mail@urok-ua.com

Збірка віршів ” Все про школу”

Автор: вчитель початкових класів Мусатенко Вікторія Броніславівна

Screenshot_8Збірка власних поезій, присвячена уням, батькам і вчителям. Можна використовувати як додатковий матеріал при підготовці до уроків, шкільних та позакласних заходів, та при проведені батьківських зборів.


 

УЧИТЕЛЬ!

Сказано лишь слово,

Но сколько смысла в нем прямого.

Ты первой за руку берешь

И в мир науки нас ведешь.

Ты открываешь дверь повсюду,

А мы за дверью видим чудо.

Ведь научились мы читать,

А значит – тайны открывать.

Спасибо за добро и ласку,

За новую, смешную сказку.

За простоту, любовь, терпенье

И за твое к нам отношенье.

Живи подольше, не болей

И продолжай учить детей!

 

Вірш, написаний для показу фільму про НВК № 3

Листопад 2015 року

Сьогодні  свято незвичайне,

І цьому, звісно, кожен рад.

Гостей чудових запросили,

Розкажем вам про Доброград.

 

А  ДОБРОГРАД – це

Д – дивне місто,

О – омріяне у наших снах,

Б – барвисте, гарне, променисте, бо в

Р – роботящих все руках.

І тим це місто

О – особливе, що

Г – галасливий там народ, де

Р – різні діти проживають, знання

А – активно здобувають і

Д – добрі всі сердечка мають

Ну, а тепер все по порядку,

Щоб зрозуміло всім було,

Ми наших мешканців покажем

І ось про що розповімо:

У місті жителів багато,

Самі цікаві –МАЛЮКИ

З трьох років цей народ завзятий

У дитсадочок свій біжить.

В шість років плавно переходять

Уже у школу, в 1 клас,

Нове життя розпочинають,

За парти УЧНІ вже сідають.

Читати вчаться і писати,

І рахувати – залюбки,

І вже самі, без мами й тата,

Портфель додому донести

Чотири роки пробігають

І діти наші виростають.

Вже в старшу школу перейшли

І друзів нових там знайшли.

Все незвичайне в школі цій –

Багато там учителів,

Ходити треба з класу в клас

І вчитись гарно. Це – наказ!

Та час невпинно пролітає,

Ну, хто ж, скажіть, цього не знає?

Тож учні дуже підросли

І стали вже – ВИПУСКНИКИ!

Серйозні, зрілі і красиві,

У них поставлені всі цілі.

І треба просто поспішати,

Щоб мрії реалізувати.

Щоб атестат хороший мати,

Знання потрібно закріпляти.

А хто знання всі ці дає?

Звичайно, вчитель, хто ж іще!

Тож далі піде наша мова

Про педагогів пречудових.

УЧИТЕЛЬ! – Слово це просте

З дитинства кожному відоме,

Бо перша вчителька веде

Тебе в незвідану дорогу.

Професія ця нелегка,

Бо ж так багато треба знати.

Дітей любити, як своїх,

Навчати й завжди поважати.

Та наш великий колектив

Працює плідно й бездоганно,

Бо кожен з нас спеціаліст

І добре знає свою справу.

Це – вихователь дитсадка,

Психолог, акомпаніатор,

Це вихователь ГПД

І вчитель початкових класів.

Це хореограф, логопед,

І педагог-організатор,

Бібліотекар й асистент,

Що в інклюзивному є класі.

Це ще й предметні вчителі,

Що в ногу з часом поспішають.

Всі володіють ІКТ,

І учнів всіх цьому навчають.

Ще в Доброграді живуть люди,

Які потрібні всім і всюди.

Які наш заклад прибирають,

Бо роботящі руки мають.

Уміють все ремонтувати,

Уміють смачно годувати,

Лікують і охороняють

І місто наше прикрашають.

Та важливіші всіх БАТЬКИ,

Які наш заклад обирають.

Вони для нас – помічники,

Що розуміють й довіряють.

Ми вдячні нашим всім батькам,

Яку надію завжди мають,

Що школа їх не підведе

І допоможе у навчанні.

Та й крім навчання, учням тут,

У місті жити дуже гарно,

Бо є традиції свої,

Їх учні знають бездоганно.

Ми любим всі відпочивати

І участь в конкурсах приймати,

На кожнім святі – виступаєм.

На День здоров`я – виїжджаєм.

У спорті нам немає рівних:

Всі наші призові місця,

А починали з фіззарядки,

Щоб не боліла голова.

Тож МОЛОДЬ обира здоров`я –

Так жили справжні козаки.

І Євроклуб ми свій створили,

І за кордоном вже були.

Співати любим й танцювати

І ярмарку підготувати.

Цей день чекають всі батьки

І знають, чим допомогти.

Тож двері в Місті всім відкриті,

Народ у нас – талановитий.

І в планах Містобудування

Інноваційна є реклама.

Ми дружим завжди з усіма –

І з ДНЗ -№24, і НВК-№24.

Міські проводим семінари

І публікуємось в журналах.

В нас корекційна є освіта

І дітям з нею легше жити.

Бо ж разом ми – одна сім`я,

І в них усіх – одна мета:

Щоб здібних діток відкривати

І компетентно всіх навчати,

Щоб Місто наше процвітало

І добрим іменем звучало.

Про все це дбає керівник,

Що працювати завжди звик.

ДИРЕКТОР закладу людина,

Яка є справжня господиня.

Людмила – вміє керувати,

Свою команду підбирати.

Це генератор всіх ідей,

Що цінить кожного з людей.

Ніколи не стоїть на місці,

Тож школа наша краща в місті.

Людмилі слово надаємо

І інтерв`ю в неї беремо.

 

Сентябрь 2016 г.

Давайте будем улыбаться,

и мир тогда будет меняться

(эпиграф)

Дорогие учителя!

Давайте будем та трудиться,

Чтоб мир для нас переменился.

Ведь что для нас сейчас работа?

Это сплошная нервотрёпка,

Непонимание, раздражение,

Гневливость и с детьми сражение…

Забыли все мы про любовь.

А нам так хочется порой,

Чтоб нас любили, замечали,

И добрым словом нас встречали.

Спросили: «Как же ты живёшь?

Что дома? Отпуск как провёл?

Как твои близкие, родные?

И как прошли все выходные?»

И жизнь была б тогда легка…

А как же для ученика?

Он тоже ждёт, чтоб мы любили,

И «Как дела?» – его спросили.

«Что грустный? Мама заболела?

Как жаль! Плохое это дело.

Пусть поправляется скорей!

Ты передай всё это ей…»

Давайте будем так трудиться,

Чтоб нам опять в детей влюбиться.

Ведь мы не просто педагоги,

Мы все артисты от природы.

И дети нам должны поверить,

Открыть свои сердечка-двери…

Ребёнок – светлая душа,

Но, не любимая пока.

Он дома никому не нужен,

А в школе –  и того ведь хуже:

Всегда ругают, критикуют,

Все постоянно с ним воюют.

Родителей всё вызывают,

Но, его боль не замечают.

И начинается война…

И уже наша боль видна:

Ведь наши нервы не в порядке,

А тут ещё гора тетрадок…

И нужно срочно всё успеть,

А дома тоже столько дел! …

И мы бежим все без оглядки,

Но силы нет, и нет порядка…

Ну, что же делать? Как же жить?

Детей как снова полюбить? …

Тут своего порой не видишь,

И на семью уже нет силы …

Мы перестали улыбаться,

А ведь когда-то в нас влюблялись …

Мы все красивы от природы,

И нам любовь дана от Бога …

Мы её просто растеряли,

Не замечали, так отдали!

Давайте всё мы соберём,

И жить по-новому начнём!

Да, не получиться всё сразу,

Ведь как же полюбить «проказу»? …

Давайте начинать с себя,

И жизнь изменится тогда.

Пусть мудрость к нам опять придёт,

С собой терпенье принесёт.

Ведь нам так нужно улыбаться,

И дети будут в нас влюбляться…

Они полюбят наш урок.

Такой пусть будет педагог!!!

КІЛЬКА СЛІВ ПРО РЕФОРМУ ШКОЛИ

2004 рік 

Наука вчитись непроста –

Міняється в усі віка,

В вік 21-й, безперечно,

Сказать про нове щось доречно.

Один раз Лебідь, Рак та Щука

Взялись за віз з важкеньким тюком.

Пробідкалися цілий день,

А віз сидить в землі, як пень.

Бо, справа, бачите, така,

Що Лебідь рветься в небеса,

Задкує Рак по бережку,

А Щука тягне віз в ріку.

Зібрались друзі на нараду:

Як тому возу дати раду.

Промовив Лебідь (більш для форми)

-Нам треба провести РЕФОРМУ!

Рак: – Реформа? Що це за особа?

Вона гарненька й чорноброва?

Щука: -чи, може зовсім навпаки,

Страшніше  атомної війни?

Лебідь: – Ні, друзі, ви не зрозуміли,

Хоча сміятись завжди вміли.

Щука: – А, РЕФОРМА? Це ж сільодка,

А, може, навіть, щось солодке?

Рак: – А, може, з пивом її п`ють,

Ще й закусити щось дають?

  • Ні, – Лебідь мовив, – не закуска,

До того ж зовсім не звірюшка.

РЕФОРМА – це така наука,

Що порозв`язує нам руки.

Я сам навчу літати вас,

І воза зрушимо на раз!

Щука до Рака:

  • Ой, брате, щось я не ущучу,
  • Чого нас Лебідь цей научить?

Рак свиснув і промовив так:

  • Я в небеса? Ну ти й дурак!

Спустись на землю ти з небес,

І ділу буде тут кінець.

ІмЛебідь каже:

  • Ви дурненькі,

Тут технологія простенька –

Думки вам треба помінять

І все на місце стане враз.

Адже 12 довгих довгих років

Я буду вам даватьуроки.

А інновація моя – зробить із Рака Солов`я,

Із ЩукиМуху-Цокотуху

Вона літа не гірше пуху.

То ж ви на мене не дивіться,

Сідайте краще, та учіться.

І розпочали в новій школі

Вони навчатися поволі.

Було навчання непросте –

Їм довелось пройти крізь все:

Спочатку вчились на «п`ятірки»,

А зараз це щось гірше «трійки».

12 балів подавай і на комп`ютер курс тримай.

Ходили спершу в чім попало,

А зараз виявилось  – мало,

У школах форму вже ввели,

Щоб краще виглядіть могли.

Батьки програми замовляють,

А «чада» голови ламають –

Як вивчити усе за раз?

Коли ж відчепляться від нас?

Критерії якісь з`явились

І як без них раніше вчились?

А ще семестри, й тільки два,

Хіба, скажіть, не дивина?

Багато в школі сталось змін,

Та краще далі розповім.

Бо ж наші друзі – Рак та Щука,

Розумні стали вже по вуха.

На своїх «сайтах» розмовляють,

При цьому й мову вибирають.

Адже престижним стало все,

Що нам РЕФОРМАця несе

Ось закінчився курс наук

І тихо знявшися, мов пух,

У вирій Щука відлетіла

І Рак майнув собі далеко

В політ не гірше від Лелеки.

А хто тягнути буде воза,

Де Лебідь наш, учитель Божий?

О! Як же добре він навчав

І що за це він завжди мав?

Спочатку крила підрізали,

Вони ж потроху відростали,

То бився головою в стіну,

Та тільки не зігнувши спину.

Дорога та була важка,

Така ж, як шапка вожака.

Та скарг на долю не було,

Для себе ж вирішив давно:

Не пошкодує власні сили,

А людям дасть ті самі крила,

що на початку обіцяв,

Коли РЕФОРМУ розпочав.

Бо, коли взявся ти за гуж,

То й не кажи, що ти не дуж!

ПРОЩАНИЕ С ЧЕТВЕРТЫМ КЛАССОМ

2005 год

Пролетеливдругчетыре года,

Будто дни весенние летят.

И пришла минута расставанья,

До свиданья, мой четвертый класс.

С вами вместе мы росли, взрослели,

Научились петь, читать, считать.

И теперь, вот с этой суммой знаний

Вы пойдете дальше, в пятый класс.

Я желаю счастья вам, здоровья,

Дружбы крепкой, верности двоих,

Чтобы больше вы не обижали

Девочек и мальчиков своих.

Пусть родители гордятся вами,

Будьте их достойными всегда!

Пусть они всегда следят за вами

И останутся такими сквозь года.

Мира вам, любви, удачи,

Радости, улыбок, светлых дней.

Приносите в жизни только счастье,

Ну а это ведь за все главней!

ПРОЩАННЯ З ЧЕТВЕРТИМ КЛАСОМ

2013 рік

Ну от і наступив той час,

Де ми, зібравшись в цьому залі,

В дорогу проводжаєм вас.

Ми написали всі контрольні,

Здали успішно ДПА

І все, чому ми вас навчили,

Візьмете далі ви в життя.

Хоч вчили ми не так багато,

Попереду нові знання,

Але вкладали свої душі,

Бо ми буди одна сім¢я.

Всі вмієте ви вже читати,

Писати, думати сповна

Та про одне не забувайте:

Про те, що школа вам дала.

Це, перш за все, вміння дружити,

Бути веселим, не тужити,

По-друге – буть завжди людьми.

Зумійте дар цей зберегти.

По-третє, всі знання віднині

Не викидайте їх в корзини.

А навпаки, їх зберігайте,

Примножуйте і пам¢ятайте,

Що найцінніше в нас – життя,

Яке нам матінка дала.

Тому батьків ви поважайте,

Любіть і завжди про них дбайте.

ЛИСТ ДО БАТЬКІВ

Шановні батьки!

Красиві, милі, молоді,

Талановиті, унікальні,

До нас у школу ви прийшли,

Хороший вибір ваш насправді.

Ви привели своїх дітей

Таких беззахисних, маленьких

І відпустили в світ шкільний,

Щоб вчилось їм тут теж легенько.

Школярика ви одягли,

Портфель купили гарний.

Та почалися важкі дні

І записи в щоденник.

Щось не зробив, не записав,

Спізнився, неохайний.

То вже, чомусь, почав грубить,

А був такий люб¢язний.

То зошит свій не обгорнув,

Або його немає.

Підручник вдома десь забув,

А це погана справа.

Прийшла у дім до вас біда,

Не хоче вчитися донька.

А син вам заявляє,

Що в школі цій поганий клас,

Його тут обзивають.

Не хочуть жити школярі

У спокої й любові

І до уроків інший раз

Ну зовсім не готові.

Таблицю множення не вчать,

А правила – тим більше.

Заглянеш в зошит – просто жах!

Як вчились так раніше?

Шановні ви мої батьки!

Ви рано склали руки

Дитину треба берегти

Й контролювать уроки.

Ви думаєте: «Все пройде,

Мене біда ця промине?

І син мій сам складе портфель

І сам почне все вчить тепер?»

Ні, треба все контролювати,

Допомогать портфель складати,

І разом вивчити уроки,

І почитати з дітьми трохи.

Щоденник ви відкрийте знову

І подивіться по новому

Чи там все чисто і охайно,

Чи записи веде старанно.

Не відкладайте все на потім,

Адже так швидко плине час.

Знайдіть слова якісь хороші

І поцілуйте лишній раз.

Спішіть, поки вони маленькі,

І поки очі в них ясненькі,

Сердечка в них іще відкриті,

І можна з них ще щось ліпити.

Згадайте ви себе в їх віці,

Згадайте школу і свій клас

І личка ваші були добрі,

Бо вас любили повсякчас.

Побережіть свою дитину,

Підтримайте і оцініть.

Та не з собою і не з іншим,

У них свій шлях давно лежить.

Не пізно все ще поміняти,

Не пізно в клас сюди зайти

І запитати: «Як тут справи

У мого сина чи доньки?»

Вам сили зичу і наснаги,

Терпіння, мудрості, жалю,

Бо дітки в вас всі унікальні

І я їх теж все ще люблю.

РОДИТЕЛИ, ОСТАНОВИТЕСЬ!

Родители, остановитесь!

И на ребенка оглянитесь.

Подумайте: ведь вы же МАМА!

Для вас у Бога есть программа –

Родить, воспитывать, любить

И каждый день поговорить.

Спросить у сына: «Как дела?»

У дочки – «что ж ты так грустна?»

Подумайте: ведь вы же ПАПА!

В семье такой авторитет.

За вас ведь вышла замуж мама,

Она мечтала жить без бед.

Да, время нынче непростое,

У вас проблем хоть отбавляй.

Но дети спросят: «Что ж такое?

Опять отстань и сам гуляй?»

Родители, остановитесь!

И оглянитесь на себя:

Куда пропала ваша радость

И где счастливая семья?

Опять заботы, нервотрепка

У всех у вас свои дела.

А у ребенка в школе двойка

И виновата в том семья.

Ведь дети – ваше отраженье,

И в них, как в зеркало, смотри.

Увидишь сбой по всем программам,

Услышишь даже матюки.

Да, дети начали ругаться,

Подножки ставить, обзываться,

Хамить открыто и грубить.

А вот учиться нету сил.

У них, конечно, нет желания

Исполнить ваши все задания.

У вас все больше нету времени.

Вы думаете – это временно.

Ребенок мой перерастет,

И сам учиться он пойдет,

Пусть пишет сам и сам читает

У вас терпенья не хватает.

Родители, остановитесь!

Оставьте вы свои дела

И сядьте с сыном почитайте,

И дочка рядом чтоб была.

А если лишь один ребенок,

То даже меньше с ним проблем.

Давно он вырос из пеленок

И может быть помощник всем.

И папе, бабушке, и маме,

Даже соседу старичку.

Он может сделать сам задание,

Но вы-то будьте начеку!

Проверьте сядьте вы уроки

И загляните в дневничок.

Опять неровные там строки

И почерк сбой опять дает

Но можно все еще исправить,

И можно все переписать.

И нужно выучить таблицу,

И правила пересказать.

Портфель ребенка вы проверьте –

На месте ли карандаши,

Линейка, ручки и тетрадки.

Все там? Тогда вы молодцы!

Начните жить чуть по-другому,

Откройте двери для любви.

Все происходит по закону:

Что даришь ты, то и возьми.

Дарите радость вы друг другу,

Улыбку, просто нежный взгляд,

Цените каждую минутку,

Тогда судьба оценит вас!

ЗВЕРНЕННЯ ДО БАТЬКІВ ЧЕТВЕРТОГО КЛАСУ

2016 рік

Дорогі мої  Батьки!

Останній рік навчання в мене

І відлетить моя сім`я,

А діти так попідростали –

Красиві, милі – як весна!

Останній рік вже розпочався,

І поїзд набирає хід.

Потрібно стільки сил докласти,

Щоб не пішов він під уклін.

Від вас залежить це навчання.

І успіх сина кожен день,

І гарна в донечки оцінка,

І вміння помічати все.

Не опускайте тільки руки,

Не думайте, що підросли,

І зможуть все самі вивчати,

Бо в школу вже одні пішли.

Дітей у всьому контролюйте –

Щоб звечора стояв портфель,

А в ньому – зроблені уроки,

Бо син – найкращий відтепер.

І донька теж найкраща в школі,

Бо знає правила вона,

І вміє так гарно писати,

Що в конкурсах перемага.

Знайдіть, будь ласка, в себе сили,

Щоб рік оцей попрацювать,

Щоб в школу вчасно йшла дитина,

З запізнень день не починать.

Перевіряйте всі уроки,

Чернетки зразу заведіть,

Привчайте бути скрізь охайним,

Тільки за них це не робіть!

У вас такі дорослі діти!

Це справжні вже помічники,

І можна тільки порадіти,

Що виросли уже вони.

Це – ваша гордість і опора,

Це – гарний настрій повсякчас

Підтримайте дитину в школі,

Знайдіть завжди для неї час!

 

 

«Живе музикант у акордах,

Які на концертах зіграв;

Спортсмен видатний у рекордах,

Хірург – в тих, кого врятував.

Художник живе у картинах,

Живе астроном у зірках..

А вчитель, він мабуть, єдиний,

У всіх, кого раз хоч навчав»

Професія ця – унікальна,

Нема початку і кінця

Бо серце тут віддане дітям,

А з ним – і часточка життя.

Кожен з нас колись вчився у школі

І пішов у доросле життя.

Першу вчительку всі пам¢ятають й сьогодні,

Друга мама у школі вона.

Бо перший вчитель, як сонячна ласка,

Як чисте, живе джерело.

І в школу приходять з ним радість і казка,

І мудрість та ніжне тепло.

У нас найкращі вчителі

І НВК гордиться ними.

Талановиті, беручкі,

Найкращі в світі господині.

Є в кожної своя сім¢я,

Та в школі більша жде родина,

По тридцять пар очей щодня

Від них чекають знову дива.

Були спочатку букварі,

Де важко так вивчались букви.

А потім читанки пішли,

І легше вже іти в майбутнє.

Всі наші милі вчителі

У школі віддані роботі.

З комп¢ютером вони на «ти»,

Цікаві в них завжди уроки.

 

Бо в них в душі живе оркестр

І буде жити там довіку.

Яке це щастя – просто жить,

То ж хай оркестр звучить без ліку!

БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

2017 рік

Дорогі мої батьки!

Як швидко плине час

І діти виростають.

Вони вже зовсім скоро

Садочок покидають.

Та все це буде восени,

Для них дзвіночок продзвенить.

Сьогодні ж ми прийшли сюди,

Щоб підготовку провести.

Навчитись треба нам читати,

Для цього, звісно, букви знати.

Їх треба вміти написати

І ручку правильно тримати.

А ще потрібно рахувати,

І віднімати, й додавати.

І називати кольори,

І вміти наголос знайти.

Розпізнавати треба звуки.

Для цього дуже гарно слухать –

Чи «голосний» вже заспівав?

А «приголосний» де відстав?

А скільки звуків тут? А букв?

Все треба вивчить, не забуть.

Та головне – щоб наш школяр

Свою адресу добре знав.

Який будинок? Де живе?

І скільки років має вже?

Як звати маму? Татуся?

Бабусю, й звісно, дідуся.

То ж ви часу зараз не гайте

І до роботи приступайте.

Почніть всьому цьому навчати,

І ваш школяр все буде знати.

Дитина ваша – унікальна,

І звісно, інтелектуальна

Розумна, чемна і кмітлива,

Весела, добра і вродлива.

Ви збережіть весь цей запас

І не забудьте, що у вас

В сім¢ї живе така дитина,

Що є майбутнім України!

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 оцінка. Рейтинг публікації: 3 з 5)
541

А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?

Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 коментарів

  1. Стихотворения цепляют за душу.Очень правильно сказано,что нужно улыбаться и любить своих учеников,интересоваться их проблемами, открыть их сердечки,поверить в них,переживать с ними.Очень хорошие стихи.Спасибо.

  2. Вікторія Броніславівна, спасибі за чудову збірку власних віршів про школу. Це справжня знахідка для вчителів при підготовці до уроків, шкільних та позакласних заходів, та при проведені батьківських зборів. Натхнення Вам!