Урок позакласного читання за байками Л.Глібова та І.Крилова “Муха й Бджола”

Автор: учитель української мови та літератури Тунда Тетяна Антонівна

Мета:

Навчальна:

• формувати предметні компетентності:
  • комунікативно-мовленнєву – удосконалювати вміння висловлювати власну думку щодо наділення людськими рисами персонажів байок;
  • власне читацьку – сприяти розвитку вмінь давати особистісну оцінку прочитаному й побаченому на основі читацьких вражень та авторської позиції; добирати цитати з твору на підтвердження власних думок;
  • ціннісно-світоглядну – розвивати уміння: визначати й аргументувати оцінне ставлення до прочитаного; аналізувати та робити висновки; знаходити в тексті найяскравіші моменти, коментувати їх; зіставляти структуру, будову байок, порівнювати художні деталі, які допомагають нам зрозуміти, що мова йде про людей; з’ясовувати, чому автори використовують у своїх байках саме образи комах та тварин;
  • творчо-діяльнісну – формувати інтерес до розв’язання будь-якої навчальної задачі творчо; бажання й уміння діяти не за зразком, а оригінально, передбачаючи новизну під час розв’язання навчальних завдань (повідомлення, кросворд); розвивати образне та логічне мислення, спостережливість, пізнавальну активність учнів;
  • особистісну – розвивати уміння виявляти творчу самостійність, організовувати власну діяльність, дотримуватися правил етики, співробітництва;
  • інтелектуальну – формувати уміння працювати з різноманітною інформацією, застосовувати здобуті знання в нестандартних ситуаціях;

розвивальна:

• розвивати ключові компетентності:
  • соціальну – сприяти виробленню вміння спілкуватися в групах, удосконалювати діалогічне мовлення учнів, розвивати навички висловлювати власні думки чітко та послідовно, як усно, так і письмово. За допомогою мовленнєво-комунікативного, ілюстративного дидактичного матеріалу прищеплювати любов до мистецтва слова, образотворчого мистецтва;
  • інформаційно-пізнавальну – удосконалювати прийоми самостійного здобуття нових знань, активізувати прийоми роботи в умовах пошуку, дослідження; розвивати активність пізнавальних процесів у школярів;
  • самоосвіти та саморозвитку – сприяти розвитку навичок самостійно працювати з різними джерелами інформації; розвивати пошукову діяльність школярів;

виховна:

– виховувати кращі моральні якості людини, почуття справедливості, почуття гумору, естетичні смаки.

Цілі уроку:

Учні повинні знати:

• зміст байок, їх проблематику;
• джерела сюжету;
• роль художніх засобів у творі.

Учні повинні вміти:

• виразно читати байку за ролями;
• досліджувати проблемні питання;
• характеризувати персонажів байки, давати їхнім вчинкам власну оцінку;
• висловлювати й обґрунтовувати власне ставлення до прочитаного;
• працювати в групах;
• презентувати результати навчальної діяльності;
• висловлюватися російською й українською мовами.

Учні повинні розуміти:

• різницю в побудові байок;
• роль автора у творі.

Тип уроку: бінарний урок компаративного аналізу творів з української та російської літератур.

Форма уроку: творча майстерня (лабораторія).

Міжпредметні зв’язки: російська література, образотворче мистецтво.

Обладнання: мультимедійна дошка, учнівські ілюстрації до вивчених байок, виставка творів Л.Глібова й І.Крилова.

Методи й форми: інсценізація байок Л.Глібова й І.Крилова; робота в групах; презентація міні-проектів; «мозкова атака»; екскурсія в міні-галерею; словникова робота; творчі роботи дітей.

Випереджувальні завдання:

1. Підготувати інсценізації байки російською й українською мовами.
2. Виконати ілюстрації до прочитаних байок Л.Глібова й І.Крилова.
3. Скласти байку або нове продовження байки, дописати мораль байки І.Крилова «Муха и Пчела».

Робочі групи: 4 робочі групи

І – група «Літераторів»;

ІІ – група «Акторів»;

ІІІ – група «Лінгвістів»;

IV – група «Художників».

ХІД УРОКУ

І. Стимулювання й мотивація навчально-пізнавальної діяльності

Вступне слово вчителів:

• Дорогі діти, сьогодні в нас незвичний урок – урок позакласного читання за творчістю відомих усьому світові байкарів Леоніда Глібова й Івана Крилова.

Серед постійної боротьби добра і зла, правди і кривди людина вчилася жити. Як захистити себе від лиха, як застерегти іншого від нього? Такі питання поставали перед нею. І щоб відповісти на них, людина створила байку, яка швидко стала найпопулярнішою й найпоширенішою від часів Езопа до сьогодення.

– «В человеке все должно быть прекрасно: и одежда, и лицо, и душа, и мысли», – утверждал А.П.Чехов. Несомненно, каждый из нас обладает многими достоинствами. А задумывались ли вы над тем, сколько у человека пороков и недостатков? Не считали? Попробуйте! Если не получится, обратитесь к басням. Ведь каждая из них – это «ларчик с секретом», в котором содержится и совет, и предостережение, и просьба. Но услышать голос баснописца дано не всем. Те, кто захочет избавиться от недостатков, услышит и сделает вывод. И чем чаще мы будем обращаться к басням, тем лучше: ведь они помогут найти ответы на волнующие нас вопросы.

– Л.Глібов і І.Крилов не просто сміються, вони повчають людину. Тож сьогодні, діти, ми будемо не тільки сміятися, а вчитися на чужих помилках, знаходити в поведінці тварин людські недоліки, а отже, й уникати їх.

Побажання

– Відкрийте зошити і запишіть число й тему уроку.

Очікування

ІІ. Цілепокладання.

Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

Ключові питання роботи:

1. Який твір називається байкою?
2. Якими людськими рисами наділені герої байок Л.Глібова й І.Крилова?
3. Чи однакова будова байок? Що об’єднує байки? Яка між ними різниця?
4. Хто в кого «списав» байку?

ІІІ. Цілереалізація.

Сприйняття й первинне усвідомлення навчального матеріалу.

1. Перевірка домашнього завдання.

Презентації «Великі байкарі світу».

2. Інсценізація байок Л.Глібова й І.Крилова.

Ключові питання роботи:

• Чи зуміли виконавці передати інтонації героїв і авторів байок?
• Чи уявляємо ми, слухачі, картину, намальовану авторами, й характери персонажів, дякуючи виразності читання?

Тон розмови Мухи невимушений, емоційний, деякою мірою надмірний, егоїстичний. Бджоли – доброзичливий; для неї важливо, щоб про неї ніхто жодного поганого слова не сказав.Вона готова завжди допомогти.

3. Робота в групах.

Група «Лінгвістів» отримує завдання дослідити: як, за допомогою яких засобів автори підводять читачів до думки, що за свої вчинки треба відповідати.

Групи «Літераторів», «Акторів» і «Художників» працюють над ключовими питаннями уроку:

1) Якими людськими рисами наділена Муха, а якими – Бджола? Про які якості йде мова в байках?

– Муха – це образ лінивої людини, яка привласнює плоди чужої праці. Л.Глібов говорить про це так:

– Весною Муха-ледащиця

майнула у садок

на ряс, на квіти подивиться,

почуть Зозулин голосок.

– Сидить, спесиво поглядає

що робиться в садку.

У І.Крилова:

– На тонком стебельке

Качалась Муха , сидя.

– За мною только лишь и дела,

Летать по балам, по гостям.

У І.Крилова Муха ще й дуже хвалькувата, гордовита, зневажлива, зарозуміла:

– И молвить, не хвалясь, мне в городе знакомы

Вельмож и богачей все домы.

Когда б ты видела, как я пирую там!

Где только свадьбы, именины, –

Из первых я уж верно тут.

И ем с фарфоровых богатых блюд.

И пью из хрусталей блестящих сладки вины,

И прежде всех гостей

Беру, что вздумаю из лакомых сластей.

Бджола – це дуже працьовита, працелюбна людина, яка радіє з того, що приносить користь і собі, і іншим. Підтвердженням є цитати у байці Л.Глібова:

– Та ніколи мені сидіти. –

Вже час до пасіки летіти.

Навіть Муха її характеризує:

– Раненько встане, пізно ляже.

У І.Крилова про працьовитість Бджоли теж говорить Муха:

– Уж как тебе не лень

С утра до вечера трудиться целый день!

2) Чи лагідна Муха з Бджолою від початку й до кінця байки? Як і чому змінюється настрій Мухи впродовж спілкування з Бджолою?

– На початку байки Л.Глібова Муха досить лагідна, добра, улеслива з Бджолою, називає її «моя ненько», її працю – «бідною», а долю – «поганою доленькою». Їй дуже шкода, що Бджола все життя працює, не покладаючи рук.

– Після повчання Бджоли тон розповіді змінюється. Муха зневажливо говорить:

– Стару новинку, – каже Муха, – десь довелось тобі почуть!..

Запевне, дурень дурня слуха…

Велике діло – проженуть!

Не можна в двері – я в кватирку

або пролізу в іншу дірку –

і зась усім!

У І.Крилова Муха більшою мірою надмінна, егоїстична, вона не вважає за потрібне вживати ввічливі слова. Вона навіть не вітається з Бджолою, як у Л.Глібова, а говорить зневажливо:

– Уж как тебе не лень.

3) Якщо порівняти побудову, структуру байок, що можна відмітити?

– Байки і Л.Глібова, і І.Крилова побудовані однаково: спочатку розповідь, потім мораль. Головна частина – розповідь про подію. Мораль – роздуми про смисл розказаного. Вона може складатися як із цілої строфи, так і з одного рядка або читатися між рядків та домислюватися, як у Крилова, де моралі немає.

4) Знайдіть і прочитайте мораль байки. Яка роль моралі?

– У Л.Глібова мораль байки «Нехай ся байка мухам буде, щоб не сказали часом люде, що надокучив їм».

А у І.Крилова моралі немає, бо вона й так усім зрозуміла.

Мораллю автори допомагають читачу зрозуміти алегорію, побачити за окремими випадками конкретний смисл.

(учні читають мораль байки І.Крилова, яку вони самі дописали).

5) Яка художня деталь допомагає нам зрозуміти, що мова йде про людей?

– Алегорія (інакомовлення) – інакомовне відображення абстрактного поняття, переданого за допомогою конкретного образу. Наприклад, поняття мудрості показують в образі Сови, хитрості – в образі Лисиці, неповороткості – в образі Ведмедя, хижості – Вовка, боягузтва – в образі Зайця.

6) Чому автори використовують у своїх творах образи саме комах та тварин, коли хочуть показати вчинки людей?

– Тому що з образами комах, тварин за традицією пов’язані певні якості людини. Вовк і Щука – це зла, хижа, жорстока людина, Кіт – стороння мудра людина, Бджола – працьовита, чесна людина, Лисиця – хитра, підступна, Осел – не дуже розумна тощо.

7) Наведіть приклади творів Л.Глібова й І.Крилова, які ви вивчили.

Учні наводять приклади творів.

8) Яка роль автора в байках? Чи прямо вони повчають людей, як потрібно, а як не потрібно робити?

– Ні. Байкарі малюють картину життя, живих персонажів з їх характерами, вчинками, мовою. Автори з посмішкою розповідають життєву історію, у якій проявляються всі вади, й ми розуміємо, про яких людей іде мова.

9) Що називається байкою? Що об’єднує байки Л.Глібова й І.Крилова?

– Герої, сюжет, мораль, художні засоби.

Група «Лінгвістів».

Словарная работа. Спесиво-надменно, высокомерно.

Вопросы.

1. С помощью каких слов в басне отражаются черты характера Мухи и Пчелы?

Предполагаемый ответ:

Л.Глібов Муха «ледащиця», «спесиво поглядає», «непрохана», «зневажає всяк».	И.Крылов Муха «спесиво говорит», «никому не мила», «морщатся», «гоняют со стыдом».
Отражены высокомерие и надменность Мухи, ее не любят за назойливость.
Бджола «ніколи мені сидіти», «раненько встане, пізно ляже», «праця бідная твоя».	Пчела «Уж как тебе не лень с утра до вечера трудиться целый день?»
Трудолюбие, стремление Пчелы приносить пользу себе и окружающим.

2. Какие слова с уменьшительно-ласкательными суффиксами употребляют Л.Глебов и И.Крылов в своих произведениях? С какой целью?

Предполагаемый ответ:

Л.Глібов «вітрець тихесенько гойдає», «близенько», «раненько», «доленька», «головоньку», «весіллячко».	И.Крылов «ветерок», «на стебельке», «щечка», «шейка».
Авторы стремятся отразить умиротворенное настроение Пчелы, то, что она довольна своей жизнью. 3. С какими словами Муха обращается к Пчеле? О чем это свидетельствует? Предполагаемый ответ:
Л.Глібов «Моя ненько», «голубко мила».	И.Крылов Нет обращений.
У Л.Глібова Муха в начале басни доброжелательно относится к Пчеле, ей жаль, что та всю жизнь трудится и не отдыхает, как она: «Раненько встане, пізно ляже». У И.Крылова Муха более надменна, эгоистична, не считает нужным подбирать вежливые слова, обращаясь к Пчеле.

4. Какие предложения по интонации часто встречаются в баснях Л.Глебова и И.Крылова? Почему?

Предполагаемый ответ:

Восклицательные предложения, которые придают повествованию непринужденность и эмоциональность речи Мухи.
Л.Глібов «І їм, і ласую доволі, – Не те, що клопоти у полі І праця бідная твоя!»; «Велике діло – проженуть!»; «Не можна в двері – я в кватирку Або пролізу в іншу дірку – І зась усім!»	И.Крылов «Уж как тебе не лень С утра до вечера трудиться целый день!»; «Когда б ты видела, Как я пирую там!»
5. Найдите в баснях устойчивые словосочетания. Какова их роль? Предполагаемый ответ:
Л.Глібов «Дурень дурня слуха», «Не можна в двері – я в кватирку Або пролізу в іншу дірку».	И.Крылов «райское житье», «дошли слухи».
Фразеологизмы придают речи выразительность, точность, яркость.

6. Какие изобразительно-выразительные средства авторы используют в своих произведениях?

Предполагаемый ответ:

Эпитеты:

Л.Глібов «гарна година»; «праця бідная»	И.Крылов «легком ветерке»; «сладки вины»; «лакомые сласти»; «щечка розовая»; «шейка белоснежная»
Отразить отношение Мухи к своей жизни. Сравнения:
Л.Глібов «Мов панночку яку».	И.Крылов Нет сравнений.
Л.Глебов указывает на беззаботную и счастливую жизнь ленивой Мухи.

7. Итак, давайте сделаем вывод: кто у кого «списал» басню? Свой ответ аргументируйте.

Предполагаемый ответ:

Басня очень близка народу, потому что в ней, как в зеркале, отражаются человеческие недостатки и пороки. Баснописцы с естественностью и живостью отразили разные стороны в жизни общества.

4. Перевірка домашнього творчого завдання.

Учні читають байки, які вони склали самі, нове продовження байок.

Група «Художників» проведе нас шляхом байок і розповість, чи вдалося авторам ілюстрацій і членам групи «Художники» передати риси характеру персонажів.

– У нашій міні-галереї представлені ілюстрації до байок Л.Глібова та І.Крилова. Перед вами малюнки художника Євгена Рачова, який, перечитуючи байки, побачив різні сторони життя свого народу, а також малюнки нашої групи. Художники у своїх ілюстраціях зберігають персонажів-тварин байок: тут і грубий вайлуватий ведмідь із байки «Квартет» І.Крилова, і злий вовк з байки «Волк на псарне» І.Крилова, і хитра, улеслива лисичка з байки Л.Глібова «Щука», і обмежена свиня під дубом із байки «Свинья под дубом» І.Крилова. Євген Рачов і учні групи показали не просто звичайних тварин. Вони тонко підмітили в героїв-тварин людські пози, міміку, одяг. Малюнки нам допомагають глибше зрозуміти, про що «говорять» тварини Крилова і Глібова.

Щоб передати епоху створення байок, художники вибрали одяг, який носили в часи Крилова й Глібова. Одягаючи героїв – кого в святкову сукню, кого в селянську одежину, – Рачов і учні групи тим самим розкривають ще й соціальне й сатиричне іносказання байок.

За таким виглядом тварин гостріше звучить насмішка: ось вона – боязливість, ось – улесливість, ось – дурість, безглуздість, ось – жорстокість. Це ті людські якості, над якими й ми можемо сміятися, коли зустрічаємося з ними в житті.

Я сподіваюся, що подивившись на малюнки і вислухавши учнів, ви помітили, над чим посміялися художники й тому будете уникати подібних ситуацій, щоб не стати героєм іншої байки.

IV. Систематизация и обобщение изученного. Метод «Мозговая атака».

Закончи предложение и отгадай кроссворд.

1. Родоначальником басни является… (Эзоп).
2. Небольшое по объему литературное произведение с поучительным смыслом, в котором в образах животных, предметов показаны человеческие отношения и характеры, называется… (басней).
3. Басня состоит из двух частей – повествования и нравоучительного вывода. Нравоучительный вывод – это … (мораль).
4. Продолжили и развили этот эпический жанр великий русский баснописец … (И.Крылов) и украинский … (Л.Глебов).

V. Рефлексивно-оцінюючий.

Чи здійснилися ваші очікування?

Чого ви навчилися?

Оцінювання оголошується після кожного виду роботи в групах.

VI. Домашнє завдання.

1. Узяти інтерв’ю у своїх близьких. Які вислови з байок Л.Глібова і І.Крилова вони пам’ятають і використовують у своєму мовленні.

Дати відповідь на питання: «Які байки Л.Глібова і І.Крилова я включив би в шкільну програму і чому?»