Виховна година у початковій школі “Колиска мого дитинства.”

Автор: вчитель початкових класів Стремедловська Людмила Леонідівна

Виховна година розширює знання учнів про рідне місто, його історичне минуле і сьогодення, виховує любов до рідного краю.

---

 

Тема:  Колиска мого дитинства

Мета: розширювати знання учнів про рідне місто. Формувати громадянську позицію; вміння порівнювати, аналізувати, розвивати логічне мислення; виховувати почуття патріотизму, любов до рідного краю.

Обладнання: вишитий рушник, кетяги калини, колоски жита, мультимедійна презентація “Нетішин – гордість моя.”

Це місто називається Нетішин,

Бо князь колись так кинув десь недбало:

“Це місце геть мене зовсім не тішить.”

Та місто з тих речей не сумувало.

Росло собі цеглинка до цеглинки

І пісню весело дзвінко співало,

Збирало сонячні ясні іскринки,

І пензлем зорі в небі малювало.

І ось зросла на березі Горині

ХАЕС велична з дощику краплинки.

І назва ця для давнини незвична

Сумну легенду князя зруйнувала…

 

Учні: Мій край чарівний – Україна!

Тут народилась ти і я,

А над ставком верба й калина.

І щира пісня солов’я.

Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ.

Цвітуть волошки сині в житі.

Звідсіль ведуть дороги в світ.

Зацвіла калина, зелена ліщина

Степом котиться диво-луна.

Це моя Україна, це моя Батьківщина,

Що як тато і мама одна.

Одна Батьківщина і двох не буває.

Місця, де народились ми, завжди святі.

Хто рідну домівку свою забуває,

Той долі не знайде в житті. 

Вчитель: Я запрошую вас у подорож стежинками нашої малої Батьківщини, краю, де ми народились і живемо.

Учень: Який гарний край навколо:

Поле, річка, ліс довкола.

Це рідний край, моя земля!

Хмельниччина моя.

Учениця: У Нетішині народилась,

У Нетішині живу.

Моє місто, краю рідний,

Дуже я тебе люблю!

Учень: Нетішин мене тішить.

Горить тече, вода бринить.

Тут лине пісня солов’я.

Це рідна Батьківщина моя!

Вчитель: А звідки у нашого міста така цікава назва?

Учень: Назва нашого міста має дуже давню історію. Вона з’явилась ще у ХVІ столітті. Серед дрімучих лісів і боліт було маленьке поселення. І якось острозький князь, об’їжджаючи свої угіддя, потрапив у цю місцину. Від того, що ця територія була багнистою, з бідними землями, вона не потішила мандрівника і стали називати цю місцевість Нетішин.

Учень: Колись місцевість була болотистою, і тут не текла вода. Поселення називали Нетечин, а згодом назва трансформувалася у Нетішин.

Учень: Мешканці, які колись жили на цій території були бунтарями, не тихими – звідси, ніби то, походить назва Нетішин.

Учень: Найбільш вірогідною та документально обґрунтованою є така версія. Маленьке село серед лісів і боліт започаткував Нетіша, в народі його звали Нетоша, Нетошко. Звідси і назва Нетішин.

Вчитель: Історія , тоді ще села Нетішин, сягає щонайменше ХVІ століття. Вперше на сторінках писемних джерел Нетішин з’являється 6 лютого 1542 року, як одне із замкових сіл князів Острозьких.

Переважаючим заняттям нетішинців було землеробство, рибальство, полювання, збір ягід та грибів. Серед селян ремісників згадуються ковалі, шевці. У середині ХVІІ століття на річці Горинь побудували 2 млини, котрі мали 6 жорнових каменів і одну ступу для товчення круп. На початку ХХ століття старі дерев’яні млини згоріли, а натомість було збудовано новий цегельний млин з найсучаснішим на той час обладнанням.

Стіни старого млина збереглися до сьогоднішніх днів.

Учні: Спить старий млин снами

Давно проминулих літ.

Віки над ним пролетіли.

Стоїть над Горинь – рікою мовчазний сивий дід.

Сумують верби там біля води.

Лиш солов’ї тривожать тишу.

Мій юний друже, ти сюди прийди,

Історію споруди підніми завісу.

Вчитель: Добротний млин був гордістю села. На ньому виробляли кілька ґатунків борошна та крупів. В 30-х роках ХХ століття при млині було споруджено гідроелектростанцію. Багато трагічних сторінок в історії Нетішина:

репресивні акції проти “неугодних”, голодомор, окупація в роки Великої Вітчизняної війни. Нова історія Нетішина розпочалася з початком будівництва Хмельницької атомної електростанції. 7 квітня 1977 року у селі біля старого млина висадився десант будівельників із Бурштинської ГРЕС.

Серед лісів та боліт виростало нове місто. У березні 1980 року були здані в експлуатацію магазин, їдальня, гуртожиток, зведено перший житловий п’ятиповерховий будинок. (Я – первый!).

Сьогодні Нетішин – молоде сучасне місто.

Учні: У рідному місті все найкраще у світі.

Висотні будинки, проспекти і вулиці світлі.

Затишні садочки і школи чудові.

Дитячі майданчики такі кольорові.

Тут навіть сонце найтепліше світить.

Краєвиди всі чудові!

Тут все знайоме, як ніколи:

І ліс, і річка, й рідна школа.

Вчитель: На сьогодні у місті діють 8 дошкільних закладів, 4 середніх загальноосвітніх школи, ліцеї, професійно-технічний ліцей. Гостинно відкривають двері школярам нетішинська школа мистецтв та дитяча художня школа.

Учні: Гостює осінь у моєму місті.

І вже кружляє листя клена золоте.

І червоніє горобин намисто.

Лиш зелених сосен не торкне.

Осінь, осінь…

Тихо листям шурхотить.

Липи мовчазні стоять в задумі,

І флейти ніжна музика звучить.

Стих гомін у шкільнім дворі.

Дітей покликав дзвоник голосистий.

Стоїть в червоній хусточці калина.

Гостює осінь у моєму місті.

Вчитель: Населення міста становить близько 36 тисяч мешканців.

Наше місто має свою символіку: герб та прапор Нетішина. Смуги синього кольору на прапорі та гербі міста символізують піски, на яких стоїть місто та ХАЕС; зелені барви – символ Поліського краю; золоті трипалі соснові гілочки – щедрість та багатство рідного краю; стилізована “квітка” срібного кольору – фрагмент атомного реактора ВВЕР – 1000 Хмельницької АЕС, що складається із шестигранних касет, утворюючи так звану “квітку” – символ надійності і безпеки. Нетішин – місто енергетиків.

Учні: У нас є станція чудова.

Вона працює цілодобово.

Подає усім тепло і світло,

Тому що нам це необхідно.

Там працюють мама й тато.

Документів є у них багато.

Старанно всі працівники

Виконують свої обов’язки.

На нашій станції гарненько.

Порядок скрізь у нас завжди.

Свою роботу любить кожен.

Усі працюють залюбки.

ХАЕС – потужне промислове підприємство, яке щороку генерує майже 15 млрд. кВт електроенергії.

Вправа “Мікрофон” – Чиї батьки працюють на ХАЕС?

Гордість містян – Нетішинський краєзнавчий музей, урочисто відкритий 27 вересня 2001 року. За такий короткий час він вже встиг зарекомендувати себе як потужна наукова та культурно-освітня установа. Щороку музей відвідує понад 30 тисяч чоловік. Наш краєзнавчий музей відомий та шанований у межах краю та України. Його по праву почали називати окрасою Поділля.

Перший український національний жовто-блакитний прапор на Хмельниччині було піднято саме в Нетішині, ще до проголошення незалежності. Це сталося 27 квітня 1990 року після установчих зборів Народного Руху України. На місці підняття прапора встановлено спеціальний пам’ятний знак на вшанування цієї події.

Учні: Пишаюсь рідною землею,

Бо довелось мені тут жить.

Милуюсь світлою зорею.

Як рідний край цей не любить!

Милий краю процвітай,

Всіма барвами заграй!

Хай живуть щасливо люди,

Пісня хай лунає всюди.

Звучить пісня про рідну землю.

Вчитель: Нетішин – сучасне перспективне місто. За даними українського тижневика “Фокус” Нетішин очолив топ-20 у проекті “Найкращі міста для життя в Україні!”

Учень: Ти рідне місто полюби навік,

Бо тут твоє коріння, мамо й тато,

Найближчі друзі, добрі люди…

І світлого всього тут так багато.

Є багато країн на землі,

В них озера, річки і долини…

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди Батьківщина.

Є багато квіток запашних,

Кожна квітка красу свою має.

Та гарніші завжди поміж них

Ті, що квітнуть у рідному краї.

Є багато пташок голосних.

Любі, милі нам співи пташині.

Та завжди наймилішими з них

Будуть з рідної Батьківщини.

І тому найдорожчою нам

Є і буде у кожну хвилину

Серед інших країн лиш одна –

Дорога нам усім Україна!