Збірка віршів ” Все про школу”

Автор: вчитель початкових класів Мусатенко Вікторія Броніславівна

Збірка власних поезій, присвячена уням, батькам і вчителям. Можна використовувати як додатковий матеріал при підготовці до уроків, шкільних та позакласних заходів, та при проведені батьківських зборів.

---

 

УЧИТЕЛЬ!

Сказано лишь слово,

Но сколько смысла в нем прямого.

Ты первой за руку берешь

И в мир науки нас ведешь.

Ты открываешь дверь повсюду,

А мы за дверью видим чудо.

Ведь научились мы читать,

А значит – тайны открывать.

Спасибо за добро и ласку,

За новую, смешную сказку.

За простоту, любовь, терпенье

И за твое к нам отношенье.

Живи подольше, не болей

И продолжай учить детей!

 

Вірш, написаний для показу фільму про НВК № 3

Листопад 2015 року

Сьогодні  свято незвичайне,

І цьому, звісно, кожен рад.

Гостей чудових запросили,

Розкажем вам про Доброград.

 

А  ДОБРОГРАД – це

Д – дивне місто,

О – омріяне у наших снах,

Б – барвисте, гарне, променисте, бо в

Р – роботящих все руках.

І тим це місто

О – особливе, що

Г – галасливий там народ, де

Р – різні діти проживають, знання

А – активно здобувають і

Д – добрі всі сердечка мають

Ну, а тепер все по порядку,

Щоб зрозуміло всім було,

Ми наших мешканців покажем

І ось про що розповімо:

У місті жителів багато,

Самі цікаві –МАЛЮКИ

З трьох років цей народ завзятий

У дитсадочок свій біжить.

В шість років плавно переходять

Уже у школу, в 1 клас,

Нове життя розпочинають,

За парти УЧНІ вже сідають.

Читати вчаться і писати,

І рахувати – залюбки,

І вже самі, без мами й тата,

Портфель додому донести

Чотири роки пробігають

І діти наші виростають.

Вже в старшу школу перейшли

І друзів нових там знайшли.

Все незвичайне в школі цій –

Багато там учителів,

Ходити треба з класу в клас

І вчитись гарно. Це – наказ!

Та час невпинно пролітає,

Ну, хто ж, скажіть, цього не знає?

Тож учні дуже підросли

І стали вже – ВИПУСКНИКИ!

Серйозні, зрілі і красиві,

У них поставлені всі цілі.

І треба просто поспішати,

Щоб мрії реалізувати.

Щоб атестат хороший мати,

Знання потрібно закріпляти.

А хто знання всі ці дає?

Звичайно, вчитель, хто ж іще!

Тож далі піде наша мова

Про педагогів пречудових.

УЧИТЕЛЬ! – Слово це просте

З дитинства кожному відоме,

Бо перша вчителька веде

Тебе в незвідану дорогу.

Професія ця нелегка,

Бо ж так багато треба знати.

Дітей любити, як своїх,

Навчати й завжди поважати.

Та наш великий колектив

Працює плідно й бездоганно,

Бо кожен з нас спеціаліст

І добре знає свою справу.

Це – вихователь дитсадка,

Психолог, акомпаніатор,

Це вихователь ГПД

І вчитель початкових класів.

Це хореограф, логопед,

І педагог-організатор,

Бібліотекар й асистент,

Що в інклюзивному є класі.

Це ще й предметні вчителі,

Що в ногу з часом поспішають.

Всі володіють ІКТ,

І учнів всіх цьому навчають.

Ще в Доброграді живуть люди,

Які потрібні всім і всюди.

Які наш заклад прибирають,

Бо роботящі руки мають.

Уміють все ремонтувати,

Уміють смачно годувати,

Лікують і охороняють

І місто наше прикрашають.

Та важливіші всіх БАТЬКИ,

Які наш заклад обирають.

Вони для нас – помічники,

Що розуміють й довіряють.

Ми вдячні нашим всім батькам,

Яку надію завжди мають,

Що школа їх не підведе

І допоможе у навчанні.

Та й крім навчання, учням тут,

У місті жити дуже гарно,

Бо є традиції свої,

Їх учні знають бездоганно.

Ми любим всі відпочивати

І участь в конкурсах приймати,

На кожнім святі – виступаєм.

На День здоров`я – виїжджаєм.

У спорті нам немає рівних:

Всі наші призові місця,

А починали з фіззарядки,

Щоб не боліла голова.

Тож МОЛОДЬ обира здоров`я –

Так жили справжні козаки.

І Євроклуб ми свій створили,

І за кордоном вже були.

Співати любим й танцювати

І ярмарку підготувати.

Цей день чекають всі батьки

І знають, чим допомогти.

Тож двері в Місті всім відкриті,

Народ у нас – талановитий.

І в планах Містобудування

Інноваційна є реклама.

Ми дружим завжди з усіма –

І з ДНЗ -№24, і НВК-№24.

Міські проводим семінари

І публікуємось в журналах.

В нас корекційна є освіта

І дітям з нею легше жити.

Бо ж разом ми – одна сім`я,

І в них усіх – одна мета:

Щоб здібних діток відкривати

І компетентно всіх навчати,

Щоб Місто наше процвітало

І добрим іменем звучало.

Про все це дбає керівник,

Що працювати завжди звик.

ДИРЕКТОР закладу людина,

Яка є справжня господиня.

Людмила – вміє керувати,

Свою команду підбирати.

Це генератор всіх ідей,

Що цінить кожного з людей.

Ніколи не стоїть на місці,

Тож школа наша краща в місті.

Людмилі слово надаємо

І інтерв`ю в неї беремо.

 

Сентябрь 2016 г.

Давайте будем улыбаться,

и мир тогда будет меняться

(эпиграф)

Дорогие учителя!

Давайте будем та трудиться,

Чтоб мир для нас переменился.

Ведь что для нас сейчас работа?

Это сплошная нервотрёпка,

Непонимание, раздражение,

Гневливость и с детьми сражение…

Забыли все мы про любовь.

А нам так хочется порой,

Чтоб нас любили, замечали,

И добрым словом нас встречали.

Спросили: «Как же ты живёшь?

Что дома? Отпуск как провёл?

Как твои близкие, родные?

И как прошли все выходные?»

И жизнь была б тогда легка…

А как же для ученика?

Он тоже ждёт, чтоб мы любили,

И «Как дела?» – его спросили.

«Что грустный? Мама заболела?

Как жаль! Плохое это дело.

Пусть поправляется скорей!

Ты передай всё это ей…»

Давайте будем так трудиться,

Чтоб нам опять в детей влюбиться.

Ведь мы не просто педагоги,

Мы все артисты от природы.

И дети нам должны поверить,

Открыть свои сердечка-двери…

Ребёнок – светлая душа,

Но, не любимая пока.

Он дома никому не нужен,

А в школе –  и того ведь хуже:

Всегда ругают, критикуют,

Все постоянно с ним воюют.

Родителей всё вызывают,

Но, его боль не замечают.

И начинается война…

И уже наша боль видна:

Ведь наши нервы не в порядке,

А тут ещё гора тетрадок…

И нужно срочно всё успеть,

А дома тоже столько дел! …

И мы бежим все без оглядки,

Но силы нет, и нет порядка…

Ну, что же делать? Как же жить?

Детей как снова полюбить? …

Тут своего порой не видишь,

И на семью уже нет силы …

Мы перестали улыбаться,

А ведь когда-то в нас влюблялись …

Мы все красивы от природы,

И нам любовь дана от Бога …

Мы её просто растеряли,

Не замечали, так отдали!

Давайте всё мы соберём,

И жить по-новому начнём!

Да, не получиться всё сразу,

Ведь как же полюбить «проказу»? …

Давайте начинать с себя,

И жизнь изменится тогда.

Пусть мудрость к нам опять придёт,

С собой терпенье принесёт.

Ведь нам так нужно улыбаться,

И дети будут в нас влюбляться…

Они полюбят наш урок.

Такой пусть будет педагог!!!

КІЛЬКА СЛІВ ПРО РЕФОРМУ ШКОЛИ

2004 рік 

Наука вчитись непроста –

Міняється в усі віка,

В вік 21-й, безперечно,

Сказать про нове щось доречно.

Один раз Лебідь, Рак та Щука

Взялись за віз з важкеньким тюком.

Пробідкалися цілий день,

А віз сидить в землі, як пень.

Бо, справа, бачите, така,

Що Лебідь рветься в небеса,

Задкує Рак по бережку,

А Щука тягне віз в ріку.

Зібрались друзі на нараду:

Як тому возу дати раду.

Промовив Лебідь (більш для форми)

-Нам треба провести РЕФОРМУ!

Рак: – Реформа? Що це за особа?

Вона гарненька й чорноброва?

Щука: -чи, може зовсім навпаки,

Страшніше  атомної війни?

Лебідь: – Ні, друзі, ви не зрозуміли,

Хоча сміятись завжди вміли.

Щука: – А, РЕФОРМА? Це ж сільодка,

А, може, навіть, щось солодке?

Рак: – А, може, з пивом її п`ють,

Ще й закусити щось дають?

• Ні, – Лебідь мовив, – не закуска,

До того ж зовсім не звірюшка.

РЕФОРМА – це така наука,

Що порозв`язує нам руки.

Я сам навчу літати вас,

І воза зрушимо на раз!

Щука до Рака:

• Ой, брате, щось я не ущучу,
• Чого нас Лебідь цей научить?

Рак свиснув і промовив так:

• Я в небеса? Ну ти й дурак!

Спустись на землю ти з небес,

І ділу буде тут кінець.

ІмЛебідь каже:

• Ви дурненькі,

Тут технологія простенька –

Думки вам треба помінять

І все на місце стане враз.

Адже 12 довгих довгих років

Я буду вам даватьуроки.

А інновація моя – зробить із Рака Солов`я,

Із Щуки – Муху-Цокотуху –

Вона літа не гірше пуху.

То ж ви на мене не дивіться,

Сідайте краще, та учіться.

І розпочали в новій школі

Вони навчатися поволі.

Було навчання непросте –

Їм довелось пройти крізь все:

Спочатку вчились на «п`ятірки»,

А зараз це щось гірше «трійки».

12 балів подавай і на комп`ютер курс тримай.

Ходили спершу в чім попало,

А зараз виявилось  – мало,

У школах форму вже ввели,

Щоб краще виглядіть могли.

Батьки програми замовляють,

А «чада» голови ламають –

Як вивчити усе за раз?

Коли ж відчепляться від нас?

Критерії якісь з`явились

І як без них раніше вчились?

А ще семестри, й тільки два,

Хіба, скажіть, не дивина?

Багато в школі сталось змін,

Та краще далі розповім.

Бо ж наші друзі – Рак та Щука,

Розумні стали вже по вуха.

На своїх «сайтах» розмовляють,

При цьому й мову вибирають.

Адже престижним стало все,

Що нам РЕФОРМАця несе

Ось закінчився курс наук

І тихо знявшися, мов пух,

У вирій Щука відлетіла

І Рак майнув собі далеко

В політ не гірше від Лелеки.

А хто тягнути буде воза,

Де Лебідь наш, учитель Божий?

О! Як же добре він навчав

І що за це він завжди мав?

Спочатку крила підрізали,

Вони ж потроху відростали,

То бився головою в стіну,

Та тільки не зігнувши спину.

Дорога та була важка,

Така ж, як шапка вожака.

Та скарг на долю не було,

Для себе ж вирішив давно:

Не пошкодує власні сили,

А людям дасть ті самі крила,

що на початку обіцяв,

Коли РЕФОРМУ розпочав.

Бо, коли взявся ти за гуж,

То й не кажи, що ти не дуж!

ПРОЩАНИЕ С ЧЕТВЕРТЫМ КЛАССОМ

2005 год

Пролетеливдругчетыре года,

Будто дни весенние летят.

И пришла минута расставанья,

До свиданья, мой четвертый класс.

С вами вместе мы росли, взрослели,

Научились петь, читать, считать.

И теперь, вот с этой суммой знаний

Вы пойдете дальше, в пятый класс.

Я желаю счастья вам, здоровья,

Дружбы крепкой, верности двоих,

Чтобы больше вы не обижали

Девочек и мальчиков своих.

Пусть родители гордятся вами,

Будьте их достойными всегда!

Пусть они всегда следят за вами

И останутся такими сквозь года.

Мира вам, любви, удачи,

Радости, улыбок, светлых дней.

Приносите в жизни только счастье,

Ну а это ведь за все главней!

ПРОЩАННЯ З ЧЕТВЕРТИМ КЛАСОМ

2013 рік

Ну от і наступив той час,

Де ми, зібравшись в цьому залі,

В дорогу проводжаєм вас.

Ми написали всі контрольні,

Здали успішно ДПА

І все, чому ми вас навчили,

Візьмете далі ви в життя.

Хоч вчили ми не так багато,

Попереду нові знання,

Але вкладали свої душі,

Бо ми буди одна сім¢я.

Всі вмієте ви вже читати,

Писати, думати сповна

Та про одне не забувайте:

Про те, що школа вам дала.

Це, перш за все, вміння дружити,

Бути веселим, не тужити,

По-друге – буть завжди людьми.

Зумійте дар цей зберегти.

По-третє, всі знання віднині

Не викидайте їх в корзини.

А навпаки, їх зберігайте,

Примножуйте і пам¢ятайте,

Що найцінніше в нас – життя,

Яке нам матінка дала.

Тому батьків ви поважайте,

Любіть і завжди про них дбайте.

ЛИСТ ДО БАТЬКІВ

Шановні батьки!

Красиві, милі, молоді,

Талановиті, унікальні,

До нас у школу ви прийшли,

Хороший вибір ваш насправді.

Ви привели своїх дітей

Таких беззахисних, маленьких

І відпустили в світ шкільний,

Щоб вчилось їм тут теж легенько.

Школярика ви одягли,

Портфель купили гарний.

Та почалися важкі дні

І записи в щоденник.

Щось не зробив, не записав,

Спізнився, неохайний.

То вже, чомусь, почав грубить,

А був такий люб¢язний.

То зошит свій не обгорнув,

Або його немає.

Підручник вдома десь забув,

А це погана справа.

Прийшла у дім до вас біда,

Не хоче вчитися донька.

А син вам заявляє,

Що в школі цій поганий клас,

Його тут обзивають.

Не хочуть жити школярі

У спокої й любові

І до уроків інший раз

Ну зовсім не готові.

Таблицю множення не вчать,

А правила – тим більше.

Заглянеш в зошит – просто жах!

Як вчились так раніше?

Шановні ви мої батьки!

Ви рано склали руки

Дитину треба берегти

Й контролювать уроки.

Ви думаєте: «Все пройде,

Мене біда ця промине?

І син мій сам складе портфель

І сам почне все вчить тепер?»

Ні, треба все контролювати,

Допомогать портфель складати,

І разом вивчити уроки,

І почитати з дітьми трохи.

Щоденник ви відкрийте знову

І подивіться по новому

Чи там все чисто і охайно,

Чи записи веде старанно.

Не відкладайте все на потім,

Адже так швидко плине час.

Знайдіть слова якісь хороші

І поцілуйте лишній раз.

Спішіть, поки вони маленькі,

І поки очі в них ясненькі,

Сердечка в них іще відкриті,

І можна з них ще щось ліпити.

Згадайте ви себе в їх віці,

Згадайте школу і свій клас

І личка ваші були добрі,

Бо вас любили повсякчас.

Побережіть свою дитину,

Підтримайте і оцініть.

Та не з собою і не з іншим,

У них свій шлях давно лежить.

Не пізно все ще поміняти,

Не пізно в клас сюди зайти

І запитати: «Як тут справи

У мого сина чи доньки?»

Вам сили зичу і наснаги,

Терпіння, мудрості, жалю,

Бо дітки в вас всі унікальні

І я їх теж все ще люблю.

РОДИТЕЛИ, ОСТАНОВИТЕСЬ!

Родители, остановитесь!

И на ребенка оглянитесь.

Подумайте: ведь вы же МАМА!

Для вас у Бога есть программа –

Родить, воспитывать, любить

И каждый день поговорить.

Спросить у сына: «Как дела?»

У дочки – «что ж ты так грустна?»

Подумайте: ведь вы же ПАПА!

В семье такой авторитет.

За вас ведь вышла замуж мама,

Она мечтала жить без бед.

Да, время нынче непростое,

У вас проблем хоть отбавляй.

Но дети спросят: «Что ж такое?

Опять отстань и сам гуляй?»

Родители, остановитесь!

И оглянитесь на себя:

Куда пропала ваша радость

И где счастливая семья?

Опять заботы, нервотрепка

У всех у вас свои дела.

А у ребенка в школе двойка

И виновата в том семья.

Ведь дети – ваше отраженье,

И в них, как в зеркало, смотри.

Увидишь сбой по всем программам,

Услышишь даже матюки.

Да, дети начали ругаться,

Подножки ставить, обзываться,

Хамить открыто и грубить.

А вот учиться нету сил.

У них, конечно, нет желания

Исполнить ваши все задания.

У вас все больше нету времени.

Вы думаете – это временно.

Ребенок мой перерастет,

И сам учиться он пойдет,

Пусть пишет сам и сам читает

У вас терпенья не хватает.

Родители, остановитесь!

Оставьте вы свои дела

И сядьте с сыном почитайте,

И дочка рядом чтоб была.

А если лишь один ребенок,

То даже меньше с ним проблем.

Давно он вырос из пеленок

И может быть помощник всем.

И папе, бабушке, и маме,

Даже соседу старичку.

Он может сделать сам задание,

Но вы-то будьте начеку!

Проверьте сядьте вы уроки

И загляните в дневничок.

Опять неровные там строки

И почерк сбой опять дает

Но можно все еще исправить,

И можно все переписать.

И нужно выучить таблицу,

И правила пересказать.

Портфель ребенка вы проверьте –

На месте ли карандаши,

Линейка, ручки и тетрадки.

Все там? Тогда вы молодцы!

Начните жить чуть по-другому,

Откройте двери для любви.

Все происходит по закону:

Что даришь ты, то и возьми.

Дарите радость вы друг другу,

Улыбку, просто нежный взгляд,

Цените каждую минутку,

Тогда судьба оценит вас!

ЗВЕРНЕННЯ ДО БАТЬКІВ ЧЕТВЕРТОГО КЛАСУ

2016 рік

Дорогі мої  Батьки!

Останній рік навчання в мене

І відлетить моя сім`я,

А діти так попідростали –

Красиві, милі – як весна!

Останній рік вже розпочався,

І поїзд набирає хід.

Потрібно стільки сил докласти,

Щоб не пішов він під уклін.

Від вас залежить це навчання.

І успіх сина кожен день,

І гарна в донечки оцінка,

І вміння помічати все.

Не опускайте тільки руки,

Не думайте, що підросли,

І зможуть все самі вивчати,

Бо в школу вже одні пішли.

Дітей у всьому контролюйте –

Щоб звечора стояв портфель,

А в ньому – зроблені уроки,

Бо син – найкращий відтепер.

І донька теж найкраща в школі,

Бо знає правила вона,

І вміє так гарно писати,

Що в конкурсах перемага.

Знайдіть, будь ласка, в себе сили,

Щоб рік оцей попрацювать,

Щоб в школу вчасно йшла дитина,

З запізнень день не починать.

Перевіряйте всі уроки,

Чернетки зразу заведіть,

Привчайте бути скрізь охайним,

Тільки за них це не робіть!

У вас такі дорослі діти!

Це справжні вже помічники,

І можна тільки порадіти,

Що виросли уже вони.

Це – ваша гордість і опора,

Це – гарний настрій повсякчас

Підтримайте дитину в школі,

Знайдіть завжди для неї час!

 

 

«Живе музикант у акордах,

Які на концертах зіграв;

Спортсмен видатний у рекордах,

Хірург – в тих, кого врятував.

Художник живе у картинах,

Живе астроном у зірках..

А вчитель, він мабуть, єдиний,

У всіх, кого раз хоч навчав»

Професія ця – унікальна,

Нема початку і кінця

Бо серце тут віддане дітям,

А з ним – і часточка життя.

Кожен з нас колись вчився у школі

І пішов у доросле життя.

Першу вчительку всі пам¢ятають й сьогодні,

Друга мама у школі вона.

Бо перший вчитель, як сонячна ласка,

Як чисте, живе джерело.

І в школу приходять з ним радість і казка,

І мудрість та ніжне тепло.

У нас найкращі вчителі

І НВК гордиться ними.

Талановиті, беручкі,

Найкращі в світі господині.

Є в кожної своя сім¢я,

Та в школі більша жде родина,

По тридцять пар очей щодня

Від них чекають знову дива.

Були спочатку букварі,

Де важко так вивчались букви.

А потім читанки пішли,

І легше вже іти в майбутнє.

Всі наші милі вчителі

У школі віддані роботі.

З комп¢ютером вони на «ти»,

Цікаві в них завжди уроки.

 

Бо в них в душі живе оркестр

І буде жити там довіку.

Яке це щастя – просто жить,

То ж хай оркестр звучить без ліку!

БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

2017 рік

Дорогі мої батьки!

Як швидко плине час

І діти виростають.

Вони вже зовсім скоро

Садочок покидають.

Та все це буде восени,

Для них дзвіночок продзвенить.

Сьогодні ж ми прийшли сюди,

Щоб підготовку провести.

Навчитись треба нам читати,

Для цього, звісно, букви знати.

Їх треба вміти написати

І ручку правильно тримати.

А ще потрібно рахувати,

І віднімати, й додавати.

І називати кольори,

І вміти наголос знайти.

Розпізнавати треба звуки.

Для цього дуже гарно слухать –

Чи «голосний» вже заспівав?

А «приголосний» де відстав?

А скільки звуків тут? А букв?

Все треба вивчить, не забуть.

Та головне – щоб наш школяр

Свою адресу добре знав.

Який будинок? Де живе?

І скільки років має вже?

Як звати маму? Татуся?

Бабусю, й звісно, дідуся.

То ж ви часу зараз не гайте

І до роботи приступайте.

Почніть всьому цьому навчати,

І ваш школяр все буде знати.

Дитина ваша – унікальна,

І звісно, інтелектуальна

Розумна, чемна і кмітлива,

Весела, добра і вродлива.

Ви збережіть весь цей запас

І не забудьте, що у вас

В сім¢ї живе така дитина,

Що є майбутнім України!