Виховний захід-свято: “Казка в казці” для 2-4 класів.

Автор: вчитель початкових класів Комарчук Тетяна Йосипівна

Мандри Червоної Шапочки казками, де дружба та взаємодопомога поєднує всіх героїв у одну велику та дружню родину. Матеріал виховує в дітях почуття відповідальності, колективізму та прививає сімейні цінності.

---

 

Казка в казці

1 учень: .

Книжок багато в світі є

Вони вчать жити нас.

Казки читає кожен із людей.

Вони цікаві, мудрі, гарні.

2 учень:

Казка – це диво, сповнене краси.

Казка –це наша чарівнсть,

Поринуть в казку всім цікаво на землі,

Це справді свято, радість для душі.

3 учень:

У казці мову мають звірі всі,

Добро і правда завжди зло долають,

Дерева  в казці всі живі.

Тому і люблять казку діти всі.

4 учень:

Мудра казко,

Ти даруєш ласку,

Вчиш ростить пшеницю.

Поведи нас за собою

В світ прекрасний і чудовий.

5 учень

Ми казку до себе сюди запросили,

Щоб бачити казку,  читати  гуртом,

А казка в завії десь там заблудила.

Давайте її погукаєм разом!

Казка

(Звучить мелодія, виходить Казка)

Вітаю вас, дорослі і малі,

Уклін низенький вам.

Я –мудра казка. Хочу вам сказати,

Що кожен з вас мене повинен знати.

Бо, кажуть, казка вчить на світі жити

Та правду й волю завжди боронити.

То ж починаємо, увага,

Казці час.

ЛІСОВИК

Ой , куди ж це я попав,

Де ж моя галявина.

Заблудився, де   ж мій стіл?

Гостя ходить чарівна

Хто дівчино, ти скажи?

Мабудь казка, то заджи  .

: Алло! Цеве бюро?? Скажіть . будьте ласкаві, а хто у вас займається казками? Спасибі. Я зачекаю.

(До іншого телефону підходить Баба Яга)

Б.ЯГА: Алло!   Та  не чую. Алло Баба Яга  слухає. Чого там? Ах, казку!?  Це можна. А яку казку , про кого. Старовинну, чи сучасну?Дитина у вас є. Ах, ось воно як? Для  дорослих, значить. А хто це зі мною розмовляє. Лісовик?  Ти теж хочеш казку подивитися.Це можна, але то піде по двойному тарифу. Ну заходь в наш кінозал, вмощуйся зручненько. Каву і цукерки взяв, я іду  швиденько  .                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     Ну якщо згодні, тоді слухайте .

(Сходять обоє зі сцени.Появляється під казкову мелодію автор)

АВТОР: Жила-була в одному селі дівчинка, така гарна, що кращої від неї не було на світі. Мама любила її, а бабуся- ще більше. Звали цю красуню Червона Шапочка.

АВТОР: Та ось наближаються свята. Мама спекла святкові  пиріжки і попросила Червону Шапочку віднести їх бабусі, що жила в сусідньому селі,біля самої школи. Дорога булла далекою та пролягала через чарівний  ліс, але Червона Шапочка відправилася у цю небезпечну дорогу.

Шапочка. (співає)

Якщо довго, довго, довго!

Якщо довго по стежині,

Якщо довго по доріжці

Бігти, їхати, іти,

То я знаю, що напевно

Швидко, швидко, дуже швидко

На святковий вечір

До бабусі я прийду

А-а-а!

Бабусенько мила моя.

А-а-а!

До тебе я дуже спішу

А-а-а!

І хлоп’ята і дівчата

А-а-а!

І маленькі дошкільнята

А-а-а!                                     /

Всі радіють через край.       /2р

АВТОР: Ось так йшла Шапочка. і привела її стежина прямо на галявину, де Іван Царевич свого лука натягав, та суджену собі вибирав.

ІВАН ЦАРЕВИЧ:  Йду дорогою, блукаю, пригоду собі шукаю. Може мені женитися, чи ні, стрелю і побачу.

Оце так стрілив, мало що собі зуби не повибивав. А стріла так гарно полетіла, тільки шкода, що в самісіньке болото. Іду пошукаю.

(На сцену вибігає Царівна-жаба)

ЦАРІВНА ЖАБА: Скільки в дівках сидіти, де ті суджені, чому не йде. Ой, стріла. От так поталанило. Не вічно ж мені в болоті квакати, але для надійності треба того стрілка перехитрити. (Натягує хустину на лице і співає)

Гарна я є гарна,

Як та майська я рожа.

Хай милий побачить,

Хай милий побачить

Яка я є си гожа.

Ква-ква хай побаче,

Яка я є гожа.

ІВАН ЦАРЕВИЧ: (іде приспіваючи)  Казав мені батько,

Щоб я оженився.

Я ж заліз в болото,

Мало не втопився.

Казав мені батько,

Цілься, сину, в місто,

А я так приціливсь,

Що лук чуть не тріснув.

Вже годину лазю по тому болоті, а стріли ніяк не знайду. Тато ж казали: «На тобі, сину, стрілу. Захочеш женитися, стріль і буде тобі суджена, а не захочеш, то віддай назад». А тут, в цьому болоті, ні стріли, ні судженої. (Сів і плаче)

ЦАРІВНА ЖАБА: Ква!

І.ЦАРЕВИЧ: О! Якась таки жива істота в болоті є.Агов! Є тут хто живий чи нема?

(Ц.Жаба злякано показується)

І.ЦАРЕВИЧ: Анну не бійсь! Вилазь! Признавайся, хто ти є.

ЦАРІВНА ЖАБА: Я болотяна красуня,

А зовуть мене Квакуня.

І.ЦАРЕВИЧ: Ква, ква… Як?  Слухай, Куня, а ти тут випадково  такої золотистої стріли не зустрічала? Вже годину її шукаю і ніяк не можу знайти.

ЦАРІВНА ЖАБА: Я стрілу впіймала…, і тебе давно чекала.

Я царівна і красуня, а ти бравий молодець.

вийде з нас чудова пара.

Ква – ква любий, і кінець.

Чш. Яка ви красива пара, що квакуня  й молодець.

Буду йти я від бабуні.

І до вас зайду в палац.

А тепер біжу хутчіш, до бабусеньки.

Пиріжки несу мерщій від матусеньки.

Якщо вирішите ви, стати парою,

То чекаю вас в бабусі на свята  усі.

Казкар .

І побігла наша краля, швидко по доріжці.

Та не глянула вона, стрілку на доріжці.

В київському государстві, у великому то царстві,

всі дороги ой які.

Всі розбиті, і криві.

І тому наш цар вельможний, дав наказ усім дорожним.

Щоб дороги прокладати, від Європи невідстати.

Тож ремонт ускрізь іде, стрілка шлях нам приведе.

А Шапочка   поспішила,

І дорогу до бабусі, пропустила.

 Шапочка .

Що це за галявина, і чому тут шум.

Миш якась , кроти  стоять.

Як цікаво тут.

Про якесь велике свято

і багатих меценатів.

Хто вони такі.

А ….то це мабуть  вони

З’їхались вони  на свято.

Про своє життя говорять,

Наречену комусь годять.

Мабуть буде тут цікаво,

Теж пішла б і я туди.

Тільки хто мене покличе,

Чую плач тихенький я.

Дюймовочка.

Мила тітонько, добренька.

Пожалій мене, пусти.

Бо не хочу за старого заміж вийти я , прости.

Хочу бачити я сонце, вітерець легенький чуть.

До матусі повернутись.

А не в підземеллі жить.

Миша.

Що придумала, дурненька.

Це нам як же повезло.

І багатий, і старенький.

Кращого не знайдеш ти.

Він в державі, в нашім полі

Є один із багачів.

Меценат наш і  господар ,

Платить він ремонт доріг.

Зможеш ти ходити  плавно,

їздити на свята скрізь.

вийти заміж –

це вже справа, вирішена разом з ним.

Дюймовочка.

Я не хочу за старого.

Відпусти , іди сама.

Миша.

Що ти, дівчинко, я згодна.

Тільки кріт не хоче так.

З ним розмова, годі плакать,

йди скоріше, одягайсь.

Дюймовочка.

Я піду проститись  з сонцем,

І з життям на цій землі.

 Шапочка.

Мила дівчинко скоріше,

Йди сюди, допоможу.

За березами, на гілці,

ластівка зібралась  в путь

Попрохай , нехай візьме

і тебе в далеку путь.

Ластівка.

Дівчинко, чого сумна, сльози бачу я твої.

Ти поглянь, яка краса

Небо, сонечко й  квітки.

Дюймовочка.

Я це бачу, тільки миша,

заміж  видає мене,

За старого, за крота.

Ти врятуєш мене, так?

Ластівка.

Добре, ти мале створіння,

Ти сідай моя дитина,

полетим у рідний край,

Ти тримаєшся, бувай.

Стара миша, кріт, і гості.

Кріт.

Я не поняв, знову просто,

Мене кинули це жах.

Але гроші всі мої, залишилися мені.

Кріт.2

Що ж робити будем друже.

Для кого зібрались ми.

Гроші вклали у дороги,

а весілля буде ?

Кріт Ні.

Кріт 2

Підемо ми до себе в царство,

будем  гроші рахувать.

Ну а мишу ми запросим,

пісеньку нам проспівать.

Кріт.

Скільки часу в нас забрали,

І робота вся стоїть

Наші банки зупинились

Час іде, а все стоїть.

Що ж, нам миша заспіває,

Ми послухаємо вдвох,

Раз весілля  відмінилось,

В  нас якийсь переполох.

Будемо ми працювати

Грошики все заробляти.

 Шапочка.

Добре , що скінчилось  все вже..

Йти мені вже, час  пора.

До бабусі з пиріжками.

І дорога  нелегка.

А дюймовочку в бабусі

Буду я чекать на свято.

Ой, якась смішна дівчина,

там пробігла,

Хто вона?

Почекай, і я з тобою.

Мила дівчинко, чекай.

Мачуха.

Де мої маленькі доні,

Ви зібралися, пора.

Нам на бал у королівство,

час вже їхати.

Дива.

1 донька

Мамо, в мене нема квітів,

Як поїдемо на бал

2 донька.

І у мене теж  нема.

В королівство нас не пустять.

1 донька

Як же їхать, де ж вона.

Ми готові, всі чекають,

Попелюшко ,швидше йди

2 донька

Попелюшко, де ти, швидше.

Нам зібратись поможи.

Мачуха.

Чом так  довго, де була.

Попелюшка.

Я готова, ось і квіти.

Я з галявини взяла,

подивіться, любі сестри,

дивні квіти, це все вам.

Хочу вас я запитати,

можна  і мене не бал,

взяти,  я ж старалась.

1 донька.

Ні, не можна, ти ж прислуга.

Нечупара ти яка.

Вдома ти сидіти будеш,

бач принцеса,

Яч яка?

2 донька

А там будуть багачі

і король  із принцом буде.

Ти ж  чорнушко не спіши.

Мачуха.

Їду тільки я з доньками,

а ти будеш прибирать.

Для таких як ти     …..

Бал не може вас прийнять.

Їдьмо доні…

 Шапочка

Ну й нікчеми

як же звати,

Хто ти, плачеш ти чому.

Попелюшка.

Я попелюшка, мої сестри,

Поїхали на бал усі.

А я просилась, та почула,

що є запрошення лиш в них.

Мене узяти не хотіли,

я залишилася  одна.

Неробою мене прозвали,

та все виконую сама.

 Шапочка

Де ти живеш,

Чи друзів маєш?

Попелюшка

Живу я  з батьком , сестри є.

А з друзів лише паж зі мною.

Мій помічник, єдиний друг

 Шапочка

Хто він такий?

Попелюшка

Він помічник моєї феї,

її маленький ученик. .

Ой , хмарка плине,

хтось там є.

Фея.

Моя ти хреснице, вітаю.

Я рада бачити тебе.

 Паж

І я подружко, радий бачить,

Вітаю,дівчинко тебе.

Фея.

Ти хочеш побувать на святі,

що ж, ця проблема рішена.

Тобі   прийде на допомогу,

Мій паж.

Паж.

Підемо, Попелюшко разом,

ми будем вибирать наряд,

І відвезу тебе на свято.

Допоможу, біжи, збирайсь.

 Шапочка.

А я чекаю вас на свято,

В бабусі, недалеко тут.

Гостей збереться там багато

чекаю всіх.

Бувайте.

І буде свято для всіх нас.

Казкар.

Побігла Попелюшка з пажем,

і фея полетіла враз.

Стомилась наша  мандрівниця,

перепочити сіла враз.

 Шапочка

Посиджу трохи відпочину,

а потім швидко до бабусі,

стомилась.

Казкар.

Як тільки дівчинка заснула,

Десь взявся шум і гам такий.

Розбійники із лісу вийшли,

і на галявину прийшли.

Танець розбійників.

Розбійники.

 1.А хто такий це.

2.Що за диво.

3. 3. Якась дівчисько спить у нас.
4. 4. Давайте ми її злякаєм.

1 Ні,  заберемо із собою.

2. 2. Нехай вона живе із нами.

3 Всі шкоди робить, б’ється, лазить.

4 Ми зараз зв’яжемо її.

1. Тримай мотузку.
2. Ти тягни.
3. Яка чистенька, мила, справжня.
4. Ну просто дівчинка, краса.

1.Ми в ліс її , в печеру нашу.

2 Тихенько зараз заберем.

3. 3. Вона там стане розбишака.

4.Така ж як ми, вередуни.

Казкар.

І ось розбійники разом,

Червону Шапочку мерщій,

В печеру темну і холодну

З собою разом повели.

 Шапочка

Що так темно, холодно і страшно.

І якісь чорненькі світяться жучки.

Якесь дихання я відчуваю тихе

Хто тут такий, скажіть мені скоріш.

Герда.

Не бійся дівчинко, тобі ми  допоможем

Я те ж зачинена  –я  полонянка в них.

Шукати брата я свого пішла із дому,

І в пастку я попала тут.

А біля мене, ось живе істота,

Що з півночі прийшла до нас.

Це олень, сяйвом півночі осяян..

Він допоможе нам, і брата тамзнайдем.

 Шапочка

Як страшно тут, я до бабусі хочу.

Олень:

На півночі, у царстві снігу,

я жив там щасливо і бачив все.

Хлопчину бачив, Кая.

Його  там королева снігова

забрала в царство півночі, снігів,

де вітер сильний, і мороз  тріскучий.

вона в полон собі  взяла, і серце хоче Каю заморозить.

Герда:

То нам скоріше треба вибиратись  звідси,

на допомогу брату, щоб його спасти.

Тобі скоріше до бабусі треба, вона  чекає там тебе  давно.

Олень

Всі сплять, тихесенько виходим,

Дорогу знаю, покажу я вам.

Тобі я до бабусі шлях відкрию,

а  ми на північ,  в царство мерзлоти.

Чародій

Наш олень Шапочці дорогу  вкаже,

а сам на північ ,Кая ,щоб звільнить.

Дорогу Герді він покаже.

Бо холодно і дуже страшно їй самій.

Він допоможе дітям

Щоб скоріше, знайшовся хлопчик.

 Шапочка

Я з вами у далеку путь піду,

Щоб швидше Кая нам звільнити.

Герда.

Тоді в дорогу швидше нам до брата.

Олень.

Яка метіль, і холодно тут дуже.

Скрізь  царство льоду, біле і скляне.

Це володіння Снігової королеви,

Шукаєм Кая, десь він тут мабудь.

 Шапочка

Тихіше, там щось діється

Хтось йде.

Танець сніжинок і снігової королеви.

Снігова королева.

Я королева, господиня цього царства.

Ви у полоні,

Будете тепер.

Вас заморожу, перетворю в лід я.

І для прекраси будете тепер.

Герда.

Ти не роби такого, ми хороші люди.

Давай дружити, і  приходь до нас.

Коли зима настане, раді будем.

Ми любим зиму , будемо чекать.

 Королева

Мені самотньо жити в царстві снігу

Окрім сніжинок, більш нема людей.

І Кая я віддати вам не хочу.

Залишиться зі мною він , отут.

 Шапочка

Ой королево, ти чудова дуже,

І серце добре також маєш ти.

В тебе сніжинки є,

і олень  благородний.

Вони з тобою будуть жити тут    завжди.

Герда.

Ми будем друзями з тобою,

І в гості  їздити ми будем  кожен рік.

Тебе чекати буем кожного Нового року.

То відпусти мого ти брата, відпусти.

Кай

Що це за шум, чому так голосно і дзвінко,

У нас повинна бути тиша і вітри.

Ви хто, я вас не впізнаю.

Герда.

Поглянь на мене братику  скоріше.

Згадай мене, і чари скинь з себе.

Кай.

Щось коле мені дуже  в грудях,

Десь  бачив, не згадаю я тебе.

Королева

Що ж ви мене  умовили, я згодна

І відпускаю вас я всіх , ідіть.

А ви сніжиноньки залишитесь зі мною,

І сильний вітер ви сьогодні зупиніть.

Кай.

Чому мені так холодно сьогодні,

Ой Гердо, бачу я тебе.

Як радісно зустріти вас сьогодні,

О королево,  нас ти відпусти.

Королева

Ідіть, а то я можу передумать,

І всі чекайте взимку ви мене.

Я зі сніжинками до вас прилину,

Чекайте кожну зиму  в гості нас.

Чародій.

І милі діти всі разом  і дружно,

Покинув північ, до себе пішли.

разом із  Шапочкою, весело і дружно

до нашої бабусі  всі пішли.

Чародій

Довго чи швидко, але уже скоро

Бабусю побачить уся  дітвора.

Бабуся.

Ой вовчику, де ти,

чи все ти прибрав вже.

До нас скоро гості ,

зустріти вже час.

Вовк.

Бабусю, рідненька,

Ти вже не хвилюйся, я витер усе,

І  прибрав для гостей.

Ми внученьку нашу зустрінемо радо,

Чекаєм, сідай же.

Ось чаю попий.

Бабуся.

А може вона до нас прийде з гостями,

І друзів своїх приведе.

Вовк.

Да ти не хвилюйся, у нас все готово,

Давай їй позвоним,

Бери телефон.

Бабуся

Чомусь він не в зоні,

Та де ж вона, люба.

Хвилююся дуже вже я.

 Вовк

Бабусю, спокійно, я кроки вже чую.

Мабудь хтось іде вже до нас,

Точно іде.

Давай вийдем разом

З тобою на ганок.

Зустріти дитинку скоріш.

Бабуся

Ой з нею ще друзі,

Гостей як багато.

Мабудь буде свято

Ти став самовар.

 Шапочка.

Бабусенько, рідна.

До тебе спішила,

смачненькі несла пиріжки.

Зі мною прийшли мої друзі,

Прийми їх.

Дозволь нам усім завітать до тебе.

Бабуся

Ми раді із вовчиком бачити всіх,

прийняти вас всіх, як родину.

Їз різних казок до нас гості прийшли.

Тепер ми велика родина.

Чародій.

Гості всі зібрались разом

з різних казок чарівних.

це сім’я велика наша.

Як цікаво жити в ній.

Пісню заспіваєм разом

Як одна сім’я дітей.

Пісня.  

А тепер разом усі

Затанцюємо мерщій.

Танець наш веселий дуже

І завзятий милий друже

То ж чекаємо вас всіх ,

На новий навчальний рік.

Танець.