mail@urok-ua.com

Урок-подорож країною Іменник. 6 клас

Автор: Вчитель української мови та літератури Коваль Ірина Олександрівна

Screenshot_2Подорож країною Іменник. 6 клас

Тема.  Іменник як самостійна, незалежна країна. Її  значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Мешканці – істоти, неістоти, загальні та власні, конкретні й абстрактні.

Мета: вирушити у подорож країною Іменник, повторити й поглибити знання про неї, як самостійну незалежну державу, її значення, морфологічні ознаки та синтаксичну роль.

Завдання подорожі:

– формувати вміння  учнів знаходити країну Іменник на карті світу, визначати її морфологічні ознаки, синтаксичну роль;

– повторити відомості про мешканців країни – назви істот та неістот, власні та загальні;

– розвивати орфографічні вміння й навички;

– сприяти розвитку комунікативних умінь подорожуючих, збагаченню їх словникового запасу;

виховувати любов та пошану до рідного слова.

Методи:

–  пояснювально-ілюстративні (розповідь, бесіда, пояснення);

–  інструктивно-репродуктивні (робота з  таблицею);

– дослідницький (робота з картками та пошук самостійних рішень на    поставлені завдання).

Література:

  1. Укр. мова: підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл./ О.В.Заболотний, В.В.Заболотний.- К.: Генеза, 2014.- 256с.

Обладнання: комп’ютер, підручник, мультимедійна презентація, таблиця «Іменник як самостійна, незалежна держава»,  роздатковий матеріал (картки із завданнями ).

Тип уроку: урок- подорож.

Структура уроку:

І. Організаційний момент (2 хв.)

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь (5 хв.)

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності подорожуючих (10 хв.)

ІV. Виконання практичних завдань (15 хв.)

  1. Закріплення та корекція нових знань та умінь подорожуючих (5 хв.)

VІ. Підсумки уроку (5 хв.)

VІІ. Домашнє завдання (3 хв.)

Етапи подорожі

І. Організаційна хвилинка.

У нашій сьогоднішній подорожі я виступатиму в ролі екскурсовода  та покажу вам невідомі, але такі цікаві куточки  чарівної країни Іменник. Ми  з вами дізнаємося про те, які морфологічні ознаки має ця загадкова країна, яку синтаксичну роль вона виконує. Навчимося знаходити її серед інших країн на карті світу.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь.

Екскурсовод. Давайте проведемо аукціон знань, щоб перевірити, що вам відомо про країну Іменник із попередніх класів.

Лот 1. У якому розділі науки про мову вивчаються країни?

Лот 2. На які групи вони поділяються?

Лот 3. Назвіть самостійні та службові країни світу.

Лот 4. Чим різняться вони між собою?

Лот 5. До якої групи належить країна Іменник?

Бесіда з подорожуючими.

  1. Які питання можна поставити до країни, якою ми сьогодні подорожуємо?
  2. Яких змін вона може зазнавати?

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності подорожуючих.

Метод  «Мозковий штурм»

Назвіть 5 іменників, які б відповідали на питання хто?

Назвіть 5 іменників, які б відповідали на питання що?

Екскурсовод. Іменники, які відповідають на питання хто?, є назвами істот. Іменники, які відповідають на питання що?, є назвами неістот.

Робота з картою (ознайомлення з теоретичним матеріалом підручника –    с.79-80)

1.Стежками країни Іменник на основі роботи з таблицею

«Іменник як самостійна, незалежна держава»

 Загальне значення  Морфологічні ознаки  Синтаксична роль
     

2.Складання характеристики Іменника як незалежної самостійної держави.

Подорож країною.

Пояснення екскурсовода. Загальний іменник – це узагальнена назва предмета, що певним чином належить до групи схожих на нього предметів (людей, тварин, речей, явищ тощо). Наприклад: працівник, дельфін, мозаїка, райдуга. Власний іменник – це індивідуальна назва певної особи чи предмета. Наприклад: Іван Франко, Карпати, Президент України, Італія. Власна назва дає змогу розрізняти ті чи інші предмети або особи. Наприклад: магазин «Пані» і магазин «Рукодільниця», вихованці Коваленко та Борсук.

Лінгвістична зупинка. Кожен подорожуючий учень повинен назвати мешканця країни Іменник – власну назву. Головне, щоб наступне слово починалося кінцевою літерою попереднього. Наприклад: Україна – Азія – Ярослав  –  Вінниця – Яків…

Пошуковий марафон.

Об’єднати одним словом поняття, характерні для країни Іменник. Зробити відповідні висновки про назви предметів у ній. Виконати фонетичний розбір виділеного слова.

1.Підручник, стілець, гаманець, ваза – …

2. Рослина, підберезник, кущ – …

3. Університет, завод, їдальня, поліклініка – …

4. Увага, спритність, доброта, ніжність – …

Екскурсовод. Загадковою країна Іменник є тим, що має мешканців певного роду, які змінюються за числами та відмінками. Цікавим є такий факт: більшу їх частину становлять особи, що мають форму як однини, так і множини. Наприклад: парта-парти. Проте є мешканці, які вживаються тільки в однині (речовини, почуття, власні назви: молоко, доброта, Тарас Шевченко), а  є такі, що мають лише форму множини (парні назви, речовини, свята, обряди, почуття, стан людини, географічні назви: ворота,  штани, дріжджі,  канікули, іменини, заздрощі, Суми). Іменники змінюються за відмінками. Учні пригадують інформацію про відмінки іменника, відому їм із попередніх подорожей.

Зупинка «Мешканці населеного пункту».  Завдання: розмістити  іменники за родами в 4 населені пункти.

1.Чоловічий.

2. Жіночий.

3. Середній.

4. Спільний.

Комбайн, староста, левеня, квітник, невдаха, поле, Америка, соловей, лелека, директор, місто, половина, козеня, автомобіль, напій, дочка, посуд, сирота, граб, листоноша, земля.

Зупинка «Вибери мешканців». Завдання: із тексту виписати тільки мешканців країни Іменник жіночого роду, провідміняти 2 з них за вибором.

Прислухаймося: з ранку до вечора навколо нас звучить мова. Десь, у сусідній кімнаті, ніжно співає колискову матуся. Зовсім поруч чується голос тата. З вулиці долітають ледве чутні голоси перехожих. А тепер припустимо на хвилинку, що нашої мови немає. Якою стане земля? Якими будемо ми? Неможливо уявити цю сумну й похмуру картину…

Робота з картками.

Подорож №1.

Пошукова робота: відшукати на карті країну Іменник, поставити до неї запитання, визначити, яку роль вона виконує.

Сьогодні ранок тихий, дивовижний,

Птахи щебечуть знову навкруги,

Троянди квітнуть білосніжні,

Травою вкриті береги.

Подорож №2.

Творча робота: скласти речення з назвою країни так, щоб в одному випадку вона виступала як загальна назва, а в іншому – як власна.

  1. Сокіл – сокіл – «Сокіл».
  2. Батьківщина – батьківщина.
  3. Ведмідь – ведмідь.
  4. Мак – «Мак».

Зупинка із коментуванням: уважно подивитися на карту, знайти на ній країну Іменник, визначити її синтаксичну роль.

Летять у вирій знову журавлі,

Та колисає вітер хліб у полі.

Візьму в долоні ніжні колоски,

Вони як щастя мить моєї долі.

  1. Закріплення та корекція вражень учнів від подорожі.

Інтерактивний метод «Кубування» (клас ділиться на 6 груп)

Грань перша – іменник – самостійна країна.

Грань друга – мешканці- істоти, неістоти.

Грань третя – конкретні, абстрактні.

Грань четверта – загальні та власні.

Грань п’ята –морфологічні ознаки.

Грань шоста –синтаксична роль.

Кожна з груп  обирає одну грань та працює над її завданням.  Учні будують розповідь із власного досвіду або використовуючи матеріал підручника.

  1. Підсумки подорожі.

Ми з вами відвідали чарівну країну Іменник, познайомилися з тим, яке місце на карті світу вона займає, із її морфологічними ознаками та синтаксичною роллю. Навчилися вирізняти її серед інших країн. А зараз поділіться своїми враженнями від сьогоднішньої подорожі.

Складання діалогу за поданою схемою.

———–         ЗРОЗУМІВ

Я           ———–         ЗАЦІКАВИВСЯ

————        ХОТІВ БИ КРАЩЕ ЗНАТИ

VIІ. Домашнє завдання.

  1. Опрацювати інформацію підручника про країну «Іменник», подану на с. 79-80.
  2. Виконати вправу 190.
  3. Скласти міні – твір, використовуючи якнайбільше іменників, за такими темами (на вибір):

–  «Перший сніг».

– «Зима – чарівниця».

– «Свято наближається».

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 оцінок. Рейтинг публікації: 0 з 5)
543

А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?

Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

6 коментарів

  1. Конспект уроку вчителька підготувала згідно методичних вимог. Види роботи на уроку є цікавими для шестикласників і водночас результативними для вчителя. Інтарактивні форми роботи забезпечили досягнення цілей уроку.

  2. Комплексна розробка уроку. Продумане гарне перевтілення учителя в екскурсовода. Учні справді відчувають себе подорожуючими країною Іменник. Завдання відповідають темі уроку, правильно сформульовані, різної форми подачі: аукціон знань, “Мозковий штурм”, робота на картках, пошуковий марафон та інші.

  3. Похвилинно спланована структура уроку вказує на вдумливу роботу вчителя, її бажання зробити довершеним та результативним кожний його етап. Задумка розглядати іменник не просто частиною мови, а у ракурсі Іменник – незалежна країна, націлює дітей на важливість вивчення даного поняття. Кожна зупинка сприяє не тільки повторенню та поглибленню знань про іменник, а й розвитку комунікативних умінь дітей, збагаченню їх словникового запасу. Інтерактивний метод «Кубування» дозволяє дітям побувати в ролі дослідників.

  4. Урок – подорож дозволив якісно і цікаво повторити й поглибити знання про іменник як частину мови. Учитель чітко склала структуру уроку , де виділила та спланувала і час на кожний етап, що дасть змогу ефективній роботі.Ірина Олександрівна виступає в ролі організатора ( екскурсовода), наставника, спрямовує і підтримує своїх шестикласників. Правда, хотілося б ще переглянути презентацію. Дякую.

  5. Шановна Ірина Олександрівна, не можу зразу сказати, що все зрозуміла подорожуючи країною Іменник, але і зацікавилась, і хотіла би краще знати. Урок – цікавий, змістовний, сучасний, відповідає темі й меті. Учитель, володіючи професійною підготовкою, розробила як навчальні, так і розвивальні, пізнавальні й виховні вправи та завдання. Можливо, потрібно ще звернути увагу на різнорівневі завдання. Дякую.

  6. Вчитель виступає на уроці у ролі екскурсовода, проводить мовний аукціон знань, що сприяє повторенню набутих раніше знань. Сподобалось, що учні об*єднуються в групи та обирають завдання з інтерактивної вправи “Кубування”. Підсумок діти формулюють , використовуючи схему-опору.