mail@urok-ua.com

Ділова гра з учнями з порушеннями зору «Хто більше побачить»

Автор: Вчитель образотворчого мистецтва Кубанська Наталія Володимирівна

Screenshot_1Розробка уроку – ділової гри “Хто більше побачить?” для учнів з порушенням зору. Метою заняття є ознайомлення дітей з творами мистецтва використовуючи тактильні методики, звуки і запахи, щоб як можна ближче показати їм, що зображено на цій картині.


 

Цілі:

– організація продуктивного спілкування між зрячим і незрячим учасниками проекту;

– пошук нових способів опису експонатів художніх музеїв з метою отримання незрячими більш повного уявлення про твори мистецтва.

Матеріально-технічне забезпечення:

Репродукція картини художника П. Рєпіна «Запорізькі козаки пишуть листа турецькому султану», бюст письменника В.Г. Короленка, маски для очей, предмети для створення декорацій (гральні карти, свічник, перо й чорнильниця, стилізований одяг козаків і сільських жителів XVII століття, домбра); предмети, що є джерелами запахів (сіно, сало, цибуля, куліш, горілка, тютюн, деревне вугілля); картон, папір для письма шрифтом Брайля, грифель і прилад для письма шрифтом Брайля, пластилін, аудіозаписи різних звуків.

План заняття

  1. Організаційний момент.
  2. Формування груп.
  3. Корогва – що це таке?

– Добрий день, діти! Сьогодні ми зібралися на наше незвичайне заняття для того, щоб закріпити знання, отримані на нашому минулому занятті. Але спочатку я хочу запитати у вас, що ви знаєте про корогви? Що це таке?

(Обговорення в групах і пропозиція варіантів значення даного терміна)

Додаткова інформація:

Корогва – (прапор, стяг) була поширена в Русі-Україні, а так само в козацьких військах. Вона мала особливе значення захисту й заступництва.

Це військовий прапор, військова коштовність в Україні 15 – 18 ст., символ гетьманської влади, кошового отамана Запорізької Січі, полковника, сотника.

Вона має вигляд полотна прямокутної форми.  На полотнищах різноманітного забарвлення зображувалися Ісус Христос, святі, геральдичні символи.

Корогва Запорізької січі була червоного кольору з білим хрестом в центрі та сонцем, місяцем і зірками по кутах. Січова корогва з одного боку мала зображення святого Архангела Михаїла, а з іншого – хрест в оточенні небесних світил.

  1. Робота в групах з виготовлення макета корогви.

А зараз ми створимо дві групи.

  • Діти, я пропоную вам використати музейні експонати для створення макета корогви для нашого навчального закладу. Подумайте, що на ній могло б бути зображено? Які предмети? Чому саме ці предмети?

(Групи викладають макет корогви з обраних ними музейних експонатів і представляють його)

– Спасибі велике нашим групам, тепер у нас є новий музейний експонат.

  1. Види живопису. Портрет.

– Давайте тепер пригадаємо жанри живопису, які ми вже знаємо.

(натюрморт, портрет, пейзаж, графіка, сюжетно-тематична картина)

– Дякую, дуже добре, але сьогодні я б хотіла акцентувати вашу увагу на портреті. Скажіть, чому портрет є найбільш трудомістким видом живопису?

(Відповіді учнів).

– Зараз я пропоную вашій увазі «об’ємний портрет» або, як модно зараз говорити, його 3D формат.

  1. Робота в групах з вивчення бюста В.Г. Короленка.

– Зараз я пропоную вам наступне – одна група буде розглядати й описувати, а друга група буде задавати питання, за допомогою яких зможе не тільки дізнатися чий це скульптурний портрет, але і про те, якими способами художник доносить інформацію глядачеві?

(Робота в групах: питання, обговорення).

  1. «Загадкова знаменита картина». Велике історичне полотно з багатьма портретними зображеннями у весь зріст.

– Тепер перед нами нове і цікаве завдання. Ми повинні з вами відгадати нову загадку – як дізнатися назву картини.

Отже – це відоме полотно знаменитого художника.

Про що ви хочете мене запитати?

(запитання до учнів)

– Моя підказка: картина пов’язана з історією Слобожанщини та її знаменитими земляками.

Про що тепер ви хочете мене запитати?

(можливі варіанти запитань-відповідей:

– дата – 17 століття;

– автор – Рєпін Ілля Юхимович, народився у Чугуєві Харківської губернії (5 серпня 1844 – 29 вересня 1930);

– історичні персонажі – кошовий отаман Іван Сірко, родом з Мерефи;

– літературний персонаж – Тарас Бульба.)

– Спасибі. Ви великі молодці! Тепер пропоную вам її описати по пам’яті, адже ви неодноразово зверталися до неї як на уроках історії, так і на уроках літератури.

(Тут у учнів, швидше за все, виникнуть труднощі).

– Отже, нам, необхідно зайнятися реконструкцією даної картини. У цьому нам допоможуть звуки, запахи, предмети.

(Звукові доріжки «Стан запорожців ввечері», «Приготування вечері», «Пишемо лист і сміємося»; предмети, що є джерелами запахів – диму, сіна, їжі і напоїв; предмети: одяг козаків і сільських жителів 17 століття, домбра, гральні карти, перо і чорнильниця, свічник).

– Ще одна підказка. Пропоную вашій увазі два оригінальних історичних тексти:

Перший текст:

«Я, султан, син Мухаммеда, брат Сонця і Місяця, внук і намісник Бога, власник царств Македонського, Вавілонського, Єрусалимського, Великого і Малого Єгипту, цар над царями, володар над володарями, незвичайний лицар, ніким непереможний воїн, неотступный хранитель гробу Господнього, попечитель самого Бога, надія і втіха мусульман, збентеження і великий захисник християн, повеліваю Вам, запорізьким козакам, здатися мені добровільно без жодного опору і мене Вашими нападами не змушувати перейматись.»

Другий текст:

«Ти, султан, чорт турецький, проклятого чорта брат і товариш, самого Люцифера секретар. Який ти в дідька лицар, коли голою попою їжака не вб’єш. Рис спорожняється, а твоє військо пожирає. Не будеш ти, сукин ти сину, синів християнських під собою мати, твого війська ми не боїмося, землею і водою будемо битися з тобою.

Вавілонський ти кухар, Македонський колесник, Єрусалимський броварник, Олександрійський козолуп, Великого і малого Єгипту свинопас, Вірменський злодюга, Татарський сагайдак, Каменецький кат, і всього світу і півсвіту дурень, самого гаспида онук. Свиняча ти морда, кобилячий зад, м’ясницька собака, не хрещений лоб, матір твою.

От так тобі запорожці відповіли, плюгавому. Не будеш ти навіть свиней у християн пасти. На цьому закінчуємо, бо числа не знаємо і календаря не маємо, місяць у небі, рік у книзі, а день такий у нас, який і у вас, за це поцілуй в зад нас!

Підписали: Кошовий отаман Іван Сірко з усім Запорозьким табором»

– Які емоції у людей на обличчях зобразив художник?

(Відповіді учнів).

  1. Робота в групах. Ліпимо емоції з пластиліну.

– Запорожцям зараз смішно, але серед них є й ті, яким не до сміху.

Хто ті воїни, які похмурі та не беруть участі в веселощах? Ваші припущення?

(Відповіді учнів).

– І так, на цьому полотні ми бачимо різні емоції: нестримні веселощі й глибокий сум, сміх і смуток, злість і сумнів, зневіру й страх.

– Як ці емоції виражені на картині? Яким чином частини тіла особи виражають ці емоції?

Тепер ми з вами зробимо мімічні маски осіб, на яких відображені емоції, які намальовані на даній картині.

(Кожна група аналізує і робить висновки про відповідність мімічної маски емоції від учасників іншої групи).

9.Просторова візуалізація.

– Спасибі велике. Ви всі добре попрацювали. А що ще виражає людську емоцію? Які пози людського тіла вибрав художник для різних емоцій?

(Обговорення учасників).

Screenshot_2

– Тепер ми перейдемо до професійного опису екскурсовода даного історичного полотна.

Дивлюся на картину Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» і самій хочеться сміятися. Хочеться увійти в коло веселих козаків і написати, разом з ними, своє слово тим, хто думає, що має право розпоряджатися долею нашого народу.

Картина яскрава, колоритна, на ній представлена Запорізька Січ.

Виділяється центральний персонаж – отаман Сірко. Він був не тільки чудовим полководцем, але і веселим козаком. Сірко наш земляк, народився він під Харковом – в Мерефі.

Був літній вечір, згущалися сутінки. Козаки розвели багаття і готувалася вечеря, як раптом на Січ привезли листа від турецького султана. «Я – брат Сонця і Місяця, онук Аллаха… Йдіть на службу до мене…» – писав султан. Зло розібрало Сірка та його товаришів, вони вирішили негайно писати відповідь. Покликали писаря. Картярі швидко звільнили стіл. Один з них, напівголий запорізький вояк і азартний картяр розмістився зліва від столу на лавці на передньому плані картини. Виявляється, на Січі був звичай: занадто великих спритників змушували роздягатися догола, щоб їм нікуди було ховати карти, щоб вони не могли шахраювати.

Всі галасують, кожен підкидає своє «гостре» слівце: «Напиши: ти нашої свині старший підсвинок!» – «Рогатого чорта кривий брат!» Але найміцніше слово знайшов отаман Сірко. Його постать розміщена за столом, праворуч від писаря, в центральній частині картини. Отаман стоїть взявшись за бік правою рукою. Що тут почалося! Товстун Тарас Бульба, який розташувався у правому куті картини на передньому плані, голосно регоче, тримаючись за боки. Його колоритна, велика, яскрава, фігура сильно здригається від сміху. А його червоний жупан і біла шапка відразу кидаються в очі глядачеві. Пальцем своєї правої руки він тицяє в лист і заливається від сміху. За отаманом, вусатий, беззубий казачище регоче від сміху і вказує правою рукою на козаків у таборі.

За столом, ліворуч від писаря, сидить старий козак. Позаду нього, поклавши йому на плече свою ліву руку, стоїть молодий козак. Може це його син. Старий задумливо курить трубку. Його брови злегка підняті. Це дві найбільші фігури, які не сміються в даний момент і жарт отамана Сірка не розвеселив їх. Можливо, вони переживають втрату свого друга, який загинув в останньому бою. Може, від того що дід прожив на світі стільки років, що йому вже й не хочеться сміятися. Поруч з дідом, взявшись у боки правою рукою козак у шапці, голова перев’язана, він поранений. Лівою рукою він підтримує свою шапку, тому, що через пов’язки вона сповзає з його голови, він дивиться в бік, очі його теж іскряться сміхом.

Центральної персонаж картини писар. Він пише листа і сам ледве стримує посмішку, щоб не помилитися й не проґавити жодного слова, його голова трохи відкинута назад, на очах окуляри. За праве вухо заткнуто запасне перо. На другому плані ми бачимо інших козаків, які теж регочуть від сміху. Всі ці персонажі створюють загальне враження могутності, відважності та веселощів.

  1. Що скаже тіло?

А зараз, давайте розшифруємо емоції людей за їх позами.

(Використання композиції з пластилінових чоловічків, виконаних у позах головних персонажів картини для опису емоційного стану людини.)

– Пропоную вам, за бажанням, вибрати позу пластилінового чоловічка і самому стати в цю позу, щоб потім обговорити – яка ж саме емоція представлена.

  1. Підведення підсумків заняття: рефлексія з членами групи, обговорення з представниками цільової аудиторії.

Неофіційне домашнє завдання для всіх:

– Що б ви запропонували для створення повноти сприйняття ще одного світового шедевру, а саме картини Карла Брюлова «Останній день Помпеї»?

(учасники діляться своїми відповідями та пропозиціями).

Спасибі всім велике за вашу активну роботу!

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 оцінок. Рейтинг публікації: 0 з 5)
499

А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?

Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 коментарів

  1. «Знедолена природою дитина не повинна знати, що вона малоздібна, що в неї слабкий розум, слабкі сили. Виховання такої дитини повинно бути у сто разів ніжнішим, чуйнішим, дбайливішим», сказав В.О.Сухомлинський. Наталія Володимирівна є саме таким учителем, який всіма різними методами хоче донести до таких діток красу мистецтва. Урок спланований і проведений на високому методичному рівні. Добре, що Ви, у них є!!! Дякую!

  2. Ефективними засобами пробудження живого інтересу до вивчення предмету поряд з іншими методами є розвивальні ігри. Гра переключає довільну увагу дітей на навчальний процес, на розв’язання навчального завдання. А ще й з особливими діточками. Наталія Володимирівна – Ви справжній майстер своєї справи. Натхнення Вам!

  3. Майстерно складена і проведена ділова гра. Учитель – талант у своїх вихованців розвиває творчі здібності, формує мистецькі смаки, розширює можливості сприйняття. Чудово представлене ліплення емоцій з пластиліну. Дякую.

  4. Наталія Володимирівна познайомила нас із нетрадиційною розробкою ділової гри. Щодня такі вчителі займаються благородною справою – допомагають побачити прекрасне через відчуття. Звукові доріжки, ліплення емоцій , демонстрування уподобаної пози робить урок особливим.

  5. Без сумніву, Наталія Володимирівна проробила грандіозну роботу: підбір цікавого історичного матеріалу, звукові доріжки, предмети, що є джерелами запахів, репродукції дозволили їй не просто познайомити дітей з творами мистецтва, а максимально наблизити їх до епохи полотен, розкрити емоції персонажів. Ліпка емоцій з пластиліну підготувала учнів до обговорення сюжету картини, до вміння визначити стан людини за її позою. Впевнена, що після такого заняття учні з порушенням зору матимуть уявлення про твори мистецтва. Наталія Володимирівна, Ви робите велику справу, спасибі.