Використання розвивальних ігор як засіб розвитку у дітей молодшого шкільного віку пізнавальних здібностей

Автор: вчитель початкових класів Яворська Ганна Степанівна

У статті розглянуто зачення гри у навчанні учнів початкових класів; запропоновано ігри, які може використати у своїй діяльності вчитель.

---

 

Гра – це і навчання, і праця, і серйозна форма виховання. ( К. Д. Ушинський.)

«…гра – це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєвий потік уявлень і понять» В.Сухомлинський У сучасних умовах розвитку України перебудова системи освіти – життєво необхідний процес. Адже сьогодні до школи приходять усебічно розвинені, ерудовані діти. Новий підхід до навчання вимагає й нового підходу до вчителя та організації його роботи. Важливим засобом активізації навчальної діяльності молодших школярів, я вважаю, є дидактичні ігри, тому що вони:

• органічно об’єднують триєдину мету навчання: освітню, розвивальну, виховну;
•  задовольняють різноманітні дитячі інтереси: ігрові, пізнавальні, соціальні;
• впливають на розвиток психічних процесів, на формування активної особистості;
•  виступають, як засіб всебічного розвитку дитини, зокрема, її пізнавальних здібностей;

підвищують інтерес до навчання, розвивають уважність, забезпечують краще засвоєння навчального матеріалу. Дидактична гра має особливе місце і є одним із засобів розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі навчання. В. О. Сухомлинський писав: ,,Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку. Гра – це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєвий потік уявлень, понять про навколишній світ” . Однак таке значення має не будь – яка гра, а лише та, що передбачає пізнавальну діяльність учасників. Гра дарує дітям радість і захоплення, пробуджує в душі кожного з них добрі почуття, роздмухує вогник дитячої думки і творчості. Вона дає змогу привернути увагу й тривалий час підтримувати інтерес до тих важливих і складних завдань, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається. Наприклад, одноманітне розв’язування задач на уроці математики стомлює дітей, викликає байдужість до вивчення предмета. Проте виконання цих самих завдань у процесі дидактичної гри стає для дітей вже захоплюючою цікавою діяльністю через конкретність поставленої мети – у кожного виникає бажання перемогти, не відставати від товаришів, не підвести їх, показати всьому класу, що вміє, знає.

Основна мета та суть гри: максимальний розвиток компетентності особистості щодо саморегуляції, самоосвіти та самовдосконалення й виховання відчуття постійної потреби до цього; розвиток індивідуальних творчих здібностей; засіб самооновлення, самовдосконалення, стимулятор доброго настрою; збільшує інтелектуальну напруженість, активізує розумові процеси, підвищує інтерес до знань, тренує память, вміння міркувати логічно; засіб фізичного, розумового і морального виховання; діяльність в умовах ситуації, спрямованих на відтворення та засвоєння суспільного досвіду, в якому складається та вдосконалюється самоуправління поведінкою.

• Дидактичні (формування й застосування нових ЗУМ, розширення кругозору)
• Розвиваючі (розвиток памяті, мови, розумовихпроцесів, творчих здібностей)

Виховні (виховання самостійності,  колективізму, волі, навичок співробітництва)

Гра – це  “чарівна  скринька”,  за  допомогою  якої  можна  навчити  малюка  читати,  писати,  спостерігати,  доводити, розуміти,  творити.

Саме  для  цього  і  існують  розвивальні  ігри. Вони не  звичайні. Їх  не  можна,  як  будь-яку  іграшку ,  просто    дати  дитині  і  сказати:  ”Грайся!”.  Такі  ігри  можна  використовувати  як  тести,  перевіряючи   кмітливість,  творчі  і конструкторські  здібності  дитини, розвиток  її  логічного  мислення  і  просторової   уяви  тощо. Заняття   з  такими іграми –  справжній  гімнастичний  зал  для  тренування  розуму!

Щоб рухати  вперед  науку,  техніку,  виробництво  і  суспільне  життя,  потрібні    винахідники,  новатори,  генератори  нових  ідей –  люди  потужної  творчої  думки,  розвинутих  творчих  здібностей.

Кожна  дитина  може  стати   такою.  Які  ж є секрети  творчості ?

Перший  секрет – ранній  початок  ігротерапії  з дітьми. Тому  розвиваючі  ігри  незамінні  у  наймолодшому  віці. Дуже  добре,  коли  ці  ігри захоплюють  дитину  у 2 роки,  добре, якщо  в  3-4,  не  пізно,  якщо  в 6-7. Загальне  правило: чим  раніше  дитина  почне  гратися,  тим  більших  висот  зможе  досягти.

Другий  секрет –  особливе  вміння  гратися  з  дитиною,  а  граючись,  спілкуватися  з  нею.

Не   повчати її,  а  заряджати  творчістю,  бажанням  розвיязувати  різноманітні  завдання  і  навіть  придумувати  нові.  Але  щоб  “заряджати”  дитину,  треба,  насамперед,  зацікавитися  самому,  захопитися  цими   іграми.

Відомий   педагог  Б.П.Нікітін   визначив  “золоті  правила”   розвивальних  ігор,  яких  слід  дотримуватися  дорослим. Ось  деякі   з  них:

1. Гра має  приносити  радість  і  дитині  і дорослому. Кожен   успіх  дитини –  це  спільне  досягнення.  Радійте  успіху – це  надихає   малюка.
2. Зацікавлюйте дитину  грою,  але  не  примушуйте  її  гратися,  не  доводьте  заняття  іграми  до   переобтяження. Утримуйтесь  від образливих  зауважень: “Ой, ти дурнику”  та  інше. Не  ображайте  дитину  в грі,  не  гасіть  її  емоцій.
3. Розвивальні ігри – ігри творчі. Усі  завдання  повинні  виконуватись  дитиною  самостійно. Наберіться  терпіння  і  не  підказуйте  ані словом,  ані  жестом,  ані  поглядом. Дайте    можливість  дитині  думати   самій,  самостійно  знаходити  і  виправляти  помилки.
4. Щоб відчувати   порівняльну  складність  завдань,  перш  ніж  давати  завдання  дітям,  обов’язково  спробуйте  виконати  їх самі.  Запишіть, за  який  час  вам  вдалося  виконати  те  чи  інше  завдання.
5. Якщо дитина  не  справляється  із  завданням, це  означає,  що  ви  переоцінили  рівень  її  розвитку. Необхідно  зробити  перерву,  а  через  кілька  днів  почати  з  більш  легких  завдань. Ще  краще,  якщо  дитина  сама  обиратиме  завдання  з  урахуванням  своїх  можливостей. Не  підганяйте  її.
6. Краще всього,  якщо  в  кожної  дитини  буде  окремий  комплект  гри  чи  ігрового  матеріалу.
7. Захоплення дітей  відбувається  хвилями,  тому,  коли  у  дитини  зникає  інтерес,  “забувайте” про  гру  на  місяць-два,  а  потім  “випадково”  знайдіть  її. Повернення  до  гри  часто  буває  схожим  на  зустріч  зі  старим   другом.
8. Ігри слід  берегти,  не  можна  ставити  їх  на одному  рівні  за  доступністю  з  рештою  іграшок. Краще, щоб дитина  попросила  гру. Тому   ігри   слід  зберігати  на  видному,   але  не  дуже  доступному  місці.
9. Для найменших  (1,5 – 3 роки)  слід  оживляти  гру  казкою  чи  розповіддю,  надавати   імена  моделям,  іграшкам,  фігуркам,  малюнкам. Фантазуйте,  аж  поки  дитина  не  почне  захоплюватися  процесом   і  результатом  гри.
10. Створюйте у  грі   невимушену  атмосферу. Не стримуйте  рухову  активність  дитини.  Дозволяйте   пострибати,  побігати  і тощо.
11. Доречно влаштувати  змагання   на  швидкість  виконання  завдань  за  годинником  чи  секундоміром.
12. Граючись, поводьте  себе  з  дитиною  як  рівний  з  рівним,  підтримуючи   атмосферу  гри.
13. Ігри необхідно   повторювати,  повторення  –  необхідна  умова  розвивального  ефекту.

Отже,  головне –  не забувати,  що  гра  –  провідний  вид  діяльності  дітей  дошкільного  віку,  під  час  якого  вони  розвиваються,  навчаються  і  виховуються.

На уроці завжди необхідно находити місце грі. Нестандартна творча робота пробуджує в дітей інтерес до знань, сприяє інтелектуальному розвитку. Дитинство – це важливий повноцінний період життя людини, а не підготовка до майбутнього. В. Сухомлинський вважав, що від того, як пройшло дитинство , що з дитячих років і навколишнього світу ввійшло у свідомість і серце дитини, великою мірою залежить, якою буде дитина в майбутньому.

Сучасні умови освіти характеризуються гуманізацією навчального процесу. Реалізація цього спрямована на використання нових підходів навчання і вихованя дітей. Навчання в початковій школі не може бути лише процесом засвоєння певної суми знань. Це, перш за все, має бути захопливе пізнання навколишнього світу через спостереження, через влучно дібрані слова, через образи, створені в дитячій уяві і фантазії, через цікаві ігри. Для того, щоб навчання було цікавим, а засвоєння знань легким, уже з перших днів вводжу своїх вихованців у світ казки, природи, фантазії.

Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати, необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:

• ігри мають відповідати навчальній програмі;
• ігрові завдання мають бути не надто легкими, проте й не дуже складними;
• відповідність гри віковим особливостям учнів;
• правила гри прості і чітко сформульовані;
• дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати;
• справедливий підсумок уроку;
• різноманітність ігор;
• залучення до ігор учнів усього класу;
• не допускати приниження гідності дитини (образливі порівняння, оцінки за поразку у грі, глузування);
• гра на уроці не повинна проходити стихійно, вона має бути чітко організованою і цілеспрямованою.

На уроці використовую такі дидактичні ігри, організація яких не потребує багато часу для приготування відповідного обладнання, а від учнів запам’ятовування громіздких правил. Щоб гра викликала інтерес, використовую різноманітні елементи унаочнення, а умови гри —: ускладнюю.

Гра – це і навчання, і праця, і серйозна форма виховання. ( К. Д. Ушинський.) На уроці завжди необхідно находити місце грі. Нестандартна творча робота пробуджує в дітей інтерес до знань, сприяє інтелектуальному розвитку. Дитинство – це важливий повноцінний період життя людини, а не підготовка до майбутнього. В. Сухомлинський вважав, що від того, як пройшло дитинство , що з дитячих років і навколишнього світу ввійшло у свідомість і серце дитини, великою мірою залежить, якою буде дитина в майбутньому. Навчання в початковій школі не може бути лише процесом засвоєння певної суми знань. Це, перш за все, має бути захопливе пізнання навколишнього світу через спостереження, через влучно дібрані слова, через образи, створені в дитячій уяві і фантазії, через цікаві ігри. Для того, щоб навчання було цікавим, а засвоєння знань легким, уже з перших днів вводжу своїх вихованців у світ казки, природи, фантазії.

Розвивальні ігри створюють своєрідний мікроклімат для розвитку творчих сторін інтелекту. Різні ігри розвивають різні інтелектуальні якості: відчуття, сприймання, увагу, пам’ять, особливо зорову; вміння знаходити залежності і закономірності, класифікувати і систематизувати матеріал;здатність до комбінації, тобто вміння створювати нові комбінації з відомих елементів, деталей, предметів;

уміння знаходити помилки і недоліки;просторові уявлення і уяву, здатність передбачати результати своїх дій.

В єдності ці якості складають те, що називають кмітливістю, винахідливістю, творчим мисленням. Як будь-які ігри з правилами, розвивальні ігри мають таку структуру:

• ігровий задум, який являє собою ігрову ситуацію, в яку вводиться дитина і яку вона сприймає як реальну;
• ігрові дії, які пропонуються дитині, щоб відбулася гра та реалізувався задум гри;
• ігрові завдання, які визначають ігрові дії. Ігрові дії завжди включають навчальне завдання: назвати форму предмета, запам’ятати розміщення предмета та інше;
• ігровий матеріал, який спонукає дитину до гри, має важливе значення для розвитку дитини та для втілення ігрового задуму;
• ігрові правила. Серед них є правила дії і правила спілкування. Правилами дії можуть бути: вибрати предмет, який сподобався, але не того кольору, що круг на шиї дитини, або: не називаючи, скласти про нього оповідання. Правила спілкування спрямовані на регулювання поведінки, активності, стимулювання імпульсивності.

Гра «Живі слова». Мета: розвиток мовлення дітей, складання речень. До дошки виходять декілька учнів, які виконують роль слів. Якщо це в першому класі, то називаю їм слова, а в подальшому- даю надруковані. Всім учням прпонується скласти з них речення й поставити «живі слова» в такому порядку, в якому вони стоятимуть в реченні. Коли діти складають речення «живі слова» займають своє місце і послідовно називають своє слово. Всі чують складене речення.

Гра «Хто в цім будиночку живе?» Мета: краще засвоєння звукового аналізу слів. На дошці малюю будиночки із звуковими моделями слів. Поряд вивішую предметні малюнки і прпоную дітям здогадатися, хто в якій хатинці живе.

Гра «Букет для ненечки».

– Я хочу пограти з вами у цікаву гру. Зараз кожен з вас скаже для своєї матусі хоч одне лагідне слово, а я їх запишу на плакаті. Потім ми їх повторимо і ви зможете дарувати своїм мамам букет із лагідних слів навіть кожного дня

гра «Знайди свою пару: закінчи прислів’я» (3 хвилини).

Шануй батька й неньку – (буде тобі скрізь гладенько).

У дитини заболить пальчик, (а у матері – серце).

Яка сім’я, (такий і я).

Який кущ – така й калина, (яка мати – така й дитина).

Мати однією рукою б’є, (а другою – гладить).

Хто не шанує свою матір,(той накликає на свою голову прокляття

Гра « Мамине серце». (1 хвилина).

Діти передають ланцюжком  один одному м’яку іграшку. При цьому вони повинні назвати скарби матусиного серця (любов, доброта, щедрість, ласка, веселість, красота, милосердя, терпимість, уважність, спокій, витриманість тощо).

Гра «Доповни речення»

—           Багато ознак у красуні-зими.

Світить, але не гріє… (сонечко).

Падає білий, ла¬патий… (сніг).

Водойми вкриті… (кригою).

На дере¬вах… (іній).

На небі важкі, сірі… (хмари).

Дидактична гра   “Набери номер”

Мета: Вправляти дітей у використанні засвоєних знань та способів дій в ігрових ситуаціях. Поглиблювати і розширювати знання дітей про професії людей, які надають нам першу допомогу (лікар, пожежник). Розвивати мислення, пам’ять. Виховувати обережність.

Хід гри:

Дітям пропонується оцінити ситуацію і у відповідності з нею викликати за телефоном необхідну службу.

А зараз, прослухайте вірш вірш і назвіть номери телефонів рятувальних служб.

Наприклад:

„ Їжачок – рахівничок ” Зміст гри. – Діти, до нас у гості прийшов їжачок, який дуже любить математику. Той, у кого він опиниться на парті, повинен буде розв’язати приклад. Учитель вмикає музику, і поки вона лунає, діти передають один одному їжачка. Учитель вимикає музику: той, у кого залишився їжачок, обчислює заданий учителем приклад, решта учнів перевіряють правильність розв’язання.

„ Піймай зайчика ” Зміст гри. – Діти, на перерві до нас забіг зайчик і пострибав по ваших партах, залишивши на них «сліди». Для того, щоб упіймати його, потрібно виконати завдання. Учні обчислюють приклади на додавання і віднімання в межах 10, записані на «слідах». Той, хто це зробить швидше за всіх, піднімає руку й зайчик (іграшка) сідає до нього на парту

Гра “ Треба – не можна” Дитина має дати правильну відповідь, як слід і як не слід поводитися в природі. У цьому випадку вона отримує фант. Виграє той, хто збере найбільше фантів. Хід гри. Учитель пропонує дітям уявити, що вони знаходяться в лісі. Він називає дію, а діти відповідають: “ можна” чи “ не можна” робити. Згодом пропонується ускладнений варіант гри – пояснити свій вибір. Можна: Не можна: саджати квіти, рослини; ламати гілки дерев; охороняти рідкісні рослини; рвати багато квітів; обгороджувати мурашники; збивати гриби ногами; милуватися красою природи; руйнувати павутиння; підгодовувати птахів; вбивати павуків, жаб;

Гра “ Їжа для птахів”. Учитель показує картинку, де намальована пташка, а дитина має назвати її , сказати чим вона живиться і де можна відшукати для неї корм.

Гра “ Хто краще запам”ятав”. “ Лісова бригада”. К. Приходька У лісі сталася біда – І давай Гусінь листя об’їда. сурмить І на дубі, і на клені, тривогу: І на ясені зеленім – Гей, Солов’ї, шпаки синиці пташки! Вмить злетілись, як – На допомогу! годиться,

10. Діти мають назвати дерева, які постраждали від шкідників; птахів, які врятували ці дерева; зробити висновок про користь, яку вони приносять деревам; встановити причинно – наслідковий зв’язок. Роль екологічних ігор полягає в закріпленні природоохоронних уявлень, пробудженні у дітей чинити добро і не порушувати відомі їм правила поведінки в природі, у формуванні позитивних рис особистості, які виявляються у ставленні до природи як до об”єкта постійної уваги й турботи. Для активізації навчальної діяльності велике значення має використання прийомів інтерактивного навчання (за В.Шарко): „ Акваріум ”, „ Коло ідей ”, „ Мозковий шторм ”, „ Мікрофон ”, „ Навчаючись – учусь ”, „ Займи позицію ”. Я постійно здійснюю інтелектуально-емоційну підтримку учнів на основі авансування. Це передбачає підхід до дитини з оптимістичною гіпотезою, вірою в її здібності й успіхи. Авансування є характеристикою стійкої педагогічної позиції вчителя, який постійно створює ситуації успіху, виявляє доброзичливість, виділяє й спирається на достоїнства учнів, які вже виявлено й які ще будуть виявлятися, постійно очікує успіх та позитивні вчинки й дії дітей. Авансування проектує поведінку дитини, яка намагається виправдати очікування вчителя. Авансування перетворюється на прийоми інтелектуально-емоційного стимулювання школярів, які супроводжуються висловлюваннями вчителя типу: ,,Ти здібний…”; ,, У тебе обов’язково вийде…”. Велике значення для розглядуваної проблеми має також використання нестандартних уроків:

театралізованих уроків, уроків-концертів, уроків – екскурсій, уроки психологічного розвантаження урок – змагання, урок – випробовування; урок-аукціон, урок – казка та ін. Значний потенціал мають уроки – екскурсії, під час яких діти спілкуються з природою, спостерігають зміни в житті навколишнього світу більш цілеспрямовано, ніж за інших обставин. Даний тип уроків підвищує працездатність учнів, активізує їхні пізнавальні інтереси, виховує любов до оточення. Не менше значення має проведення уроків психологічного розвантаження, під час яких учням пропонуються завдання позанавчального характеру в формі ігрової діяльності. Такі уроки є дієвим засобом формування позитивного ставлення й пізнавального інтересу учнів. Цікаві за змістом завдання, відсутність напруженості створюють на заняттях особливий позитивний емоційний фон: розкутість, інтерес, бажання навчитися виконувати завдання, що пропонуються. Усвідомлення своїх успіхів сприяє розкриттю психологічних можливостей школярів. Завдання вчителем має підбиратись таким чином, щоб вони стимулювали різні психічні функції дитини, а саме

ігри на розвиток сприйняття: ,, Виклади сам ” (викладення зображення за контуром предмету за допомогою геометричних фігур); ,, Чарівна палітра ” (зображення фарбами різних природних явищ) та ін.;

ігри на розвиток пам’яті: ,,Пари слів” (запам’ятовування, наприклад, других слів із пари) ,, Картинки, яких бракує ” (підбір 7-8 пар картинок, пов’язаних за смислом і розкладення їх за парами) тощо;  ігри на розвиток уяви: ,, Чарівне яйце” (доповнення фігур у вигляді овалу так, щоб кожного разу виходив новий предмет).

ігри на розвиток уваги: ,, Шукати без зупинки ” (протягом 10-15 секунд навколо себе побачити якомога більше предметів одного кольору або одного розміру). Щоб викликати в учнів пізнавальний інтерес до нового навчального матеріалу, потрібно використовувати різноманітні методичні прийоми: створення проблемної ситуації, прийом новизни, значущості, динамічності, дослідницький прийом та інше. Усі вони збуджують допитливість, пізнавальний інтерес і можуть бути використані на всіх етапах вивчення навчального матеріалу. Отже, уроки я намагаюся будувати так, щоб кожен учень почувався дослідником, який самостійно здобуває знання, має змогу зіставляти, порівнювати, шукати і знаходити істину, доводити висунуті гіпотези під час спілкування зі своїми однокласниками та з учителем.

Домашнє завдання Ви такі творчі, тому пропоную вам завдання по групах. Діти, в яких бейджики зеленого кольору, виконують таке завдання: поділити казку на зачин, основну частину і кінцівку. Переказати їх від імені Кривенької качечки. У кого синього кольору: скласти план казки і переказати кожний пункт плану. А у кого червоного кольору: прочитати подібну за змістом до казки «Кривенька качечка» японську казку «Вдячна журавка» і переказати її. ІХ Заключне слово вчителя: Не лінуйтесь робити добро, Лише зла не бажайте нікому, Бо воно, як велика гора, Стане вам на шляхові земному. І заступить навколишній світ, Зробить серце жорстоким, холодним. Ви з любов’ю живіть з юних літ, Будьте чуйним, веселим і добрим. Урок закінчено! До нових зустрічей!

1. Переваги гри:n дає можливість одержати додаткові знання, виявити невисвітлені у навчальному курсі питання;n сприяє розвитку навичок проведення дискусії, співробітництва для досягнення поставленої мети; творчих здібностей у процесі розвязування поставлених проблем;n учні намагаються відстоювати різні позиції, знаходити аргументи і формулювати погляди, виконуючи ту чи іншу роль; формується толерантне ставлення до інших думок;n гра дозволяє спрямувати в корисне русло надмірну активність учнів, дає можливість самовиразитися, проявити емоції у соціально прийнятих формах для учнів з особливостями поведінки.
2. Недоліки гри:l заздалегідь передбачений результат (а найчастіше – і діяльність кожного з учасників), що знижує інтерес до гри;l зазвичай невисокий рівень науковості, пізнавальної спрямованості;l невисока мотивація до навчальної діяльності;l складність (якщо не неможливість) оцінювання діяльності учасників у стандартній оцінювальній системі.