mail@urok-ua.com

Вірші для учнів початкових класів про правила діалогічного мовлення

Автор: учитель початкових класів Гордієнко Наталія Василівна

Вірші на застосування правил діалогічного мовлення дають можливість учням початкових класів швидше запам’ятовувати навчальний матеріал. Мета такої методики – навчити дітей усвідомлювати та аналізувати ситуацію, створювати власну за анологією та вміти застосовувати правила на практиці.


 

На прикладі посібника Савченко Олександри Яківни «Уміння вчитися – ключова компетентність молодшого школяра», використавши правила спілкування в діалозі, у мене виникла ідея скласти вірші для учнів початкових класів. Адже з часом у класах, де учнів вчать ставити питання, працювати в парі чи групі, створюється особливий інтелектуальний фон. Діти привчаються до осмисленого слухання, роздумів, виокремлення пізнавальних труднощів. Це є передумовою усвідомленого навчання, коли відбувається мотивація самостійного мислення.

Діалогічне навчання може мати як колективний, так й індивіду­альний характер. Діти набувають уміння міркувати, тобто пов’язувати різні знання й думки так, щоб у результаті відповісти на питання. У діалозі мовлення може підтримуватися співрозмовником жестом, поглядом, словом. Учні початкових класів вчаться складати діалогічне мовлення за таким планом:

  1. Привітання.
  2. Розкриття проблеми.
  3. Прощання.

Діти навчаються ставити питання за допомогою помічників: Хто? Що? Як? Де? Коли? Чим? Чому?, яких ми ще називаємо «служками». Я вважаю, що у віршованій формі дітям запам’ятати певну інформацію швидше і простіше.

Запитують – відповідай

Сім служок ми вже з вами знаєм,

Що завжди нам допомагають.

Хто? Що? Коли? Де? Як? Покажуть

Із ким дружити? Чим ділитись?

Чому не хочемо сваритись?

Про щось я хочу запитати.

І правила застосувати:

«Запитуй коротко і ясно,

Щоб діалог ваш був прекрасний.

Питай, коли незрозуміло,

Чи сумнів є, якесь є діло.

Вмій заперечити уміло.

І точну відповідь давай,

Про головне розповідай,

Повторів також уникай.

Запитують – відповідай.»

(Гордієнко Н.В.)

Мабуть, розпочну розмову…

Хочу знати про Марину.

Скільки років цій дитині?

Де живе її родина?

Як навчається вона?

Звідки суконька нова?

Хочу з нею я дружити.

Та не знаю, що робити.

Що спочатку запитати?

Як про себе розказати?

З простого, мабуть, я почну

Розмову щиру заведу.

Та спочатку – привітаюсь.

А вкінці вже попрощаюсь.

(Гордієнко Н.В.)

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 оцінок. Рейтинг публікації: 0 з 5)
46

А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?

Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 коментарів

  1. Вчитель, який не просто розкриває таке важливе питання, як діалогічне мовлення, а ще й подає матеріал у віршах заслуговує овацій! Я впевнена,що у ваших учнів буде гарно сформовано не тільки
    діалогічне мовлення, а й критичність мислення й креативність – компетентності, що вимагає від нас Нова школа.

  2. Розвиток мовлення дітей – одна із найголовніших цілей навчання в школі. Сучасні діти, які жувуть в епоху стрімкого розвитку ііновацій, швидкого темпу життя, розучилися просто говорити. Спостерігаю за цим не один рік. Навчити дітей стаити питання до прочитаного – ой як важко. Часто питаєш “Є питання?”. Діти мовчать, ніби все всім зрозуміло. Розвитку мовлення можна сприяти й таким чином, як подано в напрацюваннях педагога, як видно творчого (Ви самі пишите вірші? Молодець!!!!) Використовувати своє хоббі в навчальних цілях!!!! Успіхів.

  3. Гарні вірші для учнів початкових класів, у яких наводяться правила діалогічного спілкування. У такій формі дітям легше й простіше запам’ятати матеріал. Читаючи ці вірші, учні вчитимуться правильно задавати запитання та давати відповіді на них.

  4. Читаючи вірш, можна відразу і відповідати. Цікава ідея для заохочення до спілкування. Дитина мислить, думає над запитанням та відповіддю. Ви запропонували своєрідну гру а в грі легше вчитись. Дякую.

  5. У своїй роботі ви говорите про важливу сторону нашого життя: умінні вести діалог. І починати таке навчання треба як можна раніше. Діти вдома з батьками криками домагаються того, що їм хочеться. Своя думка стає головною. З такою установкою приходять в школу. Перед вчителем постає непросте питання, яке вимагає постійної уваги, як навчити дітей чути і слухати один одного. Ваші вірші, мені здається, показують вихід із цієї важкої ситуації.