mail@urok-ua.com

Вірш з української літератури для 10-х та 11-х класів.

Автор: Голова наукового товариства курсантів, студентів та слухачів Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Южека Роман Сергійович

Screenshot_8Вірш присвячений безмежному коханню Художника і Мадонни. Поет намагається донести до читача, наскільки надзвичайна і багата українська література. Оскільки, сучасну українську літературу творять письменники нової доби, спираючись на здобутки попередників.


 

ХУДОЖНИК І МАДОННА

У картині є серце любовне світило,

Її уподібнювали наче людину…

Тай втілювали цілісність замкнутих душ,

Частки та сегменти забутих споруд…

Ймовірно Мадонна і досі не знає,

Що образ в картині святині блукає.

Що линуло з серця в картину ввійшло,

Бо ці почуття не замінить ніщо…

Художник – людина, яскрава душа

І втілює в образ свої почуття.

Він наскрізь все бачить, живе, як творець…

І кожна хвилина життя не кінець…

Незмінну картину малює художник,

Портрет «золотої та чистої ночі».

Яку присвятив незрівняній Мадонні,

В труні з почуттями лежить у покої.

Здавалося б краю немає, кінця,

Години все б’ють, а машини гудять.

А музика Моцарта грає тай грає,

Художник і досі в труні спочиває.

Мистецтво його цінять в доларах, євро,

Його почуття продають безперервно.

Влаштовують званий день – аукціон,

Ось, так почуття завойовують трон…

Повага зросла до мистецтва його,

Але, як людину не знає ніхто.

Його біографія всім неважлива,

Лише для народу (поважної квоти) важлива картина.

І, все б було добре, але без кінця,
Мадонна купує картину митця.

Проходять роки, а мистецтво живе,

Прекрасна Мадонна в ній бачить себе.

– «Для кого ж ти створена в світі була?»,

Мадонна картині казала щодня.

Від пилу її кожен день протирала,

В хвилину сумну біля неї сідала…

А вже одружившись з нестачею коштів,

Мадонна віддала картину за гроші.

Шляхом мандрівним загубилась картина,

В ціні піднялась мемуарна перлина.

Тілесно Мадонна в труні спочиває,

А образ в картині і досі блукає.

І вже біля брами «Чарівного Раю»,

Художник всесвітню (для серця) Мадонну чекає…

– «Вибач, я винна! Картина твоя загубилась»,

промовила слізно Мадонна красива…

Художник з півслова Мадонну спинив,

Всю правду в хвилину щасливу відкрив…

– «Картина не вмерла і не загубилась,

вона все сторіччя кохати навчила…

Малюнок живий, у ньому є почуття»,

промовив художник з сльозами в очах.

І подих Мадонни затих на яву,

Кохання безмежне є навіть в Раю…

Чи справді існує безмежне кохання,

Яке нам будує майбутнє життя…

І де ж, її ланки земного зухвалля?

Чому проявляється тільки в Раю…

(06 січня 2014 року)

@ Южека Р.С.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 оцінок. Рейтинг публікації: 0 з 5)
45

А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?

Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 коментарів

  1. Вірш, дійсно, прекрасний, він про Кожання, кохання з великої літери. Справжнє кохання існує, це так. Але сьогодні ліричні твори не всі відчувають. Ваш вірш дуже красивий. Натхнення вам. Це справді добре, коли молоді люди не соромляться свого дару, а діляться з іншими. Дякую.

  2. Добре, що у нас є така молода зміна – романтична, небайдужа, щаслива і наполеглива.
    Успіхів вам, юначе! Не зупиняйтесь на досягненному, продовжуйте писати такі чудові вірші.