Як навчити дитину малювати?

Безумовно, малювання не входить до числа навичок, украй необхідних для малюків перших років життя. Тому багато батьків, байдужих до ідей раннього розвитку дітей, взагалі не задаються питанням, як навчити дитину малювати. Проте, це уміння, хай і не таке цінне з прикладної точки зору, як гігієнічні навички або користування столовими приладами, буде дуже корисне малюкові.

П’ять причин навчити малювати вашу дитину :

1) Навички малювання сприяють розвитку у дитини дрібної моторики рук. А це, до речі, корисно і з точки зору формування навичок самообслуговування, таких, як уміння користуватися столовими приладами.

2) Навчаючись малювати, дитина краще запам’ятовує геометричні форми і кольори. За допомогою ігор, що включають малювання, можна навчити дитину буквам і цифрам.

3) Малювання допомагає розвивати у дитини увагу і концентрацію.

4) Малювання сприяє розвитку уяви у дітей, прояву їх творчого потенціалу. Імпровізаційне малювання допомагає розвитку і гармонізації особи дитини.

5) Для батьків навчання дитини малюванню – прекрасна можливість зблизитися їм ще більше.

Коли ж можна починати навчати малюка малювати?

Багато наборів для дитячої творчості – приміром, пальчикові фарби або кольорова крейда – мають маркування “для дітей старше за рік”. В принципі, в цьому віці карапузові вже можна видавати в користування подібні матеріали; інша справа, що на перших порах малювання як такого не вийде – швидше, малюк із задоволенням займеться дослідженням їх властивостей, розмазуючи фарби по квартирі. В цілому, якщо матеріали безпечні для здоров’я, нічого страшного (окрім можливого псування частини майна) в цьому немає, подібні експерименти навіть корисні з точки зору сенсорного розвитку карапуза. “Повноцінним” же малюванням (цілеспрямованим зображенням конкретних або уявних об’єктів) можна починати займатися, якщо дитина:

– упевнено тримає олівець (ручку, кисть) і може з його допомогою залишити “слід” на заданій поверхні (наприклад, на листку паперу);

– розуміє призначення інструментів, з якими йому належить мати справу (іншими словами, фарби не намагатиметься з’їсти, а альбом порвати);

– виявляє щиру цікавість до процесу.

Існують різні підходи до того, як саме учити дитину малювати. В цілому, можна виділити два основні підходи: традиційний і імпровізаційний.

Традиційний підхід: структуруємо діяльність дитини

Традиційний підхід зводиться до того, щоб дитина змогла з часом видати не просто “каляку-маляку”, а щось осмислене. Тут є “вчитель”, що задає дитині правила і стежить за їх дотриманням, і “учень”.

Як навчити дитину малювати у рамках такого підходу:

1) Розкажіть йому про елементарні складові малюнка – точку і лінію; потренуйтеся з ним малювати і те, і інше.

2) Спробуйте за допомогою ліній малювати прості геометричні фігури – круг, квадрат, трикутник. Можна також малювати з дитиною букви, цифри, якісь нескладні об’єкти (наприклад сніжинки, сонце з проміннячками). Спочатку батькові або мамі варто допомагати малюкові, водити олівцем по листку паперу разом з ним; також для опрацювання цієї навички запропонуєте дитині пообводити вже намальовані дорослим об’єкти.

3) Після того, як об’єкти будуть освоєні, потренуйте наступну вправу: намалюйте на листку декілька фігур, і попросіть дитину зафарбувати простір навколо них. Таким чином у дитини формуються поняття “ціле” і “елемент”. До речі, таку вправу дуже добре відпрацьовувати з книгою-“розфарбовкою”.

4) Зараз у вашого малюка є непоганий базис, щоб спробувати на папері зображувати якісь з об’єктів, що оточують його. Для цього треба вибрати об’єкт і спробувати “розкласти” його на точки, лінії і прості геометричні фігури. Наприклад, дівчинку можна схематично зображувати так: круг (голова), трикутник (тулуб в сукні), чотири лінії (руки-ноги), дві точки на голові(очі), коротка зігнута лінія внизу особи (посмішка). За бажанням можна додати додаткові елементи. Дерево можна зображати у вигляді дуже витягнутого рівнобедреного трикутника з маленькою основою, і ліній-гілочок, що розходяться від цього трикутника, листя зображувати у вигляді овалів, кругів або точок. Згадайте ваші дитячі художні досліди – і вам в голову прийде ще багато цінних ідей. І ось після того, як ви детально проговорили з дитиною, з чого складається вибраний вами об’єкт, можна приступити до зображення його на папері. Тут малюкові доведеться також потрудитися над вибором кольорів, що максимально відповідають реальному “прототипу”.

Першу ж “картину”, на якій більш-менш будуть зрозумілі контури об’єкту, можете сховати на пам’ять. Років через десять покажіть це творіння чаду і розкажіть дитині, як навчили його малювати.

Імпровізаційний підхід до навчання малюванню.

Такий підхід до образотворчого мистецтва був запропонований ще абстракціоністами, і грунтувався він на постулаті, що художник повинен прагнути зображувати не об’єкти – неважливо, реальні або фантастичні, а за допомогою кольорів і форм виражати свій внутрішній світ. Цікаво, що багато педагогів і психологів вважають такий спосіб малювання оптимальним для дітей-дошкільнят (краще всього для нього підходять фарби, тому що дозволяють максимально широко експериментувати з кольоровою палітрою).

Переваги підходу:

1) Є думка, що у дітей “імпровізаторів” краще розвивається почуття кольору, форми, композиції, ніж у тих, хто звикає малювати в традиційній манері. Можливо, так воно і є; приклад тому – п’ятирічна австралійська художниця Аеліту Андре, яка навчилася малювати сама, без якого-небудь батьківського “коригування”, і чиї картини зараз дуже високо оцінюються відомими критиками. Адже діти спираються на своє природжене чуття, а не на стереотипи дорослих, чий смак, частенько, залишає бажати кращого.

2) Імпровізаційне малювання дозволяє дитині “виплеснути” свої переживання, у тому числі і негативні, що позитивно позначається на розвитку особистості. На цьому ж грунтується і арт-терапія – популярна нині психотерапевтична методика.

3) Такий підхід вимагає мінімум втручань з боку батьків: ви просто видаєте чаду альбом, фарби (фломастери, крейду і так далі), і залишаєте його “один на один” з натхненням. До речі, малювати можна пензликом і пальцями, і навіть виливати фарбу з тюбиків; можна робити це і у ванні під час купання, і навіть на асфальті. Мами і тати, що уміють створювати тільки шедеври з розряду “паличка, паличка, огірочок, вийшов чоловічок”, можуть не засмучуватися, що вони не зможуть навчити дитину малювати.