Година спілкування для 4-го класу на тему: Твори добро на радість людям.

Автор: Вчитель початкових класів Шевченко Ольга Валеріївна

Розробка години спілкування на тему «Твори добро на радість людям». Форма проведення : відверта розмова. У заході беруть участь учні 4 класу. Мета – показати переваги доброчинності у суспільстві, виховувати бажання бути добрими, милосердними. Учні повинні навчитися добру і протистояти злу. Для цього використані інтерактивні форми роботи: «мозковий штурм», робота в групах, «асоціативний кущ», , «авторське крісло»; ігри «Дерево життя», «Клубок життя», «Що живе у серці», «Вогник щастя».

---

 

Година спілкування

Тема:   Твори добро на радість людям.

Мета: Ознайомити учнів із традиціями доброчинності як історичною та духовною спадщиною українського народу;

формувати в дітей ціннісні орієнтири;

популяризація благодійності як практичного втілення загальнолюдських цінностей;

допомогти дітям зрозуміти, що робити  добро – це органічна потреба  для кожної людини, однак, як і в кожній справі, благодійності треба  навчатися.;  розвивати особистість дитини;

виховувати добре серце та позитивну думку, бажання творити добро,  почуття милосердя.

Форма проведення: відкрита розмова.

Очікувані результати: учні зможуть  пояснювати, що таке добро і зло, та розрізняти їхні прояви в людських стосунках; розповідати, якою має бути і як повинна чинити добра людина; характеризувати доброчинність та її прояви.

Основні поняття і терміни: добро, зло, добра людина, доброчинність, людяність, благодійність.

Обладнання: «Кошик доброти» з прислів’ями про добро, картки з написами: «доброта», «доброчинність»,«милосердя», благодійність»,  благодійна діяльність», «меценатство»,  «спонсорство»; малюнки дітей про їх добрі вчинки, клубок  ниток,  загадка, комп’ютер, диск з мультфільмами, ілюстративно – супроводжувальний матеріал до заходу.

 

І. Організаційний момент.

Психоформула  «Давайте привітаємось …» (діти стають в коло)

Учитель.

Давайте привітаємось.

Давайте усміхнемось.

Давайте в очки глянемо.

І нам тепліше стане.

– Давайте сьогоднішню зустріч розпочнемо з побажань.

(Діти бажають один одному.)

– Доброго дня , Руслано, я бажаю тобі веселого дня.

– Вітаю тебе, Сашко, я хочу, щоб день у тебе був щасливим.

ІІ. Мотивація теми і завдань заходу.

1.Робота над загадкою.

В грудях у нас все життя воно б’ється,

Бува, радіє, бува, сміється».

Інколи плаче, часом сумує,

Світиться, як сонце і всіх дивує.

Ще воно буває з перцем.

Це людське, гаряче … (серце).

2. «Мозковий штурм».

-А що ви знаєте про серце?

2. Психоформула «Передай тепло сердечок».

– Діти,  покладіть свою долоню на долоню іншої дитини й передайте тепло свого сердечка. Одна дитина говорить: «Візьми тепло  мого сердечка», а друга – «Дякую».

3. Учитель звертає увагу учнів на те, що сьогодні вони дізнаються, як розуміють поняття «добро» і «зло» та представляє очікувані результати уроку.

ІІІ. Робота над темою заходу.

1. Слово вчителя.

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте.

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

– Розумна та вихована людина  відчуває свою відповідальність за себе і за інших, вірить, що добро завжди перемагає зло, сама намагається робити добро…

2. Перегляд фрагменту мультфільму «Квіточка – семицвіточка».

– Як гадаєте, яким чином ви можете допомогти хворому хлопчику чи дівчинці?

3. Робота в групах.

– Давайте уявимо собі, що на деякий час до нас потрапила пелюстка від квітки – Семицвітки.  У вас є можливість подумати і загадати по одному бажанню.  (Відповіді дітей).

4. «Кошик доброти ».

Діти витягують з кошика смужки паперу з написаними на них прислів’ями, читають і прикріплюють на дошці.

-Учись добро робити, воно дорожче від золота.

-Добро – це найдорожчий скарб, ми повинні робити добрі справи.

-Поруч з добром крокує зло.

-Добро не пропадає, а зло вмирає.

-Приємно жити з добрими людьми.

-Краще зробити добро раз, ніж збиратися робити 100 разів.

-Людина починається з добра!

 

5. Знайомство з поняттями. Побудова асоціативного куща.

– Діти, а що у вас асоціюється з поняттям «доброта»? «доброчинність»? «благодійність»? …

6. Слово вчителя.

–     Доброчинність, милосердя – багатоликі. Потреба в них повсякчасна. Навіть тоді, коли немає біди. Навіть там, де гори спокійні і твердь земна не хитається під ногами.  Милосердя і доброта – як два крила, на яких  тримається людство.

–  Ще з часів давньоруських благодійність була в традиціях нашого народу. Цілком природним і закономірним вважалося допомогти знедоленому, немічному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного та скривдженого.

Доброта та чуйність, співпереживання і щирість, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді – це в характері нашого народу. Люди жили, не маючи сучасних благ цивілізації, але дбали про ближнього, творили добро.

7. Сторінками історії.

Розповіді учнів.

1 учень.

–    Впроваджуючи християнство на Русі, князь Володимир Великий , за свідченням літопису, велів «усякому старцеві й убогому приходити на княжий двір, брати їжу, і питво, і гроші з казни.» Та оскільки немічні і хворі не могли добиратися до його двору, князь велів зробити вози, куди клали хліб, м’ясо, рибу, овочі, мед, квас і возили по містах, питаючи: «Де хворі і старці, які не можуть ходити?» Таким роздавали усе необхідне. Цей мудрий правитель здійснив багато благодійницьких заходів: заснував училища для навчання убогих людей, запровадив народні свята, на яких годували убогих, сиріт, вдів, роздавали їм милостиню.

2 учень.

–   Князь Ярослав Мудрий  заснував сирітське училище, де опікував і утримував 300 юнаків.

3 учень.

– Турботою про бідних відзначився Володимир Мономах. Для багатьох поколінь мало велике виховне значення  складене ним» Повчання» своїм дітям, в якому виражалася його турбота про народ. «Не давайте ображати народ ні в селах, ні на полі, щоб вас потім не проклинали. Куди підете, напоїть, нагодуйте бідняка…», – повчав Мономах.

4 учень.

–    А козаки!   Землянок ніколи не замикали! Будь – який подорожній міг зайти, розвести вогонь, зварити страву, спочити. Прийде хазяїн, ще й радий буде гостеві, привітає його. А бувало, що господар, як їде куди, так ще й залишає страву для перехожого. Наїдяться мандрівники та зроблять хрест, поставлять його серед землянки – це значить, що були гості і дякують хазяїнові. Прекрасні стосунки, в основі яких – доброта.

8. Бесіда.

– Діти,  які прояви доброчинності  і милосердя спостерігаємо в нашому сучасному житті? (Відповіді дітей.)

– Артисти проводять концерти, а зароблені гроші перераховують на лікування тяжко хворих дітей, дітям дитячих будинків.

– Ми провели ярмарку – розпродаж домашньої випічки в школі і виручені кошти послали діткам дитячого будинку «Сонечко», що в Миколаєві.

– З допомогою батьків ми змайстрували годівниці для пташок. Прикріпили їх у шкільному саду і вдома і підгодовуємо зимуючих пташок.

      Вчитель.

«Треба, щоб за дверима кожної задоволеної, щасливої людини стояв хто – небудь з молотком і постійно нагадував би стуком, що є нещасні люди…» – так писав письменник А.П.Чехов.

–А чи потрібен нам такий нагадувач? (Відповіді дітей.) 

Вчитель.

-Лікування добротою потребують не тільки хворі та самотні. А й цілком благополучні і здорові люди, в яких душа черства та глуха до чужого горя. Лікування милосердям потрібно і тим, хто не бачить і не чує кривди й болю, несправедливості, горя. З такими сліпими, глухими треба терпеливо говорити, будити їх словом життєлюбним і проникливим.

9. Гра «Дерево життя».

Уявіть себе деревом. Коріння – ваші батьки, стовбур – це ви, а гілки  – це ваші добрі справи.  Давайте разом розробимо правила справжньої Людини.

Правила справжньої Людини:

Співчувати іншим.

Допомагати , не чекаючи прохань.

Не бути жадібним.

Допомагати слабшим.

Зупиняти від недобрих вчинків.

Прощати помилки.

10. «Авторське крісло» – представлення особисто складених казок про Добре Серце.

Гра «Клубок життя».

Даю дітям клубок ниток. Він втілює в собі майбутнє життя дитини. Нехай всі по черзі говорять про свої  добрі справи та водночас розмотують клубок і передають його один одному. Кожен тримається за нитку, коли вона проходить через його руки. Наприкінці гри увесь клас буде зв’язаний нитками. Якщо є час, можна прикріпити до нитки малюнки про добрі справи, які діти роблять.  

ІІІ. Підсумок години  спілкування.

1 . Гра «Що живе у серці?»

Перед вами на парті символічні сердечка. Пропоную заповнити  записами  тих людських чеснот, яких ви сьогодні навчились на уроці.

2. Гра «Вогник щастя».

Діти стають у коло з маленькими свічками у руках. Починає гру вчитель.

Давайте сьогодні кожен, хто буде запалювати Вогник Щастя, побажає всім насамперед міцного здоров’я і добра у серце кожного із нас.

Вчитель.

-Ось і закінчилась наша година спілкування. Ростіть чуйними, доброзичливими, бо це кращі риси людей, які потрібні сьогодні нашій Україні.Я бажаю всім добра.

 

 

Література:

Конституція України, статті 46 – 58.

Фромм Э. Душа человека. – М., 1994.

Бажович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М. Просвещение., 1998.

Ірина Кулик, Акція «Милосердя». Вісник Жовтневщини. 2008,  13 грудня

.Лебедєва В.В. «Життя дається людині на добрі справи».