узагальнюючого повторення набувають уміння учнів творчо мислити й самостійно працювати. Ці вміння виявляються у здатності виділяти те чи те мовне явище з інших, розуміти ступінь його складності, усвідомлювати мовні факти в системі.

Багато важить вдало дібраний до уроків повторення дидактичний матеріал, який дає змогу зіставляти й аналізувати мовні явища з метою виділення спільного і відмінного. Працюючи з дидактичним матеріалом, можна займатися як всебічним лінгвістичним аналізом слова на різних рівнях мови (фонетичному, лексичному, морфологічному), аналізом синтаксичних конструкцій, вивчених у V класі, так і дослідженням тексту з погляду його змісту, використання мовних засобів зв’язку частин у ньому тощо.

Значний обсяг матеріалу з мови, складність передбачених програмою відомостей — усе це вимагає від учителя великої уваги до методики проведення уроків повторення в кінці року, на які в школах з українською мовою навчання відводиться шість годин. На цих уроках учитель має повторити і узагальнити з учнями матеріал про текст і стилі мовлення, загальні відомості із синтаксису та пунктуації, фонетику, лексику і будову слова. Орієнтовно уроки повторення в V класі можна спланувати так: на повторення відомостей про текст і стилі мовлення відвести 1 годину, синтаксису — 2, матеріалу з фонетики — 1, лексики — 1, відомостей про будову слова — 1 години.

На уроках, присвячених повторенню відомостей з розділу програми «Розвиток зв’язного мовлення», поновлюється в пам’яті учнів поняття про текст — його функції, тему, основну думку, структуру, засоби зв’язку; відомості про стилі мовлення — розмовний, науковий та художній. Крім того, пригадуються ознаки основних типів мовлення — розповіді, опису, роздуму.

Як матеріал для узагальнюючої бесіди пропонуємо такий текст:

Мурашка та голубка

Мурашка спустилася до струмка: захотіла напитися. Хвиля заплеснула її і мало не втопила. Голубка несла гілку; вона побачила — мурашка тоне, і кинула їй гілку в струмок. Мурашка сіла на гілку і врятувалася. Згодом мисливець розставив сіті на голубку і хотів зашморгнути їх. Мурашка підповзла до мисливця і вкусила його за ногу, мисливець охнув і впустив сіті. Голубка пурхнула й полетіла (Л. Толстой).

Бесіду можна провести в такій послідовності:

1. Про що розповідається в казці? (Про мурашку й голубку).
2. Яка тема цього твору? (В казці мовиться про те, як мурашка й голубка врятували, одна одну).
3. Яка основна думка казки? З якою метою автор написав її? (Письменник утверджує думку, що всі повинні жити дружно, допомагати один одному).

Далі з’ясовується роль мовних засобів у розкритті теми і основної думки висловлення (діти аналізують текст з того погляду, скільки разів у ньому вживаються слова, що мають безпосередній вплив на тему висловлювання: слово мурашка використовується п’ять разів, голубка — чотири). П’ятикласники визначають, які ще слова і вирази важливі для розкриття теми тексту (захотіла напитися, хвиля мало не втопила, несла гілку, тоне, кинула гілку, врятувалася та ін.). У ході бесіди учні доходять висновку, що заголовок «Мурашка та голубка» відбиває тему оповіді. Учитель пропонує дітям придумати інші заголовки, які б розкривали основну думку висловлення («Врятувала дружба»; «Дружба — це найдорожче»; «Сам пропадай, а друга з біди виручай» та ін.).

У ході бесіди встановлюється смисловий зв’язок між реченнями (перше пов’язане з другим, друге — з третім, третє — з четвертим і т. д.), виділяється в тексті три частини (початок, середина і кінець).

Узагальнююча бесіда дає змогу пригадати і засоби зв’язку частин тексту: повторення тих самих слів, заміна іменника попереднього речення на займенник у наступному, заміна одних слів іншими, близькими за значенням.

Пригадують учні й основні типи мовлення — розповідь, опис, і роздум, їх основні ознаки. Бажано, щоб на уроці були використані таблиці з відображеною на них орієнтовною схемою кожного типу мовлення.

Наприклад, можна запропонувати таку схему ділового опису предмета:

1. Який це предмет?
2. Для чого його використовують?
3. З якого матеріалу він зроблений?
4. Яка його форма, величина?
5. Який він має колір?

У процесі повторення відомостей з розвитку зв’язного мовлення доцільно запитати учнів, для чого перед написанням твору слід складати план. Важливо, щоб діти самостійно зробили висновок, що план допомагає глибоко усвідомити тему, послідовно викласти матеріал, уникнути помилок у тексті (повторення, несумісності частин тексту тощо).

Перед тим, як повторити відомості про стилі мовлення, можна ознайомити п’ятикласників з такими текстами, записаними на слайді презентації:

Зима — пора року, що триває у північній півкулі Землі від дня зимового сонцестояння (21 або 22 грудня) до дня весняного рівнодення (20 або 21 березня). В побуті зимою називають місяці грудень, січень і лютий (УЕ, т. 5, с. 279).

Неначе в молочній повені затонув ранковий світ.

І скрізь розіллялось густе біливо туману — завмерло і не зрухнеться в зимових полях; прйблідли та пригасли дороги; села потихшали і наче попричаювались у його непорушних хвилях; а ліси то й зовсім занімували — дерево коло дерева стоїть мовчазне, печальне… (Є. Гуцало).

— Гей, снігопрохідці, а ну вилазьте! Ідіть-но сюди, — гукнув я забіякам. — Що трапилось? Чого не поділили?

Вибрались вони із снігу до мене. Стоять розпашілі, обтрушуються (З журналу).

Учні пригадують мовні засоби кожного із стилів, підтверджують сказане прикладами з наведених текстів.

З метою закріплення вивченого про стилі можна запропонувати ще й такі вправи:

Вправа 1. Напишіть листа товаришеві, користуючись мовними засобами розмовного стилю.

Вправа 2. Визначте, в якому стилі написано наведений уривок. Доведіть свою думку.

Київ

У тумані віків, між розкішних гаїв,

Над задуманим сріблом Славути,

На зелених горах гордий Київ розцвів,

Ніби рицар, у панцир закутий.

Ніби сад-ясноград. Лийся гуслями влад,

Юний спів про красу України,

Що шумить над Дніпром і крізь бур громопад

Пронесла свою долю орлину,

Про найкраще із міст, повне барв і пісень,

Злотоверхе, ясне, пурпурове,

Що в тумані віків починало свій день,

Розбиваючи ночі закови.

В. Сосюра

Вправа 3. Складіть текст у науковому чи художньому стилі (на самостійно обрану тему).

Вправа 4. Підготуйтеся вдома до складання усного твору на тему «Що я знаю про стилі української мови» (складіть план, доберіть мовні засоби). У якому стилі буде викладено цей твір?

Узагальнення відомостей із синтаксису і пунктуації організувати легше, тому що в підручнику для повторення цієї теми дається декілька вправ. Додатково п’ятикласники можуть виконати ще й такі вправи і завдання:

Вправа 1. Прочитайте записаний на дошці чи на слайді презентації текст. Визначте види речень за темою висловлювання. В якому стилі написано текст?

Бути господарем, капітаном такого степового корабля, водити його полями — давня Василькова мрія. Мрія, яку він обов’язково здійснить!

— Василю,— гукає батько, — ану, берися за кермо… Ось… так… зрозумів?

«Невже правда?» Не вірячи ще своєму щастю, син стає поруч з батьком (С. Носань).

Вправа 2. Складіть кілька словосполучень, введіть їх у речення.

Вправа 3. Запишіть два речення з прямою мовою і чотири у вигляді діалогу. Що спільне у вживанні розділових знаків при прямій мові і діалозі, а що відмінне?

Вправа 4. Складіть речення за такими схемами:

Довідка: сонце, вранішній, з-за, обрій, випливати; опадати, роса, від, цвіт, важкий; гомоніти, туристи, весело, біля, ставок.

На уроці можна прочитати наведений нижче текст і запропонувати учням переказати його. Пояснити правила вживання коми у складних реченнях тексту (окремі складні речення спроектувати на дошку через проектор).

Про користь розділових знаків

Чоловік загубив кому і почав боятися складних речень, шукав фрази, щоб простіші. За нескладними фразами прийшли нескладні думки.

Потім він загубив знак оклику і почав говорити тихо, рівно, з однією інтонацією, його вже ніщо не бентежило, не радувало, він до всього ставився без емоцій.

Потім він загубив знак запитання і перестав запитувати, жодні події не викликали його цікавості, де б вони не відбувалися: в космосі, на Землі чи навіть у власній квартирі.

Ще через кілька років він загубив двокрапку і перестав пояснювати людям свої вчинки.

Врешті у нього залишилися одні лапки. Він не міг висловити жодної власної ідеї, весь час тільки когось цитував — так він зовсім розучився думати і дійшов до крапки.

Бережіть розділові знаки! (О. Каневський).

Під час повторення розділу «Фонетика, графіка, орфографія» п’ятикласники повинні систематизувати відомості про звук як мовну одиницю, про поділ звуків на голосні й приголосні, приголосних — на тверді й м’які, дзвінкі й глухі. Для узагальнюючого повторення відомостей про співвідношення звуків і букв пропонуємо скористатися наведеними нижче вправами.

Вправа 1. Прочитайте, перекажіть зміст. Визначте звуки і букви у виділених словах:

Забезпечити більш повне використання і якісну підготовку брухту чорних металів… Значно збільшити збирання, заготівлю і переробку брухту і відходів кольорових металів.

Вправа 2. Розкажіть за колективно складеним планом про збирання металобрухту учнями вашої школи, класу. Дотримуйтеся правильних наголосів у словах.

Вправа 3. Прочитайте текст. Назвіть слова з м’якими приголосними звуками, розкажіть, як передається пом’якшення приголосних на письмі.

З чого починаються вірші? Іноді — із дзвінкого слова, іноді — з шерхоту осіннього листя, шелесту трави, зі згадки про лагідне й тепле літо… Але з чого б вони не починалися, основа їхня завжди — любов. Любов до мами, до вчителів, друзів, до сонця й дерев, до Батьківщини (А. Костецький).

При повторенні розділу «Лексика» слід більше уваги приділити багатозначним і однозначним словам, прямому і переносному значенню слова, синонімам, антонімам тощо. Для поглиблення знань про ці поняття учні можуть виконати наведені нижче вправи.

Вправа 1. Із поданих речень випишіть багатозначні та однозначні слова. Поділіть їх на дві групи.

1. На виду у діда старечий спокій, а проте — гострий, огняний погляд (Панас Мирний).
2. Лист за листом опадає, рік за роком упливає. Назад не вертає! (С. Руданський).
3. Старости поклали хліб на столі і почали питати в баби Зіньки, чи віддасть вона Настю за Дениса (І. Нечуй-Левицький).
4. На грядках жовтіли здорові голови повняків-гвоздиків, чорніли чорнобривці (І.Нечуй-Левицький).
5. У неділеньку та ранесенько, ще сонечко не зіходило, а я, молоденька, на шлях, на дорогу невеселая виходила (Т. Шевченко).
6. Ти — змія люта, а не свекруха! — кричала Мотря (І. Нечуй-Левицький).

Вправа 2. Визначте, які з виділених слів мають пряме значення, які — переносне. Обґрунтуйте свою точку зору.

1. Хома навіть крізь сідло чув, як туго напинається під ним гнучкий кінський хребет.
2. Дубовий сволок прогнувся, потемнів від часу, але ще міцно тримає всю кривлю на своєму кряжистому хребті.
3. Почалася система численних гірських хребтів (З тв. О. Гончара).
4. Зболіле серце, як болід, в ночах лишає слід (В. Стус).
5. Вона чула, як в грудях стукотіло серце швидко-швидко (І. Нечуй-Левицький).
6. Видно великий дзвін. Від серця дзвона падає вірьовка (І. Микитенко).
7. Голова колони вже входила в браму (А. Хижняк).
8. Карпат висока голова віта безхмарне небо (Т. Масенко).
9. Кассандра хапається за голову і з жахом дивиться у простір (Леся Українка).

Вправа 3. Які значення має слово супутник? Перевірте за тлумачним словником.

Вправа 4. Визначте у тексті слова, що вживаються в переносному значенні. Який стиль викладу в тексті?

Коли поверталися додому, сонце сховалося за обрій. І на землю швидко спускались сутінки. На тлі літнього неба, мов у чистому полі, лежали копички світло-золотистих хмаринок.

— Золотий вечір, — сказав батько, пригортаючи сина. — Гарний буде завтра день, щасливий, як і сьогодні (С. Носань).

Вправа 5. Розташуйте синоніми за ступенем зростання ознаки та інтенсивності дії.

• міцний, довговічний, стійкий, надійний;
• колосальний, великий, гігантський;
• хоробрий, сміливий, відчайдушний;
• кричати, розмовляти, шепотіти.

Вправа 6. Прочитайте виразно вірш, перепишіть його, знайдіть синоніми, антоніми. Доберіть синоніми до слів кривда, біда. Підкресліть у тексті звертання і поясніть розділові знаки при них.

Птиця

Тріпоче серце пійманої птиці.

В руках моїх не чує доброти;

— Я дам тобі водиці і пшениці,

Моя пташино, тільки не тремти!

— Хіба потоки загубили воду?

Хіба в полях уже зерна нема?!

Пусти мене, мій хлопче, на свободу,

І все, що треба, я знайду сама.

Я ж лагідно тебе тримаю, пташко,

В своїх руках легеньких, як вітрець.

Хіба неволя це? Хіба це важко

Від мене взяти кілька зеренець?

— Пусти мене! Мені, дитино мила,

Дорожча воля, ніж зерно твоє!

Страшна, хоч навіть лагідна, та сила,

Яка розкрити крилець не дає!

— Лети! Співай у небі гомінкому;

Хоч і маленький, зрозумів я все.

Моя рука ніколи і нікому

Ні кривди, ні біди не принесе!

Д. Павличко

У підручнику передбачено повторення найважливіших тем з розділу «Будова слова» (вісім вправ). Для глибшого засвоєння матеріалу учні можуть виконати ще додаткові вправи і завдання. Так, для поглиблення і систематизації вивченого про будову слова можна скористатися завданнями програмованої перевірки. Вони можуть бути орієнтовно такого типу:

Що таке основа слова?

1. Частина слова, до складу якої входить корінь разом з префіксами і суфіксами.
2. Частина слова, яка залишається незмінною при відмінюванні.
3. Частина слова, яка залишається, якщо відкинути від неї закінчення.
4. Частина слова без закінчення. Вона вказує на лексичне значення цього слова.

Одна з відповідей має бути аналогічною до визначення основи в підручнику. На неї і повинен вказати учень. Доцільно виконати ще й такі вправи;

Вправа 1. Прочитайте замітку, надруковану в дитячій газеті. Визначте орфограми та пунктограми, що є в тексті замітки. Дайте відповідь на такі запитання: 1. На яку тему написана замітка? 2. Чи відповідає заголовок її змістові? 3. Яка основна думка замітки? 4. Як замітка побудована? 5. Які засоби зв’язку в цьому тексті?

Рівняємося на тата

Вже п’ятнадцять років наш тато працює комбайнером, Любов до землі він успадкував від дідуся.

Тато старається працювати якнайкраще. Неодноразово виходив переможцем змагання серед комбайнерів колгоспу, району.

За успіхи в десятій п’ятирічці його нагороджено орденом «Знак Пошани», медаллю «За доблесну працю».

Ми з сестричкою Ларисою рівняємося на тата. Добре навчаємося, сумлінно виконуємо піонерські доручення.

Вправа 2. Прочитайте текст, знайдіть у ньому спільнокореневі слова, визначте будову виділених слів. Які у цьому тексті мовні засоби зв’язку?

Люди гадають, що ми називаємось подорожниками, бо ростемо при дорозі чи й на дорогах. А насправді ми від того подорожники, що по світу подорожуємо, наше насіння легко прилипає до черевиків і мандрує разом з людиною по всіх стежках-дорогах. Де насіння відлипне, там і проросте (Є. Шморгун).

Вправа 3. Пояснювальний диктант.

У травні весна у розквіті. З кожним днем розпускається дедалі більше пуп’янків, поповнюється новими барвами квіткова райдуга рідної землі. Ліс одягається в привабливі шати молодої зелені. А на луках справжнісіньке буяння зеленого руна трав. Недаремно місяць травнем називають. А от інша його назва походить від імені щедрої староримської богині природи Майї.

Символом травня є духмяні ніжні квіти-перлини конвалій.

Нарешті настає час, коли і черемха одягається в чарівну фату білих мереживних суцвіть. Цвітіння черемхи — це початок передліття. В цей же час зацвітають яблуні. Коли відцвітуть яблуні і бузок, закінчується коротке передліття, і літо непомітно вступає у свої права. У травні на високих квіткових стрілках з’являються зонтики трубчастих жовтих квіток деяких видів первоцвітів. Вони чимось схожі на пучки золотих ключиків дуже тонкої ювелірної роботи. Ц народі існує повір’я, що саме ці золоті ключики відчиняють двері в літо (Б. В. Заверуха, «Квіти дванадцяти місяців»).

---

Уроки розвитку мовлення, присвячені творчим роботам, також треба пов’язувати з повторенням тем курсу мови V класу. Зокрема, велику увагу слід приділити закріпленню вивчених орфограм і пунктограм, правилам вимови окремих звуків, звукосполучень і слів.