Вірш з української літератури для 10-х та 11-х класів.
Автор: Голова наукового товариства курсантів, студентів та слухачів Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Южека Роман Сергійович
Вірш присвячений безмежному коханню Художника і Мадонни. Поет намагається донести до читача, наскільки надзвичайна і багата українська література. Оскільки, сучасну українську літературу творять письменники нової доби, спираючись на здобутки попередників.
ХУДОЖНИК І МАДОННА
У картині є серце – любовне світило,
Її уподібнювали наче людину…
Тай втілювали цілісність замкнутих душ,
Частки та сегменти забутих споруд…
Ймовірно Мадонна і досі не знає,
Що образ в картині святині блукає.
Що линуло з серця в картину ввійшло,
Бо ці почуття не замінить ніщо…
Художник – людина, яскрава душа
І втілює в образ свої почуття.
Він наскрізь все бачить, живе, як творець…
І кожна хвилина життя не кінець…
Незмінну картину малює художник,
Портрет «золотої та чистої ночі».
Яку присвятив незрівняній Мадонні,
В труні з почуттями лежить у покої.
Здавалося б краю немає, кінця,
Години все б’ють, а машини гудять.
А музика Моцарта грає тай грає,
Художник і досі в труні спочиває.
Мистецтво його цінять в доларах, євро,
Його почуття продають безперервно.
Влаштовують званий день – аукціон,
Ось, так почуття завойовують трон…
Повага зросла до мистецтва його,
Але, як людину не знає ніхто.
Його біографія всім неважлива,
Лише для народу (поважної квоти) важлива картина.
І, все б було добре, але без кінця,
Мадонна купує картину митця.
Проходять роки, а мистецтво живе,
Прекрасна Мадонна в ній бачить себе.
– «Для кого ж ти створена в світі була?»,
Мадонна картині казала щодня.
Від пилу її кожен день протирала,
В хвилину сумну біля неї сідала…
А вже одружившись з нестачею коштів,
Мадонна віддала картину за гроші.
Шляхом мандрівним загубилась картина,
В ціні піднялась мемуарна перлина.
Тілесно Мадонна в труні спочиває,
А образ в картині і досі блукає.
І вже біля брами «Чарівного Раю»,
Художник всесвітню (для серця) Мадонну чекає…
– «Вибач, я винна! Картина твоя загубилась»,
промовила слізно Мадонна красива…
Художник з півслова Мадонну спинив,
Всю правду в хвилину щасливу відкрив…
– «Картина не вмерла і не загубилась,
вона все сторіччя кохати навчила…
Малюнок живий, у ньому є почуття»,
промовив художник з сльозами в очах.
І подих Мадонни затих на яву,
Кохання безмежне є навіть в Раю…
Чи справді існує безмежне кохання,
Яке нам будує майбутнє життя…
І де ж, її ланки земного зухвалля?
Чому проявляється тільки в Раю…
(06 січня 2014 року)
@ Южека Р.С.
Дякую за гарний поетичний твір, який зворушує усі душевні поривання. Думаю, що Ваша робота матиме не одного прихильника. Радує те, що ще є такі надзвичайно проникливі молоді люди, які мають високий рівень креативності. Дякую!
Автор молодчина! Хочеться побажати не зупинятися і творити далі, враховувати всі нижче сказані коментарі та вдосконалювати свої вміння та можливості. Безперечно вірш мені сподобався, тема кохання – це одвічна класика.
Вірш – чудовий. Він романтичний, про найсвітліше почуття – КОХАННЯ! ВИ – молодець! Пісял таких слів не можна сказати, що чоловіки не вміють кохати!!Творчої Вам наснаги та злетів! Бажаю Вам мати таке справжнє та щире почуття!
Чудовий вірш. Хочеться читати. Бажаю Вам творчого натхнення.
Позитивне: молодий автор вірша романтичний і прагне втілити емоції й почуття в поетичній формі.Але особисто мені як людині, що непогано знається на поезії і пише сама, вірш не зовсім сподобався: дуже багато нечітких рим( “душа – почуття”, “живе – себе”, “була – щодня”, “загубилась – красива” тощо), час від часу порушується ритм… Читайте більше віршів справжніх майстрів слова, вдосконалюйте майстерність – і Ваші поезії засяють красою. Потенціал, безперечно, є, але треба працювати.
Я ,звичайно, не літературний критик, але з точки зору вчителя-словесника хочу сказати, що цей вірш хочеться читати. Тут прекрасна та незвичайна образність, майстерні метафори та цікавий зміст.
Дякую за чудовий вірш, присвячений безмежному коханню Художника і Мадонни. У ньому Ви майстерно торкнулися одвічної теми. Кохання – це найкраще почуття у світі. Творчості, натхнення, нових ідей, визнання від читачів.
Вірш, дійсно, прекрасний, він про Кожання, кохання з великої літери. Справжнє кохання існує, це так. Але сьогодні ліричні твори не всі відчувають. Ваш вірш дуже красивий. Натхнення вам. Це справді добре, коли молоді люди не соромляться свого дару, а діляться з іншими. Дякую.
Добре, що у нас є така молода зміна – романтична, небайдужа, щаслива і наполеглива.
Успіхів вам, юначе! Не зупиняйтесь на досягненному, продовжуйте писати такі чудові вірші.
Ви-молодець. Дякую Вам за такий прекрасний вірш .