Виховний захід-проект до Великодніх свят, 7 клас

Автор: Вчитель образотворчого мистецтва, курсу ” Мистецтво” Довженко Клавдія Тарасівна

Саме сьогодні, коли наша освіта стає на порозі інноваційних змін, коли ми всі – викладачі творчих предметів знайомимось з проектом Нової української школи та шукаємо можливості втілення його основних положень , важливим та актуальним вважаю поділитись планом мого виховного заходу-проекту.
Робота, створена під час цього заходу, була позитивно оцінена як професійними діячами мистецтва, так і пересічними глядачами. Практичне застосування набутих знань та навичок з предметів «Мистецтво» ( інтегрований курс), образотворче мистецтво та живопис у виховному заході було втілено в об’ємно просторовій композиції до фестивалю «Писанковий Рай», що приймала участь у Всеукраїнському писанковому фестивалі під назвою « Великодній Птах миру» у м. Києві на Софіївській площі у 2016 році.

Тема:  Діалог народного мистецтва із сьогоденням. Писанка – мистецький символ України.

Створення об’ємно-просторової композиції «ВЕЛИКОДНІЙ ПТАХ МИРУ»

до Всеукраїнського фестивалю писанкарства.

Мета: Розвиток та поглиблення знань учнів про культурні, національні традиції та обряди в Україні, пов’язані з Великодніми святами; формування компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві, збереження національної ідентичності; формування соціальної та громадянської компетентностей, обізнаності у сфері культури; практичних навичок, можливість застосовувати  у практичному житті, не лише в приміщенні навчального закладу.

Обладнання:  Заготовки дерев’яних форм писанок для кожного учня, фото робіт з різних регіонів України, плакати з символікою кольорів та знаків, виставка готових писанок, приладдя для декорування та розпису: олівці, фарби, пензлики; записи українських пісень у виконанні Ніни Матвієнко, М.Бурмаки.                                                                                                                      Наочні плакати про дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил пожежної безпеки, техніки безпеки під час заходу.

Форма проведення: Виховний захід – підготовка до фестивалю.

Підготовча робота: Металевий каркас до композиції; ескіз та картон, створений учнями профільних класів напрямку «Дизайн»; оформлення класу: нагороди, дипломи за участь у творчих проектах.

Хід  виховного заходу:

І. Організаційний  момент , вступна частина, оголошення теми та мети.

Вступ: Розповідь про одне з найсвітліших, найдавніших та найурочистіших свят – Великдень. Розповідь учителя про воскресіння природи, воскресіння  життя, Світле Воскресіння Христове, які в українському народно-ужитковому мистецтві здавна символізує розмальоване куряче    яйце – Писанка: символ Великодня, символ Весни, вічності життя.

Слово вчителя: «Композиція, яку ми плануємо зробити з вами, поєднує Родинне Дерево – символ життя  з гордим та сміливим «Птахом  миру», який, немов янгол, прилетів та сів на його гілки, впевнено та спокійно оберігаючи  нашу землю. Дана робота символізує собою здавна  відомий та оспіваний у багатьох творах  українського  мистецтва та літератури образ вільного Птаха Свободи, Птаха Миру та Духовності, Птаха Щастя, як Оберега цілої України. Завдяки своїй здатності підніматись у вирій та гострому зору птахи часто стають символами божественності, сили та перемоги. Образ священного птаха у міфології символізує  мир, щастя та багатство. Якщо на людину впаде світло Віщого Птаха, то людину очікують  радість, успіх  та найголовніше – спокій та щасливе, мирне майбутнє. Здавна у християн птах був крилатою душею, втіленням духовності, душі в раю. Маленький Христос часто зображується тримаючи в руках пташку. В західноєвропейському мистецтві птаха символізує «повітря та дотик». Образ Птаха є  алегоричним символом Весни, що напередодні Великодніх свят є символом надії на краще життя!»

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь.                                                                           

Спираючись на попередні базові знання, отримані на уроках історії, української літератури та образотворчого мистецтва, застосовуємо метод бесіди:

• Що означає термін декоративно ужиткове мистецтво? (прикрашені, оздоблені предмети вжитку)
• Які його види ви знаєте ? (писанкарство, вишивка, гончарство, розпис…)
• Що таке орнамент? (візерунок)
• Які види орнаментів ви знаєте? (рослинний, геометричний, зооморфний, антропоморфний)
• Що таке рапорт? (повторення частин візерунка)
• Які основні засоби застосовуються в композиції? (масштаб, симетрія, асиметрія, рівновага, тон, колір)
• Які основні техніки писанкарства ви знаєте з попередніх років? (крашанки, дряпанки, крапанки, писанки, мальованки, нетрадиційні техніки оздоблення)

ІІІ. Мотивація навчальної та виховної  діяльності.

Метод формування свідомості, заснований на співпраці та груповому завданні, для переконання в актуальності вибраної теми.

Розповідь: «Наш проект – композиція «Птах Миру на дереві життя», зроблена з дерев’яних мальованок і крашанок до великого свята, символічно захищатиме нашу країну в складні часи, допоможе зберегти майбутнє в мирі, любові та єдності! Робота над цим проектом об’єднала  учнів, батьків та вчителів Києво-Печерського ліцею «Лідер». Сподіваємося, що так само об’єднаються і всі люди України!»

ІV. Викладення нового матеріалу.

Мистецтво створення побутових речей та їх художнє оздоблення називається декоративно-прикладним. Витвори народних майстрів (у якій би техніці вони не були створені) красномовно розповідають про світ, де ми живемо, і кожна намальована, вишита чи вирізьблена руками людини квітка, листочок або ягідка  –  це справжнє диво!  У кожного народу переважають ті чи інші види декоративно-прикладного мистецтва. Це зумовлено різними кліматичними умовами, навколишньою природою, традиціями, які зберігалися й розвивалися протягом багатьох століть.

На території України поширені такі види декоративно-прикладного мистецтва, як вишивка, килимарство, ткацтво, різьблення, писанкарство, гончарство, ковальство, гутництво, витинанка, лозоплетіння, народне малярство та розпис.

Сьогодні ми розглянемо один з видів народного мистецтва – писанкарство.

Слово “писанка” походить від назви техніки – розписувати, прикрашати.  Здавна людина наносила на шкарлупу яєць чарівні магічні знаки, ще тоді, коли і писати не вміли. Це були малюнки-молитви. Люди вірили, що писанки приносять добро, щастя, достаток, здоров’я, захищають людину від усього злого. В Україні завжди писанки були в особливій пошані, їх із задоволенням малювали і дорослі і діти. Ми з вами вже знайомились з різними техніками та створювали ескізи до писанок. Сьогодні  разом будемо робити просторову композицію з мальованок та писанок.

Символіка писанки.  Створюючи писанку, майстер використовує мову символів. Символ — це умовний знак, мова наших предків, для яких кожна лінія, кожна геометрична фігура мала певне значення. Наприклад, крижинка символізувала зиму, квітка – весну, ягода – літо. Символічного значення надавали й кольору. Наприклад, зелений «розповідав» про весняне пробудження природи й надію на гарний урожай; блакитний – небо, воду; коричневий – землю, що приносить врожай; чорний – темряву, потойбічний світ; жовтий – сонце, тепло та сподівання на світле майбутнє, червоний – радість життя, добро. Більшість символів мають дуже давнє походження. Це знаки «спілкування» наших пращурів із природою, Всесвітом, із тим духовним началом, яке керує нашим життям. Ними вони позначували все довкола, аби вберегти свою домівку та родину від злих сил. Із часом склалася система знаків: кутів і ромбів, ритмічних зигзагів, трикутників і меандрів. Найуживаніші символи на писанках такі: Сонце, Зірка, Ромб, Безкінечник, Хрест, Ружа, Птах, Берегиня, Дерево життя.

Слово вчителя: «Завдяки спільній роботі в різними класами, ми вже отримали крашанки для нашої подальшої композиції. Пропоную вам сьогодні під час нашого заходу зробити власну  мальованку. Не забувайте, що перед початком роботи не можна сваритися, не можна нічого злого мислити».

V. Практична робота.

Створення писанки-мальованки. Учні розподіляються на групи, працюють над мальованками за створеними ескізами. Олівцями наносять малюнок за ескізами та взірцями, пензликами та фарбами наводять його на писанці. Вчитель допомагає відтворити аутентичні орнаменти і надає індивідуальні консультації.  Під час практичної роботи використовуються методи обговорення, відкритого обміну думками.

Учні малюють, слухають українські великодні пісні. Закінчені мальованки, крапанки обережно кладуть на тарілки для висихання.

VІ. Завершення нашого виховного заходу.

Вчитель нагадує учням про завершення заходу, дякує всім за гарну творчу роботу, згадує тих, хто вже працював над спільною композицією, обговорює з учнями захід. Що вдалося, над чим ще будемо працювати? Робота на творчих заходах – це постійне пізнання нового, самовдосконалення.

Висновок.

Під час виховного заходу  вдалося:

– створити нове освітнє середовище;

– використати  «педагогіку партнерства» у взаємодії між учителем з батьками;

– «педагогіку партнерства» у співпраці учень – вчитель;

– розкрити здібності та таланти учнів ;

– надати  практичні навички ;

– розвинути власну національну ідентичність учень, особистість, патріот;

– залучити учнів до спільної діяльності, соціалізації.

Саме сьогодні, коли наша освіта стає на порозі інноваційних змін, коли ми всі – викладачі різних предметів – вивчаємо проект Нової української школи, важливим та актуальним вважаю поділитись планом нашого виховного заходу-проекту.

Робота, створена під час цього заходу, була позитивно оцінена як професійними діячами мистецтва, так і пересічними глядачами. Практичне застосування набутих знань та навичок з  предметів  «Мистецтво» ( інтегрований курс), образотворче мистецтво та живопис у виховному заході було втілено в об’ємно просторовій композиції до фестивалю «Писанковий Рай», що  приймала участь у Всеукраїнському писанковому фестивалі під назвою « Великодній Птах миру».

ВЕЛИКДЕНЬ
На столі – духмяна паска,

А круг неї – писанки.
Уділи нам, Боже, ласки
На всі дні, на всі віки!

Немала у нас родина,
Та молитва всіх єдина:
Хай розквітне Україна,
Як в погожі дні – весна.
                            П. Воронько